Поговоримо про No-till. Рекомендації американських фахівців

Джерело: Iowa State University

Пізній врожай та клопоти щодо його збирання з полів можуть стати нагодою замислитися про необхідність оранки цієї осені. Нагальне питання: «Чи повинен я проводити обробіток ґрунту цього сезону?» У більшості випадків відповідь буде заперечною, беручи до уваги економічні та екологічні виклики, з якими стикаються аграрії. Подумайте про ваш конкретний випадок і користь обробітку ґрунту з погляду економіки та захисту довкілля. Будьте впевнені, що розрахували витрати, пов’язані з оранкою, та впливом, який вона матиме на стан ґрунту. Навіть якщо ви впевнені, що в конкретному випадку необхідна оранка, потреба в ній може відпасти за раціональної експлуатації полів та правильної сівозміни.

Наведемо два основні моменти при визначенні необхідності обробітку ґрунту :

1. Стан ґрунту: важливо взяти до уваги ефективність природного дренажу, глибину родючого шару ґрунту, його текстуру та кількість органічної речовини у ньому. Ці фактори мають значний вплив на те, які наслідки спричинить оранка на ґрунт, його родючість та вологозабезпеченість.
2. Загальновиробничі питання: управління пожнивними рештками, планування сівозмін, наявність необхідної техніки, придатної до застосування за різних систем обробітку. Сюди ж можна віднести добір культур залежно від географічно-кліматичної зони, застосування добрив, аналіз властивостей ґрунту, аналіз дренажних властивостей поля, контроль над шкідниками та зараженням ґрунту. Такі управлінські міри однаково важливі при визначенні продуктивності рослинництва.

Думати наперед

В Айові за останні 16 років було проведено дослідження довгострокового обробітку ґрунту та сівозміни, яке визначило найефективніші комбінації для цих процесів у кожному регіоні. Результати продемонстрували широкий діапазон урожайності кукурудзи та сої у різних регіонах, що відображає стан ґрунтів та клімату по всьому штату. Дослідження, зокрема, довели, що оранка не вплинула на врожай сої на територіях, де попередником була кукурудза. За системи No-till урожайність сої була вищою, ніж за класичного обробітку. Експеримент також показав зменшення виробничих витрат на 30-60$ на гектар при застосуванні No-till порівняно з традиційними (за допомогою глибокорозпушувача або відвального плуга).

Вибір обробітку поля під кукурудзу є складнішим. При прийнятті рішення необхідно оцінити стан ґрунту та його родючість у довгостроковій перспективі. Дослідження продемонструвало конкурентоспроможність no-till та strip-till порівняно з традиційними системами обробітку на добре дренованому ґрунті або на територіях, де польовий дренаж здатен відвести надлишкову кількість води з погано осушуваного ґрунту. При цьому застосовувалися схеми сівозміни «кукурудза-соя» (К-С) та постійного засівання кукурудзою (К-К).

Переваги технології No-till

Сільськогосподарські системи просапних культур виснажують ґрунт через обробіток, використання хімікатів та монокультур (наприклад, постійне засівання кукурудзою). Протиерозійні практики, до яких входить no-till, застосування покривних культур та динамічна сівозміна можуть пом’якшити негативний вплив на стан та родючість ґрунту. No-till може з часом призвести до регенерації здорових шарів ґрунту через поліпшення його інфільтрації, мікробного різноманіття, структури ґрунту, а також до збагачення його органічними речовинами. Динамічна сівозміна, яка включає дрібнонасінні, бобові та покривні культури, рівноцінно покращує біорізноманіття, фізично захищає поверхню після сезону збирання врожаю та забезпечує збагачення ґрунту вуглецем.

Можуть постати деякі проблеми при розподілі пожнивних залишків, але і в таких випадках оранка — не вихід. Модифікація сівалки, що дозволить краще керувати пожнивними рештками, буде значно ефективнішим рішенням з погляду економіки та захисту довкілля, а також фінансових витрат на традиційну оранку.

Довготривалі періоди коли на ґрунті немає захисного рослинного покриття або пожнивних рештків, в Айові є значним екологічним викликом при розмірковуванні про необхідність оранки цієї осені. Обробіток землі може призвести до збіднілості ґрунту та зменшення кількості поживних речовин за невизначених погодних умов та їхньої мінливості щороку, особливо в поточному, починаючи від перших до останніх дощів.