АгроЕкспедиція Пшениця 2018. День 2. Тернопільська область: Земля і Горинь
Другий день поспіль по зернятку, наче курочка, наші АгроЕкспедитори збирають інформацію у полях України. Сьогодні до нас приєднався другий екіпаж. Команда сповнена сил та ентузіазму оцінити стан культур у західних регіонах. А допомагати нам у цьому будуть експерти з компаній «Бізон-Тех», «Август-Україна», «Лімагрейн-Україна» та Credit Agricole Bank.
Навіть неозброєним оком помітно, що посіви пшениці на заході країни виглядають оптимістичніше, ніж у південних областях, хоча й тут аграрії ремствують на дефіцит вологи навесні. «Ви називаєте це нестачею вологи?», ― позаздрять зараз аграрії Херсону, Миколаєва чи Запоріжжя. Але насправді для Тернопільщини рік також видався нервовим, перед агрономами постало багато викликів.
Метеодані по Тернопільській області за період вересень 2017 - травень 2018 рр. за даними «Август-Україна»
Особливості тернопільської пшениці та пшеничного сезону 2017/18
1. Площа посівів озимої пшениці порівняно з минулим роком скоротилась із 188,1 тис. га до 178,2 тис. га. Проте відбулося майже однакове збільшення посівів сої. Ймовірно, це пов’язано з підбором кращих попередників для тієї ж пшениці.
2. У відсотковому співвідношенні озима пшениця займає 27,9% у структурі посівів області ― іншими словами, кожне четверте поле засіяне саме цією зерновою культурою.
3. Кращі результати перезимівлі озимих та більш вдала осіння посівна, ніж минулого року, дозволяють сподіватися на покращення результатів урожайності, тому валовий збір зерна залишиться приблизно на тому ж рівні.
4. За результатами жнив 2017 року Тернопільщина увійшла до трійки лідерів з урожайності озимої пшениці разом із сусідніми Хмельницькою та Івано-Франківською областями. У середньому аграрії області намолотили по 5,4 т/га на круг. Цього року є шанси покращити результати.
5. З проблем та труднощів ― вже згаданий дефіцит вологи, який припав на момент розвитку колоса. Це призвело до недорозвиненості нижніх колосків та зменшення загальної довжини колоса.
6. Позначились погодні умови і на розвитку шкідників. У регіоні цьогоріч спостерігається більша кількість шкідників, ніж у попередні роки. Тож на першому місці ― своєчасний інсектицидний захист.
7. Також стрімке зростання температур одразу після затяжної весни не залишило аграріям часу на роздуми: удобрення озимих, хімічні обробки та посівна ярих культур проводились в авральні терміни. Багато господарств зіткнулися з нестачею техніки, працювали цілодобово і не завжди могли закінчити вчасно усі операції.
«Фактично ми зіткнулися з раннім літом та відсутністю весни. В цілому по регіону пшениця знаходиться у непоганому стані, оскільки у тих господарствах, де її висіяли із оптимальною густотою, культура використала ранньовесняну вологу від снігу, змогла набрати вегетативну масу та закласти колос. Останні дощі, місцями від 30 до 60 мм, дали вологу на налив зерна, тому очікуємо гарного урожаю», ― каже Віталій Ванчуляк, регіональний менеджер компанії «Август-Україна» у Хмельницькій області.
Та все-таки погодні умови, зокрема висока температура та відсутність опадів навесні, виявились лімітуючим фактором для розвитку пшениці, упевнений Петро Горюнов, менеджер з продажів компанії «Бізон-Тех». За його словами, можна було отримати і набагато кращі результати.
«Помітно, що ми не добираємо того врожаю, який міг би бути, і який мали окремі господарства у минулі роки. У нашому регіоні ми мали і 12 т/га, і 13 т/га, потенціал є і для більших врожаїв. Зокрема, агрофірма «Горинь» у позаминулому році отримала 14,2 т/га, а якщо б рік був вдалим щодо опадів, то на наших ґрунтах ми могли б спробувати побити світовий рекорд в 16,8 т/га», ― цілком серйозно заявив Петро Горюнов.
Земля: визначальний фактор успіху ― добра техніка
Перше підприємство, де нас зустрів Дмитро Синиця, головний (і, до речі, єдиний) агроном ― фермерське господарство «Земля». Молодий спеціаліст працює тут перший рік, паралельно навчаючись в аграрному виші.
Так би мовити, вивчає агрономічні тонкощі не за книжками, а на полях. Але, незважаючи на молодість та брак досвіду, Дмитро Синиця прийняв усю відповідальність за 1200 га землі, впроваджує нові підходи, пропонує рішення для покращення систем захисту чи вибору насіннєвого матеріалу. Від соняшника у господарстві відмовились повністю ― для свого регіону цю культуру визнали ризикованою.
Стосовно озимої пшениці, її площі більш-менш стабільні і у структурі сівозміни вона є головною культурою. Цього року всі 330 га засіяли двома сортами селекції Limagrain: Колоніа та Богемія. Головним критерієм вибору агроном назвав стабільність вказаних сортів. Щороку у господарстві вони демонстрували гарні результати за дотримання рекомендованої технології вирощування.
Цього року витримати заплановану технологію не зовсім вдалося через погоду та обмежені можливості техніки, зізнався агроном. На культурі провели 3 обробки фунгіцидами та інсектицидами, застосували мікроелементи, обробили регулятором росту у фазі кущення. А ось другу обробку хлормекват-хлоридом виконати не змогли ― причіпний обприскувач із невеликим виробітком не справлявся зі складним режимом роботи навесні. Тому АгроЕкспедитори побачили не зовсім вирівняні сходи, хоча й чисті від хвороб та шкідників.
«Терміни були стислі, весна була пізньою. Минулого року у поле вийшли 5 березня, а цього року 25-го, 20 днів ― це велика різниця. Ми встигли закрити вологу, а тут вже обробки треба проводити, внесення добрив… Рік важкий, та й техніки завжди мало, хочеться більше», ― пояснює ситуацію Дмитро Синиця.
Агроном зазначив, що прогнозує на полі, що оглядається, урожай 8-9 т/га. Ну, що ж, амбіції ― то добре, але ми вирішили перевірити. Підрахунок біологічної урожайності показав рівень до 8 т/га, але бункер, напевно, покаже дещо меншу цифру з урахуванням можливих втрат.
При цьому потенціал даного сорту досить високий, і Дмитро Синиця вже сказав, що бачить способи покращити свою технологію вирощування, щоб позмагатись за рекордні результати.
У першу чергу потрібен самохідний обприскувач з широким захватом, який дасть змогу проводити вчасно потрібні операції. Тож оновлення парку техніки ― пріоритет №1. Та й добрив можна було б дати більше, додає агроном. Але в умовах відсутності опадів, стислих термінів та нестачі ресурсів це також поки що складно здійснити.
З агрономом погоджується і керівник господарства Стефан Древницький. Саме достатню кількість сучасної техніки він називає запорукою успішності агропідприємства. Їхній машинно-тракторний парк оновлюється за можливості, але є ще над чим працювати у даному напрямку.
«Більш-менш ми спрацювали у 2017 році, а попередні роки були у мінусі. Кредити віддавали, тому що машинно-тракторний парк постійно оновлювали. Спочатку працювали з українською, білоруською, російською технікою. Побачили, що помилились, бо техніка наче нормальна, але постійно виходить із ладу. Замінив її - і робота пішла, вже є результати, менше витрат. Я так дивуюся дрібним фермерам, котрі купують старенькі трактори і ними димлять, димлять… Витрати великі, а прибутку ніякого», ― ділиться досвідом фермер.
Горинь: високий вал не на шкоду якості
У другому підприємстві у нас було експрес-інтерв’ю, але від цього не менш цікаве, з Миколою Шандруком, головним агрономом агрофірми «Горинь». Його день був розписаний буквально по хвилинах, тож нам він уділив усього півгодини свого часу.
В обробітку господарства знаходиться 8000 га землі. Вирощують ячмінь, пшеницю, ріпак, сою, соняшник, кукурудзу на зерно та на силос. Окрім рослинництва є також велике поголів’я ВРХ ― 1500 дійних корів.
Як розповів Микола Шандрук, під пшеницю виділено 1150 га. На круг урожайність за останні 3 роки складає близько 8 т/га. І навіть у цьому році за нестачі вологи очікують отримати більше. Як зазначив представник компанії «Бізон-Тех», господарство може похвалитися рекордними стабільними врожаями до 10-12 т/га.
Ми зупинилися біля поля з сортом Сейлор, але пшениця розмірами колоса не вражала. Хоча агроном запевнив нас, що це оманливе враження. Достатнє живлення дозволило забезпечити гарну виповненість колоса зерном, а робота над його величиною ще продовжується.
Погодні умови підвели, зазначає агроном, високі температури спричинили прискорену вегетацію рослин. Але двократне застосування регуляторів росту допомогло стримати ріст і отримати однорідні посіви. В цілому технологія на підприємстві високоінтенсивна, тому прогноз для пшениці навіть кращий, ніж минулого року.
«Думаю, що 8-8,2 т/га ми точно зберемо, але якщо буде більше ― значить, спрацювали добре. Не буду робити великих прогнозів», ― посміхається Микола Шандрук.
Він додав, що для нього важливо отримати не менше 80% зерна не нижче 3-го класу якості. Саме на це спрямовано проведені та ще заплановані операції.
«Тут ми застосовували доволі витратну інтенсивну технологію вирощування, провели кілька обробок ЗЗР, росторегуляторами, внесли достатню кількість добрив. Але коли господарство має на меті отримання зерна високої якості, не нижче 3-го класу, то додаткові 150-200 грн на тонні плюс висока врожайність культури забезпечують гарний прибуток з гектару і цілком виправдовують вкладені кошти», ― зазначає Олександр Бондар.
Важливий момент ― усі схеми захисту на полях розділено за виробниками ЗЗР. На одному полі намагаються повністю дотримуватись рекомендацій одного виробника, лише доповнюючи схему окремими препаратами за необхідності.
«Перевагу надаємо лише відомим світовим виробникам. У нас вже так роками напрацьовано. Крім того, даємо багато мікроелементів, а також часто застосовуємо вітчизняні препарати. Наприклад, такі як Долина, Ярило. Ми їх вносимо і по прапорцевому листку, і по цвітінню. Щ. Що вимагає технологія,, те ми і забезпечуємо», ― пояснює Микола Шандрук.
Ми також вирішили порахувати біологічну урожайність на цьому полі, щоб перевірити озвучений прогноз. Розрахунки підтвердили, що інтенсивна технологія дає свій результат ― бункер повинен показати не менше 8 т/га, а,, можливо,, і трохи більше, якщо погода сприятиме наливу зерна.
Поля Тернопільщини показали нам, що сучасних фермерів вже не злякаєш примхами природи, змінами клімату та іншими труднощами. Вони навчилисяя справлятись з усім, діяти за ситуацією, аналізувати отриманий досвід, щоб удосконалювати свої технології вирощування. Тож побажаємо їм високих врожаїв та вирушаємо далі, на Волинь.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.