АгроЕкспедиція Пшениця 2018. День 1. Миколаївська область: Радсад, Корона, НІБУЛОН

У цьому сезоні АгроЕкспедиції Пшениця 2018 до нашої команди приєдналися представники компаній-партнерів: «Бізон-Тех», «Август-Україна», «Лімагрейн-Україна» і Credit Agricole Bank.

У перший день в господарствах «Радсад» і «Корона», а також Снігурівській філії компанії «НІБУЛОН» ми з'ясували, чому аграрії у цьому сезоні будуть радіти врожайності хоча б 4 т/га пшениці, як за допомогою зернових готують ґрунт під багаторічний виноградник, і чому варто прислухатися до приказки «на Бога надійся, а сам не зівай».

Почнемо з важливих статистичних даних про пшеничну ситуацію в регіоні і про головні тренди сезону.

Пшениця Миколаївщини в цифрах:

• Площі під пшеницею у Миколаївській області в 2018 р. становлять близько 6,8% від загальноукраїнських посівів даної зернової.
• Посіви пшениці в цьому сезоні займають 2-е місце за площею серед інших сільськогосподарських культур у даному регіоні, поступившись лідерством соняшнику.
• Озимої пшениці під урожай-2018 у регіоні було посіяно 432 тис. га, але 1% площ не дав сходів. За даними департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОДА, весну в доброму та задовільному стані зустріли 86% посівів.
• Яру пшеницю в поточному році миколаївські аграрії засіяли всього на 2 тис. га, що на рівні минулого року.
• У 2017 році, за даними Держстату України, Миколаївщина виростила 1,43 млн т пшениці (майже 5,5% від загальнодержавного валового збору пшениці).
• Середня урожайність по регіону — 3,48 т/га.
• У 2017 р. Миколаївська область зайняла 7-е місце в країні за обсягом валового збору пшениці і 6-е — за площею під цією зерновою.

Метеодані по Миколаївській області за період вересень 2017 - травень 2018 рр. за даними "Август-Україна"

Основні тенденції пшеничної кампанії-2018:

Зимова волога. Весна і осінь без опадів, але дощова зима. Завдяки цьому посіви отримали хоч якусь вологу. Зокрема, на тлі сухої осені в період отримання сходів аграріям Миколаївщини вдалося уникнути пересівань озимої пшениці. У результаті сільгоспвиробники регіону відзначають, що  зернова культура на їхніх полях кущитися, а іноді і сходити починала в кінці грудня - на початку січня.

Регіональний представник в Миколаївській області компанії «Август-Україна» Олег Земсков додає, що плюс до всього збиральна озимих зернових стартувала на тиждень раніше, ніж, наприклад, у минулому році.

«Аграрії Миколаївської області до останнього критично потребували вологи. У результаті спеки і посухи посіви цього року згоріли в регіоні значно раніше, ніж ми того очікували. Про це можна судити тому, що в області активно розпочалися жнива, а в деяких господарствах навіть вже закінчили збирати озимий ячмінь. Пшениця вже на підході. За календарними планами це приблизно на тиждень раніше, ніж зазвичай», — розповідає експерт.

Потенціал не розкритий. Перевищення норм активних температур у весняний період, мінімальна кількість опадів у цю ж пору не дозволили пшениці після виходу зі сприятливої зими продовжити розвиток на такому ж високому рівні. Тому прогнозується зниження врожайності на 10-20%.

Директор Миколаївської філії дистриб'юторської компанії «Бізон-Тех» Володимир Мулявка зазначив, що ситуація в агровиробництві Миколаївської області в сезоні 2018 року склалася важка і непередбачувана.

«Погода внесла свої корективи. У багатьох господарствах області кількість опадів за період вегетації не перевищувала 110 мм. В осінню посівну кампанію, оскільки восени дощі пішли пізно, озимі пшениця і ячмінь були посіяні в критичні терміни, а в зиму основна маса посівів увійшла в фазі шильця, 1-2 листочків. Благо, практично всі посіви перезимували і увійшли в весняну фазу розвитку в задовільному стані. Всі сподівалися, що навесні підуть дощі, але, на жаль, Миколаївська область в цьому році дуже сильно постраждала від посухи. Спираючись на інформацію від наших клієнтів, у порівнянні з минулим роком різниця в недоборі прогнозованого врожаю складе 5-15% і місцями 20%», — нарікає Володимир Мулявка.

(Не) вбити шкідників і хвороби. Погодні умови травня в Миколаївській області, як у цілому і по всій території України, сприяли подальшому розвитку шкідливих організмів. Нагадаємо, що цьому ж сприяла м'яка зима 2017/18 рр. У результаті, за нашими оцінками і за спостереженнями експертів ринку, на посівах озимих зернових зростала чисельність і шкідливість таких шкідників як п’явиці, злакові попелиці, цикадки, злакові мухи, трипси і клоп шкідлива черепашка. Ця ситуація спонукала аграріїв укотре уважно поставитися до інсектицидної обробки й не економити на якісних препаратах проти основних груп злакових шкідників. Нарівні з цим спостерігалося подальше поширення захворювань на зернових, зокрема, і на посівах озимої пшениці: септоріозу, борошнистої роси, піренофорозу і т.п.

Стабільність сівозміни. Незважаючи на всі складнощі, озима пшениця зберігає лідерство серед найпопулярніших сільгоспкультур у Миколаївській області. Агропідприємства в своїй структурі сівозміни відводять під цю культуру в основному до 25-30%, а в окремих випадках і більше.

Інтенсифікація агровиробництва триває. Досвідчені сільгоспвиробники в Миколаївській області прекрасно розуміють, що найменші відступи від технології, прорахунки у виборі сортового складу зернових потягнуть втрати не тільки врожайності, а подекуди і всього врожаю. Тому нерідко поряд з обов'язковими фунгіцидно-інсектицидними обробками посівів зернових, у тому числі і пшениці, піклуються ще й про мінеральне живлення культур. Так, для розкриття потенціалу культури нерідко використовують комплекси мікродобрив у поєднанні з ефективними стимуляторами росту.

Результативність таких заходів у нинішніх погодних умовах окреслює експерт з агробізнесу Credit Agricole Bank Діна Сапіч.

«Вирушаючи в АЕ Пшениця, ми були дуже стурбовані останніми повідомленнями з півдня України про аномальну спеку, що призвела до важкої посухи. Деякі джерела прогнозували істотний недобір врожаю на півдні країни — до 50%. Але головні побоювання поступово почали розсіюватися після візиту у господарства, огляду цілого ряду пшеничних полів і посівів інших культур, підрахунку біологічної врожайності зернових культур, аналізу перших результатів урожайності. . Хоча і можливий недобір в 15-20%, але при дотриманні технології вирощування аграріям півдня вдається отримувати максимально можливі при нинішніх погодних умовах результати», — говорить експерт.

Радсад: пшениця як попередник виноградника

«Радсад» — це скорочена назва від «Радянський сад», яка в подальшому переіменувалась в «Радісний сад». Останнім часом господарство займається виноградарством, але в структурі бізнесу досить важливу роль відіграє й рільництво.

Головний агроном підприємства Микола Корнієнко в аграрній сфері вже 47 років. У 1971 р. прийшов працювати в «Радсад», де і працює до сьогодні. Тож пам'ятає різні часи в історії підприємства. Але вважає, що з приходом у 2010 р. серйозного інвестора — компанії «Баядера Груп» (власника винзаводу «Коблево») — ситуація налагодилась.

«Радсад» має власні землі — близько 3 тис. га, що раніше належали радгоспу. Раніше використовували паї, але потім від їхньої оренди відмовилися. У структурі сівозміни 720 га — під виноградниками, близько 100 га — під садами. Решта — посіви польових сільськогосподарських культур: 390 га пшениці, 250 га гороху, 140 га ячменю. А ось 1200 га — це соняшник, без якого на півдні України складно уявити рослинницьке господарство.

У підприємства є своя сушка, лінія з доопрацювання насіння і ... завод первинного виноробства. Плюс забезпечують сировиною побудований неподалік Миколаївський коньячний завод.

Як зізнається головний агроном, технопарк підприємства поступово застаріває, але команда думає про його оновлення. Для сезонних активних робіт орендують необхідне обладнання, і тим часом придивляються до роботи різних брендів і моделей, зокрема, John Deere та Fendt. Поки що досвід був переважно з вітчизняною сільгосптехнікою.

Пшениця в структурі виробництва «Радсад» займає 40%. Більшість площ — під сортами вітчизняної, Одеської селекції. Георгій Одинцов розповідає, що в цьому році використовували 3 сорти: Шестипаловка, Жайвір — одеські, і ще один німецької селекції.

АгроЕкспедиторам якраз вдалося побачити поля площею 45 га з посівом пшениці сорту Шестипаловка, які 19 червня розпочнуть прибирати.

Для вирощування цієї зернової на підприємстві вже відпрацювали технологію мінерального живлення — 2-кратне ґрунтове внесення азоту плюс листкове підживлення.

«В зиму пшениця входила в фазі шильця. Оскільки ми сіяли на початку жовтня, зерно лягало в майже суху землю. Дощі пішли тільки в кінці жовтня. Кущіння було вже навесні. Тому і врожай слабенький. Ну, і, звичайно, потім додалися спека і посуха під час весняної вегетації. Також у цьому році довелося поборотися з шкідниками — активізувалися трипси», — розповів Георгій Одинцов.

За його прогнозами, цього року озима пшениця дасть урожай на рівні 4 т/га. Це менше десь на 15% від середнього показника. За оцінками агроекспедиторів біологічна врожайність побаченого поля становить близько 4,2-4,4 т/га.

Бажаємо, щоб урожай у 100 разів перевищив прогнози і вручаємо керівникам «Радсаду» пам'ятні подарунки. А у відповідь отримуємо запрошення приїхати восени, коли поспіє виноград — і на збирання врожаю подивитися, і покуштувати соковитих ягід або ж продукти переробки. Пообіцяли не упустити такої можливості, але це вже зовсім інша історія :-).

Корона: пшениця без гербіциду

У Баштанському районі біля входу в офіс сільгосппідприємства «Корона» команду агроекспедиторів зустрів директор Володимир Онищук.

Історія «Корони» стартувала на початку 2000-х, а з 2005 р. агропідприємство почало активно розвивати напрямок насінництва і отримало статус насінницькогогосподарства.

Сьогодні в «Короні» на 2 тис. га вирощують озиму пшеницю (880 га), ячмінь озимий (380 га) та ярий (45 га), льон (50 га), соняшник (600 га), а також просо, горох і на невеликій площі овес (5 га).

«Основна наша культура — озима пшениця. А соняшник займає в структурі сівозміни до 30%. Ми намагаємося чергувати культури. Є спеціально розроблений план сівозміни. Хоча його і не так просто дотримуватися: все одно йде рух землі, адже то власники землі змінюються, то у людей з'являються інші плани на свої ділянки.  Тому іноді змушені вносити невеликі корективи у сівозміну», — розповідає Володимир Онищук.

За підсумками минулого сезону середні витрати на гектар по всіх культурах, які вирощують в «Короні», склали близько 12 тис. грн, в тому числі 2,5 тис. грн/га — це податкові платежі і близько 3 тис. грн — орендна плата.

Технологія вирощування пшениці в «Короні»

У 2017 р., як розповідає Володимир Онищук, підприємство збирало пшеницю по 4,5 т/га на круг і по 6,4 т/га на кращих полях.

«За всю історію підприємства максимальний результат на пшениці — 7,2 т/га. Цьому більше сприяли опади, а не вибір сорту  (у нас переважно Одеська селекція). Тоді випало 570 мм. А ми в кращому випадку маємо по 370-400 мм. Відповідно, врожайність була зовсім іншою. Тоді й гороху ми отримали 4,7 т/га — це взагалі рекорд для нашого регіону, де майже немає зрошення. А так ми отримуємо врожайність від 2 до 3 т/га гороху», — відмічає директор насінницького сільгосппідприємства.

Особливість пшеничного сезону в цьому році для «Корони» полягає в тому, що тут не використовували гербіциди. Як каже Володимир Онищук, просто не встигли з обробкою, а точніше — не дозволила посуха. А коли вже хотіли застосувати — від такого вчинку керівника відрадив консультант із компанії «Август-Україна» Олег Земсков.

«З одного боку, посуха в Миколаївській області була несприятливою для сільгоспкультур. Але в той же час, вона не дозволила вегетувати і бур'янам. Поле, де попередниками були льон і горох, в цілому чисте. До того ж, пшениця на момент запланованого внесення гербіциду вже була з колосом і починала втрачати вегетативну масу. Тому в гербіцидному захисті гострої необхідності не було», — пояснив таке агротехнологічне рішення регіональний представник «Август-Україна».

А Володимир Онищук додає, що в цьому сезоні посіви зернової отримали достатню кількість обробок. Ледь не кожні два тижні в господарстві заходили в поле і обробляли пшеницю новим комплексом речовин. Регулятори росту, гумати, сульфати, різні комплекси мікродобрив — всього провели чотири обробки.

Разом із директором підприємство заглядаємо відразу на кілька полів, і не тільки пшеничних. Льон олійний, озимий ячмінь... Цим культурам варто присвятити окремий матеріал по слідах нашої АгроЕкспедиції.

Що ж стосується пшениці, то у нас була можливість візуально порівняти посів сортів Мідас (Probstdorfer Saatzucht) і Зиск (Селекційно-генетичний інститут НААН України). А Володимир Онищук представив детальну технологічну карту, заглянувши в свою «книгу агронома».

Ми ж у свою чергу, провели кілька підрахунків — кількість колосків на 1 кв. м, середнє число зерен у колосі — й можемо спрогнозувати, що, наприклад, з посівів сорту Зиск в цьому сезоні підприємство зможе отримати близько 4 т/га.

На даний момент вологість зерна в колосі становить близько 18%. Цікаво, що ж буде в «коморі», але поки їдемо далі — в одну з успішно розвинених філій агрохолдингу «НІБУЛОН».

НІБУЛОН: Все буде — пшениця

Знайомство агроекспедіторов зі Снігурівського філією компанії «НІБУЛОН» провели директор філії Володимир Бердик і начальник виробничого відділу за все агрохолдингу Яків Пінчук.

На даний момент земельний банк в обробітку філії налічує 4821 га. Структуру сівозміни на підприємстві називають «скромною» — всього чотири культури: до 60% — озима пшениця, 20% — соняшник, а решта — сорго і озимий ячмінь. Останню зернову культуру, буквально перед самим нашим приїздом якраз закінчили прибирати.

«Умови вирощування в нашому регіоні критичні в плані забезпеченості вологою. А це накладає свій відбиток на нашу роботу. Ось чому ми плануємо найближчим часом почати впроваджувати зрошення на частини наших площ. Поруч є робочий канал. Зрошення ми будемо використовувати для вирощування нехарактерних для регіону культур: соя, ріпак, кукурудза. Схвалення на рівні генерального директора ми отримали», — розповідає Володимир Бедрик.

Що ж стосується технічного оснащення, то і для обробітку поля, і для посівної, і для проведення збиральної кампанії в оптимальні терміни, в Снігурівській філії «НІБУЛОН» є необхідна сільгосптехніка. Крім того, для оперативності впровадження нових технологічних процесів частина машин в «НІБУЛОН» може переміщатися між філіями. До того ж, як зауважив Яків Пінчук, весь парк техніки агрохолдингу регулярно модернізується і поповнюється новими високопотужними машинами.

В рамках екскурсії команда агроекспедіторов і на новенькі John Deere S760 і Case 6140 встиг заглянути, і на ваговій побувати. Тут Володимир Бердик звернув увагу на навантажений автозерновоз компанії.

«Нерідко чуємо, що нібито« НІБУЛОН »повні зерновози на траси випускає. Але це не так. Ми суворо дотримуємося прийнятих на законодавчому рівні норм перевезення вантажів. Якщо має бути вантаж не більше 23 т, то ми стежимо за цим», — каже керівник філії.

Заглядаємо в кузов і візуально визначаємо, що явно машина заповнена пшеницею не до бортів. А після переконуємося на табло у ваговій, що маса брутто зерновозу становить 35,88 т.

Також дізнаємося, що це зерно вже нового врожаю, хоча повноцінна збиральна пшениці в філії ще не стартувала. Зараз вологість зерна становить близько 16%, а чекають базисних 13%. Згідно з результатами контрольних обмолотів, в Снігурівському філії «НІБУЛОН» розраховує в цьому роки отримати з 1 га більше 4 т / га. Минулорічний результат — 4,4 т/га на круг. Чи не втрачаємо можливості заглянути в поля і особисто визначити прогнозовану біологічну врожайність пшениці на полях господарства.

Пшениця в Снігурівській філії НІБУЛОН

Під пшеницю в цьому сезоні в філії відвели понад 2,8 тис. га. Дану культуру вважають тут основною.

«Звичайно, соняшник —  найбільш рентабельний, але ми не можемо сіяти його в великих обсягах. Наше правило —  не більше 20% в сівозміні. Тому ставку робимо саме на пшеницю. Для нашого південного і посушливого регіону ця культура найбільш витривала і в цілому найприбутковіша», —  зауважив Володимир Бердик.

Саме погодні умови вплинули і на вибір селекції по пшениці —  вітчизняної, одеської. Сорти від Селекційно-генетичного інституту НААН України в «НІБУЛОН» називають найбільш пристосованими до місцевих умов високих температур, нестачі вологи і до степових вітрів.

«Багато сортів і гібридів пшениці зарубіжної селекції мають досить високий потенціал, але більшість вимагає інтенсивних технологій. Їм потрібен дощ, волога в певні періоди вегетації. Звичайно, середня наша врожайність в 5 т/га для колег із регіонів з більш сприятливими агрокліматичними умовами не цікава взагалі. Але для Півдня України це досить непоганий показник. Наприклад, за моєї пам'яті найвищий урожай пшениці ми отримали в 2015 році - 5,8 т/га на круг. А ось в цьому будемо раді 4,4-4,5 т/га », — пояснює директор філії.

В цілому, намагалися дотримуватися запланованих технологій. Сіяли в оптимальні терміни — з 13 вересня до 13 жовтня. Сходи були отримані вчасно. Але зима була дуже теплою. Володимир Бердик стверджує, що вперше зіткнувся з тим, що пшениця в грудні розкущилась. А потім прийшла весна і принесла з собою посуху. За словами директора філії, за три останні місяці у них випало тільки 10 мм дощу. Врожай вдалося зберегти тільки за рахунок зимової вологи, а також завдяки фахівцям-агрономам компанії: ті старались, як могли. За кожним досвідченим агрономом тут закріплено близько 1,5 тис. га.

І урожай навіть за таких погодних умов, як для Миколаївській області, буде непоганим. За підрахунками команди агроекспедиторов, прогнозована біологічна врожайність поля, де був посіяний сорт Місія Одеська (Селекційно-генетичний інститут НААН України), становить близько 5 т/га. У самій філії планують зібрати близько 4,4 т/га.

На такому оптимальному прогнозі з нашого боку ми підійшли до фіналу першого агроекспедиційного дня. Але відразу скажемо, що  залишилося ще дуже багато цікавого «за кадром», про що ми обов'язково напишемо в окремих пост-матеріалах. НЕ пропустіть!

Далі за планом - Херсонська область, де перший екіпаж чекають в «Таврійській перспективі» і «Альфа Фарм». І одночасно з цим, в Західній Україні стартує другий екіпаж. Там АгроЕкспедитори почнуть свій шлях із Тернопільської області, де заглянуть в гості до агрофірм  «Земля» і «Горинь». Так що вже завтра чекайте ще більше пшеничних репортажів. До зустрічі!