АгроЕкспедиція Пшениця 2018: Відлік останніх днів перед стартом
Ще у деяких регіонах не встигли повністю завершити посівну, а ми вже збираємось перевірити, у якому стані перебувають посіви озимої пшениці та чи готові наші аграрії до збирання врожаю 2018. І за традицією запросили у кроп-тур пшеничними полями експертів з компаній Бізон-Тех, Лімагрейн-Україна, Август-Україна та Credit Agricole Bank.
Цьогоріч аграріям прийшлося нелегко: затяжна зима, яка досить різко перейшла одразу у літо. Сільгоспвиробники більшості регіонів нарікають і на те, що весни фактично не було, і на те, що з моменту танення снігу і до сьогодні не випало ні однієї краплини дощу, хоча він був дуже потрібен. Пізнє тепло та рання посуха — ось дві головні проблеми, з якими зіткнулися наші аграрії цього року. Тож ми їдемо подивитися, як вони виходять з досить-таки скрутної ситуації та на які врожаї зернових розраховують, виходячи з умов, що склалися.
«Не той врожай, що в полі, а той, що вже в коморі»
На початку року, бачачи значну кількість снігу на полях та в цілому сприятливі умови перезимівлі озимих, багато експертів прогнозували гарний урожай озимих зернових. Так, у Мінагрополітики запевняли, що цьогорічний урожай буде ненабагато меншим рекордного минулорічного. А експерт «ПроАгро Груп» Марія Колесник ще наприкінці квітня, враховуючи стан озимих після перезимівлі, сподівалася навіть на нові рекорди.
«Аграрії не пам’ятають такого вже років 10. У нас практично немає втрат по озимій пшениці та ячменю. Втрати можуть коливатися в межах 1%. Це навіть не статистична похибка. Україна буде з пшеницею», — говорить Марія Колесник.
За її словами затяжна зима позитивно вплинула на стан озимих зернових культур.
«Зимові погодні викрутаси не вплинули погано на стан озимих. Спершу прийшов сніг, а потім опустилася температура. Тим більше не було мінус 20°С. Додаткова волога у вигляді снігопадів у березні простимулювала покращення стану посівів. Єдине, що тепла зима на передодні, а потім занадто велика кількість вологи сприяє розвитку хвороб та збільшенню кількості шкідників. Тому треба вчасно подбати про захист рослин», — продовжує експерт.
Проте вже наприкінці травня – на початку червня прогнози змінилися на менш оптимістичні: в Укргідрометеоцентрі розповіли, що урожай зернових очікують середній, з огляду на стан посівів та запаси продуктивної вологи.
«З огляду на фактичний стан посівів, наявні запаси продуктивної вологи в ґрунті і в зв'язку з агрометеорологічними розрахунками, в нинішньому році врожайність озимих очікується: пшениці — 3,8 т/ га, жита — 2,7 т/га, ячменю — 3,1 т/га», — уточнюють співробітники установи.
Самі ж аграрії більш песимістичні: за повідомленням Всеукраїнської аграрної ради, вони побоюються, що втрати урожаю зернових будуть значними.
«Аграрії південних, центральних та східних областей скаржаться на посуху та прогнозують втрати до 50% врожаю зернових. Зокрема, найбільше скарг поступило від сільгоспвиробників Херсонської, Одеської, Хмельницької, Дніпропетровської, Запорізької і Вінницької областей», - йдеться в повідомленні.
Але будь-які прогнози — справа досить невдячна, адже погода на них не зважає і діє на власний розсуд. Тож остаточно оцінити і врожай, і перспективи для аграріїв можна буде лише безпосередньо під час та після завершення жнив. Проте багато розповість про наше «зернове майбутнє» і попередній огляд посівів, який АгроЕкспедитори планують провести разом з нашими експертами та представниками господарств.
Надійний хліб
Волога нинішнього літа не балує не лише аграріїв південних областей, які вже й не сподіваються на неї, але й аграріїв завжди «багатого дощами» Полісся. Як і минулого року, опадів мало, а цьогоріч додалася ще й фактична відсутність весни.
«З зими стало літо! Це дуже вплинуло на озимину, уже закінчилося цвітіння. Чекаємо цьогоріч ранніх жнив. Нещодавно закінчили обробляти озиму пшеницю від п’явиці. Оскільки тримається суха погода, то хвороб поки не спостерігається. Озимі культури в нормальному стані, але надвисоких врожаїв не чекаємо», — розповідають волинські агрономи.
І незважаючи на усі погодні та природні перипетії, площі під озимою пшеницею зменшувати наші виробники не збираються. Доки інші культури переживають злети та падіння популярності, зернові залишаються незмінними лідером: обсяг посівних площ під зерновими коливається у досить вузьких межах та майже завжди залишається стабільним (про що свідчать статистичні дані, починаючи з 1992 року). Адже, як кажуть наші науковці, «немає більш надійного хліба, ніж озима пшениця, особливо для південних областей».
А наші АгроЕкспедитори, окрім огляду та оцінки стану посівів, ще й розпитають аграріїв про плани на майбутнє та про заплановані посівні площі під пшеницю на наступний рік
«Гість в дім – радість в дім»
Як і завжди, АгроЕкспедитори радо та з вдячністю приймають запрошення в гості від господарств з різних куточків країни. Ми будемо раді можливості оглянути ваші поля, оцінити стан пшениці на них та перспективи на майбутній врожай. А наші експерти охоче поділяться корисними порадами та досвідом і дадуть свої професійні прогнози. Тож запрошуйте АгроЕкспедицію до себе, ми дуже зручні та чемні гості! Напишіть, будь ласка, на пошту balas@latifundistmedia.com або прямо у коментарях.
СамСобіАгроЕкспедиція: приєднуйтесь!
У нинішньому сезоні ми запрошуємо усіх стати учасниками флешмобу #СамСобіАгроЕкспедиція у мережі Facebook. Для цього потрібно лише зайти на сторінку нашої АгроЕкспедиції та надіслати у повідомлення або ж на пошту balas@latifundistmedia.com наступну інформацію:
- Назву вашого підприємства та область, у якій ви знаходитесь.
- Інформацію про структуру посівів та стан озимих.
- Інформацію про те, які ЗЗР, насіння та добрива ви застосовуєте.
Також чекаємо на фото ваших полів, сходів озимих та, звісно, ваше фото на фоні поля. Усіх учасників флешмобу чекають сюрпризи від магазину стильних аграрних штучок LatifundiMag.com. Усю вказану інформацію також можна розмістити на власній сторінці з хештегом #СамСобіАгроЕкспедиція.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.