Протруювання насіння: перший і дуже важливий етап захисту рослин

Багато постачальників насіння пропонують таку послугу, як протруювання на заводі, тобто виробник отримує вже повністю готове до висіву насіння. Проте не кожен аграрій вважає доцільним купувати вже протруєне насіння, воліючи підготувати його до висіву власноруч, особисто підібраними засобами. У цьому є раціональне зерно, адже хто краще знає власне поле та присутні на ньому загрози для конкретної культури? Тільки сам аграрій.

Яким же має бути протруйник?

У першу чергу, звичайно, аграріїв цікавить захист від хвороб. Адже близько 60% усіх хвороб рослин зараз передаються саме з насінням, та й ґрунти у нас майже суцільно заражені інфекціями. Накопичення інфекцій на полях цілком достатньо для розвитку хвороб у посівах за сприятливих погодних умов. Отож, сіючи здорове насіння, можна через деякий час отримати хворі посіви. Тому фунгіцидний захист насіння перед висівом є важливим профілактичним заходом. Адже, як відомо, будь-яку хворобу простіше та дешевше попередити, ніж потім лікувати.

Проте і про шкідників забувати не варто, оскільки вони також чудово почуваються на полях і за сприятливих для себе умов можуть почати пошкоджувати і висіяне насіння, і проростки, і сходи. Особливо гострою проблема шкідників є для кукурудзи та сої, бо ці культури дуже любить той же дротяник, про ненажерливість якого можна цілі поеми складати.

Тому захист насіння найкраще проводити фунгіцидно-інсектицидний, причому науковці рекомендують навіть застосовувати не двохкомпонентні, а трьохкомпонентні протруйники, що мають у своєму складі два різні фунгіциди та інсектицид.

Зміни клімату, які спостерігаються протягом останніх 15 років, призводять до зміни строків висіву, а також умов проростання рослин, тому потрібно надавати перевагу протруйникам з подовженою контактною дією.

«Більшість інфекцій поступає з ґрунту, тому необхідні протруйники контактної і довготривалої дії. Потрібно вирішувати проблему (загрозу захворювань), а не ціну протруйника. Вибір препарату залежить не від інтенсивності вирощування, а від конкретної проблеми на полях. Агрономові потрібно пам’ятати, що якість — перш за все. Не дуже якісний протруйник розкладеться за тиждень і захисту рослинам не надасть, він неефективний» — зауважує Володимир Лихочвор, завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського аграрного університету.

І не завжди якість протруйника визначається саме його ціною, хоча й купувати дуже дешеві «ноунейми» ніхто не радить.

«Ми озиму пшеницю протруїли фунгіцидним препаратом від Океан Інвест Креатор БТ. Гарний протруйник, ось уже і посіви з зими виходять, а він «тримає», хвороб не бачимо на пшениці. Результатом задоволені, а якщо ще врахувати, що вартість препарату не така вже й висока, маємо подвійний плюс», — каже Борис Брухно, агроном ФГ «Пролісок», що на Хмельниччині.

Готові рішення чи «власна кулінарія»?

Багато виробників сьогодні пропонують комплексні фунгіцидно-інсектицидні протруйники, тобто одразу 2 в 1. Досить непогане та практичне рішення, але аграрії часто-густо воліють робити бакові суміші самостійно, добираючи ті діючі речовини, які вважають більш доцільними для застосування на тій чи іншій культурі та на конкретному полі.

«Я купую однокомпонентні протруйники, що мають лише одну діючу речовину. Змішати та скласти елементарну пропорцію нескладно, зате у даному випадку у робочому розчині я буду бачити саме те, що мені потрібно. При протруюванні насіння сої обов’язково додаю імідаклоприд. Чому саме його? Це старий, в міру ефективний інсектицид, який має таку цікаву властивість — саншайн-ефект. Тобто оброблена рослина довше сприймає сонячне випромінювання, у неї скорочується період несприйняття сонячних променів удень. Така рослина росте швидше. Такий ефект мають усього два інсектициди — імідаклоприд та тіаметоксам. Але другий препарат дорожчий, а ефект той же», — розповідає Юрій Дробязко, власник «Аграрної технологічної компанії «(«АТК»).

Фарбувати чи ні?

Чи потрібен барвник при протруєнні насіння? багато хто вважає, що це зайва морока, інші ж заперечують: барвник таки потрібен.

«Якщо це протруєння насіння, то барвники там є необхідними, тому що за рівномірністю забарвлення ми бачимо, куди потрапив цей барвник разом з протруйником, а куди ні. На насінні барвники є стандартом. У будь-якому протруйнику ми беремо мінімальну кількість д.р., мінімальну кількість води і обробляємо насіння. Як обсягом у 10 л води обробити тонну насіння? Як проконтролювати, чи все воно добре перемішалося? Саме за допомогою барвника», — радить Олександр Акулов, доцент кафедри мікології університету ім. Каразіна (Харків).

Чим саме протруювати — кожне господарство вирішує самостійно, тож конкретних порад щодо діючих речовин не наводимо. Тут вже краще обирати «індивідуальне меню», яке буде підходити вирощуваній культурі та тому полю, на якому її планується вирощувати. Адже в когось ті ж дротяники полями так і шастають туди-сюди, а хтось їх бачить зрідка і то в сусідів. Тому препарати доцільніше обирати на власний розсуд.

Обов’язково потрібно враховувати фітотоксичність усіх застосовуваних препаратів та їхній загальний вплив на екологію.

«Без хімії ми сьогодні не зможемо обійтись, вона на наших полях вкрай необхідна. Але й про фітотоксичність та екологію потрібно не забувати кожному агрономові», — радить Микола Литвиненко, завідувач відділу селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса).

Врахувати усі фактори успішного протруювання, не забуваючи про фітотоксичність — запорука успішного захисту насіння та майбутніх посівів. Як кажуть досвідчені агрономи, «подбай про урожай, а потім вже урожай подбає про тебе».

Олена Басанець, SuperAgronom.com