Щоб боротьба з бур’янами була найбільш ефективною: про вибір та застосування гербіцидів
Бур’яни здатні «з’їсти» від 30% до 100% усього урожаю сільськогосподарських культур, оскільки вони складають серйозну конкуренцію культурі за вологу, світло, поживні речовини. Тому боротьба з бур’янами є одним з головних завдань у рослинництві. У більшості випадків контроль забур’яненості виконується хімічним шляхом, тобто через застосування гербіцидів. Що ж впливає на їхню ефективність та як зробити гербіцидний захист більш надійним і доцільним?
Які чинники слід врахувати при виборі гербіцидів?
Звичайно, у першу чергу вибір препарату базується на видах бур’янів, що намагаються «захопити» конкретне поле. Проте це не єдине, що потрібно врахувати. На ефективність внесення гербіцидів впливає досить велика кількість факторів, про які не варто забувати, обираючи препарат:
- Бур’яни на полі: види, фази розвитку, густота. Один з головних чинників, який спонукає обрати ту чи іншу діючу речовину.
- Вирощувана культура: особливості самої культури, фаза розвитку на момент запланованої обробки.
- Сівозміна: яка культура запланована на даному полі наступною, чи буде та чи інша діюча речовина чинити післядію на цю культуру.
- Кліматичні умови: температура та відносна вологість повітря, вологість ґрунту, ймовірність випадання опадів у найближчий час після обробки, час доби, сила та напрямок вітру.
- Ґрунти: структура, рівень рН, вміст гумусу, система обробітку, що застосовувалася під культуру.
Як правило, на останній пункт цього списку уваги не звертають або майже не звертають. А це, до речі, один з дуже важливих чинників, що впливає і на ефективність внесення гербіцидів, і на доцільність застосування деяких з них.
Зокрема, тип ґрунту, вміст у ньому гумусу і структура впливають на дію ґрунтових гербіцидів. Цей вид ЗЗР потрапляє всередину рослини через коріння та паростки, тож поглинальна здатність ґрунту є важливою умовою ефективності внесених препаратів. Легкі ґрунти, що мають вміст гумусу 1% і нижче, володіють низькою поглинальною здатністю, а тому ґрунтові гербіциди на таких полях будуть чинити фітотоксичний вплив на саму культуру.
І навпаки, на ґрунтах із вмістом гумусу 6% і більше, гербіциди здатні швидко абсорбуватись, тому норми внесення доцільно збільшувати для досягнення запланованого ефекту. Але оскільки збільшити норму внесення до досягнення оптимального контролю над забур’яненістю не завжди видається можливим (і так застосовуються максимально рекомендовані виробником препарату норми, є ризик фітотоксичного впливу на культуру, збільшення норм є економічно недоцільним), у деяких випадках краще відмовитись від ґрунтових гербіцидів та працювати виключно страховими.
Вологість ґрунту у поєднанні з високими температурами повітря призводить до підвищення активності ґрунтової біоти. А це, в свою чергу, може помітно прискорити розкладання діючих речовин. Тобто результат внесення гербіциду може бути значно гіршим, ніж очікувалося, за рахунок швидкого припинення дії препарату. Отож цей момент теж варто враховувати, плануючи терміни та засоби для захисту посівів.
Крім того, важливим фактором впливу ґрунтових гербіцидів на культуру є структура ґрунту та глибина висіву насіння. Якщо глибина висіву занадто нерівномірна, частина насіння знаходиться вище, ніж планувалося, гербіцид може загальмувати ростові процеси у такому насінні та спричинити втрату значної частини врожаю. Що стосується структури ґрунту, то найкращий варіант – дрібно грудкувата рілля, яка рівномірно вкриває висіяне насіння. великі грудки чи переущільнення ґрунту зменшують ефект дії препарату на бур’яни.
Для страхових гербіцидів ґрунтові фактори вже не мають практично ніякого значення, тут на перший план виходять кліматичні умови та стан культури на полі. Слабкі посіви, а також посіви, що перебувають під дією стресу (температурного, ураження хворобами та шкідниками, тощо) обробляти гербіцидами не рекомендується взагалі. Проте й тут є свої підводні камені: не завжди вдається перенести гербіцидну обробку на більш сприятливий для культури час, оскільки бур’яни не чекатимуть і досить швидко переростуть фази, рекомендовані для обробки. Можна відкласти внесення та застосувати ЗЗР, що мають більш широке вікно використання за фазами розвитку бур’янів. Можна спробувати зменшити вплив стресових факторів та наслідки стресу для культури, але потрібно пам’ятати, що застосування мікроелементів, амінокислот чи гуматів у бакових сумішах із гербіцидами практично не дає позитивного ефекту для культури, проте зменшує дію гербіциду на бур’яни. Тут вже стратегію захисту кожен агроном повинен обрати самостійно, виходячи з умов свого поля та стану культури на ньому.
Стійкість, яку ми самі «виховуємо»
Резистентність бур’янів до тих чи інших гербіцидів виявляється все частіше. Сьогодні вже деякі види бур’янів цілком здатні протистояти гербіцидам і майже не реагують на ті діючі речовини, якими досить легко прибиралися з поля ще кілька років тому. Як же обрати гербіцид, до якого бур’яни будуть чутливими, та як взагалі запобігти виникненню резистентності смітних рослин на вашому полі?
У першу чергу слід пам’ятати, що бур’яни, стійкі до якогось певного гербіциду, з великою вірогідністю проявлять стійкість і до інших діючих речовин, що мають такий же спосіб дії. Як відомо, діючі речовини гербіцидів направлені на руйнування нормальних процесів фотосинтезу, біосинтезу або клітинного поділу у рослинах. Тож перед вибором препарату слід поцікавитись, як саме він діє: порушує синтез ліпідів або амінокислот у рослині, перешкоджає утворенню клітинної стінки, порушує процеси фотосинтезу чи роботу фітогормонів, а може, впливає на мітоз, перешкоджаючи поділу клітин? Якщо бур’яни, наприклад, проявили резистентність до діючої речовини, що впливає на гормональну систему рослини, для обробки слід обрати інший препарат, який впливає на інші метаболічні процеси (той же синтез амінокислот).
Не рекомендується тривалий час застосовувати гербіциди з одними й тими ж діючими речовинами, краще час від часу чергувати препарати з різними способами впливу на бур’яни. Крім того, не варто використовувати гербіциди «про всяк випадок», краще робити це в оптимальні терміни та за оптимальних умов, зводячи кількість обробок до можливого мінімуму. Комбіновані препарати або ж комбінації препаратів з різними діючими речовинами будуть більш ефективними та дозволять запобігти формуванню резистентності бур’янів.
І, до речі, варто пам’ятати, що резистентність бур’янів ми можемо «виховати» і самі, не дотримуючись сівозмін та проводячи не найоптимальніші агротехнічні заходи. Чим «коротша» сівозміна, тим більший ризик, що бур’яни на полі сформують стійкість до ЗЗР, а у монокультурі цей ризик зростає в рази. Оптимальні терміни сівби культури та застосування механічних засобів боротьби з бур’янами значно зменшують ризик появи резистентних видів. Не потрібно покладатися лише на «хімію», радять науковці.
Олена Басанець, Supergronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.