10 порад від провідного агронома селекційного інституту
Свій вплив на урожайність має ціла низка лімітуючих факторів. Зокрема, найбільш критичними є вологість, мінеральне живлення, обробіток ґрунту, хвороби тощо. Тож завдання агрономів — врахувати ці чинники і створити такі умови в полі, щоб рослина отримала якомога більше для формування максимального врожаю, потенційно можливого для гібриду чи сорту.
Чимало порад щодо зменшення негативного впливу згаданих чинників дав Володимир Скорик, провідний агроном Всеукраїнського наукового інституту селекції. Він озвучив їх у своїй доповіді на семінарі «Особливості технології вирощування соняшнику та кукурудзи в різних кліматичних зонах України», що відбувся в рамках виставки «АгроВесна 2018». Пропонуємо декілька з них.
1. Ущільнення ґрунту
На багатьох полях присутнє явище ущільнення ґрунту. Через це коріння не може проникати глибоко в ґрунт, звідти не може підтягувати вологу, а все, що агроном вносить на поле, намагаючись вплинути на врожай, — нівелюється. Ці ущільнення можуть бути критичними навіть для соняшнику, у якого коренева система досить сильна.
«Потрібно проводити глибоку оранку та здійснювати глибоке розпушування. Оранка не завжди може бути ефективною, коли шар ущільнення дуже товстий, корінь просто не може глибше зайти і зруйнувати цей шар. Тому, на мою думку, слід застосовувати глибокорозпушувач. Ми не раз переконувалися — там, де проведено глибоке рихлення, рослини мають доступ до вологи, доступ до засвоєння поживних речовин, у них нормально розвивається коренева система, відповідно, — й самі рослини», — зазначив Володимир Скорик.
2. Великі грудки
Ще один із моментів обробітку: Володимир Скорик стверджує, що понад 50% полів страждають від того, що їх обробляють не надто ретельно, відповідно, на момент сівби залишається крупногрудкувата структура ґрунту.
«Це призводить до того, що ми не можемо нормально і точно висіяти насіння, покласти в вологий шар ґрунту на ту глибину, яка нам потрібна — 4-5-6 см. Великі грудки стають проблемою для сівалки, а сходи виходять нерівномірними. Щоб забезпечити нормальні дружні сходи, обов'язково слід досконало підходити до передпосівного обробітку, подрібнювати грудки», — додав експерт.
3. Пиловидна структура ґрунту
Є й інша проблема, яка особливо стосується полів у південних регіонах, де вирощують овочі.
«Тут часто зловживають фрезами, коли структура ґрунту наближається до пилоподібної. Іншими словами, будь-які опади, доступ до вологи призводять до утворення кірки. Це стосується і глинистих ґрунтів, тобто більш важких. Тож за передпосівного обробітку ґрунту потрібно враховувати такі можливі проблеми», — зауважив Володимир Скорик.
4. Органіка на полях
Внесення тваринної органіки — один із найдешевших і найефективніших способів живлення. На жаль, наше тваринництво наразі не в найкращому стані, тож на поля не так багато вивозиться органічних добрив. Володимир Скорик показав дані, скільки потрібно хімдобрив, щоби компенсувати 20 т гною різного походження.
«До того ж багато хто з власників просто спалює стерню. Цього в жодному разі робити не можна. Адже рослинні рештки — це структура ґрунту, його повітропроникність, водопроникність, це пожива для мікроорганізмів, які перетворюють органічні речовини на мінеральні, які стають доступними для засвоєння рослиною», — додав фахівець.
5. Кальцій і сірка
Володимир Скорик нагадав, скільки основних елементів живлення потребують соняшник і кукурудза на тонну продукції (див. таблицю). Водночас він наголосив, що на сьогодні і в Україні, і в Європі — значна проблема з наявністю у ґрунті кальцію та сірки (відтоді, як зі спалювання деревини, яка давала попіл, перейшли на інші види палива).
«Сьогодні є проблема нестачі сірки в наших ґрунтах. Тож, проводячи агрохімічні обстеження полів, варто на неї звертати увагу. Як джерело сірки є маса добрив, зокрема й кальцієва селітра», — наголосив провідний агроном.
6. Спосіб сівби соняшника
За словами Володимира Скорика, чимало аграріїв практикують сьогодні суцільний висів соняшнику. Особливо це стосується південних регіонів — Одеської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей.
«Якось я виступав на семінарі й дозволив собі необережно зазначити, що це дурниця — так робити. На мене всі накинулися за такі слова. Але свою думку я не змінив. Зараз висівання соняшнику суцільним методом — груба помилка. Є вже давно відпрацьовані технології не лише за кордоном, а й у нас також. Соняшник сіється широкорядно, з міжряддями 50-60-70 см чи 45 см — це вже на ваш вибір, залежно від наявності висівної та збиральної техніки. Особливо широкорядний висів актуальний у тих самих південних регіонах, де у фазі шести-семи листків соняшнику може різко піднятися температура повітря та починають з’являтися тріщини у ґрунті. Іноді вони можуть сягати до 70 см углиб. І, окрім посухи у верхньому шарі ґрунту, через тріщини волога випаровується і з глибших шарів. А завдяки наявності міжряддя можна зробити так званий «сухий полив», тобто застосувати міжрядний обробіток, щоби припинити втрачання глибинної вологи з глибини. Заодно й бур’яни можна знищити, які з’явились уже після гербіцидних обробок», — розповів експерт.
7. Терміни сівби
Нерідко, коли площі посівів досить великі, а техніки для одночасної сівби не вистачає, аграрії поспішають якомога раніше виходити в поле з сівалками. Однак Володимир Скорик радить не поспішати, а дочекатися відповідних умов.
«Згадаймо фізіологію рослин. Клітини починають ділитися за температури +7°С і вище. Тому, коли ми починаємо сіяти надто рано, насіння просто лежить у ґрунті, чекаючи своєї температури. А в цей час грибкові хвороби (для яких сприятливими є вже +3°С), починають над ним працювати. Тому й не завжди спрацьовує фунгіцидне протруєння насіння. Тож не варто відходити від традиційно рекомендованих для сівби +8°С», — підкреслив фахівець.
8. Вибір гербіцидів
Як відомо, є кілька основних діючих речовин гербіцидів ґрунтової дії. Найбільш поширені — пропізохлор, ацетохлор, тебутилазін, метолахлор. У Володимира Скорика свій погляд на можливість їх застосування.
«Із перелічених ґрунтових гербіцидів на останнє місце я поставив би ацетохлор. Чому? Особливо, якщо йдеться про центральні, західні й північні регіони. Адже тут інколи після сівби бувають зливові опади — до 8—10 мм за добу. А така велика кількість води може спровокувати промивання ацетохлору в нижчі горизонти й негативно впливати через кореневу систему на самі рослини соняшника. Тому ми й кажемо, що ацетохлор — діюча речовина, яку варто застосовувати в останню чергу, якщо вже немає альтернативи. Більш м'яким є, скажімо, пропізохлор. Плюс його можна вносити по вегетації. Або трибутилазін, який можна вносити і по вегетації, і ґрунтово», — пояснив він.
9. Кількість фунгіцидних обробок
Зараз спостерігається дедалі більше поширення хвороб соняшнику, якщо враховувати особливості сівозміни та кліматичні умови, завдяки яким ця культура «посувається» на північ. Відповідно, вони значно впливають на урожайність олійної культури.
«Якщо говоримо про урожайність соняшнику на рівні середніх двох тонн і вище, то ми рекомендуємо двічі застосовувати фунгіцидний обробіток. Перший застосовуємо після внесення страхового гербіциду — десь через 2-3-4 дні. Вносимо також сульфат магнію і невелику дозу карбаміду, залежно від зони. Це може бути й 5 кг/га, може — і 3 кг/га, а може бути й 12 кг/га. Бо, наприклад, у степовій зоні у разі підвищеної температури можна тими 10 кг/га зробити чималий опік і «присадити» рослини ще на тиждень», — стверджує Володимир Скорик.
10. Приховані особливості трихограми
Нерідко для боротьби з такими шкідниками, як совки, стеблові кукурудзяні метелики й лугові метелики, застосовують трихограму. Але щодо неї у Володимира Скорика також є зауваження.
«Інколи зустрічаються популяції трихограми, котрі випускають лабораторії, де співвідношення самців і самок неправильне. Самці, як не крути, яйце не відкладають, відкладають яйця самки. Тому в цій популяції, яку ви вносите на своє поле, обов'язково має бути правильне співвідношення самців і самок. Самок повинно бути до 70%, а самців — до 30%», — порадив експерт.
За словами провідного агронома, усі ці та інші чинники у Всеукраїнському науковому інституті селекції враховують як у процесі створення своїх нових гібридів, так і в розробці технологій вирощування культур.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.