АгроЕкспедиція Соняшник 2016. День 3. Полтавщина: Фармко та Говтва

Тож сьогодні ми розповімо вам, як у супроводі експертів з компаній BASF, Limagrain, Vaderstad та ПАТ «Креді Агріколь Банк» ми прослідкували шлях соняшникового насіння від поля до пляшки. Адже за тиджень почнеться збирання соняшника і потягнуться до заводів черги вантажівок з полі

ФАРМКО

Господарство «Фармко» входить до складу агрохолдингу «Чиста криниця», що має у своєму складі сільгосппідприємства в Кошманівському, Мошинському та Новосанжарському районах Полтавської області.

Підрозділ «Фармко» об’єднує ще кілька відділів. Наша команда побувала в тому, що носить назву «Промінь». Земельний банк 12,5 тис. га. В господарстві вирощують три основні культури: соняшник 5 тыс. га, кукурудзу — 6 тис. га, озиму пшеницю і озимий ячмінь — до 1 тис. га. Стараються дотримуватися сівозміни. Тут вирощують виключно високоолеїновий соняшник іноземної селекції. Як розповів нам управляючий відділом Микола Скакун, під цю культуру у відділі відведено 5 тис. га.

Особливості вирощування

«На полі, яке нам продемонстрували, дозріває соняшник гібриду Естрада компанії Syngenta. Попередник кукурудза. 10 березня було проведено боронування. Потім безпосередньо перед посівом провели культивацію з внесенням карбаміду ― 100 кг/га. Вносився грунтовий гербіцид Примекстра Голд ― 4,5 л/га», ― розповідає пан Микола.

Норма висіву 62,5 тис./га, але до збирання вже мають густоту стояння рослин 55 тис./га. Проведена прополка, міжрядний обробіток, вносився фунгіцид Піктор компанії BASF.

«Цього року ми помітили досить велике поширення септоріозу і гнилей. Хвороби виникали внаслідок несприятливих кліматичних умов. Піктор у нас ― системний фунгіцид, який володіє трансламінарною дією. Зарекомендував себе непогано. Відразу бачимо, що він зупинив розвиток хвороби і листя залишилося в хорошому стані»,― характеризує препарат представник «Фармко».

Минулого року була урожайність до 40 ц/га соняшника. Були поля, де отримували і 42 ц/га. Цього року буде не набагато гірше. Хоч пройшло слабке запилення і погодні умови так склалися, плануємо отримати до 38 ц/га.На підприємстві користуються грунтовими гербіцидами Примекстра Голд, Каптора та Євро-Лайтнінг.

«Гербіцид Євро-Лайтнінг показав себе нормально. Культура непригнічена. Витримав першу хвилю дощів. А далі культура пішла в ріст»,― говорить Микола Скакун.

Особливістю господарства є наявність власного насіннєвого заводу.

«Тут ми маємо можливість протруювати насіння кукурудзи, доочищувати соняшник. Завод використовуємо поки що винятково для своїх потреб», ― говорить представник господарства.

ГОВТВА

Наступним осподарством, яке ми відвідали стало ТОВ «Говтва», що входить до кластеру «Полтава Південь» компанії «Кернел». Соняшник тут вирощують на площі 2,5 тис. га.

«Сьогоднішні виробничі досягнення — результат командної роботи колективу кластера, злагодженої співпраці агрономічної, інженерної та інших служб. Що стосується соняшнику, то завдяки обраній технології за останні три роки врожайність цієї культури на наших підприємствах зросла на 20-25%. Якщо раніше ми мали показник у межах 2,4—2,5 т/га, то зараз можна говорити про 3 т/га. Крім цього, наші соняшникові поля практично чисті від бур'янів, шкідників, хвороб. Адже технологія передбачає догляд за культурою протягом всього періоду вегетації. Велике значення має забезпеченість добривами, пестицидами, новітньою с/г технікою»,— говорить керівник кластера «Полтава Південь» Ігор Докторів.

За його словами, кластер планує продовжувати у тому ж дусі, брати на озброєння ефективні практики, щоб і надалі розвивати агробізнес.

Технологія вирощування

«Посів проводився з 7 квітня і до кінця травня. Попередником під соняшник була кукурудза. У нас є плановий показник, який передбачає, що підприємство має отримати не менше 30 ц/га. На сьогоднішній день ми бачимо, що поля у хорошому та задовільному стані. Ми очікуємо на врожайність мінімум 35 ц/га. Це дасть нам змогу виконати план»,― говорить керівник регіонального управління «Говтва» Володимир Колісниченко.

На підприємстві вирощують усього чотири гібриди: Рокі, Конді, Долбі і високоолеїновий Тутті. Про це агроекспедиторам розповів головний агроном Сергій Кац. На полі, що ми відвідали, посіяли високоврожайний гібрид Рокі. Посів тут здійснювався в першій декаді квітня. Норма висіву 63 тис./га з міжряддям 70 см).

«Що стосується обробітку ґрунту, то закриття вологи боронуванням та проводили передпосівну культивацію. Захист проводився грунтовим гербіцидом: на 25% площ застосували Примекстра TZ Голд 4, 5 л/га, на 50% площі ґрунтовий гербіцид Фронтьєр Оптіма 1 л/га, а ще на 25% площі ― гербіцид Рейсер. Здійснювалося й профілактичне застосування інсектициду Оперкот Акро. Вносили й антистресант Гуміфілд. У фазі 6 листків застосовували профілактичний фунгіцид Імпакт 0,8 л/га. Також здійснювалось підживлення бором та азотним добривом»,― розповідає про технологію захисту та живлення соняшника головний агроном Сергій Кац.

Збирати соняшник тут планують в першій декаді вересня. Далі (у другій декаді вересня) — проведуть посів озимої пшениці.

«Густота стояння рослин 52-56 тис./га. При тому, що було дуже багато вологи — у 4 рази більше, ніж минулого року. У період посіву і до початку цвітіння у 2016 випало 240-260 мм опадів, тоді як у 2015-му всього 40-60 мм»,— коментує головний агроном.

Особливістю господарства є застосування технології точного землеробства.

«Точне землеробство і вся аерослужба у нас налаштовані таким чином: існує агродиспетчерська, яка допомагає агрономові в полі. Коли агрегат під’їжджає до поля, на монітор виводиться місце, куди він повинен заїхати, тому усі наступні обробітки також будуть проводитися точно в цю колію»,— пояснює агроном.

Орієнтуються в підприємстві на вирощування високоолеїнового соняшника. Площі під ним складають 20% від загальних.

«Основне питання у вирощуванні високоолеїнового соняшника — просторова ізоляція. Ми його сіяли за 500-600 м від інших соняшникових посівів, щоб не було перезапилення. Але тут є ще й невеличка агрономічна хитрість. Ми стараємося змістити дати посівів, щоб період цвітіння був різний і не відбулося перезапиленя»,― розповідає Сергій Кац.

У цілому ж, «Кернел», до якої входить господарство, є флагманом у інноваційній діяльності та точному землеробстві. У компанії діє власний науково-дослідний центр. Протягом року тут проводяться близько 1500 різноманітних наукових дослідів. До того ж, багато з них — унікальні.

Високотехнологічне майбутнє, про яке сьогодні дехто лише мріє, прийшло на поля «Кернел» у вигляді мережі метеостанцій, безпілотних літальних апаратів, комбайнів і тракторів на автопілоті, запровадження точного землеробства, ДЗЗ (дистанційному зондуванні землі) та супутникової GPS-навігації.

«У нас кожен зацікавлений у тому, щоб зробити свою роботу якісно. Спершу людям було важко сприймати наш іноваційний підхід до справи, але щойно вони відчули його, побачили вигоду, то вже не змогли відмовитися. До пріоритетів додалась і матеріальна зацікавленість. Тож на сьогоднішній день механізатор не вважає себе механізатором, він вважає себе класним спеціалістом»,― говорить Володимир Колісниченко.

Прощаємося з представниками підприємства і бажаємо успіху в усіх їхніх починаннях. Іншим же господарствам бажаємо рівнятися на лідерів та ставити перед собою значні цілі.