Осіння посівна: 5 головних проблем цього року

Отже, які основні тенденції осінньої посівної ми вже можемо вивести?

Дефіцит вологи

Головна проблема нинішньої посівної озимих під урожай 2018 року — це дефіцит вологи, про що одностайно говорять агрономи майже усіх регіонів. Літня посуха поступово та впевнено переходить у посуху осінню, тому часто доводиться сіяти в сухий ґрунт. Нестача вологи в орному шарі ґрунту не лише перешкоджає проростанню насіння, а й ускладнює проведення ґрунтообробних операцій. Будь-який обробіток провокує додаткові втрати вологи, якої і так дуже небагато.

Так, цього року виникли певні труднощі із сівбою ріпаку озимого, адже у терміни, коли проводилася сівба, майже повсюди спостерігалася посуха та практично повна відсутність опадів. Через це деякі господарства відклали посівну, деякі зменшили площі під ріпаком, а дехто таки ризикнув і посіяв у суху землю, сподіваючись на майбутні дощі.

«Основні проблеми цьогорічної посівної — відсутність вологи, а також затримка з початком сівби. Через складні погодні умови чекали кінця збирання ранніх зернових, щоб звільнити площі під посів. Сівбу розпочали 5 серпня, напередодні пройшов дощ, тому ми одразу ж взялися за посівну. Встигли посіяти 900 га, ну а далі знову спека і брак вологи. Якщо дощу й надалі не буде, посівну ріпаку закінчимо, хоча в планах — іще досіяти 800 га», — говорить Олександр Корюківський, агроном господарства «Урожай» на Чернігівщині.

Крім того, значна нестача вологи затримує дозрівання пізніх культур, а отже, прибирати з полів їх будуть дещо пізніше від запланованих строків. Це, відповідно, призведе до запізнення з сівбою озимих, для яких пізні культури заплановані як попередники.

Рано зібрали — рано посіяли

Цього року спека та посуха призвели не лише до дефіциту вологи у ґрунті, а й до більш раннього збирання деяких культур. Так, ранні зернові майже по всій території України почали збирати раніше в середньому на 10 днів, відповідно, й сіяти після них починали раніше.

«Посівну озимого ріпаку розпочали 5 серпня, цьогоріч під культуру виділили 3 тис. га. Сіяти намагалися без затримок, тільки зібрали урожай, зразу ж готуємо ґрунт, вносимо добрива та сіємо. Ну а з кінця першої декади вересня приступили до посіву озимої пшениці, під яку цього року виділили 7 тис. га», — розповідає Андрій Кулян, агроном господарства «Агропродсервіс» на Тернопільщині.

Також у деяких регіонах раніше, ніж зазвичай, стартувало збирання соняшнику та кукурудзи. Зокрема, ранні жнива кукурудзи відзначали аграрії Запорізької області, досить рано почали збирати культуру деякі господарства Миколаївщини та Херсонщини, навіть на Полтавщині подекуди збирали раніше від середніх для регіону термінів. Причини — знову ж таки, посуха та дефіцит вологи, через які культура «згоріла».

Ранні жнива сприяли й ранньому початку осінньої посівної. Так, цього року темпи посівної озимого ріпаку випередили минулорічні на 24%. Аграрії сіяли швидше, але не завжди це було на користь рослинам через брак опадів.

Варто зазначити, що не всюди посівна була дійсно ранньою, дефіцит вологи у центральних регіонах, навпаки, затримував темпи сівби — агрономи відкладали її через відсутність опадів і чекали більш сприятливих умов.

Шкідники не дрімають

Шкідники цього року, попри суху, спекотну та в цілому несприятливу для їхнього розмноження погоду, ближче до осені таки проявили себе «у всій красі». У пожнивних рештках зернових, у посівах озимого ріпаку та навіть у нових сходах озимих зернових (якщо такі вже з’явилися на окремих полях) шкідники активно розвиваються та не менш активно харчуються, завдаючи шкоди культурам.

Зокрема, цієї осені агрономи відзначають справжнє масове нашестя ріпакового трача (він же — ріпаковий пильщик).

«Ми обстежили посіви й були вражені кількістю імаго пильщика на рослинах. Тобто нам слід чекати величезної кількості личинок (так званої псевдогусені), котрі за 3—4 дні об’їдять увесь ріпак до голого стебла. Зараз терміново плануємо інсектицидну обробку, будемо працювати препаратами на основі хлорпірифосу та циперметрину», — говорить Олег Мельник, головний агроном СТОВ «Калина» на Полтавщині.

Також проявляють активність на полях листогризучі й озимі совки, попелиці, білани. Тож інсектицидні обробки аграрії намагаються проводити вчасно, щоби не втратити урожай ще на старті.

Дощі, які не надто пішли на користь

Ті, хто сіяв «на удачу», сподіваючись на швидкий дощ, часто-густо програвали природі. Бо, наприклад, у північних регіонах дощ хоч і пройшов, спровокувавши сходи, зате потім змінився стійкою посухою, і ті сходи почали гинути. За отриманими нами від агрономів даними, у Сумській області таким чином уже загинуло близько 3000 га озимого ріпаку, у Полтавській — близько 1000 га. Цілком можливо, що така ситуація спостерігається і в інших регіонах.

Подекуди дощі просто створили достатньо міцну ґрунтову кірку на полях, через що проростання сходів ускладнилося, багато рослин деформувалися через такі несприятливі для сходів умови.

«Ми сіяли ріпак у сухий ґрунт, потім пройшли два дощики і сходи отримали досить дружні, проте одразу засмічені, оскільки через погодні умови погано спрацював ґрунтовий гербіцид. Зараз уже понад місяць після сівби дощів немає взагалі, сходи помітно погіршили свій стан, рослини втрачають тургор. Чув, що у сусідніх господарствах ріпак через посуху гине сотнями гектарів. У нас поки що тримається, але ще один дощ просто необхідний», — говорить Дмитро Гришко, головний агроном ПСП «Оберіг» на Полтавщині.

У будь-якому випадку невеликий дощ, який пройшов наприкінці серпня — на початку вересня центральними, східними та північними регіонами, не був дуже корисним. Бо, по-перше, він не мав «продовження» у вигляді додаткових опадів, а по-друге, він став швидше провокатором, аніж помічником сходам озимих.

ЗЗР та насіння

Майже всі агрономи стверджують, що посівна щоразу дорожчає, не стала винятком і ця осінь. Вартість насіння та ЗЗР зросла, за даними агрономів, приблизно на 15%. При цьому не завжди якість посівного матеріалу вдовольняє аграріїв, але це, скоріше, проблема вибору постачальника.

Є певні проблеми і з добривами, оскільки ринок мінеральних добрив, як і раніше, потроху «лихоманить». Заводи то запускаються, то зупиняються, мито на російські добрива скасовують і знову вводять… Проте ситуація, все ж, більш стабільна, ніж минулої осені, тому аграрії поступово знаходять вихід із ситуації та не залишають поля без мінерального підживлення.

Проблеми проблемами, але наші агрономи не збираються здаватись, попри несприятливі умови осені. Є дощ чи нема дощу, а сіяти треба — переконані вони. Тож ми бажаємо успіху всім нашим агрономам, а також вчасних і корисних дощів.

Олена Басанець, SuperAgronom.com