Озиме жито на силос у ПОСГП ім. Івана Франка від А до Я

Оскільки основний напрям роботи підприємства — молочне виробництво (мають 1,4 тис. голів ВРХ, отримують 16 т молока на добу та хочуть розширити поголів’я до 4 тис.), заготівля якісного силосу дуже важлива. Саме за розвитком озимого жита на силос і слідкували наші журналісти. Наразі ж ми готові ділитися підсумками та висновками побаченого.

У ПОСГП ім. Івана Франка на силос вирощують жито з насіння селекції KWS, зокрема гібриди БРАЗЕТТО та КВС МАГНІФІКО. Обрали саме їх, бо ці гібриди вигідно вирізняє стійкість до хвороб, висока поживність та перетравність зеленої маси.

Грудень 2016. Перше «знайомство»

Перший виїзд на поля ПОСГП ім. Івана Франка ми здійснили в грудні й побачили таку картину: жито у фазі 3-5 листків перебувало в стані спокою, густота рослин становила 220-230 шт./м². Глибина снігового покриву сягала 2-3 см, була наявна снігова кірка. Загалом стан культури агроном господарства Володимир Мул відзначив як хороший.

• З технологіями висівання й обробітку ґрунту ситуація така: основний обробіток ґрунту — оранка на глибину 25-27 см, яку здійснюють за допомогою плуга Lemken EuroDiamant 10 та трактора John Deere. Для передпосівної культивації використовують культиватор Kokerling Allrounder або Horsch Tiger на глибину зароблення насіння. Сіють сівалкою Kokerling Ultima на глибину 2-3 см, норма висіву — 2,3 млн шт./га (БРАЗЕТТО — 88 кг/га, КВС МАГНІФІКО — 82 кг/га).
• Посів проводили 25.08 – 20.09. Попередником під озиме жито є кукурудза на силос. Така сівозміна дає змогу господарству отримувати два урожаї на рік. Після збирання кукурудзи вносять 60-70 т/га гною за допомогою причепа-розкидача ПРТ-16, а також мінеральне добриво NPK 5-17-30 у кількості 120 кг/га у фізичній вазі. Насіння протруєне Кінто Дуо 2,5 л/т + Гаучо Плюс 0,5 л/га.

В умовах надмірної вологи

• Наступний візит на поля ПОСГП ім. Івана Франка наша команда здійснила 10 березня. За цей час на Волині пройшли рясні дощі, які разом із таненням снігу призвели до серйозних проблем: змивання ґрунту, замулювання посівів та водної ерозії на полях. Це спричинило проблеми із вчасним підживленням. Але перезимівля була ідеальною: усе жито, що увійшло в зиму, з неї вийшло без втрат.

• Озиме жито добре додало в силі росту та густоті — можна було спостерігати від 5 до 10 повноцінних пагонів на рослині. Але осіння посуха спровокувала певні проблеми з неоднорідністю сходів. Після дощів насінню, заглибленому на 4-5 см, було важко пробиватися крізь ґрунт, рослини не мали повноцінної вегетації. Разом із тим додались проблеми строкатості ґрунтів і складного рельєфу. Але хвороб не було, і рівень забур’яненості не потребував додаткового гербіцидного обробітку.

Без шкідників, але з приморозками

• Наступний виїзд відбувся 20 квітня. Порівняно із попереднім візитом на поля ПОСГП ім. Івана Франка в березні, квітнева погода була більш прохолодною, температура на момент нашого приїзду — 0 °С. Оглядаючи рослини, одразу відзначили, що жито КВС БРАЗЕТТО і КВС МАГНІФІКО добре розкущилося: 8 гарно розвинених пагонів, приблизно стільки ж менш розвинених, так званих «підгонів». Активне весняне кущення є особливістю гібридів озимого жита селекції KWS. Гібриди дуже добре реагують на весняне підживлення азотом і докущуються навесні, навіть якщо не отримали умов для осіннього розвитку.
• Аномальні погодні умови не вплинули на графік роботи господарства — усі необхідні операції здійснили вчасно. Весняні морози навіть зіграли на руку в ситуації зі шкідниками, яких ми взагалі не побачили на рослинах. 15 березня внесли аміачну селітру у нормі 300 кг/га, що дало змогу скоротити розрив між гіршими й кращими рослинами, який ми помітили минулого разу.

«Перезимівля ідеальна ― усе жито, що зайшло в зиму, з неї й вийшло. Ніяких проблем чи зауважень немає. Хіба що, коли із заплав навесні йшла вода, то сходи місцями заглибило наносним ґрунтом. Заплановано внесення по 3 ц/га аміачної селітри, тільки-но зможемо вийти в поле», ― каже агроном ПОСПГ ім. Івана Франка Володимир Мул.

• А от на що погодні умови вплинули, так це на зовнішній вигляд рослин. Озиме жито було у стресовому стані, подекуди помічали приморожені листки. Уже тоді було зрозуміло, що це відтермінує строки укосу жита на силос, порівняно з минулим роком. До скошування зеленої маси жодних операцій на полі вирішили не проводити, адже це ще одна особливість силосних гібридів KWS, які в період від весняного кущення до укосу не потребують хімічної обробки.

«Якщо подивитись на поле, то бачимо смуги різної висоти сходів. Там, де насіння висіяне на глибину 2-3 см, рослини чудово розкущені: маємо по 6-7, буває і по 10  пагонів на рослині. А там, де висівання здійснено на 4-5 см, ― лише 2-3, через те, що витрачалося багато енергії на проростання, рослини пізно сходили, не мали повноцінної осінньої вегетації», — розповідає торговий представник компанії «КВС-УКРАЇНА» по Західній Україні Святослав Гриневич.

Збирання врожаю та заготівля на корм

• На перший укіс ми приїхали у ПОСГП ім. Івана Франка 10 травня. Температура становила +4 °С на додачу з пронизливим вітром. Трактори з косарками вийшли в поле 4 травня (для порівняння: минулого року укіс було завершено наприкінці квітня). Першу масу зібрали за 32% сухої речовини. Але закінчували перші 140 га за сухої речовини 22%.
• Через імовірність злив темпи роботи в полі були максимально пришвидшеними: якщо в минулому році всі 80 га жита зібрали за 4 дні, то зараз із 200 га посіву 140 га встигли зібрати за 1,5 доби. На полях працювало три комбайни — два кормозбиральні Claas Jaguar та один John Deere, косарки Claas і KUHN. Також використовували валкоутворювачі KUHN, Claas та словацькі гребки Sipma.
• Фаза розвитку рослин (ВВСН-47 та подекуди BBCH 39) була придатною для заготівлі на корм навіть попри пізній укіс. Середня висота стебел — 70 см. Жито зрізали на відстані 8-10 см від ґрунту, щоб забезпечити швидке підв’ялювання.
• До 16 травня укіс повністю завершили, у середньому отримали 16 т/га силосу. Порівняно з 2016-м роком цей показник менший, але для такої аномальної весни не очікували навіть цього врожаю.

• Подрібнивши стебла на довжину різки 1,9 см (більше не вийшло, бо маса була недостатньо сухою), жито затрамбували в силос, додаючи американський багатокомпонентний консервант Silage Pro по 1,5 г/т маси. Для трамбування обрали масивний трактор Claas Xerion, на який встановили додатковий вантаж та відвал, що збільшило загальну вагу приблизно до 26 т.

«Житній силос раннього укосу має вищий відсоток перетравності, ніж кукурудзяний силос чи люцернове сіно. Врожайність сінажу при 30% сухої речовини сягає 20 т/га, а вміст протеїну — 17-18%. Такий корм знижує кислотне навантаження на рубець та за рахунок легких цукрів забезпечує високий рівень синтезу мікробного протеїну. Житній силос — це відмінний показник енергії для високопродуктивних чи новотільних корів», — зазначає Святослав Гриневич. 

Детально про сінаж

Після заготівлі сінажу в ПОСГП ім. Івана Франка вирішили оцінити його якість. Для цього провели зоотехнічний аналіз його поживності в лабораторії BLGG.

Вміст сухої речовини в сінажу із гібридного жита селекції KWS — 31%.

Це досить важливо, адже на цей період часу жито має недостатній рівень сухої речовини для проходження ферментаційних процесів.

Рівень рН — 4,0.

Молочна кислота — 68 г/кг.

Високий рівень молочної кислоти свідчить про позитивний вплив такого продукту на молочну продуктивність дійного стада, адже саме молочна кислота в циклі перетворень перетворюється на пропіонову кислоту, яка стає джерелом високих надоїв.

«Низький рівень оцтової кислоти свідчить про стабільність ферментативних процесів у масі й відсутність процесів вторинної ферментації, за якої молочна кислота переходить в оцтову. Тут ми можемо говорити про добру роботу інокулянта, який чітко спрямував ферментативні процеси в бік молочнокислого бродіння», — йдеться у заключному аналізі лабораторії BLGG. 

Рівень небілкового азоту корму NH3 — 8%

Показник рівня небілкового азоту вказує також, що рослини оптимально використали азотні добрива і, незважаючи на ранню фазу скошування рослин, встигли перетворити їх в амінокислотну форму. Такий корм добре поїдається тваринами і не зумовлює перенавантаження обмінних процесів організму корови.

Енергія корму — NEL 6,8 МДж/кг СР

Обмінна енергія — 10,9 МДж/кг СР

«При заготівлі сінажу з гібридного жита раннього укосу ми отримали продукт, який ще не містить крохмалю в якості основного енергетичного джерела, а практично вся енергія отримана з високої перетравності органічної речовини — 75,3 %. Результат приємно радує. Хоча це дуже гарний показник, проте не максимальний, який можна отримати на цьому кормі (81%). Також дуже цікавий показник DVE — це сума байпасного та мікробіального протеїну. Його рівень (49 г/кг) відповідає соєвому шроту! До того ж, його основу складає мікробіальний протеїн, що свідчить про високий рівень забезпеченості бактерій рубця основними структуроутворюючими елементами», — розповідають фахівці компанії.

Вміст сирого протеїну — 17,4% 

Перетравність НДК на рівні 69,9%

Це є невід’ємною частиною високої молочної продуктивності. Високий рівень перетравності НДК дає можливість коровам нарощувати споживання сухої речовини раціону та зменшує навантаження на організм неперетравної НДК.

«Господарство отримало основний корм, який має високий вміст енергії, хорошу перетравність за рахунок легкої клітковини та високий рівень протеїну. Це  високоякісний корм за технологією виробництва сінажу, але ферментативні процеси консервування проходять за принципом силосування. При цьому він увібрав в себе все найкраще: високу енергетичну поживність, як у силосу, та достатньо високий вміст протеїну, як у сінажу з бобових трав. А якісно його відрізняє висока перетравність органічної речовини та нечувана раніше перетравність НДК до 70%. Тобто сінаж з гібридного жита селекції KWS є цінним серед всіх наявних в Україні основних кормів та може збільшити продуктивність усіх передових господарств України з виробництва молока», — підсумовує фахівець з годівлі компанії «КВС-УКРАЇНА» Андрій Білоус.

Наступного року технологію вирощування озимого жита на силос у господарстві змінювати не планують, а от площі хочуть збільшити вдвічі.