Вплив весняного холоду/морозу на розвиток та урожайність кукурудзи
Щороку ми зустрічаємося з новими проблемами на посівах кукурудзи. Цього року – це вплив заморозків, які призвели до зниження густоти та втрати частини посівів. Вплив заморозків на урожайність кукурудзи чи не основне питання, яке тривожить агрономів останнім часом, адже це вплине на економіку вирощування даної культури.
Крім основного питання – урожайності, агрономів турбують й інші. Чи відрізняються гібриди кукурудзи за холодостійкістю та морозостійкістю? Які характеристики гібрида впливають на толерантність до холоду? За якої густоти варто пересівати кукурудзу, яка пошкоджена морозами? Чи потрібно вносити гумінові кислоти, мікроелементи для підтримки ушкоджених морозом паростків, і якщо потрібно, то коли? Пропонуємо поетапно розібратися у всіх основних питаннях та можливостях допомоги рослинам відійти від стресу.
Спочатку слід визначити різницю між холодостійкістю та морозостійкістю. Холодостійкість – це здатність рослин протидіяти плюсовим пониженим температурам (субоптимальним температурам) без значних фізіологічних змін у рослині. Для кукурудзи субоптимальною температурою вважають температуру нижчою +15°С.
Читати по темі: Контроль над стресом озимих: особливості та «підводні камені»
За холодостійкістю гібриди різняться між собою. Так, одні гібриди можуть проростати за температури +7-8 °С і вегетувати за температури +12-15°С, тоді як іншим потрібна температура для проростання +10-12°С, а оптимальною температурою вегетації є понад +15°С. Холодостійкість гібридів можна визначити методом «cold test» у лабораторних умовах, який передбачає пророщування насіння в термостаті.
Щодо морозостійкості, то тут потрібно чітко розуміти, що за температури –3-4°С протягом кількох годин, незалежно від холодостійкості гібрида, всі паростки будуть приморожені з подальшим відмиранням тканин і цілих листків. Рівень пошкодження морозом не дуже залежить від певного гібрида. На пошкодження посіву морозом більший вплив буде мати рельєф поля, фаза розвитку рослин, тривалість впливу низьких температур, опади тощо.
Які ж характеристики впливають на холодостійкість? Холодостійкість – це сортова особливість і залежить від гарно розвиненої кореневої системи гібрида на ранніх етапах розвитку та його здатності проростати за понижених температур. Тип зерна та ФАО гібрида не впливає на холодостійкість! Сьогодні відомі гібриди із зубоподібним типом зерна, які відзначаються високою холодостійкістю. Водночас вони можуть мати ФАО 250 або 350. Раніше вважалося, що кременисті гібриди, які мають низьке ФАО, відзначаються вищою холодостійкістю. Наші дослідження показали, що холодостійкість – суто сортова ознака. Так, під час аналізу гібридів селекції KWS з високою холодостійкістю, окрім кременистих ранніх гібридів, відзначалися зубоподібні гібриди з ФАО 300-400.
Цього року погодні умови склалися таким чином, що в основному посіви були пошкоджені морозом, тому холодостійкість гібрида мала менше значення. Яка ж все-таки ситуація з посівами, що з ними буде та як їм допомогти?
Посіви, які на момент зниження температури перебували в одній фазі розвитку й були рівномірними та вирівняними, найменше постраждають від морозу у вигляді зниження врожайності. Чому? Для кукурудзи дуже важливо отримати дружні сходи. Відставання в рості сусідніх рослин дуже важко компенсувати протягом вегетації. А якщо під час нерівномірного проростання і розвитку ще й буде вплив стресового фактору, то це тільки погіршить ситуацію. Наприклад, у нас на полі фаза одних рослин 2-3 листки, інших – 1 листок, а ще частина насіння тільки почала проростати в ґрунті. У цей час триває зниження температури до –3-4°С. Рослини, які мають різний розвиток, по різному й будуть реагувати на стресовий фактор. Рослини, котрі мають один-два листки, замерзають, проте після потепління відновлюють нормальний розвиток і фактично не знижують продуктивність, оскільки вони перебувають в одній фазі розвитку із сусідніми рослинами.
Паростки, які перебувають у фазі проростання, починають закручуватися внаслідок перепаду денної і нічної температури, рости у протилежному напрямку, відбувається їхня деформація з подальшим відставанням розвитку від інших рослин. За частого перепаду температур протягом кількох днів, такі паростки мають кілька колін, вони ослаблені й можуть навіть не з’явитися над поверхнею ґрунту. Розраховувати на те, що такі рослини сформують нормальний урожай, не можна. Навіть якщо вони проростуть, то не зможуть конкурувати з рослинами, які були у фазі 2–3 листків.
Коли приймати рішення про пересів, за якої густоти? Залежно від типу качана, який формує гібрид, визначають критичну густоту стояння на гектар і необхідність пересіву. Гібриди, які мають тип качана flexible (незавершений), не варто пересівати навіть за густоти 40–45 тис. на га. Як правило, за пересівання ви не компенсуєте втрачених 4–6 тижнів вегетації культури. Окрім того, підвищується ймовірність негативного впливу спеки в момент наливу зерна, який відбуватиметься дещо пізніше і припаде на кінець серпня.
Гібриди, які мають fix (фіксований) тип качана, рекомендовано пересівати за густоті, меншої від 45 тисяч, оскільки вони не зможуть сформувати качани більшого розміру. Гібриди з таким типом качана зазвичай мають ФАО 180–240.
Щодо підтримки пошкоджених рослин гуміновими кислотами, мікроелементами, то тут потрібно стримано ставитися до їхнього застосування. Рослини, які щойно піддалися впливу морозу, потребують в основному тепла, повітря і вологи. Це основні елементи для нормального відновлення і подальшого росту. Що ж до застосування додаткових мікроелементів, то їх потрібно використовувати дещо пізніше, у фазу 6–9 листків (залежно від ФАО), перед закладкою качана. Тоді буде більш ефективне використання, що вплине позитивно на закладку кількості рядів зерен та зерен у качані. Чому у фазу 6–9 листків? У ранніх гібридів (ФАО 180–200) закладка качанів відбувається у фазу 6–7 листків, середньоранніх (ФАО 200–300) – 7–8 листків та середньопізніх (ФАО 300–400) – 8–9 листків, тому перед початком закладки качана потрібно рослині створити максимально комфортні умови.
Яке ж зниження врожайності варто очікувати від впливу заморозків? Якщо під час заморозків усі рослини були в одній фазі розвитку (2–3, 3–4 листки), то навіть за повного знищення вегетативної маси зниження врожайності може бути не більше 5%. Якщо ж рослини мали різний розвиток, то зниження врожайності може сягати 10 й навіть 20%. На зниження врожайності також впливатимуть і погодні умови в фазу наливу зерна.
На що варто ще звернути увагу, так це на внесення гербіцидів. Під час їхнього застосування потрібно не забувати про листки, які відмерли, їх потрібно обов’язково враховувати! Не вносити гербіциди тоді, коли рослини ще не відійшли від стресу, і не вносити гербіциди в момент закладання качанів, що й описано вище.
А взагалі вплив морозу має більше візуальний вплив, аніж фактичний, на зниження врожайності. Тому потрібно з холодною головою ставитися до впливу даного стресу, набратися терпіння і просто почекати. Час – найкращий лікар! Гарних вам врожаїв і поменше стресових ситуацій на полях!
Сергій Красновский, продакт-менеджер відділу кукурудзи та олійних культур ТОВ «КВС-УКРАЇНА»
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.