Результати дослідження сортових особливостей озимої пшениці на Тернопільщині в сезоні 2023/24
Ні для кого не секрет, що правильний підбір насіння є запорукою майбутнього врожаю. Стрімкий розвиток генетики вимагає постійного аналізу та польових апробацій, саме тому науково-дослідний відділ Контінентал Фармерз Груп багато уваги приділяє дослідженню сортових особливостей сучасних сортів озимої пшениці. Результатами роботи науково-дослідного відділу Контінентал Фармерз Груп поділився його керівник Олег Фурманець.
У сезоні 2024 року на науково-дослідному пункті Хоростків (Тернопільська обл., Чортківський р-н) було представлено 16 сортів пшениці озимої брендів Strube, KWS, Lidea, RAGT, Secobra, LG Seeds. Досліджувані сорти запропонували самі оригінатори, відповідно до їхнього бачення перспективності в умовах нашого регіону.
Таблиця 1. Сорти озимої пшениці, досліджувані в сезоні 2023/2024 на науково-дослідному пункті Хоростків
№ |
Сорт |
Оригінатор |
Репродукція |
Маса 1000, г |
1 |
Strube |
1 |
35,1 |
|
2 |
KWS |
1 |
44 |
|
3 |
KWS |
1 |
44,5 |
|
4 |
Мангольд |
Strube |
Е |
45,3 |
5 |
RAGT |
Е |
39,1 |
|
6 |
KWS |
Е |
45,2 |
|
7 |
Secorba |
1 |
44,6 |
|
8 |
Secobra |
1 |
46,1 |
|
9 |
RAGT |
Е |
51,2 |
|
10 |
Strube |
1 |
45,9 |
|
11 |
Lidea Seeds |
Е |
46,6 |
|
12 |
KWS |
1 |
46,6 |
|
13 |
RAGT |
1 |
49,3 |
|
14 |
Lidea Seeds |
1 |
50,4 |
|
15 |
Limagrain |
2 |
51,4 |
|
16 |
KWS |
1 |
53,1 |
Сівбу на ділянках провели 10 жовтня 2023 р., з нормою висіву 5,5 млн шт./га і міжряддям 15 см. Попередником був соняшник. Площа ділянки під кожним сортом — 0,15 га, у двох повторах. Схему живлення застосували однакову: 100 кг NPK 10-26-26 при сівбі, N80 + N80 у формі КАС-32 навесні.
По всіх сортах повноцінні сходи були отримані вже за два тижні.
Облік фактичної кількості рослин перед зимівлею показав, що по 14 сортах густота варіювала в межах статистичної похибки в діапазоні 3,9-4,3 млн шт./га. Дещо виділявся сорт Стромболі, з густотою 4,4 млн та сорт Ортегус з густотою 0,9 млн. (Рис. 1).
М’які умови зимового періоду дали змогу посівам не лише успішно перезимувати, а й поліпшити стан.
Фактична кількість рослин на момент відновлення вегетації наблизилась до сіяної і становила тепер 4,8-5,5 млн шт./га (Рис. 3). Сорт Ортегус також поліпшив свої показники — 1,1 млн.
Відновлення вегетації культури відбулось на початку лютого, однак після цього ще довго тримались температури в діапазоні 5-10 °С, що дозволило рослинам пролонгувати період кущення. Облік в середині березня показав, що коефіцієнт кущення був найменший у сорту Мачбол (1,55), Депот (1,51), Асорі (1,52), Стромболі (1,72), Джерсі (1,72), Софі (1,75). Найбільший відповідно у сортів Спенсер (2,69), Мангольд (2,51) та Ортегус (2,56) (Рис. 4).
З наростанням температур у квітні посів перейшов у фазу трубкування. Для кращого розуміння біологічних особливостей окремих сортів було прийняте рішення не застосовувати регулятори росту.
Читати також: Технологія вирощування озимої пшениці: етапи, нюанси та відмінності залежно від регіону
Незважаючи на значну кількість опадів впродовж травня та 90 мм зливи на початку липня, жоден із сортів не зазнав вилягання. При цьому сорти істотно варіювали за висотою та довжиною окремих міжвузлів (Рис. 5).
Найбільш високорослим виявився сорт Фаустус (90 см) та Ортегус. Найнижчими були Асорі, Сорріал, Футурум та Мачболл (64-68 см). Показово, що різниця у загальній висоті рослин була сформовано переважно за рахунок верхніх міжвузлів. Так, довжина першого міжвузля варіювала від 3 см (Фаустус, Стромболі, Реформ, Сорріал, Мачболл) до 5 см (Ортегус, Мангольд, Емерік, Асорі). Тоді як довжина останнього міжвузля варіювала від 20 см у Асорі до 41 см у Фаустуса.
Довжина колоса також істотно варіювала між сортами, від 6,9 см у Спенсера до 9,3 см у Емерік (Рис. 6). Втім, облік показників біологічної врожайності, що був проведений згодом, показав, що найбільшою кількістю зерен з колоса характеризувались сорти Мескаль (40,5 шт), Реформ (40,7), Талант (37,3), Емерік (36,4), Сорріал (36,0).
Фінальний облік продуктивного стеблостою (Рис. 7) продемонстрував цікаві та інколи неочікувані речі. Середня щільність колосів становила 484 шт./м2, при цьому майже всі сорти варіювали за цим показником в межах НІР. Від’ємне відхилення мали лише два сорти — Софі та Ортегус. З цього випливає низка висновків:
- а) Незалежно від вихідної щільності рослин та коефіцієнту весняного кущення кожен із сортів спрацював як саморегулююча система. Надлишок пагонів (якщо такі були) був відкинутий, нестача пагонів (на прикладі Ортегуса) був максимально компенсованим.
- б) За умови сприятливих умов вегетації генетичні компенсаторні механізми дозволяють сформувати більш-менш вирівняний стеблостій навіть за умови дуже зрідженого посіву. На окремих рослинах Ортегуса ми фіксували по 62-63 сформовані колоси, кожен з яких мав по 30-35 зерен. Тобто індивідуальна продуктивність рослини сягала до 100 г зерна.
- в) Відмічені механізми регуляції густоти варіативні залежно від сорту. Так, сорт Софі, маючи навесні 5,3 млн рослин та коефіцієнт кущення 1,75 в результаті сформував лише 417 колосів на м2. А сорти від РАЖТ Депот та Мачболл, маючи найменші коефіцієнти кущення навесні (1,51 та 1,55 відповідно), сформували в результаті найбільшу щільність колосів — 656 та 608 шт./м2.
Окрім того, що сорти не зазнали застосування регуляторів росту, на кожному із них була залишена смуга без застосування фунгіциду по прапорцевому листку. Завданням такого агроприйому була оцінка генетичної стійкості до основних листкових хвороб. У період молочної стиглості був проведений облік розвитку хвороб на цих ділянках (Рис. 8).
Відразу можна відмітити значну варіативність у зараженості сортів. Так, наприклад, сорт Реформ виявився найбільш стійким до бурої іржі та септоріозу, однак сприйнятливим до піренофорозу. Депот натомість виявився стійким до піренофорозу та бурої іржі, але дуже сприйнятливим до септоріозу. І ще багато чого цікавого можна відмітити на діаграмі. Не претендуємо з цим на глобальні висновки, але для орієнтування картина вкрай цікава.
Отримані результати врожайності вчергове довели, що агрономічні прогнози річ дуже невдячна (Рис. 9).
Найменшими показниками врожайності характеризувались сорти Стромболі (8,54 т/га), Депот (8,59 т/га), Емерік (8,60 т/га). Найвищі результати продемонстрували Реформ (9,60), Асорі (9,78) та Мангольд (9,98). Сорт Ортегус при цьому показав результат 8,99 т/га, при густоті на вході в зиму 0,9 млн шт/га (!).
Якісні показники між сортами істотно не різнилися, за винятком маси тисячі зерен, яка варіювала в діапазоні від 38,5 г у сорту Джерсі до 46,97 г у сорту Сорріал. При цьому сорти, що показали найкращу врожайність, мали показники на рівні 40-41 г, Ортегус — 39,6 г.
Це далеко не все, що ми виконали в цій локації впродовж сезону. І далеко не все розповіли з тієї гори матеріалу. Ще є дослідження активності фотосинтезу сортів впродовж сезону, швидкості росту стебла, кореляцій між базовими компонентами врожайності…
- Але.
Обіцяні довготривалі наслідки цього експерименту вже зараз вилились у низку наступних схем. Вже зараз ми маємо закладені норми висіву в діапазоні від 0,5 до 5,0 млн насінин/га. Маємо порівняння строків посіву в різних нормах та порівняння посівів рівними нормами на відмінних міжряддях. І це лише початок наступних досліджень. Інформації буде значно більше, а всіх, кому це цікаво — запрошуємо на наші локації.
Читати також: Жнива озимих — це тільки початок: як жнивують та зберігають зерно в Контінентал Фармерз Груп?
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.