Фермерство в Німеччині: підходи до господарювання, жорсткий контроль якості продукції та дотації
Мабуть, це вже так звана «професійна деформація». Їдеш будь-куди, навіть у відпустку, і милуючись краєвидами, передусім звертаєш увагу на поля, елеватори, пасовища, сільгосптехніку. Дізнаючись про місцевість, цікавишся, а чи є там ферми-господарства, чим займаються сільські жителі. А вже скільки радості, коли в дорозі чи на відвідуваній локації зустрічаєш аграріїв.
І це не лише у подорожах Україною. На запитання подруги, до якої влітку під час відпустки збиралась у гості в Німеччину (де вона наразі перебуває як біженка з окупованої Херсонщини): «Що хочеш побачити?» — звісно, відповіла: «А в тебе там немає знайомих фермерів?» Безпосередньо знайомих діючих фермерів у подруги не було, але як жіночка активна й комунікабельна, вона відповіла: «Якщо потрібно — забезпечимо!»
Тож із 4 днів, проведених в одному з містечок землі Баден-Вюртемберґ поблизу міста Гайльброн, поміж екскурсій старовинними замками, один день присвятили відвідинам справжньої німецької ферми.
Ферма розташована в передмісті Гайльброна, що називається німецькою Böckingen (Бьокінен). Керує нею родина Ваґнерів, продукція також реалізовується під брендом Wagner. Історію свою на цьому місці компанія веде з 1970 року. Але предки власника займались сільськогосподарською діяльністю ще з 1913 року, в іншому районі, але теж поряд із Гайльброном. Тож цьогоріч ферма відзначала своє 110-річчя.
Наразі родинне господарство Ваґнерів на 150 га землі розвиває свою діяльність у трьох напрямах. Перший — це рослинництво. Вирощують пшеницю, кукурудзу, люцерну, цибулю, часник, полуницю, лохину, картоплю, томати, гарбузи, кабачки, огірки. Також мають садки, вирощують сливи, персики, аличу і яблука (на сайті компанії також іще вказані ревінь і малина).
Другий напрям — тваринництво. Відгодовують бичків м’ясних порід. Раніше вирощували молочних поросят (що відображено і в назві компанії — Spanferkel- und Obsthof Wagner GbR), а зараз закуповують свіже м’ясо у місцевого фермера і з нього виробляють готову продукцію. Також вирощують курей — на м’ясо і яйця.
Третій напрям пов’язаний із другим — з відходів тваринництва, передусім з коров’ячого гною, виробляють метан, який спалюють, продукуючи електроенергію — і для власних потреб, і продаючи її.
Інтерв’ю з паном Хольгером Ваґнером проходило «на ходу». А його місцевий діалект трохи спантеличував нашу помічницю-перекладачку (також, до речі, біженку з України). Але зрештою ми дізнались багато цікавого, хоч мовний бар’єр не дав змоги більше поспілкуватись і про технології, і про детальніші нюанси ведення фермерського бізнесу в цій європейській країні.
SuperAgronom.com: Пане Ваґнере, із загальної площі в 150 га, яку ви обробляєте, скільки цьогоріч відвели під кожну вирощувану культуру?
Хьольгер Ваґнер: Зі 150 га землі одна третина — це наша власність, а решту орендуємо. У цьому сезоні на 20 га вирощуємо картоплю, на 20 га — пшеницю. Ще на 10 га у нас яблуневий сад, 1 га — сливи, 2 га полуниці, 1 га часнику. Решта площ — під кукурудзою, з них 40 га це силосна, яку використовуємо для годівлі тварин на своїй фермі. Також вирощуємо зернову кукурудзу на продаж. Крім того, вирощуємо салатну картоплю.
- (Прим. авт.: Сорти картоплі в Німеччині чітко сегментовані. Зокрема, нам назвали салатні, чипсові, для картоплі-фрі. Щодо салатної картоплі, то це досить поширена страва. Класичний рецепт приблизно такий: відварюється картопля, ріжеться кубиками, цибуля шинкується недрібно, обдається окропом і потім маринується в оцті, все змішується, посипається сіллю та спеціями (перцем), заправляється лимонним соком і олією або йогуртом. От і весь салат. Куштувати не довелось, та й не хотілося))
SuperAgronom.com: Бачимо, що тваринництво займає вагому частку у вашому господарстві, розкажіть трохи про цей напрям.
Хьольгер Ваґнер: Ми відгодовуємо наразі 300 голів биків м’ясних порід. Також вирощуємо 2 тисячі курей-несучок і ще 2 тис. — на м’ясо. Молочним тваринництвом не займаємось, хоча раніше тримали й корів — і для розведення бичків на продаж, і трохи продавали молока.
Останніми роками лише вирощуємо биків трьох різних порід на високоякісне м’ясо. Кожна з цих порід потребує різних системних підходів, і йдуть на виробництво різних видів м’ясних виробів. Зокрема, і для ресторанів. Породи Абердин-ангуська, Лімузинська, Симентальська м’ясна. Своїх биків не випасаємо, годуємо в загонах. Корм вирощуємо самі — кукурудзу, люцерну тощо. Купуємо лише мінеральні добавки. Зараз у нас найбільше бичків Симентальської породи, яким по 17 місяців. Вони досить швидко ростуть і набирають ваги (по 2 кг на день), але їхнє м’ясо не такої високої якості, тож продаватимемо їх гуртовим клієнтам. А ось Ангус і Лімузин — це вже м’ясо вищої якості й ми їх продаємо кінцевим покупцям. Відгодовуємо бичків від віку 2 місяців і до 18. Перед забоєм вони важать близько 350-400 кг.
- (Від авт.: Серед сислосної суміші ми помітили половинки-четвертинки буханок хліба. Спитали — цим також годуєте, а де берете? Пан Хьольгер відповів, що має домовленості з ближніми супермаркетами і купує у них задешево нерозпроданий і зачерствілий хліб).
SuperAgronom.com: Яка система фермерства в Німеччині? Чи отримуєте ви дотації від уряду?
Хьольгер Ваґнер: У нас немає такої системи, щоб держава надавала якісь «підйомні» для початку бізнесу, наприклад. Також усі витрати на виробництво ми маємо заробити самі. Лише системна робота з родючістю ґрунту, з технологіями, можуть збільшити заробітки. Ми маємо тривалий час вкладати у землю ресурси, удобрювати ґрунт і контролюючи ці процеси, можемо планувати урожай та свої прибутки. Чим інтенсивніше використовується добре підготовлений ґрунт, грамотно підживлений необхідними елементами, тим точніше можна обчислити затрати, визначити технології і розпланувати урожай. Завдяки тому, що ми давно господарюємо на цій землі, вже чітко відпрацювали усі технологічні схеми, ми щорічно можемо розраховувати, наприклад, на 9-10 т/га пшениці.
Втім, невелика підтримка від держави є. Ми отримуємо 2% дотацій від обороту.
- (Прим. авт.: Із паном Хьольгером нас познайомив власник будинку, в якому орендує помешкання знайома родина біженців з України. Пан Джеральд люб’язно відвіз нас на ферму на своїй машині й сам із цікавістю був присутній на розмові. Адже до пенсії також працював у сфері сільського господарства — займався виробництвом та продажем с-г техніки, тож розуміється на тому, як влаштована ця галузь в Німеччині. На зворотній дорозі він нам сказав, що «прикинув» за обсягами землі та врожаями, і може сказати, що ферма Ваґнерів щороку отримує близько 100 тис. євро дотацій).
SuperAgronom.com: Ви самі вирішуєте, які технології застосовувати, чи працюєте в рамках певних вимог, лише за умов дотримання яких можете користуватись дотаціями?
Хьольгер Ваґнер: Взагалі будь-який фермер-початківець повинен скласти бізнес-план, що, де, скільки він вироблятиме й вирощуватиме. Для допомоги йому функціонують спеціальні установи, які порадять, як краще все організувати і скласти такий план. До них може звернутись і досвідчений фермер, якщо, наприклад, у нього виникнуть певні технологічні запитання. Скажімо, після кукурудзи він захоче посіяти пшеницю, то які моменти йому слід врахувати.
У цих же агентствах вам порадять, які пестициди і міндобрива, в яких кількостях застосовувати в певних ситуаціях. Який обробіток ґрунту краще застосувати. Якщо трапляються якісь проблеми з посівами на полях, то яких заходів потрібно вживати, тощо.
SuperAgronom.com: В Україні таких агентств немає, однак більшість фахівців, задіяних у сільському господарстві, зокрема, агрономи, мають вищу спеціалізовану освіту.
Хьольгер Ваґнер: У Німеччині будь-хто не може розпочати фермерський бізнес.
Щодо мене, то крім досвіду роботи на батьківській фермі, я 3 роки вивчав фермерство, отримавши відповідну освіту. Мої діти також отримують освіту у спеціалізованих закладах (на зразок наших профтехучилищ, — авт.), але за різними спеціальностями. Син вивчає сільгосп економіку, а донька діловодство і бухгалтерію. Вони обоє знали, що це сімейна справа і можуть також нею займатися. Хоча не зобов’язані, якщо не хочуть. Я не примушував їх. Але вони виявили самі таке бажання. Хоча у доньки перша отримана професія — кондитер, але вона опановує знання в адмініструванні фермерського господарства і загалом посильно нам допомагає. Серед її навичок, зокрема, водіння трактора. Син відповідає за тваринницький напрям і вирощування картоплі. На мені — вирощування решти культур.
Дружина моя також задіяна в сімейній справі — займається зв’язками з клієнтами і партнерами. До того ж вона сама виготовляє макарони та джеми із вирощеної продукції — для реалізації у власному магазинчику та місцевим маркетам.
Загалом же без сертифіката про проходження 3-річного спеціалізованого навчання дозволу на ведення фермерської діяльності отримати неможливо. В тому числі дозволів на застосування добрив, пестицидів, іншої агрохімії. Такий сертифікат — обов’язковий у переліку документів для відкриття і реєстрації бізнесу.
- (Прим. авт.: На фермі, крім самої родини, працюють ще 1-2 місцевих на постійній основі, а також господар із квітня по жовтень наймає сезонних працівників із Румунії, які вже щорічно приїздять, за його словами, років 20 поспіль. Іноді на такі роботи підряджаються польські працівники. З українцями досвіду в нього ще немає).
SuperAgronom.com: Останніми роками на сільське господарство в Україні мають значний вплив кліматичні зміни. Чи ви в Німеччині їх так само відчуваєте?
Хьольгер Ваґнер: Проблеми з глобальним потеплінням є і в наших широтах. Дедалі частіше влітку температура може доходити до +40°С. В такому разі нам доводиться застосовувати додатковий полив. А якщо температура доходить і до +50°С, то води на зрошення витрачається на дві третини більше. Тобто умовно на 20 тонн майбутнього врожаю кукурудзи йде стільки води, як на 50 тонн.
Маємо дощувальну машину з радіусом дії 50 м. Воду беремо з підземних природних резервуарів, джерело яких розташоване на глибині 40-50 м. У Німеччині за законом забороняється для поливу використовувати воду з наземних джерел (річкову чи озерну). Вважається, що це може завдати шкоди довкіллю, порушити екофон.
SuperAgronom.com: Скільки опадів в середньому випадає у вашій місцевості за рік?
Хьольгер Ваґнер: Маємо метеостанцію, яка дає нам інформацію про метеоумови в районі полів. Також вона здійснює вимірювання вологості ґрунту. В середньому за рік у нас випадає 500 мм опадів. Що ж до періоду вегетації, то якісь середні цифри вивести важко, бо вони не показові. Уже років із 20 ситуація така: 2 дні дощ, 5 днів сонце. Потім знову 3 дні дощі і кілька днів сонце. Тож нам все-таки щастить і поки що в нашому регіоні не було такого тривалого періоду посухи, що могло б призвести до загибелі рослин.
Та все ж для отримання добрих урожаїв полив необхідний.
SuperAgronom.com: У Євросоюзі останнім часом впроваджують дедалі більш жорсткі норми щодо застосування хімічних речовин у сільському господарстві, багато діючих речовин пестицидів заборонено до використання. Як вплинули на ваше виробництво ці нововведення і чи вважаєте їх виправданими?
Заборонені діючі речовини пестицидів у Європі та Україні
Хьольгер Ваґнер: Так, у Німеччині велика кількість хімічних речовин для боротьби з бур’янами та шкідниками заборонена до використання. Тому дуже важко зараз отримати необхідну якість продукту і зберегти урожай. Для боротьби з деякими шкідниками просто немає засобів. Хоча, з вирощуванням пшениці та кукурудзи ситуація не дуже критична. Ми, по-перше, стараємось дотримуватись сівозміни: кукурудзу можемо сіяти 2 роки поспіль, а потім пшеницю, далі саджаємо картоплю чи часник, і вже після цього знову можемо сіяти кукурудзу. До того ж на ринку є дозволені препарати, якими можна замінити заборонені. А от що стосується часнику, то тут складніше. Для таких, можна сказати, нішевих культур дуже обмежений набір наявних на ринку засобів захисту.
А щодо мого ставлення до таких заборон. То як би я до них не ставився, але виконувати мушу. Бо існує дуже жорсткий контроль. Я повинен надавати зразки усієї виробленої продукції на перевірку — на відповідність встановленим нормам. Якщо знаходять якісь відхилення від вимог, це може призвести до великих проблем. Аж до закриття підприємства.
SuperAgronom.com: Які системи обробітку ґрунту ви застосовуєте?
Хьольгер Ваґнер: Третину площ обробляємо плугом. Оранку застосовуємо під кукурудзу та картоплю. Решта польових культур — лише культивація. Нульовий обробіток не використовуємо. Системи живлення всіх культур засновані на використанні компосту, який виробляємо з відходів тваринництва — гною від ВРХ та курячого посліду. Щорічно робимо аналіз ґрунту на вміст поживних речовин, зокрема азоту, і вносимо мінеральні добрива відповідно до наявності елементів та потреб культури в них.
Основні обробітки проводимо восени, стараємось до Різдва завершити усі роботи. Навесні десь за 2 тижні до сівби культивуємо, вносимо органіку. Терміни сівби кукурудзи у нас в межах 25 квітня — 3 травня. Але цьогоріч у той період були дощі, тому сівба затягнулась до 10 травня. Загалом для сівби кукурудзи чекаємо, поки температура ґрунту досягне 15 °С.
Гібрид обираємо з ФАО 300-320, сіємо бренди Dekalb (Bayer), KWS, Pioneer, Agro MAIS. В середньому отримуємо урожайність до 12 т/га.
Урожайність пшениці у нас становить 9-10 т/га, салатної картоплі — 44 т/га.
SuperAgronom.com: Як реалізуєте свою продукцію?
Хьольгер Ваґнер: Як і всі колеги-фермери, частину продукції, зокрема і готової, реалізуємо самі. Ви бачили тут поряд стоїть магазинчик самообслуговування. Продаємо свої овочі, фрукти, яйця. А також готову продукцію — виготовлені власноруч м’ясні консерви, фруктові джеми, соки, макарони тощо.
Особливості вирощування культур та ведення сільського господарства в Німеччині
Також співробітничаємо з реалізаторами, які продають нашу продукцію у своїх крамницях. Взагалі продукція Wagner це вже відомий бренд, нас знають і нам довіряють. Тому, скажімо, картоплю ми оптом продаємо крупним рітейлерам, таким як Lidl, наприклад.
SuperAgronom.com: Розкажіть іще про один цікавий напрям діяльності вашої ферми. Умовно назвемо це «біоенергетикою»).
Хьольгер Ваґнер: Гній із ферми ми використовуємо у біогазовій установці, яку побудували нещодавно. Її проектувала і будувала спеціалізована компанія. Установка виробляє електрику та газ, частину з яких ми використовуємо для забезпечення власних потреб — опалення й електрифікації нашого будинку, який розташований тут на фермі, виробничих приміщень, господарчих будівель, помешкань для сезонних робочих. З цією метою ми також використовуємо сонячні батареї. Решту виробленої енергії продаємо зовні. Установка обійшлась нам у досить великі кошти, але ми вже бачимо, що вона окупиться за досить короткий час.
- (Від авт. На території господарства є ще невеличкий «домашній звіринець». У загончику утримується сімейство віслюків — мама, тато і «дитинка». Також тут мешкає 3-річний шотландський бик. За словами господаря, такі бики живуть до 20 років, тож Оскар, як звуть тварину, має час щоб вирости у справжнього велетня. А ще тут же в загоні ми побачили корову. Виявилося, що вона сліпа на одне око. Потрапила до них випадково, у поганому стані. Родина Ваґнерів виходила її й тепер корівка живе як домашня улюблениця).
Ми подякували господарям, які також показали нам посіви кукурудзи та картоплі, що розташовані були десь за пару кілометрів від основної ферми. По дорозі побачили, що ця околиця Гайльброна якраз місце розташування схожих ферм, різних за розміром. Більшість також вирощує кукурудзу та пшеницю. Практично біля кожної — схожі магазинчики самообслуговування «на довіру», тобто приходиш, береш необхідне, кладеш гроші у скриньку.
Поїздка і справді видалась цікавою, не шкода й день відпустки на неї було витратити. Сподіваємося, цікаво було і вам почитати.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: 10 факторів, що можуть бути не враховані у вирощуванні кукурудзи, і призведуть до втрат врожаю
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.