6 чинників, що вплинули на цьогорічний урожай картоплі

Хоча цьогоріч загальні площі під посадками картоплі залишилися практично на рівні з минулим роком і становили 1323,3 тис. га, інтерес до неї з боку сільгосппідприємств значно знизився. У промислових масштабах цю культуру було відведено на 18,1 тис. га, що на 20% менше, ніж минулого року.

Зате населення у приватних господарствах збільшило площі під картоплею на 1,2%, «ударно попрацювавши» на 1305,5 тис. га. Слід сказати, що ці цифри, в принципі, відображають тенденцію «картопляного» сегменту на українському ринку. Адже, за словами Юрія Антропова, президента Української асоціації виробників картоплі (УАВК), лише 3% обсягів цієї культури в Україні вирощується промислово і професійно. Решту дають приватні городи.

Фактори впливу на вирощування картоплі

Щодо тенденцій вегетаційного сезону 2017 року, то в більшості регіонів його сміливо можна назвати несприятливим. В Інституті картоплярства НААН України окреслили декілька основних чинників, які були визначальними для вирощування картоплі.

1. Затяжна та холодна весна. Спочатку начебто все було добре: рання весна та фізична стиглість ґрунту дали можливість розпочати садіння картоплі в ранні терміни, починаючи з перших чисел квітня (у південних регіонах окрема ситуація — там картоплю висаджують вже в березні). І дехто поспішив так і зробити, але потім пожалкував. Адже весна виявилась затяжною, холодною та сухою, що зрештою позначилось на початковому етапі вегетації культури.
2. Приморозки. Перші сходи картоплі з’явилися вже в 20 числах квітня і до перших чисел травня сходи були масовими. Декілька хвиль заморозків (наприклад, у травні зафіксовано до -5 °С ) значно пошкодили сходи картоплі. В цих умовах не лише вповільнюється ріст рослин, а й листя уражується заморозками. На деяких ділянках частка уражених рослин становила 70-80%. Картопля поновила сходи через 2-3 тижні, проте така ситуація негативно вплинула на рівень урожайності, адже культура витратила додаткову енергію на поновлення вторинних сходів.
3. Відсутність опадів протягом вегетаційного періоду стала визначальним фактором при формуванні урожаю. В багатьох регіонах перші істотні опади пройшли у другій половині липня. До цього періоду ранні сорти картоплі майже повністю сформували урожай, тож опади поліпшили ситуацію лише для сортів середньої і пізньої груп стиглості.
4. Далася взнаки спека. Картопля є культурою помірного клімату. Найбільш сприятливою для росту і розвитку надземних органів картоплі є температура +17-21 °С, для бульб +15-18 °С. Підвищення середньодобової температури до +25 °С уповільнює ріст, а при +30 °С і вище ріст бульб призупиняється. Зміни тепла і прохолоди спостерігалися весь червень і липень, але ці зміни були не такими різкими, як навесні. Серпень видався спекотним — денна температура досягала +30-32 °С, а в деякі дні — +35 °С. Відповідно страждає урожайність.
5. Хвороби та шкідники. Згадані вище погодні умови спричинили ще одну проблему — поширення хвороб (парші, гнилей тощо) та шкідників. Адже через спеку чимало засобів захисту просто не спрацьовують або знижують дію, тоді як колорадський жук особливо на неї не реагує.  
6. Проблеми зі збиранням. Наразі у більшості областей пройшли рятівні дощі. Що запобігло ще одній проблемі. Оскільки збирання ранніх сортів уже почалося, посуха могла спричинити ускладнення під час викопування картоплі на важких за механічним складом ґрунтах. З другого боку, чекаючи опадів, виробники ризикують повторити негативний досвід 2016 року, коли за «сухим» вереснем прийшов мокрий, з ранніми заморозками жовтень, техніка грузла на полях і в результаті певний відсоток площ взагалі не було викопано.

Приморозки і спека знизили якість картоплі

Екстремальні умови цьогорічного сезону для картоплярів підтверджує і Юрій Антропов, який також є керівником агропідприємства «Ельдорадо», що в Київській області. За його словами, постраждали не лише ті, хто висадив картоплю зарано. Не дуже виграють і ті, хто «проявив терплячість».

«У нашому підприємстві «елітну» насіннєву картоплю садили з 6 травня. Хоч мене і підганяли колеги — мовляв, чого ти тягнеш, пора садити. Та я вважаю, що правильно зробив, адже вдалося уникнути квітневих заморозків. Але 15 липня її довелося обробляти десикантом, щоб зупинити стрімку вегетацію і зберегти її «насіннєвий формат». Втім, для товарної картоплі пізня посадка — не вихід. Адже тоді вегетація проходить із затримкою й відсуваються терміни збирання. При цьому завжди є ризик, що з кінця вересня вже почнуться приморозки. Доводиться викопувати у звичайні терміни, але тоді картопля не встигне «добрати» потенційної урожайності», — розповів Юрій Антропов у коментарі SuperAgronom.com.

За даними Української асоціації виробників картоплі, яку очолює пан Юрій, загальний вал на середньому рівні українські картоплярі цього року забезпечать. Але з якістю будуть проблеми. Адже ця культура зазнала достатньо погодних стресів. Додались і перебої з постачанням міндобрив.

Сподіватися можна хіба що на Прикарпаття, Волинь та Рівненщину. Цим регіонам пощастило більше. У них і опадів було достатньо, і температурний режим був сприятливішим. Тому споживчий ринок більш-менш буде забезпеченим. Хоча на дешеву картоплю цього року покупцям очікувати не варто.

Зберігайте картоплю правильно

Виробникам також слід пам’ятати, що картоплю нижчої якості важче зберігати. Тому науковці нагадують, що післязбиральна доробка має ключове значення в підготовці її до закладання на зберігання та підвищення лежкості бульб.

При цьому потрібно враховувати цільове призначення (для харчових цілей, промислової переробки, корму для тварин, насіння), тривалість зберігання, фізіологічний стан бульб, рівень ураженості фітопатогенами і забрудненості землею. Вчений секретар Інституту картоплярства, кандидат біологічних наук, Наталія Захарчук, надала виробникам декілька порад:

• Після збирання картоплю (близько двох тижнів — так званий лікувальний період) зберігають за температури не нижче 15 °С, захищеною від сонячних променів. Після цього її перебирають, видаляють рослинні рештки, землю та дрібні, травмовані і хворі бульби, сортують на фракції за розміром та призначенням, закладаючи на зимове зберігання.
• Картоплю, що пройшла лікувальний період, повільно охолоджують (від 0,25 °С до 1 °С на добу), оскільки більш швидке охолодження призводить до потіння бульб і фізіологічних змін; а повільне — до надмірної втрати сухої речовини в процесі дихання і раннього проростання. З урахуванням сорту, фізіологічного стану, рівня ураженості бульб фітопатогенами і терміну зберігання їх охолоджують до 2-5 °С, використовуючи добові перепади температур.
• Оптимальна температура для зберігання картоплі коливається у межах 2-4 °С, вологість повітря 80-95%. Відхилення температури від оптимальної зменшує вагу бульб, що в майбутньому негативно впливає на їхню схожість і врожайність.

Збирання врожаю картоплі ранніх сортів на полях України лише почалося. За даними Держстату, станом на 1 серпня 2017 р. цю культуру зібрано на площі 159,3 тис. га при середній урожайності 14,98 т/га.

Остаточні підрахунки вирощеного врожаю картоплі триватимуть впродовж вересня-жовтня. І вже зрозуміло, що дуже високими ці цифри не будуть. З огляду на кліматичні зміни, що відбуваються у світі та на теренах України, сподіватися в майбутньому на кращі сезони чи на везіння — недоречно. Вихід — у впровадженні інноваційних підходів у картоплярстві та орієнтація на відповідні категорії споживачів.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com