Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Змінюється клімат – змінюється й технологія. Як пристосувати успішне вирощування кукурудзи до змін клімату
Про зміни клімату в бік потепління заговорили ще наприкінці 90-х років минулого століття. І хоча на той час уже було зрозуміло, що глобальне потепління — це таки не вигадки екологів, у сільському господарстві нічого не змінилося.
«Ну, клімат, то й клімат», — сказали агрономи та й пішли собі в поле, вирощувати кукурудзу за тими технологіями, до яких звикли. Але за останні 5 років зміни кліматичних умов проявляються настільки інтенсивно, що не зважати на них уже не вийде. Або пристосовуватися і все ж отримувати свої врожаї, або махнути рукою і потім із сумом зазирати у напівпорожній бункер.
Яким моментам слід приділити більше уваги?
Передусім потрібно розуміти, як саме зміни клімату впливають на культуру:
- Підвищення середньодобової температури, зменшення кількості опадів та суховії призводять до значних втрат запасів вологи у ґрунті. Окрім того, що вологи накопичується менше через нижчий рівень опадів, посилюються процеси випаровування та «вивітрювання».
- Збільшення різниці між денними та нічними температурами. Влітку зараз нерідко спостерігається ситуація, коли вдень маємо на термометрі +30С і вище, а вночі — близько +15…+16С. Ще років 15-20 тому такої помітної різниці не спостерігалося. Такі зміни призводять до того, що вдень культура майже не розвивається і витрачає багато вологи для процесів терморегуляції. Рости кукурудза починає вночі — і саме в цей час до неї «приходять» шкідники, щоб спокійно поїсти у холодочку.
- Різкі коливання погодних умов та температур. Цьогорічна весна ясно показала, що клімат суттєво змінився. Заморозки, сніг у квітні та похолодання у травні раніше були досить звичним явищем для нашої кліматичної зони. Інша справа, що й спеки в березні раніше не спостерігалося. Тому посеред спекотних весняних днів заморозки й сніг стали тим «громом серед ясного неба», який заскочив агрономів зненацька. Рослини отримали значний холодовий стрес.
- Малосніжні зими. Кількість опадів взимку за останні роки значно скоротилася, а отже, запаси продуктивної вологи у ґрунті стають меншими. Кукурудза, звісно, культура посухостійка, проте для високих урожаїв волога їй все ж потрібна.
- Порушення «графіку опадів». Із кожним роком дощі йдуть все скупіше, або, навпаки, виливаються у справжній «сезон дощів», причому часто-густо застають агрономів несподівано. Вгадати, коли саме пройде дощ та як він вплине на вирощування, стає усе важче. Як говорять у народі, «дощ, мабуть, глухий: його просиш іти, де ждуть, а він іде, де жнуть».
Отже, головна проблема, яка з’явилася разом зі змінами клімату — це дефіцит вологи та зниження гідротермічного коефіцієнту. Друга проблема — температурні стреси, які рослинам кукурудзи доводиться переносити все частіше. Оскільки впливати на клімат агрономи не можуть, вони повинні під нього підлаштовуватися, оптимізувати технологію вирощування кукурудзи (та й інших культур також) з урахуванням змін, які відбуваються.
«Не має значення, що міняється. Увесь світ зараз міняється, треба підлаштовуватися під ті умови, які є, а не нав’язувати щось своє. В мене така позиція: потрібно не боротися з природою, а допомагати їй, не перешкоджати тому, що природа робить. Чому в лісі м’яка земля та достатньо вологи, чому на полі завжди сухо? Бо ми грубо втручаємося в природні процеси, треба менше «ламати під себе», буде кращий результат», — говорить керівник агрономічного відділу «Суффле Агро Україна» Микола Матвійчук.
Біологічний ресурс насіння кукурудзи
В умовах дефіциту вологи першочергове значення має вибір насіння: від якостей посівного матеріалу залежатиме розвиток культури та її витривалість у несприятливих погодних умовах. Обираючи насіння кукурудзи, слід обов’язково звернути увагу на такі фактори:
- Висока посухостійкість. Кукурудза є досить посухостійкою культурою, проте в нових кліматичних умовах вологи вона потребує таки немало: залежно від погодних умов та кліматичної зони сумарне водоспоживання становить 3700-6200 м3/га. Тому скористатися перевагами досягнень селекції та обрати найбільш посухостійкі сорти чи гібриди все ж варто.
- Холодостійкість, особливо на початкових етапах розвитку. Як показав цей рік, це досить важливий фактор для протистояння примхам весняної погоди.
- Швидкий стартовий ріст, що робить культуру більш конкурентоспроможною порівняно із бур’янами.
- Швидка вологовіддача, що й стане визначальним фактором під час збирання зерна та дозволить значно зекономити на досушуванні.
- Зубовий чи зубоподібний тип зерна, оскільки саме ці типи краще віддають вологу.
- ФАО 230-330. Саме такі значення ФАО дають можливість уникнути критичних моментів під час наливу зерна, а отже, й уникати втрат врожаю.
- Стійкість до вилягання.
Експерти твердять, що вибір гібриду впливає на урожайність кукурудзи в середньому на 50%, тому до цього питання слід підійти якомога відповідальніше.
Сівба кукурудзи
Один із найголовніших факторів урожайності кукурудзи, як і більшості інших сільгоспкультур, – це строки сівби. Визначення оптимальних строків дуже важливе для подальшого росту та розвитку рослин, а також їхньої продуктивності. Традиційний підхід – календарні терміни, більшість аграрономів сіють кукурудзу у квітні: в першій декаді у Південному Степу та деяких західних областях, у другій — в центральних районах та у третій — в Північному Степу та Південному Лісостепу. Північний Лісостеп та Полісся починають сіяти на початку травня.
Проте для визначення оптимальних строків сівби краще дивитися не на календар, а на агроекологічні умови конкретного року та вимоги обраного гібриду до умов проростання. У ранні та надранні терміни вологи в ґрунті більше, проте існує ризик отримати сходи з великим запізненням, до того ж рослини можуть зазнати холодового стресу через затяжні заморозки (як сталося цього року).
Сівба у більш пізні строки може призвести до того, що насіння, потрапивши в недостатньо зволожений ґрунт, суттєво втратить польову схожість. За таких умов є великий ризик отримати нерівномірні посіви.
Тому строки сівби слід обирати індивідуально для конкретного поля, гібриду, умов конкретної весни. Якщо південні та східні регіони виграють за ранніх строків сівби (за певних, звісно, умов — відсутності бур’янів та сприятливої для проростання погоді), то північні та західні регіони, якщо поспішать із сівбою, можуть отримати менший від запланованого урожай. Завдання агронома в даному випадку — не лише правильно оцінити, а й спрогнозувати подальшу ситуацію на полі та правильно обрати терміни сівби. Бо календар календарем, а критичне мислення та вміння аналізувати ситуацію в цілому агрономові ой, як потрібні.
Водночас слід також коригувати глибину загортання насіння залежно від строків сівби та запасів вологи: якщо сіяти агроном збирається пізніше і вологи у ґрунті вже менше, глибину загортання потрібно робити також меншою.
Обробіток ґрунту при вирощуванні кукурудзи
Спосіб обробітку ґрунту для вологонакопичення та вологоутримання має набагато менше значення, ніж строки сівби та вибір оптимального гібриду. Усі застосовувані на сьогодні способи основного обробітку створюють дуже схожі агрофізичні умови для росту й розвитку більшості культур, зокрема й кукурудзи. Набагато більше значення мають строки проведення технологічних операцій. Якщо під час проведення основного обробітку домінують процеси випаровування вологи з ґрунту, сіяти доведеться практично в суху землю.
Не слід забувати про позитивну роль використання рослинних решток і стерні. Фахівці радять також звернути увагу на таку корисну для збереження вологи та покращення структури ґрунту технологію, як сидерація. Звісно, це додаткові витрати, які на початку можуть не окупитися, проте вже за 2-3 роки буде помітно позитивний ефект.
Живлення та система захисту
У сучасних умовах порушення водного балансу найчастіше провокують бур’яни, адже ступінь засміченості полів визнано високим на понад 70% усіх посівних площ. На незахищених технологічно та гербіцидно посівах кукурудзи бур’яни здатні «відтягувати» на формування власної біомаси близько 3200 м3/га вологи. Це колосальні об’єми, які можуть становити понад половину багаторічної норми опадів у зоні Степу.
Тому боротьба з бур’янами важлива, як ніколи: вологу в них потрібно відвойовувати для культури. Гербіцидні обробки – велика частка витрат у технології вирощування кукурудзи, проте економити тут не варто. Причому захист повинен бути комплексним, міжрядні обробітки у поєднанні з гербіцидами дають дійсно високі результати. Деякі науковці радять для збереження вологи та захисту ґрунтів від ерозії застосовувати за вирощування кукурудзи покривні культури. Найкраще для цього підходять багаторічні зернобобові трави. Проте ця технологія у наших реаліях поки що майже не випробовувалася, та й на додаткові витрати не кожне господарство готове піти.
Щодо живлення, то головна проблема на сьогодні полягає у необхідності збільшувати обсяги застосування мінеральних добрив. Це не завжди економічно вигідно та доцільно, хоча вплив на урожайність за поліпшення живлення був би найпозитивнішим. Для оптимізації витрат і покращення живлення спеціалісти радять застосовувати локальне внесення, у зонах зрошування використовувати технологію фертигації (одночасного внесення добрив разом із поливною водою). Що ж до самих добрив, то краще використовувати складні суміші або ж тукосуміші з різними співвідношеннями елементів живлення. Співвідношення потрібно добирати з урахуванням особливостей ґрунтів, якості попередника та біологічних особливостей конкретного гібриду кукурудзи.
Щоб і надалі отримувати хороші врожаї кукурудзи, потрібно приділяти увагу технології, підлаштовувати її під кліматичні умови та враховувати рекомендації щодо раціонального землекористування. Агрономія – це наука, яка просто не має права стояти на місці, бо на шаблонах далеко не заїдеш і урожаю не виростиш.
Олена Мартиненко, SuperAgronom.com