Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Павло Булгаков про секрети вирощування спаржі, скільки коштує зайти в бізнес та вигідність справи
Спаржа (аспарагус) — культура нішева, але стрімко набирає популярності в Україні. Сьогодні її вирощують як на маленьких присадибних ділянках, так і у великих фермерських господарствах. Водночас навколо спаржі залишається чимало запитань: які гібриди обрати? Чим вони відрізняються? Чи справді вигідно вкладати гроші у цю культуру?
Про все це ми поговорили з Павлом Булгаковим, фахівцем з вирощування спаржі, дослідником та консультантом, який має досвід вирощування культури на Херсонщині, а нині очолює проєкт у Черкаській області на площі понад 20 га.
SuperAgronom.com: Павло, почнемо з посадкового матеріалу. Які гібриди спаржі є найбільш перспективними для вирощування в Україні?
Павло Булгаков: Я вбачаю великий потенціал в нещодавно зареєстрованих гібридах Канадської селекції Міленіум, Еквінокс і Екліпс. В них дуже довгий термін експлуатації. Сам виробник гарантує понад 18 років інтенсивної експлуатації. Натомість голландський гібрид в Нідерландах експлуатується близько 8 років. Ми ж в Україні експлуатуємо їх не менше 12, а то й до 15 років. Ну, відповідно, саджанці Канадської селекції ми зможемо експлуатувати й до 40 років. В Голландії є спаржевий сад, якому вже 70 років.
SuperAgronom.com: Це тільки гібриди? А як щодо сортів спаржі?
Павло Булгаков: Якщо сказати про сорти, наприклад Аржентальська, багато хто жаліється на неї. Це саме сорт. Я ж рекомендую вирощувати переважну більшість саме гібриди.
SuperAgronom.com: Чим керуватись при виборі саджанців спаржі?
Павло Булгаков: В залежності від того, що ви хочете. Вибір залежить від ґрунтів, вологозабезпечення, ресурсної бази. Наприклад, є гібриди, які дають білу спаржу. Є ті, які дають і білу, і зелену, а є, які дають просто зелену або просто фіолетову. До речі, фіолетова при термічній обробці стає більш зеленого кольору, ніж фіолетового.
Один гібрид можна виростити і білою, і зеленою. Наприклад, гібрид Гролім. Якщо його вирощувати на зелену спаржу, тобто зробити глибину 17 см і вирівняти поверхню, то він буде рости зеленою спаржею.
А якщо зверху на нього нагорнути гребінь землі та вкрити спеціальним покриттям, знизу чорним, зверху білим (для того, щоб світло взагалі не проходило), то він тоді наростає білим. Цю спаржу ріжуть прямо з-під землі. Використовуються спеціальні довгі ножі, які дістають ці білі пагони до самого низу. За кордоном це більш популярно, ніж в Україні. В Україні призвичаїлись до зеленої і як ексклюзив беруть фіолетову. Фіолетова містить більше цукрів та антоціани, вона більш солодка. А у зеленій більше хлорофілів. До речі, я проводжу дисертаційне дослідження щодо порівняння фіолетової та зеленої.
SuperAgronom.com: Скільки часу потрібно вирощувати саджанці до висадки?
Павло Булгаков: Ну, якщо не інтенсивним методом йти, то перші врожаї з насіння ви отримаєте через 4 роки. З саджанця класу B через 2 роки, з саджанця класу А — через рік. 15% від номінальної врожайності вже на перший рік з класу А можна буде збирати.
SuperAgronom.com: Яка різниця в ціні у саджанців спаржі класу А та B?
Павло Булгаков: Десь на 40% клас А буде дорожчим. Справа в тому, що з точки зору бізнесу, якщо ви маєте час і обмежену кількість грошей, тоді це клас B. Якщо ви хочете дуже зекономити і у вас дуже багато часу, то все одно це клас B. Не грайтеся з насінням, я пробував і мені дуже не сподобалось. Єдине, чому я починав вирощувати через насіння — на той час саджанців цих гібридів в класі B і класі А не було взагалі. А я хотів саме ці гібриди і я їх виростив, але в продаж не даю.
SuperAgronom.com: Як проконтролювати якість посадкового матеріалу?
Павло Булгаков: Перше, звернутися до того, хто цим займається, має власні ділянки спаржі і розуміється на цьому. З точки зору вирощування на маленькій присадибній ділянці ви різниці не зрозумієте. Там ви трохи більше зрізали, трохи менше… А якщо у вас є 0,5 га одного гібриду і 0,5 га іншого гібриду — тут ви зрозумієте різницю. Бо з одного гібриду, який ви десь купили, ви будете збирати, наприклад, 0,5 т. А з іншої половини, де якісні гарні саджанці, — 1,5-2 т з тих самих 0,5 га за перший збиральний рік.
Друге. Є класифікація. Клас B повинен мати вагу від 30 до 70 г. Клас А — від 70 до 120 г. Але часто ці саджанці йдуть більше по верхній границі ваги. Тобто, наприклад, якщо ви купуєте саджанці класу B, то у вас буде з 10 шт вага не 300 г, а десь 600-650 г. Дуже часто розмір саджанців помилково приймають за вік. Вони висаджуються всі разом, просто трохи за різними технологіями вирощуються і відсортовуються крупні від дрібніших. Клас А крупніший, він набагато сильніший та починає раніше давати врожай. І у другий рік теж буде давати більший врожай.
Оця різниця по врожаю, вона перекриває витрати на ці саджанці. Єдине, що за клас А вдвічі більше потрібно викласти на старті. З точки зору бізнесу краще дати А клас. З точки зору, наприклад, коли ви початковий фермер і вам важко одномоментно висадити велику ділянку, то краще клас B. Так, ви почекаєте рік, а на третій-четвертий рік воно все вирівнюється.
І ще, на великих площах я раджу висаджувати клас А, бо у вас уже буде великий об'єм врожаю. Я є керівником проєкту в Черкаській обл., в с. Мошни. Там площа 6 га і ми вже в перший рік отримали урожайність 7 т. Це вже доволі великий об'єм і тут треба підходити фундаментально до продажів та організовувати їх, тобто мати або партнерів, або виходити на мережі. Тому обирайте клас А, щоб ви нормально зайшли в цей ринок.
SuperAgronom.com: Які грунти придатні для вирощування спаржі, а які ні? Чи спаржа вирощується будь-де?
Павло Булгаков: Ви правильно сказали — будь-де. Навіть -30°C не є проблемою. В Україні для вирощування спаржі підходять всі регіони. Щодо ґрунтів, то підходять майже всі, крім тих, де близько ґрунтові води. Адже є ризик, що коріння буде уражуватись кореневими гнилями. Всі інші ґрунти будуть впливати виключно на врожайність, рівність пагонів, на якість спаржі.
SuperAgronom.com: Перейдемо до вирощування. Коли висаджувати саджанці спаржі?
Павло Булгаков: От зараз можна і висаджувати (середина квітня). Чим довше вегетаційний період, наприклад, з квітня по листопад, тим сильніше розростається коріння, тим більший буде врожай у вас на наступний рік. Строки висадки потрібно враховувати, дивлячись на потенційну врожайність, яку ви хочете отримати. Це буде залежати від живлення, від захисту, від міжрядного обробітку. Тобто всі ці агротехнологічні заходи треба виконувати. Спаржа і в лісі росте. Якщо не буде агротехнології, кущ не загине, але буде менша врожайність, спаржа буде тоншою.
Я сам з Каховки, Херсонської області. В мене там в окупації залишились власні ділянки. То маю ще сподівання на повернення території і що з ділянкою все буде добре. І що я з неї ще зберу врожай.
SuperAgronom.com: Там з якого року вирощувалась спаржа?
Павло Булгаков: Перша висадка в 2019 році. Потім в 2020 я пішов на розширення, почав писати дисертацію в 2021 р. Але не встиг поексплуатувати ці ділянки.
SuperAgronom.com: На яку глибину висаджувати саджанці спаржі?
Павло Булгаков: Скільки гібридів — стільки нюансів. На прикладі гібрида Гролім: якщо ми його будемо вирощувати на зелену спаржу, то потрібно садити трохи вище по глибині. Чому? Бо цей гібрид досить товстенький, і якщо дуже глибоко посадити, то він буде на 5-6 см на поверхні розпускати бруньку. Якщо дуже високо посадити, то вже потім не можна буде виконувати агротехнологічні заходи.
Цей гібрид можна 3-4 роки вирощувати як зелену, потім нагрібається гребінь і тільки тоді збирається біла. До кожного гібриду треба відноситись індивідуально. Є універсальна схема, яку я даю тим, хто вирощує спаржу на присадибних ділянках — 100-200 саджанців. Це висаджувати із найменшим міжряддям 1,20 м до 1,8 мі 5 штук на погонний метр, можна рідше в залежності від поливу та живлення.
SuperAgronom.com: На великих площах для висадки задіюють техніку, що висаджує, чи це вручну? Як це відбувається?
Павло Булгаков: Можна використовувати і техніку, і вручну. В 2024 році на Черкащині ми використовували саджалку нашого партнера для висадки 13 га. А всі інші площі висаджувалися виключно вручну.
Береться великий плуг і робиться глибина 15-17-20 см, вручну викладаються саджанці і потім загортаються. Але є нюанси в залежності від того, який полив ви використовуєте. На Черкащині ми вперше в Україні для спаржі використовуємо підземне крапельне зрошення.
SuperAgronom.com: Спаржа вологолюбна?
Павло Булгаков: Так, але спокійно буде рости і без зрошення, просто урожайність буде іншою. З точки зору бізнесу це нерентабельно. Якщо, наприклад, ви хочете більш жорсткіше контролювати полив, то можете встановити тензіометри. Для кожного регіону, району та ґрунту треба підбирати свій режим поливу.
SuperAgronom.com: Які особливості щодо живлення?
Павло Булгаков: Почнемо з того, що спаржа дуже любить органіку. За деякими джерелами навіть 100 т/га перегною — це норма. Але є обмеження. Знову ж, Гролім як приклад. Якщо внести забагато, він буде формувати дуже потужні, товсті списи. А є люди, які не люблять товсту спаржу. По мікроелементам варто спиратись на аналіз ґрунту і вже по ньому розробляти рекомендації.
SuperAgronom.com: Які хвороби і шкідники поширені на спаржі?
Павло Булгаков: Спаржевий жук, совка, дротяники, попелиці і капустяний білан. Спаржевий жук живитися бруньковою частиною і кущ тоді нормально не розвивається. Вона може шкодити всередині. Але під час збирання препаратами працювати не можна і по суті немає великого сенсу. Бо у вас все одно є щоденна вирізка. Коли ви припиняєте вирізку, тоді виконується інсектицидна обробка. Тому доцільно робити профілактичні обробки та біозахист.
Тепер щодо хвороб спаржі. Зазвичай після першого року висадки хвороб немає. Лише у крайньому випадку, якщо на ділянці присутні збудники кореневих гнилей. Вже після першого року вирізки на зрізи рослини потрапляє ґрунт і з ним збудники. Тому рекомендую проводити профілактичні обробки, проти іржі. Особливо, якщо під час вирізки або після її завершення протягом кількох тижнів будуть опади.
SuperAgronom.com: Коли застосовуються інсектициди на спаржі?
Павло Булгаков: Зазвичай працюють біопрепаратами, але трапляється необхідність проводити обробку інсектицидами. Але можна цього не боятися. Чому? Ми висадили спаржу, наприклад, в квітні, вона вегетує. Влітку у вас з’явилася потреба контролю шкідника, ви працюєте по ньому. Восени ви скошуєте рослини до кореневої системи. Тобто, від моменту обробки спаржі до споживання проходить більше півроку.
SuperAgronom.com: Сезон спаржі недовгий, як можна розтягнути період?
Павло Булгаков: В Україні можна розтягнути період на 2-2,5 місяці. В рамках однієї локації до 1,5 місяці, максимум до двох. Один зі шляхів — це посадити ранні і пізні гібриди. Інший варіант — після сильних приморозків замульчувати великим слоєм соломи. Це сповільнить ріст. Або поставити теплицю.
SuperAgronom.com: Як збирати спаржу?
Павло Булгаков: Збирання спаржі у промислових насадженнях потрібно проводити щоденно. Адже за сприятливих умов за добу вона наростає до 12 см. А в мережу приймається від 18 до 22 см.
SuperAgronom.com: Як перевірити свіжість спаржі?
Павло Булгаков: Потрібно взяти її і потерти одна об одну. Якщо вона скрипить, значить свіжа. Другий лайфхак — взяти спаржу за нижню частину і за верхню і зігнути її навпіл. І в тому місці, де вона розламається, верх — це буде найсоковитіша частина.
SuperAgronom.com: Які інвестиції потрібні, якщо людина хоче почати займатись спаржею? Без поливу.
Павло Булгаков: В залежності від того, який ґрунт, матеріально-ресурсна база і техніка. Для деяких регіонів це може бути і €15 000, а може бути і €30 000 на гектар. І це ж буде від класу залежати, бо клас А майже вдвічі дорожче за клас B.
SuperAgronom.com: Яка собівартість кілограму спаржі та яка ринкова ціна?
Павло Булгаков: Собівартість різниться, бо хтось наймає працівників за 150 грн за годину, а хтось за 80 грн, хтось збирає сам і, відповідно, він взагалі цю роботу не рахує. За грубими підрахунками, собівартість процесу на кілограм продукції може сягати 150 грн тільки збирання.
Незалежно від регіону, за перші два або три роки ви повертаєте свої інвестиції. Рахуйте, що вклали €30 000 на 1 га. Два роки нічого не збираєте (я кажу за урожайні, а не за календарні). 1 га дасть врожайність 6 т/га при ціні спаржі 500 грн/кг. Наприклад, якщо ціна 300 грн/кг, то при урожайності 6 т/га виходить 1 млн 800 тис. грн, це €40 000.
SuperAgronom.com: Чому небагато фермерів вирощують спаржу?
Павло Булгаков: Причина — це вартість порогу входу в цей бізнес. Ми говорили за посадковий матеріал, а ще свердловина, організація системи поливу, фільтрація. Там же вимоги в залежності від способу очищення, є вимоги по воді. Щоб ця система могла експлуатуватися 20 років. Тоді в цьому є економічний сенс.
SuperAgronom.com: Що включає загалом гербіцидний захист спаржі?
Павло Булгаков: Навесні, в залежності від схеми висадки (глибина тощо), є різні операції. Є варіант, коли можна тільки міжрядний обробіток робити фрезою чи культивацію. Восени перед тим, як спаржа починає пробуджуватись можна пройти повністю все поле, профрезерувати, скосити і обробити ґрунтовими гербіцидами. Спаржа перед собою штовхає ґрунт і ця плівка їй взагалі не перешкода.
SuperAgronom.com: Які найбільш ефективні канали збуту продукції?
Павло Булгаков: Це залежить від потужності підприємства. Якщо ви вирощуєте 20 соток, я би радив продавати через соціальні мережі, в готелі, ресторани, маленькі магазини, ринки. А хто великий — вже на супермаркети орієнтується.
SuperAgronom.com: Чи є цифри скільки спаржі вирощується в Україні?
Павло Булгаков: В Україні, з урахуванням присадибних ділянок, — це до 500 га. Або й менше. В Україні ще немає культури споживання і тому не дуже доступна продукція по ціні. Для прикладу, у Німеччині в минулому році площа під спаржею була понад 25 000 га при населенні 83 млн.
Але ця справа вигідна. Я раджу маленьким фермерським господарствам і навіть ветеранам, які не можуть зараз себе знайти в суспільстві, займатися вирощуванням спаржі. Саме нішеві культури дають можливість заробляти свої власні гроші. Тобто ви будете самі власником, організовувати вирізку і продажі. Мати 3 т з 0,5 га, продавати їх по 500 грн/кг і отримувати 1,5 млн гривень прибутку. Я даю інформаційну підтримку і допомагаю, підказую куди звернутись в тому чи іншому регіоні. Якщо вони будуть просто виконувати ці пункти, то будуть мати стабільний дохід. Також багато цікавої і корисної інформації викладаю у себе в ТікТок, Facebook та на Youtube.
Яна Красновська, SuperAgronom.com



