Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Зберігання техніки взимку: як уникнути поломок та грамотно виконати консервацію
Близько 25% сільгосппідприємств до початку сезону не готові відправляти свою техніку в поля через її неправильне зберігання в зимовий період — така невтішна статистика. Тим часом, фахівці вважають, що більшості поломок можна було б уникнути завдяки грамотній консервації. Як її правильно провести, не нашкодивши собі та техніці? Які заходи обов'язкові, а від яких можна відмовитися?
Незважаючи на те, що практично у всіх господарствах є чітко прописані інструкції та рекомендації щодо постановки сільгосптехніки на зимове зберігання, де за пунктами перераховані дії, які повинні виконуватися механіками, часто трапляються випадки, коли з початком сезону господарства відправляють свою техніку в сервіс, а не на поле.
У цілому нині практика сервісних інженерів основних компаній-виробників показує, що в даний час правильно зберігати техніку в зимовий період здатні лише близько половини господарств. Причому, за спостереженнями багатьох, найбільш відповідально до консервації машин на зиму підходять власники з фермерських господарств або невеликих сільгоспкооперативів та агрофірм. Іншими словами, ті, хто заплатив за техніку «свої кровні», господарі, які безпосередньо працюють на цих сільгоспмашинах. Тоді як у великих холдингах цьому важливому заходу приділяється менше уваги. З цим фактом погоджуються сервісні інженери багатьох компаній, пояснюючи таку «несистемність» складною ієрархічною структурою управління, а також відсутністю зацікавленості та мотивації людей на місцях та, звичайно ж, бюджетування цих витрат.
«Якщо техніка приймала участь в польових подіях або демонстраціях, після закінчення сезону її необхідно привести до стану нової: відчистити, відмити, видалити залишки рослинних решток, відновити лакофарбове покриття, провести антикорозійну обробку та консервацію мастилом швидкоз’ємних муфт», — наголошують фахівці Тайтен Машинері Україна.
Підготовчі роботи
Підготовку збиральної техніки до сезону зберігання можна розділити на два етапи. Насамперед виконуються ретельне очищення та миття машини, а також поточні ремонти.
Читати по темі: AGRITECHNICA 2023: Які з новинок сільгосптехніки чекати в Україні?
Тільки після видалення всіх забруднень можна визначити всі приховані дефекти машини і провести ремонт деталей, що вийшли з ладу. Наприклад, через високу завантаженість зернозбирального комбайна під час сезонних робіт фермери часто експлуатують техніку, уникаючи тривалих простоїв, і усвідомлено відкладають проведення поточних ремонтів на кінець сезону.
Другий етап — виконання обов'язкових підготовчих робіт із постановки на зберігання: обслуговування всіх ремінних та ланцюгових приводів машини, технічне обслуговування двигуна, змащування антикорозійним складом робочих органів, організація зберігання коліс, догляд за підшипниками тощо.
Проведення дефектування та ремонту агрегатів краще довірити технічним фахівцям дилерського центру — це гарантія якості виконаних робіт із застосуванням оригінальних запасних частин. А перелік дій щодо постановки техніки на зберігання описаний у посібнику з експлуатації, і оператор машини може зробити це самостійно.
Якісне очищення — запорука безпеки
Перед постановкою на зберігання будь-яку машину необхідно ретельно очистити від бруду та рослинних решток. Це запорука її гарного стану до весни. Пожнивні залишки, бруд, зерно є накопичувачами вологи, що сприяють появі корозії. Тоді як на чистій поверхні волога не затримується і швидко випаровується.
Є ще серйозніша небезпека: накопичення великої кількості пожнивних залишків та зерна на горизонтальних поверхнях у замкнутих просторах (під капотом, в районі моторної установки, паливних баків тощо) при впливі активного тепла стає причиною виникнення біологічного займання.
Очищення може бути виконане за допомогою води, стиснутого повітря або тим, і іншим. При цьому продути та почистити елементи машини стисненим повітрям потрібно перед миттям техніки водою.
У кормозбиральних комбайнів очищення потребують вивантажувальний шнек і шнек подачі, а також вивантажувальна труба. Крім того, добре було б промити під тиском подрібнюючий апарат. Корнкрекер також необхідно витягти з комбайна і зберігати окремо, оскільки навесні збирання все одно починається з трав.
Читати по темі: Новинки сільгосптехніки, щоб почати сезон 2023: що цікавого на українському ринку?
Погано очищеними часто залишаються важкодоступні місця, наприклад, простір під подрібнювальним барабаном і знову ж таки корнкрекер. Цей агрегат рекомендується очистити та обслужити підшипникові вузли. Систему внесення консерванту необхідно промити водою і злити її з усіх з'єднань насоса і бака. Вологість маси, що надходить, використання консервантів і подальше засихання такої трав'яної суміші всередині порожнин комбайна нерідко призводить до того, що в результаті подібної недбалості з'являється іржа і прискорюється зношування вузлів.
Правильне миття машин
Фахівці нагадують, що під час миття машини під тиском слід уникати прямого попадання струменю води на штоки гідроциліндрів, сальники, підшипники, приводи, КПП, масляний бак, очищувач повітря кабіни і в систему відведення відпрацьованих газів. Виконуючи миття двигуна, необхідно заздалегідь вкрити плівкою стартер, генератор та блок управління ECU. Навіть якщо ці вузли захищені від попадання води, вони не зможуть протистояти напору очищувача високого тиску. Те саме стосується і електричних роз'ємів і з'єднань.
Крім того, важливо злити воду з паливного сепаратора, оскільки наявність води в системі негативно позначиться на ресурсі форсунок та паливного насоса. Для якіснішого очищення комбайна необхідно від'єднати жниварку. А миття не рекомендується проводити, якщо температура повітря становить нижче +10 °C.
Після очищення та миття потрібно запустити молотильно-сепаруючий пристрій (МСП) та наклонну камеру протягом 15 хвилин, щоб залишки води стекли з машини. Оглядові вікна вивантажувального шнека, бункера, зернового та колосового елеваторів повинні бути відкриті, щоб уникнути затримки надлишків води в порожнинах робочих органів комбайна.
Боротьба з гризунами
В зернозбиральних комбайнах необхідно видути бруд з радіатора, продути всі повітроводи, де може скупчуватися солома, і ретельно видалити зернові залишки з верхнього та нижнього решіт, зернового лотка, бункера зернового та колосового елеваторів. Непоодинокі випадки, коли залишки зерна в машині привертали увагу гризунів, і при знятті машини зі зберігання оператор виявляв пошкодженими гризунами гумові лопатки зернових транспортерів, ущільнювача бункера, електропроводку машини та всіх її гумових виробів. А крім того, насіння, що проросло в бункері, ставало не тільки джерелом неприємного запаху, а й причиною корозії.
Миші — взагалі одна з головних причин виходу техніки з ладу, причому навіть у господарствах, які ретельно дотримуються правил зберігання. У пошуках їжі, «зацікавлені» запахом зерна, вони проникають усередину машин і серйозно псують їх. Особливо страждають електропроводка, електричні з'єднання, ущільнювачі та інші пластикові запчастини.
Для запобігання паломництва гризунів краще заздалегідь вжити заходів щодо їх відлякування (ультразвукові пристрої) або знищення. До речі, фахівці радять раз на місяць під час зберігання проводити контрольну фумігацію та оновлювати засоби захисту від гризунів.
Читати по темі: Віталій Червоняк: Попит на агродрони з 2022 року збільшився до 40%, багато компаній відходять від використання наземної техніки
Деякі виробники рекомендують закладати отруту для гризунів усередину техніки. Більше того, на сільгосптехніці, наприклад, компанії John Deere або комбайнів Claas, проводка прокладена в спеціальному обплетенні, просоченому складом, що відлякує гризунів. Але це не дає 100% гарантії. Чистота комбайна — це основний фактор безпеки проводки.
У теплі чи на холоді?
Ідеальним варіантом з погляду сервісного обслуговування та мінімізації пошкоджень буде зберігання техніки в приміщенні, що опалюється. У Тайтен Машинері Україна наголошують, що навісну, причіпну та самохідну техніку рекомендовано зберігати в критих площах (ангари, майданчики із накриттям) зі збереженням середньої температури та середньої вологості (якої саме підкаже сервіс відповідно до мануалів виробника). Однак далеко не всі сільгосппідприємства мають таку можливість. Крім того, у контексті проблеми з гризунами цей варіант не найкращий: миші йдуть у тепло.
Тому найпоширенішою практикою стало зберігання сільгосптехніки на відкритому повітрі. Але при цьому сервісні фахівці в один голос стверджують, що будь-який захист від прямого попадання ультрафіолетових променів і опадів все одно має бути: навіси, укриття тентів, чохли і т.д.
Але тут є своя специфіка. Так, фахівці вважають, що чохли з військового тенту або брезенту — не найкращий варіант, тому що подібні матеріали легко вбирають вологу, але погано віддають її. Отже, і конденсат під ними не випаровується. У зв'язку з чим як чохли вони рекомендують звичайні тканинні.
З турботою про двигун
Загальні правила для зберігання самохідної техніки передбачають перед зимовою консервацією перевірити рівні рідин (масло в трансмісії, двигуні та гідравліці), оглянути машини на предмет витоку олій, рідини, що охолоджує, палива, тріщин.
Перед виходом «в сплячку» також необхідно заправити повний паливний бак і переконатися, що паливо належним чином витримає зберігання при низькій температурі. А якщо ні, то додати антигелеві присадки або замінити солярку на зимову.
Якщо залишити бак неповним, велика ймовірність, що усередині утворюється конденсат і, як наслідок, іржа. Але, на жаль, у деяких господарствах перед консервацією баки стоять повні, а до початку сезону в них не залишається й половини палива (зливають). Відповідно, взимку контроль за доступом до ангару повинен бути постійним.
Вимоги до двигунів перед зимовим зберіганням передбачені інструкцією, яка є у будь-якому господарстві або постачається сервісними інженерами компаній-дилерів. Наприклад, це заливка консерваційних масел, щоб уникнути корозії внутрішніх деталей, промивання паливної системи та перевірка паливних насосів.
Однак багато агровиробників упевнені, що в сучасних машинах заливка консерваційних масел уже не потрібна. Дійсно, сучасні двигуни легко переживають консервацію без застосування особливих олій, які раніше були необхідністю. Крім того, зараз діапазон застосування машин розширюється, наприклад, комбайн використовується вже не місяць на рік, а три-чотири місяці, і може працювати на технічних культурах, починаючи з весни і до пізньої осені. Відповідно, терміни зберігання його помітно скорочуються, і витрачати гроші на спецмастила, щоб ненадовго законсервувати двигун, сенсу немає.
Проте перед міжсезонним зберіганням потрібно провести заміну моторного масла та фільтра, закрити вологостійким матеріалом (ганчіркою або спеціальними чохлами з тканини та полімерних матеріалів) отвори забору повітря та викиду відпрацьованих газів (вихлопну трубу), забіне віконце корпуса повітряного фільтра, захищаючи їх від атмосферних опадів та гризунів.
За час багатомісячної стоянки техніки на відкритому майданчику у цих отворах нерідко накопичується конденсат, який викликає корозійні процеси на поверхнях деталей газорозподільного механізму та циліндропоршневої групи. Тому не зайвим буде перевірити та злити конденсат із паливних фільтрів.
Також непоганим варіантом є застосування добавок, що знижують вологість, — зазвичай це розчини спиртів, що зв'язують воду. Такі присадки заливають у паливний бак під час заправки перед постановкою на зиму та обов'язково після цього дають двигуну трохи попрацювати.
Зрозуміло, потрібно також перевірити рівень антифризу у системі охолодження двигуна.
Зняти все, що можна
Також загальними вимогами до всіх машин перед консервацією є ослаблення натяжіння всіх приводних ременів, змащування ланцюгів.
При відкритому зберіганні техніки ремені та ланцюги краще зняти, як і всю складну електроніку, монітори, акумулятори, в яких потрібно перевірити заряд (напруга має бути не менше ніж 12,5 вольт. Бажано зберігати їх у спеціальних приміщеннях (акумуляторних), що провітрюються, при температурі від 0 до +5°С і обов'язково підписаними, з якої машини і що знято. Ланцюги потрібно змастити тефлоновими мастилами або прокип'ятити в маслі.
За спостереженнями фахівців, досвідчені оператори старого гарту знімають приводні ремені комбайна і зберігають їх у підвішеному стані в теплих боксах, а ланцюги та зірочки закладають на зберігання в масляну ванну. І ці заходи справді можуть збільшити термін служби деталей. Також сервіс-служби рекомендують зняти генератор і стартер, а ось знімати електронні блоки управління не потрібно, тому що вони не схильні до впливу опадів.
Але дзеркала і навіть фари на зиму краще забирати. До весни можна недорахуватися цього обладнання, особливо при зберіганні просто неба. До речі, багато хто не бере до уваги турботу про кондиціонери: перед тим, як поставити на зберігання машину, можна зробити кілька короткочасних запусків системи кондиціювання, щоб пройшло мастило деталей компресорів.
Також дуже часто забувають у господарствах, що за правилами зберігання необхідно не рідше разу на місяць запускати двигун і включати компресор кондиціонера на кілька хвилин. Тим самим мастило потрапляє на ущільнення валу і не відбувається втрати холодоагенту.
Однак при цьому важливо пам'ятати, що в умовах низьких температур для запобігання пошкодженням компресора включати кондиціонер потрібно тільки після того, як двигун прогріється. Якщо ж включення двигуна неможливо, можна вручну провернути вал компресора кілька разів, щоб змастити ущільнення.
Крім того, аграрії рідко приділяють увагу обслуговуванню повітряних фільтрів, прочищення яких також прописане в інструкціях.
Обприскувач
Для кожної техніки існує, звісно, своя специфіка постановки для зберігання. І це також прописано в інструкціях та рекомендаціях сервісних інженерів.
Обприскувачі — одна з найскладніших із погляду консервації сільгоспмашин. І, за спостереженнями фахівців, також є об'єктом їх найчастіших виїздів з початком сезону. Основною причиною для таких візитів стає розрив шлангів або вихід із ладу автоматики після «зимової сплячки».
Читати по темі: Налаштування обприскувача на потрібну норму витрати робочого розчину
Як правило, у господарствах недостатньо добре промивають і, головне, не повністю зливають воду із системи. Вода при замерзанні збільшується в обсязі на цілих 10% — і це серйозна небезпека для обприскувача. Насамперед їй піддаються литі металеві деталі та деталі із твердого пластику, які не можуть розширюватися.
Перед постановкою на консервацію рекомендується ретельно промити обприскувач чистою водою, щоб унеможливити роз'їдання розчином. А потім пропустити через арматуру 300-500 л води з додаванням пом'якшувальних засобів для зняття відкладення солей. Інакше осад водних солей може призвести до збоїв системи. Для досягнення найкращого результату треба залишити обприскувач на ніч, щоб розчинилися всі тверді відкладення.
Особливо «упертий» осад в основному резервуарі можна усунути за допомогою очисника високого тиску. Але лише зовні, через верхню кришку. І за жодних обставин не можна спускатися в бак — це загрожує задухою! При видаленні води не забувайте також про промивний резервуар, едуктор для змішування хімікатів і бак для миття рук, які також необхідно спорожнити.
Наступним етапом інструкція наказує обов'язково злити весь очищувальний розчин і воду, заправити систему антифризом. Нехтування цією операцією є головною причиною поломок після зими — розривів шлангів. І найчастіше це трапляється, якщо господарство купувало обприскувача восени: дилери перед продажем на воді демонстрували переваги роботи всіх систем машини. Після чого щасливий власник сільгосптехніки поставив обприскувач на зберігання, мінімально піклуючись про його консервацію, будучи впевненим, що нова машина її не потребує. А перед початком сезону виявляються сумні наслідки.
Необхідно прогнати антифриз по всій довжині магістралі та по всіх форсунках. В іншому випадку може вийти часткове консервування: в насосі рідина, що не замерзає, є, а в арматурі (штанзі) обприскувача — ні. Злити воду насухо вдається не скрізь, тому що в магістралях є тупикові лінії. Але заправка антифризу дозволяє гарантовано витіснити воду з усіх кранів, трубок і шлангів.
Під час підготовки до зимового зберігання експерти також радять переконатися, що температура замерзання охолоджуючої рідини відповідає максимальному негативному значенню для зими в регіоні зберігання, а система обприскування наповнена антифризом відповідної температури.
При постановці на зберігання з обприскувачів краще зняти клапани тиску та прибрати їх у тепле приміщення. Мембрани насосів та ущільнювачі обов'язково потрібно перевіряти та дефектувати. А ось міняти мембрани, ущільнювачі на форсунках та секціях, а також інші гумово-технічні вироби краще ближче до теплих днів, щоб уникнути їхньої деформації в період холодів.
Комбайн
Специфіка постановки на консервацію зернозбирального комбайна полягає насамперед у ретельному очищенні. Саме це найчастіше стає причиною поломок, що виникають після зимового зберігання. Повноцінно позбавляючись зернових та соломистих залишків, на підприємстві вирішують левову частку всіх неприємностей на кшталт корозії та гризунів.
Крім того, інструкція наказує провести демонтаж і змащування всіх решіт комбайна, герметизацію похилої камери, а також промазування консистентним мастилом всіх ножів та втулок ножів соломоподрібнювача.
«На зиму ми проводили демонтування АКБ та зберігали їх у сервісній майстерні, похилу камеру приводили у максимально нижнє положення; продовжувачі вигрузного шнека залишали закритими, щоб не виходили з ладу електро-циліндри; проводили консервацію гідроциліндрів мастилом ЕР-2», — діляться досвідом у Тайтен Машинері Україна.
Рекомендації виробників щодо закладки жниварок на зберігання звучать наступним чином: очищення всіх зірочок, ножів та основних елементів, покриття їх консистентним мастилом або восковими сумішами.
Читати по темі: Типи сит для комбайна — як вибрати, поради польських фахівців
Консервувати техніку краще на плоскій поверхні (піддони або бетонована підлога), а гумову стрічку (в стрічковій жниварці) демонтувати та зберігати рулоном на плоскому піддоні в сухому закритому приміщенні при температурі від 10 до +25°С.
Зберігання гуми
Інструкція передбачає постановку самохідних машин на піддони з метою розвантаження шин та профілактики їхньої деформації. Зазвичай розвантаження здійснюється за допомогою спеціальних підставок, що дозволяють підняти (вивісити) колеса, щоб вони не перебували 4-6 місяців під тиском.
За сучасної якості шин дотримання цієї рекомендації необов'язкове, оскільки гума більше псується в процесі експлуатації, ніж на зберіганні. Однак це дозволить уникнути ризику пошкодження шини диском у випадку, якщо вона спуститься. До речі, зменшувати тиск повітря у шинах перед зимовим зберіганням не рекомендується.
Традиційно колісну гуму в багатьох господарствах перед зимою обробляють крейдяним розчином, щоб уникнути розтріскування під впливом ультрафіолетових променів. Однак представники компаній Trelleborg і Michelin вважають цю операцію «не зайвою, але й не обов'язковою», тому що в сучасних шинах є компоненти, що захищають їх від ультрафіолету.
Представники шинних компаній також не рекомендують зберігати гуму в закритих приміщеннях поряд з ПММ та в майстернях, де проводяться зварювальні роботи, тому що їхні пари згубно впливають на шини, прискорюючи процес старіння.
Робота взимку
Хоча левова частка техпарку проводить зиму в гаражі, не вся техніка цієї пори року «впадає в сплячку». Наприклад, трактори майже скрізь експлуатуються цілий рік: прибирання снігу та розчищення доріг, для кормозабезпечення в тваринництві, утилізації сухого гною тощо.
Найчастіше в зимові місяці задіяні комбайни: збирання соняшника, кукурудзи в деяких регіонах здійснюється в грудні і навіть січні, коли на вулиці мінусові температури і можливий сніг.
По суті, всі основні заходи щодо підготовки сучасної сільгосптехніки до роботи взимку зводяться до переходу на відповідні сезонним температурам мастильні матеріали та охолоджувальні рідини, включаючи моторні та трансмісійні мастила, охолоджувальну та гідравлічну рідини.
Тут також важливим є використання оригінальних фірмових рідин. Так, у випадку з технікою Case IH достатньо використовувати рідини, які спеціально випускаються для тракторів цієї компанії, наприклад, під брендом Akcela. Моторні та трансмісійні мастила цієї лінійки спеціально розроблені для специфічних умов роботи на сільськогосподарській техніці та адаптовані до складних кліматичних умов, у тому числі для експлуатації тракторів за мінусових температур.
Серед власників техніки, особливо після гарантійної, поширена практика переходу з оригінальних рідин і мастил на дешевші аналоги, які нерідко мають сумнівні властивості. Фахівці робити цього у зимовий сезон категорично не радять, оскільки саме у складних кліматичних умовах важливі чітка робота та прояв властивостей усіх робочих рідин. Наприклад, неякісна олія може розшаруватися на морозі, втратити свої властивості, рідина, що охолоджує, — замерзнути тощо. Отже, ефективність і навіть можливість роботи техніки без поломок не гарантована.
Експлуатація за низьких температур — завжди стрес для техніки. Більше того, такі умови роботи здатні негативно вплинути на ресурс машин, якщо нехтувати правилами, першим із яких є заправка сезонним дизельним паливом. Це полегшить один із найсерйозніших стресових моментів — холодний пуск двигуна.
Якщо має бути «зимове» збирання при мінусових температурах, то молотильно-сепаруючий пристрій (МСП) також має запускатися поетапно. Спочатку прогрівається двигун, потім на малих обертах запускається молотарка, і тільки після цього через деякий час, достатній для прогрівання мастила, запускається МСП на повну силу.
Читати по темі: 5 основних тенденцій оновлення техпарку через зміни клімату
Прогрівання на мінімальних обертах — девіз практично всіх зимових робіт. Це стосується і гідравліки, яка на морозі стає «гальмівною», і мастило може погано прокачуватися через клапани та насоси.
Розігрівати систему краще роботою двигуна не менше 10 хвилин і на мінімальних обертах, і «врозгін» починати експлуатацію гідравлічних функцій. Тим часом дуже багато механізаторів намагаються почати працювати відразу, що веде до зносу основних вузлів жниварки.
Сніг, що налипає на елементи жниварки, змерзається і створює проблеми в її роботі. Дуже часто механізатори, яким некомфортно виходити на вулицю у холод, намагаються очистити систему шляхом розкручування жниварки вперед – назад (використовуючи реверс). Однак таким чином можна не очистити її, а навпаки, створити несправність, наприклад, може вийти з ладу кутовий редуктор похилої камери.
Масло в редукторах жниварки застигає, тому необхідно спочатку прогріти машину, а до цього акуратно очистити і вручну розкрутити жниварку, щоб всі елементи почали функціонувати. Іноді через сніг, що налип, спрацьовує запобіжна муфта і не дає жниварці розкрутитися самостійно. Щоб уникнути цього, жниварку очищують і перевіряють на відсутність перешкод вручну.
Фахівці нагадують, що за дуже низьких температур для успішної експлуатації акумулятор перед початком робочого дня повинен перебувати та заряджатися у теплі.
До речі, постановку на консервацію комбайнів після зимового збирання також ніхто не скасовував. І тут є складнощі. Так, наприклад, промити машину навіть зовні після закінчення збирання за мінусових температур вже неможливо. Навіть за наявності теплого миття це ризикований варіант. Залишається або очищення стиснутим повітрям, або миття комбайна у плюсову погоду.
Олена Басанець, SuperAgronom.com