Володимир Іванюк. Система «Древлянська»: землеробство, яке відновлює родючість ґрунту

English version

SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, про систему землеробства «Древлянська», що ж надихнуло вас на її створення?

Володимир Іванюк: Її було розроблено в кінці 90-х років минулого століття у виробництві на Житомирщині, на дуже бідних ґрунтах. Коли не стало в деяких господарствах коштів на придбання добрив і хімікатів, урожаїв вони практично не отримували. Я був науковим співробітником, а в тих господарствах працювали мої друзі. Вирішив допомогти, знайти спосіб збільшити родючість. І шляхом експериментів, підбору культур, сівозміни, обробітків було розроблено цю систему.

Суть її полягає в тому, що вона є біологічною, тобто без добрив, без хімії, урожайність досягається передусім шляхом підбору різноманітних культур, часто  нетрадиційних. Деякі культури, які я почав вводити у сівозміни, дуже мало використовували – або й зовсім їх сільськогосподарські виробники не знали, є такі, котрі були й заборонені. Я дійшов висновку, що для отримання сталих хороших врожаїв потрібно насичувати сівозміну бобовими, прагнути до того, щоб їх у сівозміні було 50%. Тому що бобові — це єдині рослини, які фіксують азот із повітря.

Мінеральні добрива навіть в органічному виробництві не заборонені, заборонені хімічно збагачені. А мінерали каїніт, сильвініт, фосфоритне борошно дозволені. Азотних природних добрив уже на землі немає, чилійська селітра вже давно закінчилась, і фактично азот ми можемо поповнювати тільки з повітря. Саме це роблять бобові культури.

SuperAgronom.com: А чим відрізняється «Древлянська» система від усіх інших, які вона має особливості?

Володимир Іванюк: Кожна наступна не бобова культура повинна сіятися після бобових, причому, важливо урізноманітнювати спектр бобових культур.

Тоді, як я тільки починав працювати за своєю системою, культура пелюшка в Україні належала до заборонених, хоча в Росії та Білорусі її успішно сіяли. Ми добилися, щоб її визнали. На Поліссі ані горох, ані соя не ростуть зовсім або ростуть погано, тому я використовував зернобобові — вику яру чи пелюшку.

SuperAgronom.com: Які культури окрім вики ярої та пелюшки можна застососувати у сівозміні?

Взагалі, коли 10 років тому в Україні розпочалося органічне виробництво, систему «Древлянська» використовували на Поліссі: сіяли вику яру, пелюшку, люпин. Ці культури дають змогу боротися з бур’янами, вони гарні попередники для всіх культур. Усі вважали, що «Древлянська» система призначена для регіонів із достатнім зволоженням, я й сам так думав. Але потім, проаналізувавши розвиток органічного та неорганічного виробництва, я зрозумів, що система придатна для будь-яких регіонів, зокрема й із посушливими умовами. Принцип залишається сталим: в системі повинні вирощуватися до 50% бобових, але для кожної зони вони будуть іншими, пристосованими до ґрунтово-кліматичних умов. Якщо на Поліссі може вирощуватися вика, пелюшка, люпин, то на Полтавщині це буде горох, соя, сочевиця, а Херсон отримає маш, нут, камут (мало відомі у нас культури, які успішно вирощують на півдні).

SuperAgronom.com: Скажіть, будь ласка, чому саме бобові культури ви рекомендуєте у сівозміну?

Володимир Іванюк: Я віддаю перевагу саме бобовим культурам та рекомендую насичувати ними сівозміни з декількох причин:

1. Маркетингова складова: бобові дають можливість заробляти стабільно високі кошти, вони завжди цінувалися і будуть цінуватися.
2. Це культури надзвичайно делікатні, тому за їхнього вирощування ніхто навіть не мріє про врожаї 100 ц/га і більше. Тобто перенасичення ринку можна не боятися, ціни залишаться стабільно високими.
3. Бобові дають можливість підтримувати високу родючість ґрунту, особливо в органічному виробництві, враховуючи, що в першу чергу на будь-яких ґрунтах не вистачає азоту. Вони являються азотфіксаторами, забезпечують себе і дають азот наступній культурі.
4. Вирощування бобових створює оптимальні умови для корисних бактерій, забезпечує для них середовище живлення. Бобові дозволяють створити бактеріям сприятливі умови для харчування, сприяють високій мікробіологічній активності ґрунту, а це один із найважливіших показників родючості ґрунту.

SuperAgronom.com: Які позитивні зміни можна побачити під час використання системи?

Наведу невеликий приклад зі свого досвіду: у 1997 році я вирощував пелюшку та вівсяну суміш, приїхав на поле на Житомирщині подивитися на хід робіт. А мені механізатори кажуть: «Плуг тоне, не можна його відрегулювати на потрібну глибину». Тобто ґрунт зробився настільки пухкий та гарний, що плуг в ньому грузне. Для тієї місцевості характерні оглеєння, і от вони, завдяки бобовим та активності ґрунтових мікроорганізмів, зробилися легкі та пухкі, можна руку встромити з легкістю. Корисні бактерії виділяють продукти своєї життєдіяльності, які вбивають шкідливі мікроорганізми. Коли ми будемо мати високу біологічну активність ґрунту, у нас не будуть там заводитися шкідливі організми. Але бобова культура не повинна бути в сівозміні одна. Їх потрібно змінювати, щоб уникнути захворюваності.

Інакше кажучи, система землеробства «Древлянська» має дві основи: насичення бобовими (50% в структурі посівних площ) та їхня різноманітність, бажано 3-4 види, що більше — то краще. Вони дають технологічні розриви, сіються і збираються в різні строки, ціна коливається і ризики зменшуються.

SuperAgronom.com: Як зараз використовується «Древлянська» система, у яких господарствах?

Володимир Іванюк: Працює вона в органічних господарствах зони Полісся і не тільки, а саме Волинської, Житомирської, Чернігівської областей. Я консультую багатьох виробників, але конкретно зараз роблю систему під умови господарювання «Арніки». В інших регіонах — наприклад, Одеській, Херсонській областях – вона вже буде зовсім інакшою, залежно від кліматичних умов, ґрунтів, коштів та маркетингу. Ця система — як дизайнерські речі, коли береться якась конкретна розробка і пристосовується до конкретних умов — ґрунтово-кліматичних, фінансових, в залежності від спеціалізації.

SuperAgronom.com: Чи є у вас ще якісь розробки, над чим ви працюєте на даний час?

Володимир Іванюк: Ми зараз працюємо над досить масштабним та цікавим експериментом, всіваємо в озиму пшеницю вику яру. Техніка така ще не досліджена, тому очікуємо певних складнощів. Ми заклали дослід із вивчення бінарних посівів, або міксів бобових і злакових. У нас є 30 сортів пшениці, і частину підсіяли бобовими культурами: вику, пелюшку, два різновиди сочевиці, червону й зелену. Ми на різних сортах знайдемо ті, які будуть краще тримати сочевицю чи вику. Сподіваємося, що знайдемо оптимальний варіант бобово-пшеничної суміші. Молотьба труднощів не складає, збирання ведеться одним зернозбиральним комбайном. Стоїть питання подальшого розділу продукції, але сучасні системи машин це роблять без проблем. Інша проблема – можливо, ми стикнемося з різночасним дозріванням культур. Таких досліджень ніхто у світі не робив, тому ще не знаємо, буде така проблема чи ні. Це великий науково-виробничий експеримент.

SuperAgronom.com: Яка мета цього експерименту?

Чого ми хочемо досягти завдяки цьому експерименту? По-перше, кожна бобова культура фіксує азот, і пшениця біля неї буде підживлюватися тим азотом. По-друге, в суміші ці культури менше вражаються хворобами і шкідниками. По-третє, загущення посівів буде більш ефективним для контролю бур’янів. Труднощів із підсівом не виникає, сучасні сівалки дозволяють легко це робити. Труднощі будуть під час збирання, бо ще не вивчено технологію.

Надзвичайно інтенсивна сівозміна, культури інтенсивні (кукурудза, соя) не поліпшують стану ґрунту. Ми уже готуємо маленькі експерименти, будемо їх розширювати, готуємо насіння, щоб сіяти пожнивні сидерати. Наприклад, зібрали пшеницю – моментально сіємо бобові культури. У нас є позитивний випадковий експеримент, вика осипалась, ми їй нічого не робимо, – і вже весною можемо сіяти там будь-яку культуру.

Можливо, якщо вика буде осипатися, ми її залишимо і посіємо якусь культуру. Лущення, якісне дискування, і відразу сіємо вику чи пелюшку, тримаємо до весни, оскільки стандарти біологічного вирощування вимагають використання покривних культур. А далі всіваємо культуру (кукурудзу, сою чи коноплі) туди, де рештки попередника тримають бур’ян, тримають вологу. Далі бактерії ці рослини розкладають і дають живлення наступній культурі.

Тому одразу кілька цілей досягається:

•   живлення для наступної культури; 
• мульча, яка затримує вологу;
•  мульча, яка контролює бур’ян.

І в нас немає можливості за такого стану тваринництва насичувати ґрунти органікою, тому насичуємо бобовими. Якщо в когось є високе насичення бобовими, він додатково «розбавляє» сівозміну не бобовими, а, наприклад, гречкою, щоб не почався розвиток хвороботворних бактерій. Щоб не було бобового втомлення ґрунту.

Зараз і клімат, і умови господарювання змінюються. Нині ми йдемо в Європу і боремося, щоб вирушати у світ з органічними продуктами: кукурудза та соя вже пішли в Нову Зеландію, США, у Швейцарію, ми поступово можемо заповнити світові ринки. А потреби на кожному ринку різні й ми повинні їх задовольняти, якщо хочемо заробити. Органічне вирощування та використання нішевих культур — найперспективніші напрями роботи у такому контексті.

Дякуємо за цікаву розмову!

©Олена Басанець, Катерина Нікончук, SuperAgronom.com, 2017 р.