Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Повернення цукрових буряків: згадуємо про правильний захист, найгірші хвороби та етапи формування врожаю
У першій частині говорили про обробіток грунту, сівбу та живлення цукрових буряків. Настала черга і захисту посівів, особливо від хвороб, та етапів формування врожаю аж до збирання культури.
Гербіцидний захист цукрових буряків
Одним із найголовніших факторів отримання високих врожаїв цукрових буряків є ефективна система захисту культури від шкодочинних об’єктів. В сучасних умовах та можливостях хімічних компаній, знанням агрономічної служби в господарствах, можливий унікальний підбір різноманітних продуктів для захисту цукрових буряків.
Серед проблемних моментів у вирощуванні цукрових буряків — гербіцидний захист. Адже ця культура досить повільно росте і в широких міжряддях на початку її вегетації з'являється чимала кількість бур'янів, що ростуть значно швидше. Культурна рослина неспроможна із ними конкурувати. Відповідно, й високий урожай без застосування гербіцидів отримати практично неможливо.
Читати по темі: Григорій Опанасенко: У технології вирощування цукрових буряків важливий кожен її елемент
Як свідчать результати досліджень науковців, існує певна лінійна залежність втрат урожаю цукрових буряків від зеленої маси бур’янів у максимальній фазі їх розвитку (тобто в липні). Кожні 100 г/м² зеленої маси бур’янів знижують врожайність цукрових буряків на 1,5-2,0 т/га. На основі цієї залежності можна обчислити можливі втрати, спричинені забур’яненістю. Скажімо, якщо одна рослина лободи в липні важить 500 г, а щириця 150-300 г, і при цьому в середньому вони присутні по 1 рослині/м², втрати коренеплодів сягатимуть до 10 т/га.
Для цукрових буряків критичний поріг шкодочинності становить:
- злакових бур’янів — 4-5 шт./м²,
- дводольних бур’янів — 1-2 шт./м².
У разі великої забур’яненості втрати урожаю можуть становити до 80%. Загалом же, за деякими даними, щорічно українські аграрії через недостатнє застосування гербіцидних заходів недоотримують понад 20% врожаю цукрових буряків.
Читати по темі: Ефективність гербіцидів на буряках та оптимальні норми внесення
Стратегію гербіцидного захисту розробляють, виходячи з історії поля (основні бур’яни, грунтообробіток, боротьба з бур’янами в культурі-попереднику), а також планових строків посіву і поточних кліматичних умов, але в більшості випадків планують від 3 до 5 обробітків (обприскувань). Додатково можна застосувати «нульовий» обробіток препаратами на основі гліфосату за 7-14 днів до посіву.
Для рівномірності внесення і дози гербіцидів необхідно узгоджувати швидкість руху агрегату з кількістю робочого розчину, який виливається. Для цього слід перевіряти витрату робочої рідини кожним розпилювачем і хронометрувати час руху агрегату полем.
У гербіцидному захисті треба дивитися не на фазу розвитку культури, а на фазу розвитку бур’янів. Якщо бур’яни, проти яких спрямовано гербіцид, переросли фазу, а також з’явилися інші їх види, то виникає питання щодо правильного визначення доз препаратів та підбору їх комбінацій. Звісно, що за таких умов норми внесення підвищуються. Але тоді знову проблема — можливе пригнічення культурних рослин, отже виникає питання коригування доз.
Широкий вибір гербіцидів дає змогу комбінувати та обирати препарати «під своє поле». Проте варто звертати увагу на якість води, що використовується для обробок. Часто господарства використовують воду з свердловин, які, залежно від глибини та регіону, містять різну кількість солей. Великої шкоди в роботі з пестицидами завдають солі кальцію та магнію, адже вони швидко зв'язуються з багатьма молекулами препаратів і мінімізують їхню дію. Так, 200 л води з великою кількістю кальцію, тобто з високою жорсткістю, може знешкодити більше 1,5 л гліфосату. Наприклад, при потраплянні фенмедифаму чи десмедифаму — д.р. препаратів «бетанальної» групи у воду, якщо вона лужна, відбувається швидкий лужний гідроліз і діючі речовини надалі працюватимуть неефективно.
Читати по темі: Поради щодо боротьби із бур’янами в посівах цукрового буряка без десмедифаму (американський досвід)
Є низка продуктів, які необхідно застосовувати разом із pH-контролем, наприклад, з такими д.р. як метрибузин, метамітрон, прометрин, беноміл, карбендазим. Варто пам'ятати, що і стробілурини люблять кисле середовище. Але заборонено працювати цим препаратом разом із сульфонілсечовинами, адже по своїй природі вони люблять лужну реакцію, а препарат, навпаки, переводить лужне середовище в кисле.
Хвороби цукрових буряків
Усе, чим може хворіти цукровий буряк, звикли розділяти на два основні типи:
- хвороби листя;
- хвороби коренеплодів.
Зрозуміло, що кожен тип містить щонайменше з десяток різноманітних хвороб, з якими доводиться боротися нашим агрономам.
Справа в тім, що останнім часом все більшого значення набуває боротьба з хворобами листя. Якщо раніше основну увагу звертали на коренеплоди, то тепер і поверхневі частини рослин потребують пильної уваги та певного захисту для формування хорошого врожаю.
Найбільш поширеними та шкодочинними хворобами цукрових буряків є:
- Фомоз цукрових буряків. Проявляється у вигляді бурих або жовтуватих плям концентричної форми на поверхні нижніх листків, пізніше з’являються чорні крапки. При фомозі уражене листя й пагони насінників відмирають, розвивається суха гниль буряків — усередині коренеплоду спостерігаються тканини темно-коричневого кольору. У результаті сильного ураження до 30% зменшується врожайність коренеплодів буряків, також до 40% знижується схожість насіння. Крім того, цукристість рослин падає на 1,17-1,58%. Основною причиною активізації цього грибка є нестача в ґрунті бору, внесення якого є першочерговим методом убезпечення рослин від захворювання. Очищення полів від залишків врожаю з глибокою наступною зяблевою оранкою, протруєння насіння, дотримання сівозміни й оптимальні строки посіву також позитивно впливають на стан культури. Якщо говорити про хімічний захист, то зазвичай рекомендують препарати на основі флутріафолу, де стандартною нормою є чверть літра препарату.
- Церкоспороз. Найбільше ця хвороба розвивається в регіонах із високими температурами та вологістю. Проявляється у вигляді дрібних, круглих, світло-бурих плям з червоною чи червоно-бурою облямівкою. В процесі старіння й за підвищення вологості плями розростаються. За дуже сильного ураження листя нижнього ярусу відмирає. Молоде листя майже не вражається. На відростання нових листків витрачається накопичений цукор, тож відсоток цукристості коренеплоду може знизитися на 2%, також це призводить до розростання голівки коренеплоду.
- Ризоманія буряків. Це одна з найбільш шкодочинних хвороб цукрових буряків, адже врожайність за сильного ураження може знижуватися більш ніж на 50 імовірних відсотків, а цукристість – із 16-18 до 10, маса коренеплодів у 10-15 разів менша, ніж у здорових рослин. Питання із засобами боротьби або методами попередження стоїть досить гостро, адже патоген може зберігатися в ґрунті понад 10 років. Тому сівозміна не є вирішенням проблеми, як і застосування хімічних препаратів. Певною мірою на шкідливість захворювання можна вплинути посиленням біологічної активності ґрунту (наприклад, внесення органічних добрив, підтримання оптимальної структури). Наразі найбільш ефективним методом захисту є вирощування сортів та гібридів, котрі мають гени стійкості до ризоманії.
- Коренеїд цукрових буряків. Ця хвороба наносить суттєву шкоду, адже у разі її появи сходи цукрових буряків виявляються зрідженими й абсолютно нестійкими до будь-яких невідповідних умов. Крім того, це впливає на подальшу урожайність і цукристість рослин. Особливо великої шкоди може завдати хвороба за інтенсивної технології вирощування цукрових буряків, за якої застосовують малі норми висіву насіння, розраховані на задану густоту насадження. Найбільш поширеною причиною появи захворювання є низька якість посівного матеріалу, тому обробіток насіння захисними й стимулюючими препаратами є обов’язковим заходом для захисту своїх посівів.
- Борошниста роса. Як і на інших культурах, котрі вона уражує, борошниста роса проявляється на поверхні листків у вигляді білої павутини, яка пізніше переходить у густий наліт. Розвиткові борошнистої роси сприяє посушлива та спекотна погода. При появі хвороби, якщо стоїть сприятлива для неї погода, буряки необхідно обробити фунгіцидами на основі азоксистробін ципроконазолу та провести інші заходи боротьби, спрямовані на накопичення вологи в ґрунті й підвищення у рослин тургору.
- Афаноміцетна гниль цукрових буряків. У пошкоджених сходів чорніє і звужується коріння, після чого рослина, як правило, гине. За тривалої кореневої гнилизни листя часто жовтіє, а згодом в’яне. У надлишку утворюються бічні дрібні відростки, більшість із них виявляються всохлими, почорнілими та відмерлими. Цукровий буряк не любить, коли на його площах сіють картоплю, що провокує розвиток кореневих гнилей, таких, як, наприклад, афаноміцес. Тому ці дві культури краще на полях не чергувати, навіть якщо між ними буде інтервал у 2-3 роки.
Інсектициди застосовуються у надзвичайних випадках, відразу після виявлення масової навали шкідника. Щодо протруювання насіння, зазвичай аграрії використовують стандартні протруювання, ті, що пропонують виробники насіння, а також щороку перевіряються багато їх різних варіантів.
Етапи формування урожаю цукрового буряку
Найважливішою особливістю вирощування цукрового буряку є те, що це дворічна культура. Перший рік — формування листків та коренеплодів, другий — стебел з плодами. Першого року цукровий буряк у своєму розвитку проходить такі етапи: формування листків, інтенсивний ріст коренеплоду та накопичення у ньому цукру.
За час від появи першої пари листя і до третьої повинне пройти скидання кори листків, через інтенсифікацію процесів росту, і, як наслідок, потовщення кореня. Навіть при потребі проріджувати сходи на даному етапі дуже не рекомендується, це варто робити одразу після появи першої пари. Листки відіграють надважливу роль у розвитку коренеплоду і накопичення у ньому цукру. Перші листки характеризується надвеликими темпами розвитку, а ось уже з появою десятого листка — ріст відбувається повільніше, але триває майже удвічі довше (50-70 днів замість 30, як у першої пари). До кінця вегетаційного періоду процеси формування нових та відмирання старих листків урівноважуються, та унаслідок усиленного всихання — загальна площа листків зменшується.
Вирощування цукрового буряку потребує чималу кількість рідини, тому варто подумати про необхідність поливу. Після закінчення утворення цукру у листку, він починає переміщуватись у корінь. Саме для інтенсифікації цього процесу культурі й потрібна волога, проте не слід забувати, що надмірна кількість рідини знизить цукристість коренеплодів, а значить, негативно повпливає на якість врожаю.
Читати по темі: Технологія вирощування цукрових буряків із усіма підводними каменями від АПП Золота нива
Зазвичай цукрові буряки не вирощують на зрошенні, тому коливання водного режиму впродовж вегетації культури можуть суттєво вплинути на її продуктивність. Найбільш негативно на ріст коренеплодів впливає посуха у той період, коли площа листя рослин максимальна (липень), а на рівень цукристості – у період інтенсивного накопичення цукру коренеплодами (серпень). За даними проведених численних досліджень, найменше впливали на продуктивність культури посухи у червні та вересні. У першому випадку залишалося ще доволі часу для формування листкового апарату та росту коренеплодів. У другому — посуха у вересні призводила до пригнічення листкового апарату, а отже знижувалася конкуренція за елементи живлення з коренеплодом і підвищувалася його цукристість.
Проте надмірна волога може бути і шкідливою. Тривале перезволоження ґрунту та замулення хоч і зустрічаються останніми роками досить рідко, проте трапляються. Значні норми опадів протягом короткого періоду часу або ж високий рівень ґрунтових вод можуть зашкодити бурякам практично на всіх стадіях розвитку:
- Після висіву та у період перед отриманням сходів – мацерація насіннєвої оболонки (розм’якшення), насіння поступово пліснявіє та починає гнити, сходи практично відсутні. Потрібне негайне розущільнення ґрунту та заходи для покращення інфільтрації води.
- На стадіях сім’ядоль – молодих рослин: посіви зріджені, рослини карликові зі зміненим забарвленням листя (жовтушні), окремі рослини можуть загнивати.
- Дорослі рослини: окремі рослини загнивають, у місцях перезволоження рослини пожовклі та слабко розвинені, густота стояння зменшена. На даному етапі симптоми перезволоження можна сплутати з вірусною жовтяницею буряків.
При замуленні ґрунту та утворенні кірки ростки будуть скрученими або недорозвиненими. Такі пошкодження можна сплутати з пошкодженнями від заморозків, гербіцидів або засолення ґрунту. Головна відмінність – після підсихання верхнього шару ґрунту утворюється гладенька поверхня. Щоб уникнути подібної проблеми, не слід проводити обробіток надто вологого ґрунту, а вже утворену кірку потрібно руйнувати механічним шляхом.
Інколи наслідки перезволоження ґрунту плутають з неякісним насінням: якщо насіння неякісне, неправильно або занадто довго зберігалося, сходів також можна не дочекатися. Але у даному випадку зовнішніх пошкоджень насіння не буде, тоді як при перезволоженні вони помітні (розм’якшення оболонки, підгнивання).
Важливим при вирощуванні цукрових буряків є постійний моніторинг: постійно слід відстежувати появу тих чи інших бур’янів, шкідників і хвороб у сівозміні. Залежно від того чи іншого шкідливого фактору обирати композиції для оброблення посівного матеріалу. У випадку сильного розповсюдження шкідників цукрових буряків обов’язково доповнювати захист насіння суцільною обробкою посівів розчином або гранульованими інсектицидами. Під час застосування гербіцидів у сівозміні під інші культури обов’язково враховують їхню післядію на рослини цукрових буряків.
Олена Басанець, SuperAgronom.com