Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Сергій Крайняк: В українського аграрія, крім землі та техніки, має бути обов’язково зброя
Знайомтеся з новим героєм, першим у 2024 році, проєкту «Аграрії війни». Сергій Крайняк, агроном, молодший лейтенант, командир взводу з позивним АГРОНОМ. Той випадок, коли хвилюєшся, чи вийде поговорити, бо зв’язок та зайнятість на передовій можуть завадити.
SuperAgronom.com: Сергію, у вас був військовий досвід до повномасштабного вторгнення?
Сергій Крайняк: Так, я пішов добровольцем воювати ще в 2015 році, коли був студентом агрономічного факультету Подільського державного університету. До того був активним учасником Революції гідності, брав участь в боях на Інститутській, де загинула Небесна сотня. Взагалі був активним в громадському житті, займався багато національно-патріотичним вихованням молоді. Потім прийняв рішення на четвертому курсі піти добровольцем і приєднався до окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ».
SuperAgronom.com: Скільки вам років булотоді і в яких боях побували?
Сергій Крайняк: 20 років було на той час. Брав участь в обороні Пісків, Водяного. Півроку був у складі «Карпатської Січі». Потім постало питання, чи вступати офіційно до лав ЗСУ, чи продовжити навчання в університеті. Вирішив повернутися до цивільного життя.
SuperAgronom.com: Розкажіть, як пов’язані з аграрною діяльністю?
Сергій Крайняк: Взагалі пішов по слідах своїх батьків. Батько і мама в мене агрономи. Виріс в селі, тому це все було близьке для мене з дитинства. На початку двотисячних батько започаткував власну справу — фермерське господарство. Без стартовых капіталів, просто власною працею потихеньку розвивались. Обробляємо власні паї, а також землю друзів та родичів. Зараз займаємось виключно рослинництвом. Раніше розводили і худобу, свиней. Старший брат та я завжди допомагали. Він пішов вчитись на ветеринара, я — на агронома.
SuperAgronom.com: Чи вірили, що почнеться повномасштабна війна? Готувались?
Сергій Крайняк: Скажу так, я був готовий. До цього їздив в тир, вивчав військову літературу і так далі. Якщо можна так сказати, розвивався в сфері мілітаризму. Взагалі бачив серед свого кола однодумців, що насправді всі готові, тільки чекали цього. Бо проблема посягання росії на Україну дуже стара. І вже хотілося відбитися так, щоб не лізли більше. В мене було враження, що з їх боку це буде дуже дурний крок і сподівання, що вони його не зроблять. Я морально був готовий, в мене ще з 15-го року був свій бронежилет, форма, все потрібне екіпірування.
Щодо підготовки хочу додати, що належу до тих аграріїв, в яких, я вважаю, крім землі, своєї техніки, має бути обов'язково зброя. А також прохідний автомобіль, в який можна сісти з цією зброєю, і в будь-який момент стати на захист своєї землі та родини.
SuperAgronom.com: У 2022 р. ви мобілізувались в перші дні вторгнення?
Сергій Крайняк: Так, в перший день вирушив в місцевий штаб ТРО, але там тільки він формувався, якраз вирішувались організаційні питання. Тому з друзями, однодумцями купили за 400 доларів євробляху і поїхали в Київ. Вже там приєднались до «Карпатської Січі», на чолі з тим самим командиром, який був у 2015 р. Ну і наше завданя було боронити Київ, Київську область. Ми були мобільною протитанковою групою, яка полювала на танки та БМП ворога на Броварському напрямку. Потім наш підрозділ перекинули на Ірпінський напрямок. Там вже тримали оборону в передмісті Ірпеня, брали участь в зачистці його та Стоянки від ворога, коли вони відступали.
SuperAgronom.com: Після Київщини в яких точках побували і де зараз перебуваєте?
Сергій Крайняк: Після їх відступу ще в лавах «Карпатської Січі» нас перекинули на ізюмський напрямок. Брали участь в обороні села Вірнопілля. Це тоді був один з найгарячіших напрямків, де був сконцентрований один з найбільших танкових кулаків ворога. Там до травня 2022 р. я брав участь в боях як розвідник. А коли почав формуватись стрілецький батальйон саме «Карпатська Січ» (вона є зараз окремим стрілецьким батальйоном), то постало питання, що потрібно оформлятись офіційно у військо. Я вважав, що потрібно розвиватись більше в плані важкого озброєння і самомобілізувався в 5-й окремий штурмовий полк, який є вже 5-ю окремою штурмовою бригадою і рік тримає оборону в Бахмуті.
SuperAgronom.com: Розкажіть про людей, які вас оточують на війні. Це професійні військові?
Сергій Крайняк: Ні. Всі цивільні в минулому, жодного професійного військового. В мене у взводі тільки одна людина, яка була АТО. Є хлопці, що працювали на будівництві, електрозварювальник, хтось працював на залізниці, помічник токаря, розробник сайтів і піцайоло… Професії ніяк не пов’язані з військовою справою. Всі пішли воювати, були активні в цивільному житті з патріотично-націоналістичними поглядами. А піцайоло зараз головний мій сержант.
SuperAgronom.com: В чому полягає робота вашого підрозділу?
Сергій Крайняк: Це вогнева підтримка. Коли ворог наступає, ми маємо настільки накрити його вогнем, щоб вони не дійшли до наших позицій або змушені були відступити. Це важке піхотне озброєння: кулемети, гранатомети. Підтримуємо наші наступи. Перед наступом наших хлопців маємо ворога максимально придушити вогнем.
SuperAgronom.com: Що для вас найважче на війні?
Сергій Крайняк: Скажу відверто — я точно не цілковито військова людина. Хочу пояснити на прикладі козацтва. На січі були козаки-січовики (військові, але йшли воювати за потреби) і козаки, які завжди ходили в походи та жили війною. Я не належу до них. Тому війна для мене це дуже важко. Це втрата побратимів, не бути біля своїх рідних…
Рік тому в мене народився син і перший рік свого життя бачить мене в основному по телефону. Проте я розумію, що треба рубати причину, корінь цієї розлуки. Розумію, що коли виженемо москалів з нашої землі, тільки тоді зможемо насолодитись сімейним життям, власною справою…
Читати по темі: Дмитро Супрун: За незалежність, щоб бути та називатись українцями, ми зараз платимо величезну ціну
SuperAgronom.com: Не плануєте після перемоги робити військову кар’єру?
Сергій Крайняк: Однозначно хочу займатись рослинництвом, бути агрономом і займатись своєю справою. Коли йшов вчитись, то мріяв про це. Безперечно, я залишусь активним резервістом. Так само буду мати все екіпірування і готовим мобілізуватись.
SuperAgronom.com: Є якісь бачення розвитку фермерства?
Сергій Крайняк: У мене дещо радикальні погляди щодо захисту малого фермерства. Якщо взяти гіркий досвід батька, то ще в школі бачив, як він не міг отримати дотації. Тоді ми займалися тваринництвом, він сумлінно платив податки, а в казначействі рахунки пусті і ви не можете отримати ту субсидію. В той же час один з найбільших холдингів отримує, наприклад, 1,7 млн дотацій, їм треба, бо великий бізнес. А малому фермеру не треба. Звичайно, що такі корпорації мають існувати. Але я вважаю, що у нас має бути сформована така національна ідея, що кожен українець має мати можливість легко стати фермером і займатися своєю справою на землі. Бо зараз такі умови, що в нас господарства мусять максимально укрупнюватися.
Великі компанії часто недобросовісно ставляться до власників землі, до пайовиків. А з відкриттям ринку землі ситуація стане ще гіршою. Я не проти ринку землі. Я б і сам хотів купувати. Але має бути умова, щоб землю могли купити тільки ті, хто живе та працює на цій території. Щоб не продавалась земля навколо села великим компаніям, які не зацікавлені в розвитку та підтримці цього села.
Я бачу укладання договору з пайовиками з можливістю для них розірвати його, якщо я буду поганим орендарем. Бо зараз у людей зв’язні руки, є випадки, коли договір перезаключили автоматично. Я зростав у селі і дуже гостро відчуваю ці речі.
SuperAgronom.com: Поки формувалося ваше господарство, було немало проблем?
Сергій Крайняк: Наприклад. Пам’ятаєте, коли гречка була по 40 грн/кг і всі були шоковані? А в попередній рік мій батько, можна сказати, її викидав. Бо пропонували ціну 1800 грн/т. Ми навіть на нуль не вийшли б. Він фахівець по гречці і багато років вирощував. Але після цієї історії сказав, що більше ніколи не візьметься за гречку.
Така байдужість держави до цього. І зараз можна прокрутити без проблем просто банально монопольною домовленістю на елеваторах і на закупках: «А давайте створимо дефіцит, ми собі в сховища наб’ємо, а на наступний рік заробимо»…
SupеrAgronom.com: Коли буваєте у відпустці, як оцінюєте цивільне життя, людей? Що вас дратує?
Сергій Крайняк: Мене хвилює те, що люди дуже легковажно ставляться до того, що відбувається. Ця легковажність може коштувати дуже дорого. Багато бачив людей, яких було мобілізовано і які повторюють: я не маю тут бути, я не воїн і тому подібне. А що ви робили, наприклад, рік? Зараз це усвідомити мають всі: воїном має бути кожен. Якщо не на тому фронті, що є зараз, то ситуація може змінитись і вже потрібно буде захищати не країну, а свій дім. У багатьох думка, що дім в глибокому тилу і це мене не зачепить. Завтра все може змінитись. Ось ця легковажність і дратує.
Я є членом молодіжної організації «Сокіл», яка займається цим. До лютого 22-го допомагав молоді знайомитись зі зброєю, вчитися та відповідально до неї ставитись. Бо до цього потрібно готуватись всім.
SupеrAgronom.com: Для себе щось переосмислили? Чи не пожалкували, що, може, зарано мобілізувались?
Сергій Крайняк: Ні, не жалкую. Так, я не зі своєю сім’єю. Але я щасливий, що маю її та, як чоловік, можу їх захищати. Маю впевненість, що ми переможемо, і як переможці зможемо розбудовувати свою країну так, як ми хочемо. Це дає мені розуміння, що я все роблю правильно.
SupеrAgronom.com: Дякую за приділений час та розмову. Бережіть себе.
Яна Красновська, SupеrAgronom.com