Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Чого не вистачає сучасному українському агроному?
Людям, які працюють у сільському господарстві, не треба розповідати, хто такий агроном. Усі ми прекрасно знаємо, що без цієї людини не обходиться жоден процес при вирощуванні сільгоспкультур. Агроном планує проведення сільськогосподарських робіт з урахуванням безлічі чинників. Він організовує технологію та працю механізаторів, спостерігає за ростом і розвитком рослин, планує посів, удобрення, визначає систему захисту культури, тобто все те, що дозволить добитися максимально високого врожаю.
У своїй роботі сучасні агрономи використовують безліч новітніх методів і технологій для проведення досліджень. Тут треба знати, як саме впливають на врожай такі фактори, як кількість опадів, температура повітря, склад ґрунту, терміни проведення посіву та збору врожаю.
Чого ж не вистачає сучасним агрономам для повноцінної роботи?
Головна допомога — держпідтримка культур, які підвищують родючість ґрунту
Господарство «Калина», в якому головним агроном працює Ігор Фостик, обробляє всього 420 га землі. Тут вирощується озима пшениця — на 120 га, соя — на 175 га, ярий ячмінь — на 83 га, озимий ріпак — на 60 га. Незважаючи на невеликі площі, підприємство займається дослідницькою діяльністю, має демонстраційні посіви пшениці та сої, а також активно експериментує з різними системами захисту і живлення рослин.
Як зазначає головний агроном, для роботи йому не вистачає власної міні-лабораторії, яка б визначала склад ґрунту, необхідність та кількість мінеральних добрив. Це б дозволило значно зекономити кошти та позитивно вплинуло б на урожайність культур.
Говорячи про розширення структури посівних площ на підприємстві, Ігор Фостик зазначив, що було в думках вирощувати на підприємстві гречку.
«Гречка – дуже цінна за харчовим показниками культура, але ціна на неї є низькою, тому для її вирощування на нашому підприємстві, і в Україні взагалі, не завадила б державна підтримка», — констатує головний агроном.
Такої ж думки дотримується агроном господарства ПОВ СГП ім. А.Г. Кравченка Олександр Чорний. За його словами, проблемою аграрного сектору є вирощування великої кількості культур, що «агресивно» впливають на родючість землі: соняшнику, кукурудзи, ріпака… А от гречку, горох, ячмінь за відсутності відповідної ціни господарствам вирощувати не вигідно.
Новітні технології зекономлять час та гроші
Олександр Чорний є Заслуженим агрономом України і все своє життя працює на одному підприємстві. Для покращення роботи йому не вистачає сучасної метеостанції.
«Це дозволило б краще аналізувати вплив температури, опадів та сонячної радіації на ріст та розвиток рослин», — говорить він.
Як розповідає головний агроном фермерського господарства «Перспектива» Василь Шевченко, раніше у кожному населеному пункті було відділення метеорологічної служби. Там знаходилась людина, яка відповідала за передачу оперативних даних по погоді. Кожен агроном мав доступ до цієї інформації. Зараз, на жаль, така служба відсутня.
«Ми не маємо інформації про кількість опадів і погодні умови. Я вважаю, що метеостанція стала б у нагоді кожному господарству», — впевнений Василь Шевченко.
На думку головного агронома підприємства «Саторі-С» Бориса Туінова, спеціалісту, який працює в полі, не вистачає безпілотника.
«Враховуючи величину посівних площ, а у нас це 4,15 тис. га, всі розуміємо, що швидко об'їхати їх не можливо. Тому, щоб досконало побачити всю картину поля, беспілотник точно стане у нагоді. Найбільшу користь він принесе при оцінці забур`яненості», — вважає агроном.
Агроном має стати фотографом
Керівник СП «ІнтерАгро Сквира» Олександр Сологуб говорить, що йому дуже хотілося б призвичаїти усіх спеціалістів до фотографування, тому що фотографія — це момент історії: як хорошої, так і нехорошої. Вона завжди дає можливість подивитися назад.
«У рослинництві це дуже важливо для того, щоб можна було постійно спостерігати і аналізувати те, що робиться на полі. У нас на одному полі були проблеми на пшениці, і я не розумію, чому я його постійно не фотографував? У машині завжди ж є якийсь фотоапарат чи телефон, а тоді, коли хочеш проаналізувати, починаєш щось шукати і нічого немає», — говорить він.
За словами Олександра Сологуба, йдеться про документальну фотографію, яка не несе у собі якоїсь естетики чи краси, а просто є матеріалом, з яким можна працювати. Без фотографій не може бути повноцінного аналізу.
«Справа в тому, що погане не завжди хочеться фотографувати, але його якраз і найбільше треба», — говорить агроном «ІнтерАгро Сквира» Віталій Теличко.
Крім того, Олександр Сологуб згадує, як на один із днів народження йому подарували політ на повітряній кулі, і він сфотографував поля з тієї висоти.
«Там набагато більше видно. Коли ти йдеш по землі, ти бачиш одне, а коли бачиш все згори (чи принаймні дивишся на фотографію, зроблену з висоти пташиного польоту) — зовсім інше. Я казав собі, що кожного року буду це повторювати. Це не так багато коштує, а тим більше, зараз з’явилася маса пристроїв (квадрокоптерів, безпілотників), які аграріями дуже активно використовуються»,— говорить він.
Як бачимо, українські агрономи вміють обходитися тим, що у них є, але не припиняють мріяти про більше. Сподіваємося, зовсім скоро їхні мрії стануть реальністю.
Тим часом хочемо запитати у вас, шановні читачі, як ви вважаєте, чого ще не вистачає сучасним українським агрономам? Будемо раді прочитати ваші відповіді у коментарях!
Підготовлено за матеріалами сайту Куркуль
Тетяна Михайлова