Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Юрій Дробязко: Я не вношу азот на сою 20 років і припинив вирощувати ГМ-сою
Власника «Аграрної технологічної компанії» (А.Т.К.) Юрія Дробязко добре знають в агросфері як прагматичного та цілеспрямованого практика. На його переконання, будь-який бізнес, в тому числі і аговиробництво, має легко рахуватися: все, що не можна спланувати, порахувати та скласти економіку, він називає «ворожінням на кавовій гущі».
Цьогоріч «Аграрна технологічна компанія» провела серію Днів поля в с. Старий Любар Житомирської області та на Вінниччині, де розташована частина земель холдингу. Деякі цікаві тези з виступів на цих Днях поля зібрав SuperAgronom.com.
Рік, коли терміни сівби змістилися
Цьогоріч практично в усіх регіонах України ситуація з весняною посівною була майже однаковою: затяжні квітневі дощі, надлишок вологи, що не давали вчасно вийти в поле з технікою. Тому терміни сівби дещо змістилися в більшості господарств.
«Я розмовляв з багатьма людьми, і у всіх ситуація приблизно однакова: дощовий квітень, зсунуті строки сівби, в моєму випадку довелось якось ділити сили і сіяти все по черзі, бо навіть управлінських сил, агрономів, не вистачало. Довелося сіяти на Півночі та Півдні одночасно, але культури по черзі. Зазвичай я маю посіяти сою та кукурудзу до 1 травня в цій зоні (Житомирська область), а цього року я почав сівбу лише 2 травня. Закінчили ми сіяти кукурудзу 15-16 травня, почали сіяти сою, закінчили її сіяти 30 травня. Квасолю почали сіяти 16 червня, закінчили 18 червня», — розповідає Юрій Дробязко.
Читати по темі: Посівна 2023 на Півдні: Сівба на 2 тижні пізніше і ставки на ріпак
Звісно, зміщення термінів сівби в бік більш пізніх не дуже добре, каже він, проте інколи не варто і поспішати з сівбою.
«В цій зоні, наприклад, я ніколи не починаю строки сівби сої раніше 5 травня і нікому не раджу. Тобто ви повинні почати сівбу 5 травня і закінчити 20 травня, я так рахую: в ці терміни в мене є 10 подуктивних днів, бо зазвичай треба планувати «2 дні сіємо, на третій дощ». Починати сіяти в квітні, як дехто робить, не рекомендую. Бо потепліло, є погода і температура, люди сіють, а потім заморозки і як би ще ту сою снігом не вкрило в результаті. Знаю підприємство, яке повністю відмовилося від сої, втративши кілька десятків тисяч гектарів посівів. Сіяли 27 квітня. Тому не завжди потрібно поспішати», — зауважує пан Юрій.
Чи потрібен Житомирщині соняшник?
Вирощувати соняшник не завжди виправдано економічно і з погляду на наступні культури у сівозміні, каже власник «А.Т.К.».
Читати по темі: Зниження собівартості вирощування соняшнику: що радять фахівці?
«Два поля кукурудзи поряд: посіяна в один день, однакова технологія, один гібрид, однакове живлення та система захисту. Єдине, що відрізнялося на цих полях, це попередник. На одному полі попередником була квасоля, на іншому — соняшник. Візуальна різниця між посівами дуже помітна, на полі після соняшнику кукурудза щонайменше на півметра нижча була в певний момент. Якщо зараз проводити огляд та оцінювати, то різниця врожайності становитиме близько 4 т/га кукурудзи. Тобто це наочна демонстрація того, що в нашій зоні варто порахувати економіку соняшника. На півдні соняшник вирощувати має сенс, а от в нашій зоні — ні. Минулого року я побоявся вирощувати кукурудзу, оскільки не знав, чи буде газ для сушіння, а в нашій зоні без газу з кукурудзою впоратися неможливо, вона тут ніколи не досихає до стандартної вологості. І минулого року ми зібрали 2,87 т/га соняшника, десь тонни півтори просто, що називається, «поклали на землю», бо він просто падав. І цього року ми ще чотири хвилі падалиці соняшника змушені були прибирати. Тому я думаю так: якщо ми кажемо про південь Вінницької області і далі південь та схід, там соняшник має сенс вирощувати, а вже північніше чи західніше — немає», — наголошує він.
Соя без азоту та без склеротинії
Під сою, зазначає Юрій Дробязко, не потрібно вносити жодного кілограма азоту, якщо була правильно проведена інокуляція.
«Я не вношу азот на сою з 2002 року. В 2003 році я також припинив вирощувати ГМ-сою. Вся соя в мене посіяна без будь-яких добрив, вся квасоля також, при цьому я зараз бачу, що це помилка. Але купувати калій по 1000 $/т в мене рука не піднімається. Зараз ціни в доларах опустилися, тому з цього року я добрива по гектарній сітці вношу. Калій для сої потрібен на старті, але тільки в безхлорній формі. Я купую сульфат калію, бо той же монокалій фосфат дуже дорого коштує. Краще купити моноамоній фосфат 12:62 водорозчинний негранульований і сульфат калію водорозчинний. І змішувати в допустимому для себе співвідношенні, ось готовий рецепт стартового добрива на сою. Також, залежно від ситуації на полі, можна додати в стартове добриво для сої трохи сульфату марганцю або бору. Це залежно від того, чи потребує ваша соя цих елементів», — розповів він.
Читати по темі: Збирання сої: як мінімізувати втрати врожаю
Юрій Дробязко вважає, що на початкових етапах росту та розвитку азотні добрива скоріше заважають сої, адже гальмують інокуляцію. Сенс зробити азотне підживлення він бачить лише на кінцевих етапах вегетації, тобто приблизно в серпні і то за умови, що соя на зрошенні або ж в дощову погоду.
«Коли немає роси, але за день-два з великою вірогідністю має йти дощ, можна внести розкидачем селітру. Але лише тоді, коли бульбочки вже не працюють. Тобто спочатку треба подивитися на ці самі бульбочки: якщо вони зелені всередині, значить, вже не працюють, і підживлення буде доречним. Але в суху погоду без дощів воно також не матиме сенсу», — каже пан Юрій.
Також він радить додавати в десикант для сої трохи карбаміду — так і десикант буде працювати краще, і є можливість дещо «підтягнути» протеїн в зерні.
«Тому що на пшениці це реально підтягує протеїн. Я пшеницю не люблю і намагаюсь вирощувати по мінімуму, просто щоб навички не втратити, можна сказати. Бо пшениця така культура, з якою незрозуміло, коли її сіяти, скільки її сіяти, тут нічого не можна порахувати, не можна передбачити ціну кінцеву. Я вважаю, що в будь-якому бізнесі все має бути пораховане і всі процеси можна розрахувати. Для мене пшениця ризикована культура, а в цій зоні вона ще й на збиранні дуже ризикована. Востаннє тут пшеницю я сіяв в 2006 році», — зауважує фахівець.
При цьому занадто перейматися високим вмістом протеїну в сої він також не радить, адже наразі премію за підвищений вміст протеїну виробникам не платять,як це було раніше. Юрій Дробязко вважає, що достатнім показником буде 32-34%.
Вирощуючи сою на деяких полях в монокультурі, він не проводить там навіть інокуляцію, адже соя в монокультурі і без цих заходів показує гарну урожайність.
«Урожайність сої зростає 3 роки підряд, якщо контролювати склеротинію. Я не робив інокуляцію на полі, де соя була посіяна в монокультурі. Для контролю склеротинії застосовую карбендазим на ранніх стадіях та боскалід, коли з’являються боби, щоб не було післядії. Якщо сівозміна кукурудза-соя, раз на 10 років треба сіяти на такому полі культури соя-пшениця-кукурудза, пройти через дві злакові культури, щоб «почистити» все поле від склероцій. І бажано на цих злакових культурах повністю знищувати дводольні буряни, які переносять склеротинію. Якщо на полі є ваточник, потрібно двічі підряд сіяти кукурудзу. На першій кукурудзі внести мезотріон на 7-8 листок культури, оскільки на сої наступного року буде помітна післядія, сіяти на такому полі потрібно знову кукурудзу або пшеницю. Мезотріон 480 г/л треба брати 0,32-0,33 л/га. Добре прибирає ваточник, але потім потрібно сіяти злакову культуру для уникнення післядії. На сою і соняшник не буде післядії лише при нормі внесення мезотріону 480 г/л 0,15 л/га. Чим вище рН грунту, тим сильніша післядія, чим кисліший грунт, тим післядія нижча. З імідазолінами ситуація зворотна, найбільшу післядію вони демонструють саме на кислих грунтах», — пояснив Юрій Дробязко.
Застосування добрив в АТК та точне землеробство
Цього року «А.Т.К.» переходить на систему точного землеробства.
«На всіх 40 тис. га ми впроваджуємо повну систему точного землеробства. Я 4 роки не вносив ніяких добрив, крім азоту під кукурудзу. Бо ціни зависокі. Ми один час пробували на старт вносити ортофосфорну кислоту, вона роз’їдала пластмасу сівалки, потім ми купили кислотостійку пластмасу, але вона не мала гнучкості, і при переїздах техніки все одно щось виливалося. Тому ми зараз створили власний вузол змішування, купуємо водорозчинні форми і самі змішуємо добрива, під кожну культуру в нас буде власне стартове добриво, свій рецепт під кожну культуру. Під кукурудзу це буде фосфор, азот, цинк, під сою калій, сірка, фосфор. Все буде вноситись згідно результатів аналізу грунту, за гектарною сіткою. Збільшувати сітку до 3-5 гектарів не раджу, як і експериментувати «внесу на половину поля так, а на половину поля по-іншому». Якщо ви не можете зробити нормальний експеримент, хоча б у трикратному повторенні, але краще в шестикратному, краще взагалі його не робити. Однократний експеримент це завжди помилка», —каже пан Юрій.
На сьогодні вся кукурудза на полях компанії посіяна по фону 120 кг д.в. азоту, цинк тут вносять раз на 7-10 років, 16 кг сульфату цинку одноводного гранульованого розкидачем.
«Чи варто вносити великі дози добрив в рядок? Не варто. Адже рослина починає споживати максимальну кількість елементів живлення, коли коренева система розташована в ширину та глибину рівномірно по всій площі поля. Живлення потрібно подавати туди ж. Якщо ви вносите в рядок, ви нічого не економите, ви пересолюєте якусь зону і просто створюєте проблему. Тобто стартове можна, рослині треба трохи нітрату, треба фосфату, щоб формуватися, але його має бути небагато. Калій на старті потрібен сої, але тільки в безхлорній формі. В добриво для кукурудзи можна додати трохи сульфату цинку, в добриво для сої трохи сульфату марганцю або бору. По соняшнику стартове добриво буде схоже на кукурудзу. На сою точно не потрібно додавати нітрат, бо це буде гальмувати інокуляцію», — розповів Дробязко.
Економіка квасолі
Вирощувати квасолю вигідніше, ніж сою, навіть незважаючи на більші витрати на вирощування. За словами Юрія Дробязка, квасоля не має таких проблем з логістикою, як зернові культури, при цьому користується досить великим експортним попитом: її щорічне споживання у світі сягає 250 млн т, що в кілька разів більше світового щорічного споживання того ж соняшника.
Читати по темі: Досвід з нішевими культурами та повернення озимої пшениці: підсумки сезону A.G.R. Group
«Ви витрачаєте на вирощування квасолі в середньому на 150 доларів більше, ніж на вирощування сої. При цьому ціна на квасолю завжди в 1,5 разу, а то і в 2,5 разу вища, ніж на сою. Тобто в будь-якому випадку на вирощуванні квасолі ви отримаєте приблизно вдвічі більше, ніж на вирощуванні сої. Максимальна урожайність квасолі, яку ми в себе отримували, становила 3,8 т/га», — зауважив власник «А.Т.К.».
Він додає, що головними проблемами у вирощуванні квасолі є бактеріози, які обов'язково потрібно ретельно контролювати, а також правильне збирання культури. Неякісне збирання призведе до отримання великої кількості битого насіння, а відповідно, і до втрат прибутковості. Про детальну технологію вирощування квасолі від Юрія Дробязко читайте незабаром на SuperAgronom.com.
©Олена Басанець, SuperAgronom.com