6 здобутків аграрного року Тараса Кутового

Органічне виробництво — шлях до покращення ґрунтів та здоров’я населення

Про те, що ґрунти виснажуються та руйнуються при безвідповідальних інтенсивних методах господарювання, говорять вже давно. Так само давно говорять і про те, що здоровій нації потрібне здорове харчування, а отже, майбутнє за продуктами органічного виробництва.

Але до минулого року органічне землеробство в Україні було практично повністю справою самих виробників. І лише у 2016 році Мінагрополітики зареєструвало у Кабінеті Міністрів закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». З прийняттям цього закону регулювання органічного виробництва буде здійснюватися на рівні держави. Це означає, в першу чергу, запровадження єдиних стандартів виробництва, державний контроль якості продукції.

Крім того, міністерство подбало про підтримку виробників «органіки». Звісно, найкраща допомога виробникові від держави — допомога фінансова. Тому Мінагрополітики ініціювало зміни до порядку надання фінансової підтримки фермерським господарствам. Зокрема, передбачається, що фінансова підтримка надається фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, для проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини) із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів.

Також за рівних умов фермерські господарства, які  вирішили перейти до виробництва органічної продукції (сировини), матимуть перевагу перед іншими фермерськими господарствами, які претендуватимуть на отримання фінансової підтримки. Це стало першим кроком надання державної підтримки органічним виробникам.

«Нас, органічних виробників, побачили. І це вже добре», — говорить директор компанії ДП «Короп-пласт» Галина Мисник.

А виробник органічної продукції,ТМ «Світ Біо», автор проекту AMAP «Сімейна Корзина organic&slow food» Тетяна Яблонська після проведення Установчої конференції Українського органічного кластеру написала у соцмережах: «Вітаю виробників органічної продукції з важливим кроком до обєднання та розуміння викликів сучасної економіки. Сьогодні ми — або разом станемо сильнішими, або продовжимо працювати поодинці з меншою ефективністю й надалі чекати змін ззовні».

Наскільки ефективним виявиться таке стимулювання, покаже час. Проте уже зараз можна впевнено говорити про збільшення площ під органічне рослинництво. У 2015 році ці площі складали 410,55 тис. га (близько 1% від загальної кількості сільськогосподарських угідь), при цьому сертифікованих органічних господарств нараховувалося 210. Поступово ці цифри ростуть, вже у 2017 році очікується збільшення площ під «органікою» приблизно до 450 тис. га. Для створення нових органічних господарств потрібно буде більше часу, адже, щоб перейти на органічне виробництво, за стандартами потрібно 3 роки.

Нішеві культури вирощувати стало вигідніше

Завдяки тому, що Мінагрополітики нарешті звернуло увагу на не дуже популярні, «нішеві», культури, їхнє виробництво протягом останнього року досить суттєво збільшилося. Вперше на міжнародні ринки вийшов український часник, розширилися ринки збуту для таких культур, як нут та лохина. Що це означає для дрібного та середнього виробництва? У першу чергу — появу стабільних ринків збуту продукції, у другу — стабільну та прийнятну ціну на неї.

Як наслідок, у поточному році вже збільшилася кількість виробників, які займаються вирощуванням часнику, набагато більше посіяно гороху та нуту, повернувся в українського аграрія інтерес до сочевиці та квасолі. Так, посіви гороху цього року вже перевищили 300 тис. га. Часнику у 2016 році було вирощено 183 тис. т (до порівняння — у 2015 році 83,2 тис. т), посівні площі під культурою склали 21 тис. га. У 2017 році площі збільшилися як мінімум на 10-15%.

«Уже протягом наступних 5 років  українські виробники часнику зможуть вийти на ринок ЄС, а саме — експортувати свою продукцію в Німеччину, Великобританію, Францію, Нідерланди. На черзі — співпраця з арабськими країнами та США. Перспективність цього напряму обумовлена логістичною доступністю та обізнаністю потенційних споживачів про Україну, яка останнім часом починає асоціюватися з ековиробництвом», — вважає директор Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал

Значне розширення зрошуваних площ

На фоні досить суттєвих змін клімату у бік потепління, кількість земель, що потребують зрошення, поступово зростає. При цьому за останні десятиліття площа зрошуваних земель в Україні зменшилася майже на 70%: від близько 2,3 млн га у 1990 році до 473 тис. га у 2015 році. Протягом 2016 року Мінагрополітики нарешті взялося до вирішення питання зрошуваних земель. І вже станом на 1 квітня їхня площа становила 609 тис. га (навіть без урахування анексованого Криму, де під зрошенням перебувало 130-135 тис. га). Найближчим часом площу зрошення планується розширити до 2,86 млн га.

Підготовка систем зрошення включатиме ремонт насосно-силового обладнання, гідротехнічних споруд, та трубопроводів. Паралельно буде проведено роботу з користувачами зрошуваних земель на предмет складання протоколів-намірів щодо зрошення або зволоження осушених земель.

Результатом роботи має стати більш раціональне використання державних коштів на зрошення земель та забезпечення сталої роботи систем протягом сезону.

За завданням Мінагрополітики фахівці НААН розробили стратегію зрошення земель, яка дозволить відновити зрошення на 500 тис. га земель та додатково збирати 20 млн т зерна щорічно.

«Програма зі зрошення передбачає реалізацію інвестиційних проектів на основі залучення коштів Світового банку. Це дасть змогу Україні відновити полив на площі понад півмільйона гектар та підвищити врожайність зернових на 20 млн тонн щорічно», — повідомляє президент НААН Ярослав Гадзало.

Сертифікація насіння: чекали 2 роки й нарешті дочекалися

Останні 2 роки рослинницьку галузь «лихоманило» через досить невдалу та непродуману реформу Держсільгоспінспекції. Масове закриття місцевих насіннєвих інспекцій та відсутність єдиного координаційного органу значно ускладнили аграріям процес сертифікації насіння. Ще цієї зими агрономи переймалися, чим вони будуть засівати поля, адже сертифікацію не було поновлено майже до початку нового сезону.

Проте вже 1 березня набула чинності постанова Кабміну, якою був затверджений Порядок сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.

«Відновлення сертифікації насіння — це дуже добре, як ще можна оцінювати цю новину? Ми майже два роки «мучилися» з сертифікацією, насіння на аналіз возили приблизно за 200-250 км, бо поряд всі інспекції позакривали. А щоб отримати акт польового інспектування, чекали місяцями», — говорить провідний спеціаліст з рослинництва «Райз-Максимко» Надія Василенко.

В перший день набрання чинності постанови, державним підприємством Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції, яке уповноважено на виконання функції із сертифікації насіння і садивного матеріалу видано 192 сертифіката. По всій території України працює 51 випробувальна лабораторія. Відбір та аналізування проб здійснюють 140 лаборантів та агрономів–інспекторів. Відібрано та опрацьовується 3 000 зразків.

Як зазначив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк, Міністерство на першому етапі здійснюватиме посилений контроль процесу сертифікації, зокрема методом «таємного покупця», щоб гарантувати максимальну оперативність процесу.

«На початковому етапі реформування Держсільгоспінспекції було втрачено багато часу, тому фактично організовувати процес нам довелось з нуля. На сьогодні процес видачі сертифікатів іде ритмічно та у повній відповідності з потребами бізнесу. Можу запевнити, що жодних адміністративних перепон для успішного та вчасного проведення посівної кампанії наразі немає», — сказав він.

Обіцяний комбайн та компенсація за його придбання

Перший український зернозбиральний комбайн намагаються випустити ще з 2013 року. Щоправда, тоді ця затія не стала успішною, не вдалося «довести до ладу» український комбайн і в наступні 2 роки. Лише на початку поточного року нарешті стартував промисловий випуск українських комбайнів на Херсонському машинобудівному заводі.

Складання ліцензійної української версії комбайнів Sampo Rosenlew — моделі Skif 280 Superior — вже розпочато. Спочатку буде випущена перша партія техніки у 10 одиниць, далі масштаби виробництва будуть плануватися з урахуванням потужності підприємства та попиту на машини.

При цьому вартість «української версії» є досить прийнятною. До порівняння: новий Skif 280 Superior коштує майже стільки ж, скільки вживаний комбайн «оригінальної» марки.

Окрім привабливої вартості у аграріїв, які вирішать купувати саме українську техніку, є ще один додатковий плюс: вони можуть отримати компенсацію на її придбання у розмірі до 20% від вартості. Завдяки започаткованій спільній програмі Мінагрополітики та Мінекономрозвитку на сьогодні компенсація за придбання сільгосптехніки українського виробництва складає до 20%. На ці видатки в бюджеті виділено 500 млн грн.

Для отримання компенсації за техніку виробнику необхідно подати до державного банку заявку та підтверджуючі документи про придбання техніки. Після отримання відповідних документів Мінагрополітики у місячний строк перераховує кошти державному банку, який в одноденний термін компенсує сільгоспвиробнику 20% від вартості придбаної техніки без ПДВ.

«Дехто каже, що компенсація може стати ще одним способом «дурити» фермерів, мовляв, або ціну завищуватимуть, або неякісну техніку продаватимуть. Насправді це зовсім невірне судження. Адже фермерів ніхто не примушує купувати вітчизняну техніку. Якщо з урахуванням компенсації фермера влаштує якість та ціна, то він купуватиме. Якщо ж не влаштує навіть з компенсацією, він придбає за кордоном, а наш виробник буде банкротом. Тому тут все чесно: роби якісний товар, а держава допоможе в його реалізації», — говорить маркетолог Іван Бугера

Посівні площі та виробництво основних культур

Як за останні два роки змінилася структура посівних площ?

Розширилися площі під цукровим буряком, соняшником та картоплею за рахунок зменшення посівних площ під пшеницею та деякими кормовими культурами. При цьому збільшилося і виробництво усіх культур — як за рахунок підвищення урожайності, так і за рахунок оптимізації агротехнологій.

Звісно, урожайність та валовий збір сільськогосподарської продукції — це в першу чергу заслуга самих виробників (а надто — агрономів господарств). Мають вплив на урожай і заслуги попередніх років.

З результатами першого року все зрозуміло. Яким буде наступний, покаже час.

Олена Басанець, SuperAgronom.com