Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Законопроєкт № 7457: спрощення доступу до лікарських засобів чи вбивство коноплярства в Україні?
Чи знаєте Ви, що з конопель можна виготовляти порох для набоїв? І це не єдиний продукт з конопель, який став би в нагоді зараз, коли в Україні триває війна. Адже коноплі — культура прядивна, а також харчова. Застосовують коноплі і в інших галузях, наприклад, в косметології та фармацевтиці…
Відродження коноплярства в Україні — питання, яке вже десятки років не втрачає актуальності, та водночас не набуває необхідної підтримки з боку державних інституцій. Навіть попри те, що Інститут луб’яних культур НААН та самі коноплярі щороку доводять користь і багатофункціональність конопель в різних промислових напрямках, ця галузь залишається поза межами інтересів виробників, що зовсім небезпідставно.
Великого шуму нещодавно, а саме 10 червня на сайті Верховної Ради України серед коноплярів наробив законопроєкт № 7457. Звучить він так: «Проєкт Закону про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни».
Здавалось би, мета законопроєктів — покращити діючі нормативно-правові акти, та українські коноплярі запевняють, це не так. Ці нововведення до існуючого Закону нічим не допоможуть розвитку коноплярства в Україні, навпаки — придушать його. У тому числі і наукову діяльність, яка фігурує у назві проєкту. SuperAgronom.com вирішив дізнатися, що тривожить коноплярів та особисто розібратися у правовому документі в ході конференції: «Промислові коноплі: основні питання виробництва».
Законопроєкт № 7457 не відображає інтереси коноплярів
«Закон про медичний канабіс, і я не хочу називати його якось по-іншому, бо те, що там написано про промислові коноплі в наукових цілях — це гарна назва, яка значить протилежне. Ми надіслали офіційного листа від Асоціації до Мінагрополітики, СБУ. На чотирьох сторінках виклали аргументи про те, що цей законопроєкт погіршить стан конопляного напрямку виробництва», — розповідає Олександр Леонідович Ігнатюк, Президент Асоціації «Українські технічні коноплі».
Він зазначив, що в проєкті закону №7457 не відображаються інтереси коноплярів. Як приклад Олександр наводить відхилення законопроєкту від фракції Голос, у другій статті якого було формулювання: «до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не належать рослини роду коноплі для промислових цілей, у продуктах переробки яких вміст канабіноїдів не перевищує 0,2%».
«Згідно з цим ми могли б запустити в Україні ринок продажу листя і суцвіть технічних конопель терапевтичного напрямку. Але в законопроєкті №7457 від МОЗ цей абзац прибрали. Все інше стосується лікарських засобів. Тобто це закон, який дасть можливість працювати суто на ринку медичних конопель, лікарських засобів, яких в Україні на даний момент немає і в найближчі 10 років не буде, тому що потрібно для цього проводити дослідження, патентувати і тд. Тобто, фактично цей законопроєкт в інтересах іноземних фармакологічних компаній. Більше того, в ньому є ряд моментів, які погіршують діяльність у нашому напрямку», — говорить він.
Законопроєкт № 7457 урівнює технічні коноплі з медичним канабісом
Окремо Олександр Ігнатюк виділяє Статтю 15 Законопроєкту № 7457, у якій йдеться, що юридичні особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з культивування та використання сортів роду Коноплі, для медичних, промислових цілей, наукової та науково-технічної діяльності зобов’язані укласти договір із випробувальною лабораторією для здійснення контролю якості лікарських засобів для здійснення діяльності відповідно до законодавства.
Цей пункт зобов’язує кожного конопляра, який вирощує технічні коноплі, проходити аналогічну процедуру контролю для лікарських засобів, що й для медичних конопель. Тобто, законопроєкт фактично прирівнює технічні коноплі до лікарських і все, за що роками боролися селекціонери, зокрема за менш, ніж мінімальний вміст тетрагідроканабінолів (ТГК), щоб якраз-таки уникнути подібних суперечок, тепер ні до чого. Окремою біллю для селекціонерів і виробників технічних конопель стане повернення вимог про охорону посівів, місць зберігання і переробки, що також передбачено нововведеннями до Статті 15.
Завідувачка відділу селекції та насінництва конопель Інституту луб’яних культур, доктор с.-г. н. Ірина Михайлівна Лайко запевняє, що такі положення у Законі відкинуть Україну у 2012 рік, коли посіви конопель залишилися тільки в Інституті луб’яних культур.
«За таких умов не буде ні Інституту, ні коноплярства взагалі, — каже Ірина Михайлівна. — В 2012 році ми досягли того, що відмовилися від охорони посівів, оскільки наші коноплі містять ТГК менше 0,08%. Це найнижчий рівень у світі! А цей законопроєкт прирівнює наші коноплі до медичного канабісу. Ми роками домагалися розділення цих понять»
Для прикладу Олександр Ігнатюк згадує про досвід Канади щодо законодавства про коноплі, в якому чітко розмежовані коноплі технічні та коноплі медичні.
Цікаво й те, що в пункті 6 Позиція заінтересованих сторін пояснювальної записки до законопроєкту вказано, що він стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, а тому не потребує погодження з іншими сторонами. Водночас прописані положення відкидають за борт науковців, задіяних у дослідженнях і розробках щодо технічних конопель.
Канабіноїди бувають різні: природні й синтетичні
У пояснювальній записці до законопроєкту № 7457 МОЗ обґрунтовує доцільність, ба більше — гостру необхідність у легалізації медичного канабісу і, відповідно, введення в дію нового Закону, посилаючись, зокрема, на випадки розвитку ПТСР у військових унаслідок війни, а також на позитивні ефекти від лікування засобами на основі конопель.
Легалізація медичного канабісу, дійсно, могла би сприяти лікуванню пацієнтів з ПТСР, але… Є але.
«В одному з пунктів проєкту закону вводиться поняття «синтетичні препарати». З конопель виготовляються природні препарати, а тут мова йде про синтетичні і це явно призведе до того, що фармакологи будуть ввозити до України не лише природні препарати з конопель, але й похідні канабіноїдів, які виготовляються НЕ із конопель. Це ті синтетичні препарати, вживання яких не покращують стан здоров’я, а погіршують, що вже доведено», — говорить Ірина Лайко.
Все те, що у пояснювальній записці до законопроєкту викладає МОЗ, стосується канабіноїдів природного походження. Водночас відсутні факти про досвід застосування синтетичних речовин. Як і про те, що в багатьох країнах від синтетиків відмовляються.
На український ринок пхатимуть похідні канабіноїдів не з конопель? Про що мовчить МОЗ?
В Україні на сьогодні немає лікарських засобів на основі конопель і розробка, патентування та виведення таких на ринок займе десятки років, каже Олександр Ігнатюк. То що ж залишається? Похідні хімічних канабіноїдів? Саме тих, від яких відмовляються у всьому світі через побічні дії та, зокрема, звикання. А як же гарні історії про те, що нарешті ми це зробили, просунулися до визнання медичного канабісу не наркотичним засобом, які гуляють мережею з 10 червня?
Виходить, істину нам відкривають не всю в надії, що більшість людей гортають стрічку інстаграму частіше, ніж читають законодавчі акти. А тим часом проєкт перетвориться на Закон і лікарі почнуть «годувати» онкохворих українців і тих, що страждають на ПТСР синтетикою. Яскравий приклад: «очікування / реальність».
Олександр Ігнатюк додає ще один момент, про який не йде мова у пояснювальній записці.
«Використання листя конопель і суцвіть без будь-якої обробки як продукту харчування покращує самопочуття, нормалізує психосоматику людського організму, навіть прибирає фантомний біль. Ми маємо дані, які підтверджують це. Ринок використання листків конопель дуже простий і я з 2019 року намагаюся пробитися з пропозиціями від Асоціації. По-перше щодо скасування пункту про щоденне знищення конопель. Це архаїчна норма, якої нема ніде, — підкреслює він. — Наступне — створення відомчого документа, як це робиться в Німеччині, Швейцарії. У своїй суті це наказ Мінагрополітики, МОЗ або СБУ, яким регламентується максимальна кількість ТГК у кінцевому продукті. Але МОЗ категорично не бажає приймати наші пропозиції навіть попри те, що Державна служба лікарських засобів та контролю за наркотиками погоджується з ними»
Олександр пояснює, що в Україні реально запустити мільярдний ринок щодо використання листя і суцвіть конопель, що сприяло би, зокрема, і розвитку економіки. Інститут луб’яних культур НААН і окремі приватні установи створюють технічні коноплі терапевтичного напряму використання. Однак реалізувати їх в Україні не можна, тому вони відправляються за кордон.
Побічна дія від застосування препаратів, похідних синтетичних канабіноїдів — та сторона медалі, про яку мовчать і яку не вказують у пояснювальній записці до поданого проєкту закону, водночас прописуючи легалізацію таких в Україні. І тоді виникає питання…
Чи дійсно законопроєкт № 7457 спирається на позитивний досвід інших країн щодо лікування ПТСР і онкозахворювань препаратами на основі канабісу?
Так і ні. У пояснювальній записці зазначено, що законопроєкт «розроблено на основі сучасних міжнародних досліджень та напрацювань, що підкреслюють важливість медичного застосування конопель». Зазначено про позитивний досвід терапевтичного застосування конопель у таких країнах, як Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія, Чехія, Франція, Португалія, Польща, Греція, Австрія, Данія, Бельгія, Норвегія, а також Ізраїль, Великобританія, США та Канада. Але:
- Без уточнень, деталей і, що важливо, статистичних показників.
- Це все про природні канабіноїди.
Результати випробувань фармакологічних препаратів відсутні, як і документи, які підтверджують необхідність їх використання.
«В десятках країн заборонено використовувати ці препарати. Звідки цифра 2,5 млн населення, яке потребує терапевтичного лікування препаратами на основі канабісу? Ми особисто проводили дослідження. Близько 180 тисяч людей потребують такого лікування. За даними, задокументованими в Німеччині, побічних дій після вживання препаратів на основі конопель, більше, ніж терапевтичної дії. Від 40 до 50% німецьких споживачів, які використовують ці препарати, відмовляються від них. Саме тому в цивілізованих країнах є, як мінімум, механізм перевірки, регламентації і прийняття. В нас — крики і бажання просунути цей закон. Це жорсткий лобізм фармакологів, які захищають інтереси іноземних фармакологічних компаній, притискаючи нас», — наголосив Олександр Ігнатюк.
Ще один ключовий момент, який зазначає Олександр — це те, що фармпрепарати з урахуванням ціни патенту не є конкурентоспроможними порівняно навіть з продуктами харчування. Тому після прийняття такого закону про легалізацію зазвичай відбувається врегулювання ціни на них. До прикладу, у Німеччині ціну препарату частково покриває страхова компанія та бюджет. Таким чином, для споживача препарат безкоштовний.
«Люди не розуміють, що прийняття цього закону — це 800-2000$ з кишені кожного українця на те, від чого 50% людей відмовляються. Коли люди це будуть розуміти, вони задумаються. Аналогічно народні депутати, якщо зрозуміють, що законопроєкт не йде в інтереси, ні державній економіці, ні кінцевому споживачу»
Спроби коноплярів пробити кригу МОЗ
«Маємо пачки документів листування з Мінагрополітики, Держлікслужбою і МОЗ. З 2015 року контроль за діяльністю коноплярів був переданий від Державної служби контролю за наркотиками до Держлікслужби, яка підпорядковується МОЗ. І з цього часу жоден нормативно-правовий акт змінити ми не можемо, жодну постанову. Не можемо досягти, щоб до проєкту закону, який подається вже втретє, внесли ті пропозиції, які в 2016 році вносила Держлікслужба — щодо квот, дозволу МВС. Всі наші ініціативи «ховають» на рівні МОЗу. Водночас у 2018 році узгоджується наказ МВС № 579 у 2018 р., який підписує Держлікслужба і МОЗ, згідно якого у нас штучно вводяться критерії до складів. Також третій рік поспіль МОЗ намагається суттєво урізати нам квоти, вносячи зміни, зокрема, до пункту 37 Постанови КМУ № 589. Ну і вищий пілотаж — це закон, завдяки якому наша діяльність на ринку буде обмежуватися ще більше», — обурився Олександр Ігнатюк.
Голова Асоціації висловлює однозначну думку з цього приводу.
«Законопроєкт працює лише для створення комфортних умов для появи фармакологічних препаратів на ринку, виробництво яких становить лише 5-7% галузі коноплярства на світовому ринку, а решту (90%) — продукти і косметику приберуть як конкурентів. Так робиться в деяких країнах ПАР. Зараз у нас», — обґрунтовує він.
Але в поданому законопроєкті йдеться про те, що в ньому врахований кращий світовий досвід у сфері регулювання, вирощування і культивування конопель. Принаймні, так сказано у пояснювальній записці до нього. Та коноплярі так не думають.
«В обґрунтуванні необхідності прийняття закону спираються на Єдину конвенцією про наркотичні засоби 1961 року, на ту частину, яка забороняє вирощування конопель. Хоча, у тій же конвенції написано, що вона не стосується конопель промислового використання. Те саме прописано у законодавстві Великої Британії. Цікавим є закон Нової Зеландії, в якому промислові коноплі вирощуються без квот, а отримання ліцензії відбувається в електронному вигляді у застосунку на кшталт Дії. А сам контроль за посівами технічних конопель у розвинених країнах передбачає наявність документа про те, де придбаний насіннєвий матеріал та інформування держави про локацію посіву», — додає Олександр Ігнатюк.
Наостанок він наголосив на необхідності тестування пілотних законопроєктів перед їх прийняттям, як це відбувається у Франції і Данії, щоб зважити всі «за» і «проти». І з цим не можна не погодитися. Адже слів дійсно мало для обґрунтування необхідності введення того чи іншого закону в дію.
Як рішення, в Інституті луб’яних культур за підтримки Асоціації «Українські технічні коноплі» запропонували подати до Кабінету Міністрів спільну пропозицію від усіх коноплярів щодо розвитку галузі коноплярства. Зокрема, розвинути і обґрунтувати позицію щодо ефективності використання ресурсів, що важливо як для подолання кризи, спричиненої російською війною проти України, так і для відбиття спроби захоплення ринку конопель.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com