Чи буде актуально сіяти гречку в сезоні 2022?

Загадкова культура! Такий статус отримала гречка від аграріїв і науковців через свою біологічну природу, яка поєднує високий потенціал продуктивності з порівняно невисокою і, здавалось би, невідповідною такому потенціалу врожайністю. Історично склалося, що гречка в Україні стала майже національною круп’яною культурою, крупа якої залишається серед важливих продуктів для продовольчої безпеки держави. І зараз, коли в країні триває війна, вирощування гречки набирає актуальності. 

Про ситуацію з гречкою на сьогодні: наскільки вигідно її зараз вирощувати та як вирощувати, розповість SuperAgronom.com.

Чому потрібно сіяти гречку?

Найскладніша посівна за всю історію України, говорять в Міністерстві аграрної політики і продовольства України. Але потрібно сіяти. І аграрії сіють. Дехто має змогу розпочати посівну кампанію згідно плану та наявності всіх заздалегідь закуплених матеріалів, а дехто вимушений призвичаюватися до нових обставин та навіть перепланувати сівозміну. Ситуації різні: хтось не зміг вчасно доставити насіння до господарства і шукає альтернативу, а дехто змушений чекати на вихід окупантів з території, що забирає час на сівбу культур в оптимальні строки. Доводиться переходити на ярі культури і фаворитами заміщення стають соняшник, ріпак, соя, ячмінь і гречка. Перехід на ці культури також зумовлює і відмова від кукурудзи.

«Кукурудза — одна з найбільш витратних культур, якій треба дати значну кількість добрив, подбати про сушіння зерна й логістику. Багато компаній цьогоріч перейдуть на вирощування гречки, проса, ярого ячменю», — обґрунтував під час Аграрного марафону Юрій Лисак, головний агроном компанії «Агро-Регіон».

В холдинзі A.G.R. Group теж розглядають гречку як варіант, якщо поля на території Чернігівської і Сумської областей вчасно обстежать і за потреби розмінують після деокупації. 

Зазвичай орієнтованість гречки суто на внутрішнє споживання відбиває бажання в аграріїв займатися нею та сприяє вибору більш маржинальної культури як, наприклад, кукурудза. Але скоріш за все цьогоріч кукурудза тимчасово втратить статус «цариці полів» в Україні. 

Передумови для переходу на гречку — простота вирощування, відносна невибагливість культури та висока внутрішня потреба в її крупі на сьогодні. А і вартість вирощування не дорога.

Скільки гречки споживають українці?

Річні норми споживання круп, закладені у споживчому кошику на 2019 р. передбачають 2,9 кг/рік у розрахунку на особу. Відповідно, у розрахунку на кількість населення України — це приблизно 130-140 тис. т крупи. Багато чи мало, але цей обсяг вважається річним оптимумом для задоволення внутрішньої потреби, яку вітчизняний виробник в останні роки забезпечував лише наполовину. Близько 30-40% гречки в 2020-21 рр. Україна імпортувала з росії, білорусі і Казахстану, але оскільки цьогоріч імпорту з цих країн не передбачається, а гречка залишається серед культур, важливих для продовольчої безпеки держави, цю ситуацію варто виправити. Звісно, не налаштовуючи імпортні поставки, а своїми силами.  

Насіння гречки

Насіннєвий матеріал гречки

Скільки гречки виробляють в Україні?

За період з 2000 до 2021 р. посівні площі під гречкою в Україні скоротилися із 712,7 тис. га до 84 тис. га, а валовий збір зменшився у 4,5 рази (із 481 до 106 тис. т). Така тенденція призвела до появу дефіциту зерна гречки на внутрішньому ринку.

Станом на 2021 р. найбільші посівні площі гречка займала були у Житомирській, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській, Тернопільській і Вінницькій областях.

І врешті-решт… чим гречка приваблива?

«Гречка як і ріпак та ярий ячмінь — швидкі гроші. Швидко збираєте і вже маєте якийсь оборот. Не потрібно чекати до вересня. Для невеликих компаній, які мають досвід вирощування та шляхи збуту, гречка — вигідний варіант», — аргументував Юрій Лисак.

Витрати на вирощування гречки майже вдвічі менші порівняно до соняшнику і пшениці, адже вона не потребує заходів, які у виробництві інших культур є найбільш затратними. Наприклад:

• Сушіння зерна якраз-таки є тією самою дороговартісною статтею витрат, яка зумовлює відмову аграріїв від кукурудзи, оскільки процес залежить від газопостачання та цін на газ. Гречка цього не потребує.
• Канали експорту наразі обмежені внаслідок блокування портів і що буде далі, спрогнозувати важко, а тому питання «куди збувати вирощену продукцію?» залишається. І це гречці не загрожує.
• Культура яра і з її сівбою можна дещо запізнитися, якщо не виходить сіяти строго в оптимальні строки. Оскільки період цвітіння культури розтягнутий, є шанси отримати врожай навіть за пізньої сівби. 
• Культура невисоких обсягів врожаю, що спрощує логістику.

Останнього правила радить аграріям дотримуватися керівник Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, який рекомендував сіяти культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара дає менший обсяг урожаю для спрощення логістики. 

• Відсутня потреба в хімічному захисті.

«Оскільки гречка продукт дієтичний, а запилення залежить від комах, внесення пестицидів аграрії проводять лише у разі максимальної загрози посіву. Більший ухил у системі захисту посівів гречки робиться на агротехнічні заходи та підбір строків сівби», — обґрунтував к.с.-г.н. Іван Миколайович Страхоліс, старший науковий співробітник Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Технологія вирощування гречки

Гречка толерантна до ґрунтів різного типу від родючих чорноземів до супіщаних ґрунтів. Та все ж, на родючих ґрунтах віддача більша, а тому припущення про невибагливість гречки до родючості ґрунту, яке побутує в народі, помилкове. Так, під гречку дійсно не потрібні великі дози мінеральних добрив. Більше того, відповідь на великі їх дози у рослин гречки не завжди виправдовується високими врожаями на відміну від кукурудзи і сої. А все тому, що врожайність культури обумовлюється насамперед біологічними особливостями.

Здавалось би, розтягнутий період цвітіння, що триває аж до кінця вегетації мали б забезпечити велику перевагу у формуванні зерна, як у соняшника чи кукурудзи, але не все так просто! Тривалий період цвітіння дійсно дає гречці більше шансів сформувати врожай (більше квіток та часу на запилення, запліднення і розвиток плодів), але для утримання такої кількості квіток потрібна потужна вегетативна маса. Цю проблему пояснюють в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН.

«Якщо уважно придивитися до рослин гречки наприкінці вегетації, на суцвіттях можна побачити одночасно і стиглі зернятка, і зелені зернятка, і зав’язі і квітки. А рослина при цьому зелена. Враження, наче вегетація у гречки не закінчується ніколи. Так проявляється ремонтантність. З початку настання цвітіння кожен день рослини гречки формують квітки. Незапліднені квітки в першу добу відмирають, формуються нові. Паралельно процесу цвітіння відбувається ріст стебла, гілок і листків, щоб забезпечувати квітки та зав’язі поживними речовинами. Але через одночасність розвитку органів речовин не вистачає, тому рослини можуть втрачати зав’язі і це відбивається на кінцевій врожайності. А завязі, що сформувалися з пізніх квіток не встигають дозріти до збирання. Тобто, пристосувальна особливість виду як реакція у відповідь на несприятливі умови (перерозподіл асимілянтів з плодів на вегетативні органи) є одночасно перевагою для виживання рослини і недоліком для аграріїв», — пояснив Іван Миколайович Страхоліс, старший науковий співробітник Інституту.

В середньому у гречки від усієї кількості квіток (а їхня кількість може сягати до 1000 на одній рослині!) запліднюється лише 5-7%. Але навіть такий маленький відсоток забезпечує урожайність з гектару 12-15 ц.

Гречка в сівозміні

Найкращими попередниками для гречки вважаються зернові, адже на їхніх посівах проводять захист від багаторічних бур'янів, насамперед дводольних. Добре гречка розвивається після зернобобових і просапних як картопля і кукурудза. 

Сівба гречки і догляд за посівами: агротехнічні заходи, удобрення

Передпосівний обробіток ґрунту під гречку простий та складається з боронування на глибину 6-8 см та культивації. Остання проводиться для знищення бур’янів, які завдають найбільше шкоди в посівах гречки. 

«У разі високої забур’яненості поля ми зазвичай рекомендуємо перед сівбою проводити 2-3 культивації з коткуванням. Це об’ємно, але варте того і не перевищує суму витрат на гербіцидний захист», — додав Іван Миколайович.

Стандартна система удобрення гречки передбачає внесення нітроамофоски 40-60 кг/га під час сівби. Норму можна коригувати залежно від фону. Позитивно впливає на урожайність гречки розміщення після удобрених попередників, що може збільшити врожайність на 50-60% (20-25 ц/га). Органічні добрива краще вносити під попередники, а від хлорвмісних добрив та безводного аміаку краще утриматися взагалі, щоб не нашкодити комахам-запилювачам. 

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Дуже ніжна гречка по відношенню до низьких температур та боїться приморозків. А тому її зазвичай сіють не раніше третьої декади квітня — в першій-другій декаді травня, коли ґрунт на глибині 40 см прогріється не менше, ніж на 10-12°C та за умови, що така температура зберігатиметься протягом 10 днів. Попри те, що гречку можна висівати післяукісно або післяжнивно, у виборі пізнього терміну сівби варто керуватися багаторічними метеоданими задля уникнення зустрічі перших квіток культури з посухою.

Сіють гречку звичайним та широкорядним (45 см) способами на глибину від 2-3 см (на важких ґрунтах) до 4-5 см (на легких). Після сівби не зайвим буде коткування, щоб насіння отримало більший доступ до вологи та швидше проросло. Залежно від типу ґрунту норма висіву гречки може варіювати від 3 до 4 млн/га.

Варто відмітити важливість проведення міжрядного обробітку ґрунту у широкорядних посівах гречки, де разом зі збільшенням площі живлення для рослин зростає і ризик забур’яненості.

Для поліпшення процесу запилення не зайвим буде розміщення біля посівів пасіки у розрахунку 2-4 бджолосім'ї на 1 га. 

Збирання гречки

Роздільне збирання гречки, яке потребує спочатку скошування рослин, а вже потім комбайнування, стає чи не найбільшою проблемою для аграрія, який бажає її вирощувати. Адже для цього потрібна додаткова одиниця техніки — жатка, яку ще треба пошукати. Та деякі аграрії практикують пряме комбайнування. 

Через те, що достигання плодів у гречки, як і цвітіння, тривале, збирати її потрібно при побурінні 65-75% зерен. 

«Оптимальна висота скошування має становити 15-20 см. Особливо, якщо мова йде про роздільний спосіб збирання, при якому скошена гречка залишається на полі у валках ще протягом 5-7 діб. За цей час достигає частина зерен, зменшується вологість зерна і соломи. Потім гречку обмолочують. Щоб запобігти обрушуванню зерна, треба зменшити частоту обертання барабана до 450-500 об/хв», — додав Іван Страхоліс.

Сорти гречки і насінництво

Створенням сортів гречки в Україні займаються дві наукові установи та кілька приватних підприємств, серед яких і Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН на Сумщині. Саме там було створено і передано до Державного реєстру рослин і сортів України 8 сортів гречки детермінантного типу: Крупинка, Сумчанка, Іванна, Ярославна, Ювілейна 100, Селяночка та і звичайного типу — Слобожанка і Сімка. 

«Ми вирощуємо сорти звичайного та детермінантного типів. Кожен має свою перевагу. Сорти звичайного морфотипу відрізняються довшою на 2-3 тижні вегетацією (75-90 діб), у той час, як детермінантні сорти достигають за 65-75 діб та мають вищі коефіцієнти озерненості та співвідношення зерна до вегетативної маси», — розповів Іван Страхоліс.

Він зазначив, що насіння гречки для продажу в інституті залишилося небагато, розкупили майже все. У зв’язку з таким стрибком попиту та прогнозом на його збереження як мінімум до 2023 р., в інституті збільшили насінницькі площі під гречкою до 60 га, що майже вдвічі більше, ніж було в останні роки. Науковці вірять, що це допоможе забезпечити аграріїв якісним насінням в достатній кількості, щоб вони могли закрити державну потребу у гречаній крупі.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com