Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
КліматКонтроль. Секрети стабільної врожайності кукурудзи
Зміни клімату на сьогодні є один з найвпливовіших факторів, що коригують не лише наявність певних культур у сівозміні, технологію обробітку ґрунту, а й безпосередньо визначають технологію вирощування всіх сільськогосподарських культур. Про ці аспекти SuperAgronom.com разом з компанією «Лімагрейн-Україна» розповість у новому проекті КліматКонтроль, який започатковано, щоб показати досвід господарств різних регіонів в успішному вирощуванні сільськогосподарських культур з урахуванням погодних негараздів.
Про те, як отримати прибутковий ріпак на Херсонщині з урахуванням кліматичних змін, можна дізнатися більше тут.
Головне про господарство та відчутність кліматичних змін
Михайло Касенич, головний агроном ТОВ «Млинівська Чайка», що на Рівненщині, розповів, що з 2005 року, початку заснування господарства, тут займаються вирощуванням кукурудзи. Впроваджували вирощування цієї культури для відгодівлі тварин.
«У господарстві вирощуємо на 1200 га озиму пшеницю, на 750 га кукурудзу, на 550 га ріпак, на 650 га сою і на 250 га ячмінь. Земельний банк у нас 3 600 га. За останні 6 років площі під кукурудзою збільшилися у 5 разів, з 150 га до 750 га. Наше господарство знаходитися у зоні Лісостепу. Клімат району помірно-континентальний з відносно високою вологістю, незначними коливаннями температури, помірно тепле літо та м'яка зима з частими відлигами. Раніше для успішної вегетації кукурудзи ми фіксували нестачу тепла, проте зараз маємо проблему з вологою», — розповів Михайло Касенич.
Вплив кліматичних чинників у господарстві намагаються зменшувати завдяки обробітку ґрунту, адже там відмовилися від оранки. Пан Михайло зауважує, що наразі використовують лише глибокорозпушувачі, для того щоб зберегти верхній родючий шар і щоб мікрофлора, яка заселила його, постійно працювала. Також головний агроном відзначив важливість правильного підбору гібридів, які придатні для вирощування в кліматичній зоні, де розташоване господарство.
Особливості вибору гібридів
Оскільки клімат в зоні поступово змінюється і забезпеченість вологою для формування якісного врожаю кукурудзи недостатня, в останні сезони особливу увагу у ТОВ звертають увагу на стійкість гібридів до посухи.
«У зв’язку з тим, що в останні роки наявність опадів дуже обмежена, особливо коли формується основний врожай кукурудзи, ми дуже відповідально обираємо гібриди. За останні 2 роки в середньому опадів у нас випадає 600-700 мм протягом цілого року. Ми проводимо агротехнічні операції для того, щоб зберегти максимально вологу, що випадає в зимовий період і ранньої весни, щоб сформувати хороший майбутній урожай», — розповів Михайло Касенич.
Також цьогоріч у регіоні фіксували холодну затяжну весну. У господарстві зазначають, що гібриди LG Seeds найбільш стійкі до холодних умов посіву. Там прийняли рішення сіяти гібриди з ФАО 280, що будуть себе якнайкраще показувати за таких несприятливих погодних умов.
«Протягом 5 років ми купуємо посівний матеріал кукурудзи від компанії Лімагрейн. Вирощуємо середньоранній гібрид Адевей на 50 га, а також на 100 га ЛГ 30315, адже вони найкраще підійшли до ґрунтово-кліматичних умов регіону. Вони посухостійкі та мають хорошу вологовіддачу. Оскільки кукурудзу ми висіваємо дуже рано, то ці гібриди також підходять для ранньої сівби», — додав головний агроном.
Проте цьогоріч сіяли кукурудзу пізно, 20 квітня, через холодну, дощову весну. Чи вплинули такі погодні умови та температурний режим на врожайність зараз сказати складно, підсумовує пан Михайло, це побачать після збирання врожаю. У господарстві відзначають, що кукурудза успішно вегетувала і там не фіксували серйозного негативного впливу.
Важливими факторами при виборі гібридів, на які зважає Михайло Касенич, є урожайність кукурудзи та посухостійкість.
«При виборі гібридів ми звертаємо також увагу на те, чи підходить він до наших ґрунтово-кліматичних умов, тобто до складу ґрунту, до вмісту поживних елементів. У нашій зоні переважають темно-сірі, опідзолені, тяжкі суглинки. Ми маємо бідні ґрунти на органічну сполуку (вміст гумусу на рівні 1%) та важкі по механічному складу», — додає пан Михайло.
Головний агроном господарства зауважує, що клімат змінюється і, зазвичай, кукурудза, яку сіють в ранні терміни, перебуває в холодному ґрунті, адже все частіше ми спостерігаємо холодну затяжну весну, приморозки та заморозки, низькі нічні температури.
«З ТОВ «Млинівська Чайка» ми працюємо вже більше 5 років.Спочатку ми заклали демоділянки кукурудзи, а коли в господарстві побачили гарні результати, то наша співпраця продовжилася вже по більшій кількості наших гібридів. Кожного сезону ми сіємо новинки, наприклад, на сьогоднішній день посіяні демоділянки з гібридами ЛГ 31272 (ФАО 270), ЛГ 31330 (ФАО 320), а також ЛГ 31377 з ФАО 360», — розповів Олександр Балагура, менеджер із регіонального розвитку «Лімагрейн-Україна» у Волинський та Рівненській областях.
Станом на початок жовтня, додав головний агроном, у господарстві вже фактично повністю сформовані качани, тож там чекають періоду дозрівання. Планують найближчим часом приступати до обмолоту, тільки треба трішки сонця, щоб рослини підсохли. Пан Михайло відзначив, що потенціал гібридів Адевей, ЛГ 30315 реалізований повністю, тож очікують гарний кінцевий результат.
Технологія вирощування кукурудзи
Зазвичай, кукурудзу у господарстві вирощують після озимої пшениці. Після збирання попередника проводять лущення стерні, щоб спровокувати падалицю пшениці та проростання інших бур’янів. Також до зими здійснюють глибоке розпушування на глибину 38/40-45 см в залежності від погодних умов.
«З осені стараємося внести по 100 кг/га калію хлористого. Ранньої весни, як тільки можна ввійти в поле, ми закриваємо вологу. Надалі чекаємо, поки ґрунт дозріє і його температура підніметься до оптимального показника для сівби. Перед посівом ми проводимо культивацію, під яку кидаємо 250 кг/га карбаміду з негайною заробкою», — зазначив Михайло Касенич.
У сівалку заправляють добриво NPK 5-15-30 у нормі 150-160 кг/га. Раніше у господарстві користувалися білоруськими добривами, проте зараз перейшли на прибалтійські, адже вони якісніші.
«Для якісного старту кукурудзи вносимо стартове добриво. На цей рік запланували добрива від Квантум NPK 5-20-5 в нормі 20 л/га з додаванням 1 л/га цинку для того, щоб кукурудза була забезпечена елементами живлення. Одразу після сівби якнайшвидше стараємося внести досходовий гербіцид з д.р. ацетохлор у нормі 1,5 л/га. Використовуємо мінімальну дозу діючої речовини через бідні ґрунти та горбисту місцевість», — стверджує пан Михайло.
Надалі залежно від погодних умов, що спостерігаються у регіоні, у фазі 3-5 листків, додатково вносять страховий гербіцид. Ця схема, зазвичай, сформована з гербіциду Пріма (д.р. флорасулам, 2,4-д 2-етилгексиловий ефір), яку вносять у нормі 0,6 л/га, та препарату з д.р. нікосульфурон в дозі 1-1,2 л/га залежно від забур’яненості поля. У фазу 8-10 листків обов’язково в господарстві проводять листкове підживлення кукурудзи, адже в цей період проходить процес закладання майбутнього врожаю.
«Це підживлення необхідно провести, його не можна пропустити. У цей період ми вносимо суміш, яка має високий вміст фосфорних добрив, цинку, гумати, і також ад’ювант для покращення дії. Так наша кукурудза росте до етапу викидання волоті», — наголошує Михайло Касенич.
Зазвичай, додає головний агроном, в цей момент активно фіксують поширення стеблового метелика. Якщо у пастці є шкідники, то проводять інсектицидну обробку. Надалі чекають дозрівання та формування качана, і потім вже йде процес збирання кукурудзи.
«Розпочинаємо збирання кукурудзи з ранніх гібридів з ФАО 200-220. Адевей, ЛГ 30315 дозрівають 20-25 жовтня, тоді ми і плануємо збирання врожаю. Маємо власну сушку. У господарстві досушуємо зерно, яке йде з поля, зазвичай, з вологістю 18-20% залежно від року, від термінів збирання, наявності опадів та інших факторів», — підсумовує пан Михайло.
Головний агроном зауважив, що врожайність планують отримати на рівні 10 т/га, саме тому велику увагу приділяють внесенню азотних, фосфорних та калійних добрив, а також системі захисту.
Усі матеріали спецпроєкту КліматКонтроль.