КліматКонтроль. Прибутковий ріпак на Херсонщині: як цього досягти

Про це ми разом з компанією «Лімагрейн-Україна» розповімо у новому проекті КліматКонтроль, який започатковано, щоб показати досвід господарств різних регіонів в успішному вирощуванні сільськогосподарських культур з урахуванням погодних негараздів.

І першою ластівкою проекту стало господарство ПП «Еммануїл Фарм» на Херсонщині, де від часів заснування вирощують озимий ріпак і вважають його найприбутковішою культурою сівозміни.

«У господарстві вирощуємо озимий ріпак, озиму пшеницю, озимий ячмінь, сою, кукурудзу, озимий горох, вирощуємо і на зрошенні, і на богарних землях. В структурі посівних площ всі ці культури розподілені більш-менш рівномірно, займають від 15 до 20%, в залежності від сівозміни. У структурі посівів ріпак найбільше займав приблизно 30%, оскільки культура найбільш рентабельна, і дає найвищий дохід. Вирощуємо ріпак з моменту заснування підприємства, тобто з 2004 року. Ріпак найбільш цінна культура в економічному плані, тому що вона швидко звільняє поле, а в нашій зоні є можливість працювати для отримання другого врожаю. В другий урожай ми можемо посіяти сою, і отримати на зрошенні ще стабільний дохід з іншої культури», — розповів Андрій Гребенюк, головний агроном ПП «Еммануїл Фарм».

За словами фахівця, у різні роки результати вирощування ріпаку мали також різні. У складних погодних умовах, в період посухи та важкої морозної зими, отримали 1,8 т/га — це був найменший результат врожайності в історії господарства. Найбільший результат склав близько 4 т/га, на зрошенні та за умов дотримання розробленої технології. Цього року ріпак зібрали з урожайністю 2,5 т/га на богарі та 3,6 т/га на зрошенні.

Типові умови та проблеми регіону

Останнім часом у регіоні справжня зима починається ближче до Нового року, а не за календарем.

«Тобто грудень ми маємо більш теплий, що дає можливість укорінитися ріпаку і нормально розвиватися. А вже січень, лютий і початок березня — це період, коли ми попадаємо в люті морози, або перепади температур. Перепади температур можуть варіюватися до 10°С, тобто може бути від -10°С до 0°С, або від -5°С до +5°С, що сприяє відновленню вегетації ріпаку, і можуть пошкоджуватися рослини, які відновлюють вегетацію після зими. Також ми дуже потерпаємо від весняних заморозків, вони ще більше впливають на розвиток культури. Озимий ріпак відновлює вегетацію при +5°С протягом 3-х днів. І коли після цього періоду наступає заморозок, ми отримуємо примерзлі рослини, у яких потім відмирає листя і які в подальшому повторно повинні відновити вегетацію. Тобто це втрата врожаю, це час на відновлення, це затрати на поживні елементи, які потрібно додатково вносити, це додаткове внесення стимуляторів росту, які допомагають ріпаку відновлювати вегетацію», — пояснює Андрій Гребенюк.

У теплу пору року до погодних негараздів долучаються ще й шкідники та хвороби. Найбільш шкодочинними для ріпаку на Херсонщині, за словами головного агронома, є озима совка та капустяна міль, саме вони потребують «важкої артилерії» інсектицидного захисту. Також у посівах поширені капустяний білан, листоїд, ріпакова блішка, але боротися з ними дещо простіше і можна застосувати більш дешеві препарати. З хвороб найбільш поширені фомоз та борошниста роса.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Вибір гібридів ріпаку для вирощування

Найбільш складною частиною планування сезону головний агроном називає підбір гібридів ріпаку і для богарних земель, і для зрошення.

«Все залежить від строку сівби, якщо ми сіємо рано, на початку серпня, ми підбираємо гібриди з довшою, більш повільною вегетацією восени. Якщо ж ми сіємо пізно, ми підбираємо гібриди з більш швидкою вегетацією восени. Тобто все залежить від вологи, яка є у нас на даний момент, або випадає в календарні строки сівби ріпаку. В цьому році ми вологи не отримали, трохи поекспериментували, посіяли на початку серпня, але отримати повноцінні сходи не змогли, бо обробіток ґрунту не дав такої можливості. Тому вибирали на даний момент гібриди для зрошення, з швидким ростом на поливі. Для отримання сходів звичайно поливали, і сівба проводилася на початку вересня, по мірі збирання попередника, або підготовки ґрунту», — каже він.

Андрій Гребенюк зауважує, що отримати сходи на богарі досить складно, адже в

період з липня по вересень опадів випадає дуже мало. За багаторічними даними, у період вегетації рослин з весни до осені, в регіоні випадає близько 300 мм опадів. Цьогоріч отримали аж 500 мм, проте за період з квітня по липень, тобто для посівів озимого ріпаку на богарі ці опади були просто неефективними. Тому полив, хоч це й досить дороге технологічне рішення, є оптимальним варіантом для ріпаку на Херсонщині, адже він дає змогу отримати вчасно дружні сходи та, відповідно, отримати гарний врожай.

«Вирощуємо здебільшого гібриди ріпаку LG Seeds. Чому саме цю селекцію обрали? При нижчих затратах гібриди LG Seeds дають стабільний результат, і дають можливість варіювання його в збиранні. Тобто, якщо ми не встигаємо щось зібрати, ми не втрачаємо врожай на осипанні. Ще один фактор, за яким обирали саме ці гібриди, — вони стійкі до розтріскування стручків. З практики можу сказати, що ріпак, який перестояв 10 днів, маючи вологість зерна 5% не мав розтріскування більше 10%. У 2019 році в нас був посіяний гібрид Арізона, в 20-му році ми збирали, і розтріскування не було більше 10%. В цьому році у нас був посіяний гібрид Андерсон, сіяли рано, і ми також не мали проблем з розтріскуванням, тому що гібрид був стійким до нього, і боротьба з шкідниками, хворобами, посприяла стійкості до розтріскування», — зазначив головний агроном ПП «Еммануїл Фарм».

Співпрацю з «Лімагрейн-Україна» цінують не лише за якісні гібриди ріпаку, каже Андрій Гребенюк, а ще й за те, що менеджери компанії завжди надають фахові рекомендації щодо гібридів і строків їх сівби, їхньої стійкості до абіотичних і біотичних факторів, хвороб, погодних умов, заморозків і інших можливих проблем, як певні гібриди переносять ті або інші умови.

«Працюємо вже 4 роки з ПП «Еммануїл Фарм», вони вирощують наші гібриди озимого ріпаку, раніше ще вирощували соняшник, але цього року площі під ним скоротили, у планах ще вирощувати гібриди кукурудзи LG Seeds. Найбільш важливий критерій для вирощування озимого ріпаку на Херсонщині — отримання сходів, адже, якщо вдалося вчасно отримати дружні сходи, вже практично половину діла зроблено. Інший важливий критерій — зимостійкість, а також важлива стійкість до розтріскування стручків, особливо якщо немає змоги зібрати ріпак з поля вчасно. Ну і вже потім важлива урожайність гібридів. Групи стиглості варто обирати за термінами сівби, щоб потім не довелося витрачати зайві кошти на додаткову росторегуляцію або ж не мати проблем з термінами дозрівання та збирання. Загалом у кожного господарства завжди своя технологія і свої умови, тому ми намагаємося підібрати оптимальний гібрид ріпаку під кожне окреме господарство, щоб забезпечити йому оптимальний результат», — каже Артем Томчук, менеджер з регіонального розвитку у Херсонській області компанії «Лімагрейн-Україна».

От і цьогоріч на полях господарства висіяно декілька гібридів селекції LG Seeds: Анністон, Альбатрос, і Аквіла. Висівали їх за рекомендаціями менеджерів, в залежності від строку сівби і способу підготовки ґрунту.

Технологія вирощування ріпаку в господарстві

До вирощування озимого ріпаку в ПП «Еммануїл Фарм» підходять диференційовано: культуру сіють по різних попередниках, змінюють технології обробітку ґрунту та захисту рослин залежно від умов поля та тих-таки попередників.

«Практикується в господарстві оранка, глибоке рихлення, дискування, в залежності від попередника і наявності вільної техніки. Ріпак сіємо з густотою 500 тис. насінин на гектар, гібриди намагаємося підбирати залежно від термінів сівби, ранніх чи пізніх. Грамотне застосування добрив на ріпаку є, напевно, найважливішим для отримання позитивного результату. Використовуємо фосфорні, калійні, але в більшій мірі азотні добрива. Азотних добрив у нас іде на гектар приблизно 400 кг у фізичній вазі, фосфорні, калійні вносимо перед сівбою, або в сівбу ріпаку для отримання гарних сходів, підвищення зимостійкості рослин перед входом в зиму», — каже Андрій Гребенюк.

У захисті рослин восени в першу чергу увага приділяється захисту від шкідників, яких, за словами агронома, в цій зоні щороку стає все більше, та росторегуляції за допомогою препаратів з д.р. тебуконазол, метконазол, хлормекват-хлорид.

Разом з Андрієм Гребенюком ми оглянули одне поле під ріпаком на зрошенні. Тут висіяно гібриди Альбатрос та Аквіла, які спеціально розташували на одному полі для порівняння.

Попередником ріпаку тут була ранньостигла соя, яка дала врожай на рівні 4 т/га, відповідно, приблизно стільки ж на полі залишилось рослинних решток. Оскільки цьогоріч весняної вологи було більш ніж достатньо, в якості основного обробітку ґрунту застосували дискування дисковою бороною John Deere 630. Одразу після цього посіяли ріпак посівним комплексом з дисковими сошниками та культиватором.

Сівба проводилась 3 вересня, одразу під неї внесли в рядок 100 кг/га NPK 7:20:20, також перед сівбою додатково внесли фосфорно-калійне добриво 18:13 у нормі 100 кг/га.

«Одразу після сівби зробили вегетаційний полив, оскільки на глибині заробки насіння вологи практично не було на початок вересня. Станом на 15 вересня маємо вже близько 50% сходів ріпаку, проте на деяких ділянках ріпак зійшов вже на 80%. Тобто подекуди рослини дещо затримались зі сходами під соломою, залишеною після попередника. Проте при обстеженні можна побачити, що в ґрунті сходи є, і скоро можна очікувати їх на поверхні», — розповідає головний агроном.

Подекуди на полі можна помітити падалицю попередника, тож Андрій Гребенюк вже планує заходи боротьби з нею, приблизно на той термін, коли ріпак на полі буде в фазі 4 листків. На даний момент падалиця сої конкуренції ріпаку не становить, оскільки вона мало чисельна та розташована локально на деяких ділянках поля. Також у подальших планах проведення росторегуляції, захист від шкідників піретроїдами, а якщо найближчим часом не буде опадів — ще один вегетаційний полив.

Якими будуть рослини навесні та яких результатів досягнуть на полі, дізнаємося вже наступного року. Цікаво, який гібрид — Аквіла чи Альбатрос — проявить себе на Херсонщині найкраще?

Вікторія Балас, Олена Басанець, SuperAgronom.com

Усі матеріали спецпроєкту КліматКонтроль.