Впровадження зрошення та розробка його режимів: досвід співпраці A.G.R. Group з Інститутом зрошуваного землеробства

Таким чином Інститут надає послуги з наукового супроводу технологій вирощування різних гібридів кукурудзи та адаптації режимів зрошення сільськогосподарських культур (кукурудзи, сої, ячменю та пшениці озимих) до мінливих погодних умов Новотроїцького району Херсонської області для господарства ДП «Альфа Фарм».

«Для досягнення мети нашої співпраці і вирішення конкретних завдань за договором вчені  проводять постійний моніторинг запасів вологи у зрошуваних ґрунтах, що є підставою для  коригування й адаптації режимів зрошення сільськогосподарських культур до погодних умов, а також здійснюють моніторинг поживного режиму ґрунту,  який є важливим чинником  впливу на обмін поживних речовин у рослинах та вмістом доступних сполук елементів живлення у кореневмісному шарі ґрунту впродовж вегетації рослин», — розповіла Людмила Грановська, завідувачка відділу зрошуваного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН.

Ігор Шестопалов, виконавчий директор A.G.R. Group зауважив, що співпраця з Інститутом зрошуваного землеробства для компанії була експериментом, оскільки це був новий напрямок роботи.

«Зараз у співпраці з цією науковою установою по якості, по формі роботи та по відповідальності ми маємо надійного партнера. У компанії вдячні, що зі сторони Інституту проводиться додатковий професійний контроль. Фахівці беруть проби вологи, контролюють стан ґрунту та самих рослин сільськогосподарських культур, що дає нам змогу отримати незалежну оцінку ефективності нашої роботи», — відзначив пан Ігор.

Генеральний директор A.G.R. Group додав, що цього сезону співпраця з Інститутом відбувається на декількох невеликих ділянках, тож надалі планується збільшення кількості га, яку хочуть віддати для моніторингу спеціалістам установи.

Протягом вегетаційного періоду проводяться консультування виробників з удосконалення окремих елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур, а саме системи основного обробітку ґрунту, удобрення та захисту рослин.

«На думку спеціалістів, перші результати співпраці є позитивним: ми відмічаємо, що у виробників підтвердилася довіра до науки і наукових рекомендацій вчених нашого Інституту. А про більш вагомі результати сумісної співпраці ми зможемо говорити вже по завершенню вегетаційного періоду», — додала професорка.

Дізнавайтесь вартість обладнання Variant Irrigation: з урахуванням державної програми компенсації

Протягом періоду співпраці впроваджуються у виробництво науково обґрунтовані технології вирощування сільськогосподарських культур в умовах зрошення, ресурсозберігаючі режими їх зрошення, науково обґрунтовані системи основного обробітку ґрунту, удобрення та захисту рослин. Надалі, за словами пані Людмили, у господарстві ДП «Альфа Фарм» планують впроваджувати у виробництво також селекційні напрацювання вчених Інституту, оскільки він є єдиною науковою установою країни з питань селекції сортів і гібридів основних сільськогосподарських культур, які адаптовані до умов зрошення.  Також будуть вводити в господарство наукові розробки з питань формування короткоротаційних сівозмін на зрошуваних землях з метою попередження процесів деградації ґрунтів. 

«На формування режимів зрошення впливають, в першу чергу, метеорологічні фактори, а також якість джерела поливної води, показники родючості ґрунту, особливості сільськогосподарської культури та спосіб поливу. Вчені Інституту досліджують різні режими зрошення та способи поливу сільськогосподарських культур, такі як дощування, поверхневе і підземне краплинне зрошення. Залежно від погодних і ґрунтових умов, особливостей розвитку рослин різні способи поливу, як і різні режими зрошення, мають свою ефективність», — зауважила пані Людмила.

Як зазначила завідувачка відділу зрошуваного землеробства Інституту, сьогодні найбільш свідома частина аграріїв достатньо позитивно і свідомо ставляться до необхідності наукового супроводу технологій вирощування сільськогосподарських культур у складних регіональних природних і кліматичних умовах, у тому числі і до розробки та адаптації до конкретних умов сільськогосподарських підприємств режимів зрошення.  

«Перед впровадженням зрошення важливими дослідженнями є агрохімічна оцінка ґрунтів та еколого-меліоративна оцінка сільськогосподарських земель, на яких планується відновлення або будівництво зрошувальної системи, оцінка якості поливної води та її вплив на показники родючості ґрунтів. Важливою умовою відновлення зрошення є сучасний стан зрошувальних систем, їх технічні та технологічні параметри, а також гідромодуль зрошувальної системи, який дозволяє обґрунтувати формування сівозміни та можливості зрошувальної системи забезпечити ринково привабливі культури своєчасними строками та обсягами поливної води», — підкреслила Людмила Грановська.

Для коригування режимів зрошення, залежно від погодних умов, науковці Інституту здійснюють контроль за вологістю ґрунту з визначенням рівня передполивної вологи для конкретної культури. Періодичність визначення вологозапасів залежить від погодних умов і здійснюється, у більшості випадків, один раз на тиждень. Для визначення показників родючості, агрохімічних показників та показників поживного режиму ґрунту відбір зразків ґрунту проводиться на початку і в кінці вегетаційного періоду. У разі виникнення будь-яких проблем спеціалісти проводять агрохімічну оцінку ґрунту і в період вегетації сільськогосподарських культур.

«Враховуючи глобальні і регіональні зміни клімату, а також існуючу законодавчу базу щодо сталого розвитку аграрного сектора та відновлення і розвитку зрошення і дренажу в Україні, перед вченими Інституту стоїть значна кількість завдань, пов’язаних з мінімізацією впливу змін клімату на розвиток аграрного сектора, а саме підвищення ефективності використання зрошуваних земель за рахунок оптимізації основних складових інтенсивних систем землеробства, збереження родючості ґрунтів, раціонального використання водних ресурсів, попередження деградації зрошуваних ґрунтів та опустелювання земель», — підсумувала професорка.

Регіональні зміни клімату вимагають розробки нових та удосконалення і адаптації існуючих систем землеробства до цих змін, з включенням до таких систем новітніх енерго- ресурсозберігаючих елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Актуальними є дослідження, які направлені на збереження природної вологи в ґрунті та на покращення вологозабезпеченості посівів сільськогосподарських культур за рахунок 

• впровадження водозберігаючих технологій,
• регулювання водного режиму, 
• ресурсозберігаючих режимів зрошення,
• способів поливу ґрунту, 
• водо- та енергозберігаючих систем основного обробітку ґрунту та систем удобрення, 
• агромеліоративних заходів з покращення еколого-меліоративного стану зрошуваних земель, 
• створення сортів і гібридів сільськогосподарських культур з оптимальними параметрами адаптованості до посушливих умов  та підвищення їх продуктивності.  

«Важливим напрямом є перехід до кліматично орієнтованого точного землеробства, а також поступова біологізація низьковуглецевих технологій вирощування сільськогосподарських культур, впровадження у сільськогосподарську практику сучасних геоінформаційних систем і технологій, а також інноваційних методів моделювання продукційних процесів», — підкреслила пані Людмила.

Відновлення і розвиток зрошення є сьогодні актуальним питанням для багатьох сільгосптоваровиробників не тільки традиційної зони ризикованого землеробства. Однак здійснювати заходи з модернізації, реконструкції і будівництва зрошувальних систем, впровадження того чи іншого способу поливу сільськогосподарських культур неможливо без наукового супроводу, без врахування багаторічного досвіду вчених наукових установ з питань технологічних особливостей зрошувальних систем, наявної інженерної інфраструктури, впровадження ресурсозберігаючих, еколого-безпечних та клімато-орієнтованих технологій вирощування сільськогосподарських культур, розробку комплексу заходів з управління родючістю зрошуваних земель, поліпшення їх агроекологічного стану та ефективності використання. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Комплекс заходів повинен постійно адаптуватися до мінливості природних та антропогенних факторів з метою одержання максимально можливого прибутку при дотриманні вимог збереження земельних і водних ресурсів, охорони ґрунтів і підтримання рівноваги в екосистемах у межах агромеліоративних ландшафтів.

Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2021