Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Досвід зрошення в агрохолдингу A.G.R. Group
З 5 травня 2021 року у агрохолдингу A.G.R. Group, власником якого є Місак Хідірян, розпочали співпрацю з Інститутом зрошуваного землеробства. Таким чином у господарстві ДП «Альфа Фарм», що у с. Олександрівка Новотроїцького району Херсонської області, вирішили підійти до впровадження зрошення з усією теоретичною міццю.
Протягом 4 місяців у господарстві на зрошенні вирощують сою та кукурудзу. Про організацію поливів та особливості ведення землеробства у господарстві SuperAgronom.com поспілкувався з агрономами агрохолдингу.
Особливості господарства та організації зрошення
У цьому сезоні у підприємстві відведено 1860,5 га під кукурудзу, під сою — 104 га, під озимий ячмінь — 357 га (з них 295 га на зрошенні) і під пшеницю — 606 га (на зрошенні 111,8 га).
«У господарстві надалі ми будемо переходити на безполицевий обробіток ґрунту. Якщо в минулому сезоні тут ще робили оранку, культивацію, то в цьому році переходимо вже на глибоке рихлення та дискування. Основними культурами в майбутньому будуть кукурудза і соя. Поки плануємо 80% кукурудзи і трохи сої, але протягом 2-3 сезонів хочемо вийти 50/50. На незрошуваних землях буде трипільна сівозміна: пар, озима пшениця, соняшник. У цьому році була пшениця після пару, наступного року планується соняшник уже», — поділився Євген Корольов, головний агроном ДП «Альфа Фарм».
Іван Войко, головний агроном кластера «Бровари» A.G.R.Group, розповів, що, зазвичай, у регіоні сівозміна на богарі сформована таким чином: пшениця-пар-пшениця. Також пан Іван відзначив, що для цієї місцевості характерно, що аграрії 10-12 разів проводять культивацію з весни до осені від бур’янів, тобто механічним шляхом зберігають вологу, руйнують капіляри.
Весна цього сезону пройшла добре, відзначають експерти, влітку почались сильні дощі, подекуди з градом та шквалами вітру. На деяких полях у господарстві фіксували пошкодження листя кукурудзи, яке на врожай не має сильно повпливати.
Як зазначив головний агроном, край, де розташоване господарство, дуже сприятливий до розвитку та розповсюдження шкідників, тому тут варто уважно працювати з інсектицидами.
«На Київщині в нас там подекуди зустрічаються стебловий метелик, совка може з'явитися, а на Херсонщині стеблові метелики з'являються 2 рази протягом сезону. На сьогоднішній день найкритичніше для регіону поширення бавовняної совки у цьому сезоні. Хоча місцеві агрономи кажуть, що це повторюється кожен рік. Тут поряд Асканія-Нова, тож багато сивашів, степи, тож багато шкідників там розвиваються. Тим паче, що є люди, які вирощують овочеві культури, та, які в цілях економії можуть знижувати інсектицидні норми. Після цього проявляється резистентність та й поширеним тут є використання фальсифікатів», — розповів пан Іван.
Також Євген Корольов додав, що вирощування кукурудзи та сої на Херсонщині без зрошення малоефективне, адже тут просто не вистачить тих опадів, щоб отримати достойний урожай, а тим паче вирощувати кукурудзу з пізнім ФАО, це взагалі нереально.
Зараз у господарстві 43 дощувальні машини «Фрегат» і до кінця року планують ще орієнтовно 700 га поставити на зрошення. На цих землях будуть використані вже нові 5 машин від Valley чи Zimmatic, що планують закупити.
«Всього у нас 2371,3 га під зрошення. Зрошувальні машини у нас зараз старої модифікації, є з 1987 року агрегати, звичайно, їх важче обслуговувати, ніж ті, що будуть нові. З новими технологіями і якість поливу буде набагато ефективнішою, ніж зараз. Але і про модернізацію дощувальних машин «Фрегат» не забуваємо. Так у цьому році ми замінили старі дощувачі (так звані «кобрачки» ще використовуються з радянських часів) на більш технологічні І-Wob. І-Wob на відміну від «кобрачок» більш рівномірно розподіляє воду для поливу, має стійкість до вітру та випаровування. Також на «фрегати» було встановлено кінцеві дощувальні апарати Komet, які збільшують площу поливу в середньому до 3,5 га. Раніше старими конструкціями землі забивали, а з І-Wob більш рівномірний вилив виходить. Ось бачите по факту культура більш вирівняна, нема таких там хвиль, все рівненько», — зауважив Аарон Листопад, головний агротехнік підприємства.
Зараз одну площу завдяки машині «Фрегат» у господарстві проходять за 5 діб, а з новою технікою зможуть за 3, що дозволить і швидше, і з тією ж кількістю води завершити круг поливу. Також машини, що зараз є у господарстві, йдуть тільки по часовій стрілці, тобто назад повернути не можуть, а нова техніка йде і в реверс, і є фронтально-кругові.
Організація поливу — це не миттєва справа, а завчасно спланований процес. Як розповіли спеціалісти компанії потрібно враховувати температурний режим, прогноз погоди, людський фактор і зношення системи.
«У нас проблема з зрошувальною системою, тому що центральній трубі вже більше 40 років і вона часто прориває. Коли у сусіда прорвало — ти зупинився з поливом і повинен це ще врахувати. Дзвониш диспетчеру: «Хочу заявку на завтра зробити на полив», а у відповідь: «Не вийде, буде на вечір». Також у Новотроїцьку, коли грім чи блискавка, вимикають насосну станцію за протоколом, хоч там може й не бути навіть дощу. Регламент такий», — додав Іван Войко.
Як зауважив головний агроном кластера, у господарстві враховують думку фахівців Інституту зрошення, але трохи йдуть на випередження, адже знають, з чим надалі можуть виникнути проблеми.
Станом на кінець серпня було проведено по 5 поливів (разом з сходовикликаючим) на сої та кукурудзи.
«Протягом останнього місяця літа спостерігалася спекотна погода, температурні максимуми доходили до +38 вдень і вночі не знижувалася менше +20. Також подекуди ми фіксували сильні вітри. Час від часу траплялися опади у вигляді сильних злив. Місцями випадало до 60 мм. Стан культур задовільний. У кінці серпня на перших посівах кукурудзи вже з'явилася «чорна точка», що буде свідчити про початок інтенсивної вологовіддачі. Посіви сої знаходиться у фазі наливу», — підсумував Іван Войко.
Особливості вирощування кукурудзи та сої на зрошенні
У господарстві вирощують кукурудзу з ФАО 400-440, випробовують гібриди П9911, П9903 від Pioneer та ДКС4717 від Monsanto. Початок посівної кампанії культури тут стартував 25 квітня, а в цілому тривала вона трохи більше тижня.
«Цей край дуже відрізняється, тут все дуже швидко росте, тому ми використовуємо дуже пізні сорти. Наступний рік ми закладемо експеримент на 150 га буде гібрид кукурудзи з ФАО 480. Вже з досвіду бачимо, що потрібно намагатись раніше сіяти, тож на наступний рік будемо виходити в поле за нагоди з 15 квітня», — розповів пан Іван.
Головний агроном ДП «Альфа Фарм» зауважив, що цьогоріч проблеми були весною вийти в поле. На диво, тут мали дуже вологу весну, багато дощів, як для цього регіону. На землях підприємства специфічний ґрунт, темно-каштанові та важкосуглинкові ґрунти. Тож коли там заходили в поле рано, то просто забивалася техніка, диски, тому чекали фізіологічної стиглості землі.
Іван Войко згадує, що коли він навчався, то їм розповідали, що по аналітиці і по фізіології, наприклад, до 7 листка кукурудзи треба 30 мм опадів. Коли головний агроном кластера «Бровари» A.G.R. Group аналізував ці дані по Київщині у 2018 році, то вони співпали з навчальною теорією. Тоді у той врожайний сезон до цієї фази розвитку рослин стільки мм і випало, а потім вже прийшло наростання.
«А на Херсонщині, коли я лише сюди приїхав, мені сказали, що до 6 листка не треба поливати. Звісно, це здивувало, адже було сухо на 10 см, але пояснили, що це змушує кукурудзу більше коренево рухатись глибше. У Херсонській області на глибині 30-50 см десь 1700 мм доступної вологи. І якщо ми змусимо кукурудзу розвинути кореневу систему, розгалужену, потужну, то в критичні моменти того запасу вологи вистачить на 4 дні, навіть до неділі. І з урахуванням всіх поломок техніки і спорядження, людського фактору, ми можем це все використати», — додав Іван Войко.
З досвіду минулих сезонів, в цьому районі здійснювали як мінімум 12 кругів поливу за вегетацію. Але цьогоріч випадають сильні та нетипові для цієї місцевості опади, тож декілька поливів у компанії пропустили. У господарстві здійснюють поливи по 350-500 метрів кубічних/га.
«В цьому році ми робили сходовикликаючий полив, тому що тут дуже швидко висихає земля, адже весною східні вітри дуже сильні. Тут є така приказка, що сьогодні рано, а завтра вже пізно сіяти. Адже ґрунт швидко і нерівномірно висохає, і виходить так, що при сівбі насіння буде десь у волозі, а десь у сухому. Ці рослинки, звісно, зійдуть, але це будуть невирівняні сходи», — зазначив Іван Войко.
Головний агроном кластера «Бровари» додав, що на Київщині при внесенні страхового гербіцида, коли рахують листочки, то в результаті є і 2, і 3, і 4 листочків. А на Херсонщині завдяки сходовикликаючому поливу всі сходи одномоментно з'являються, проблем нема. Іван Войко додав, що навіть в Бориспільському районі стоять зрошувальні машини і в господарствах бачать приріст врожаю на 2-3 т/га.
«Знаю багато прикладів аграріїв, які в минулому посушливому році, мали кукурудзу, в якої початки не позав’язувалися. У людей були проблеми, адже кукурудза виросла по 3-4 метра. Але якби там зрошення було — був би урожай точно», — додав експерт.
Агрохолдинг A.G.R. Group співпрацює з «Аграрною технологічною компанією» (АТК) Юрія Дробязко. Від них перейняли американську модель вирощування. Сою на господарстві посіяли 27 травня, що є пізнім терміном для сівби, а сходи отримали десь 3-5 червня. Вирощують у ДП «Альфа Фарм» класичну сою.
«Міжряддя було 35 см. Норма висіву — 500 тис. насінин на га. Інокуляцію проводили препаратом ХіСтік Соя у нормі 800 грам/т перед посівом, без добрив. Цей процес пройшов ефективно, дуже багато бульбочкових бактерій зав'язалося», — поділився Євген Корольов.
Головний агроном кластера підсумував, що із зрошенням у господарстві можуть регулювати врожайність, особливо, враховуючи зміни клімату.
«На сьогоднішній день я більше ніж задоволений, тому що бачу, як вегетують та розвиваються рослини, є потенціал на успіх. Моя особиста думка, що зрошення піде на Північ, адже це суттєве зменшення ризиків. Треба пробувати і робити. Однозначно зрошення — це плюс», — підкреслив пан Іван.
Теорію не завжди можна застосувати в практику. Також агрономи компанії зауважили, що, звичайно, потрібно звертатися за поміччю, до інших людей прислухатись, місцевих, треба аналітично до всього підходить.