Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Технологія вирощування проса
Не надто вибагливе, але й не дуже популярне. Витривале до погодних умов, але не витримує конкуренцію з іншими зерновими. Просо — що й до чого у вирощуванні.
У 2021 році агровиробники засіяли просом 96,7 тис. га і ці показники суттєво менші за ячмінь і жито. Про пшеницю годі й говорити. І хоч це й небагато, все ж варто поговорити детальніше про саму культуру і як з нею працювати.
Просо — посуховитривала і навіть жаростійка рослина. В Україні просо можна сіяти пізно, що дає змогу рослинам продуктивно використовувати літні опади. Тому його часто застосовують як страхову культуру для пересіву озимих, а також як пожнивну після тих самих озимих.
«Основний плюс у вирощуванні проса — це постійна робота ґрунту і живе коріння. Особливо, що стосується пожнивного проса, — важливо, щоб земля не була «гола». Тим більше за температури в 50°С. Ну й отримати додаткові 1,5 т/га врожаю також досить непогано», — Андрій Щедрінов, фахівець ДП «ДГ «Великі Клини».
У своєму розвитку просо проходить такі основні етапи:
- проростання насіння,
- сходи,
- кущення,
- стеблування,
- викидання волоті,
- цвітіння,
- формування зернівок,
- дозрівання.
Це факультативна самозапильна рослина. Перехресне запилення спостерігається у 1-10% рослин, іноді — 15-20%.
Має просо мичкувату кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину 1-1,2 м і глибше, у боки — до 0,5 м. Краще розвивається на пухких ґрунтах, формуючи густе сплетіння коренів. При достатній вологості ґрунту, елементів живлення та теплій погоді на нижніх надземних стеблових вузлах можуть утворюватися повітряні (опірні) корені. Характерною особливістю кореневої системи проса є її недостатня засвоювальна здатність.
Загалом, просо не надто вибагливе до ґрунтів, а от до аерації навпаки: на щільних і перезволожених ґрунтах сходи часто затримуються в рості, а то й гинуть.
До високих температур просо стійке, а от холодна погода є нищівною для нього. За температури - 3-5°С сходи проса гинуть. Насіння проростає за температури не нижче +8-10°С, а для появи сходів потрібно +10-11°С. Оптимальною ж температурою для цвітіння є 20-24°С.
Знову ж таки, температуру 30-40°С просо витримує краще за інші злакові культури. У середньому за 20 днів до викидання волотей у проса настає критичний період щодо вологи, який продовжується до кінця цвітіння. Дефіцит вологи під час цієї фази спричинює стерильність колосків і, як наслідок, втрати врожаю. Для забезпечення високого врожаю проса необхідно, щоб вологість ґрунту була на рівні 60-80%.
Просо — досить світлолюбна рослина. Недостатнє освітлення, посилене низькими температурами у фазі трубкування та викидання волоті також спричиняє стерильність колосків.
У польових умовах просо цвіте протягом 30-40 днів. Приблизно така ж і тривалість достигання зерна. Вегетаційний період скоростиглих сортів проса становить 60-80 днів, а пізньостиглих — 100-120.
Продуктивна кущистість рослин проса становить 2-5; маса 1000 зернівок — 5-9 г; плівчастість — 20-30%; вихід пшона — 65-85%.
Найбільш високі і стабільні врожаї проса можна отримати при посіві в оптимальні рядки. Якщо в посівному шарі достатньо вологи, насіння загортають на глибину 3-5 см, а якщо її недостатньо, глибину загортання збільшують до 5-7 см.
Дуже важливо не допускати розриву у часі між передпосівним обробітком ґрунту і сівбою, щоб посіяти насіння у вологий його шар. Оптимальна норма висіву насіння при рядковому способі сівби для Північного Лісостепу і Полісся — 3,7-4,0 млн/га (28-30 кг/га), Центрального Лісостепу — 3,3-3,5 млн/га (24-26 кг/га), Степу — 2,3 млн/га (16-18 кг/га).
Кращими попередниками для культури є зернобобові, картопля, цукрові буряки, багаторічні трави, баштанні культури. Просо у монокультурі є не надто вдалою ідеєю, а також сіяти його не варто після сорго, соняшника, ярого ячменю, суданської трави та кукурудзи, адже з цією злаковою вони мають спільних шкідників, таких як кукурудзяний стебловий метелик.
При виробі сорту проса аграрії в першу чергу звертають увагу на такі показники:
- період вегетації,
- потенціал врожайності,
- посухостійкість,
- стійкість до осипання.
Враховуючи, що сортів не так багато, є певні фаворити, яким надають перевагу сільгоспвиробники, так найпопулярнішими сортами на сайті SuperAgronom.com є Полтавське золотисте та Біла альтанка.
Збирання проса відбувається як двофазно так і прямим комбайнуванням. Про це також варто подумати, обираючи насіння, адже, у разі відсутності засобів для проведення двофазного збирання варто звернути увагу на сорти проса, завдяки високій стійкості до осипання (8,5-9,0 балів) можна збирати прямим комбайнуванням за вологості зерна 15,5-16,0% без істотних втрат врожайності. Тоді як збирання за такої вологості інших сортів може призвести недобору 30-40% врожаю, наприклад, Омріяне, Чабанівське і т.д.
Якщо говорити про елементи живлення, то просо вибаглива культура. Зі 100 кг отриманого врожаю з ґрунту виноситься 2,5-3,5 кг азоту, 1-1,5 фосфору і 2-3 кг калію. Тому під основний обробіток варто вносити мінеральні фосфорно-калійні добрива. Рекомендовані норми: на Поліссі по 60-70 кг/га, в зоні Лісостепу 40-60 кг/га фосфору і калію; у Степу 40-50 кг/га фосфору і 30-40 кг/га калію.
Підживлюють також просо за достатньої забезпеченості ґрунту вологою, переважно азотними добривами, які вносять у норміі близько 20 кг/га азоту до виходу рослин у трубку.
Недобір врожаю від бур’янів сягає 10-15%, а в умовах сильної забур’яненості - 50% і більше, особливо у фазу двох-трьох листків. У цей період низька активність кореневої системи, тому під посіви проса потрібно відводити родючі, чисті від бур’янів поля. Крім того, обробка гербіцидами є однією з основних операцій при вирощуванні цієї культури. Аграрії вносять гліфосат до сівби, а далі, протягом сезону вже гербіциди на світ, так би мовити, смак.
«У нашому регіоні, на Полтавщині, маємо проблему зі злаковими бур’янами, зокрема на просі цього року було чимале поширення мишію.А його прибрати з поля дуже проблемно і економічно невиправдано. Однак вносили гербіциди від дводольних, а саме Естет», — зауважив Роман Мироненко, головний агроном ТОВ «МК Агроленд».
Найнебезпечнішою хворобою для проса вважають сажку. Недобір врожаю може сягати 30% і більше. Аби захистити просо від сажки варто:
- протруювати насіння;
- дотримуватись сівозміни;
- своєчасно сіяти;
- сіяти стійкі до хвороби сорти.
Наразі все обробки позаду і просо тепер активно збирають. Поки середня врожайність по країні складає 2,5 - 3 т/га.
«Вирощуємо просо вже років п’ять. Це дуже корисна для сівозміни культура, чудовий попередник для інших культур. Сіяли кукурудзу по просу і отримали прибавку врожаю 3 т/га. До речі, кілька днів тому якраз зібрали врожай проса — близько 3 т/га цьогорічний результат», — розповів Валерій Катькало, керівник ТОВ «МК Агроленд».
Тому, хороших врожаїв та не забувайте їсти пшоняну кашу — вона неймовірно корисна.
Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com