Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Десикація посівів соняшника та сої
Незабаром розпочнеться збиральна кампанія соняшника та сої, і для того, щоб зменшити втрати під час збирання врожаю, велика кількість аграріїв проводить десикацію — процес переджнивного підсушування рослин хімічними препаратами, що дозволяє пришвидшити достигання культури мінімум на 5–10 днів, частково знищити бур’яни, забезпечити рівномірне достигання, зупинити розповсюдження хвороб та покращити якість вирощеного врожаю.
Про особливості та нюанси проведення десикацїї в різних регіонах України SuperAgronom.com розповіли експерти компанії «UKRAVIT».
Південний регіон
Дмитро Худяков, менеджер із технічної підтримки «UKRAVIT» в Херсонській області, розповів, що в Південному регіоні соняшник на богарних площах десикацію проводять рідко, оскільки через гідротерміні умови він сам встигає досягнути фізіологічної стиглості.
«Хоча якщо випадає рік із нетиповими погодними умовами, наприклад, як поточний, з великою кількістю опадів, або коли при висіванні спостерігається брак вологи, який призводить до нерівномірного достигання рослин в полі, десикацію провести необхідно. Також десикація необхідна при вирощуванні соняшника на зрошенні, оскільки в такому випадку йдеться про інтенсивне вирощування й часто спостерігається надмірне засмічення бур’янами», — відзначив експерт.
Крім того, зважаючи на особливості кліматичних умов Півдня, з великою кількістю тепла та активною інсоляцією, останнім часом в регіоні почали практикувати післяжнивне вирощування соняшника — ультраранніх його гібридів. Й оскільки збиральна кампанія в такому випадку зазвичай припадає орієнтовно на середину жовтня, коли погодні умови характеризуються опадами та недостатньою кількістю тепла, в такому випадку без десикації не обійтися.
Соя в південних областях вирощується на зрошенні. Якщо мова йде про пожнивну сою, то її десикують майже завжди, навіть якщо йдеться про скоростиглі сорти. Це роблять для того, щоб зменшити втрати врожайності, коли нижній ярус вже встиг достигнути, а верхній — ні.
«На необхідність проведення десикації соняшника впливають погодні умови. Адже якщо стоятиме волога погода, то листова маса соняшника буде зеленою, в той час як кошики розпочнуть набувати лимонного забарвлення. І якщо температури й надалі будуть помірні і випадатимуть опади, це може тривати ще досить довго. Така ситуація впливає не лише на дозрівання культури, а й на розвиток гнилей корзинки, які можуть суттєво пошкодити врожай і спричинити його втрати. Виправити ситуацію в такому випадку може тільки десикація. Впливають на необхідність десикації соняшника і групи стиглості сортів і гібридів: якщо йдеться про посіви соняшника оптимальних строків, то вона в умовах Півдня може й не знадобитися, а от якщо це будуть післяжнивні або дуже пізні посіви ультраранніх гібридів, десикація обов’язково необхідна», — зауважив фахівець компанії «UKRAVIT».
Якщо говорити про сою, то тут погодні умови на необхідність десикації впливають дещо менше (окрім випадків, коли культуру вже не зрошують, але є дощі, які заважають своєчасному збиранню врожаю, та коли панує несприятливий температурний режим). Вища ймовірність необхідності десикації складається за умови вирощування пожнивних сортів.
В посівах соняшника процес десикації розпочинають, коли тильна сторона кошика стає лимонного кольору, а пелюстки-обгортки буріють. В цей період вологість насіння становить зазвичай 20-25% або 25-30%. Тобто, навіть якщо на культурі ще є зелені листки, зважати варто на кошик. Але є й винятки: якщо погода складається несприятлива, або відзначається значне пошкодження кошиків шкідниками, наприклад, совками, які можуть сприяти подальшому ураження культури гнилями, тоді десикацію припустимо розпочати на 5-6 днів раніше за вологості насіння до 35 % (але не більше, оскільки тоді є ризик втратити показник олійності).
«Для десикації соняшника в портфелі «UKRAVIT» є наступні препарати: Десикант (д.р. дикват дибромід), Десикант Макс (д.р. дикват дибромід), Гліфовіт (д.р. ізопропіламінна сіль гліфосату), Гліфовіт Екстра (д.р. гліфосат, калійна сіль 663 г/л у кислотному еквіваленті, 540 г/л) та Галант (д.р. глюфосинат амонію). Обрання препарату залежить від того, наскільки швидко нам необхідно розпочати збирання врожаю. За застосування Десикант Макс збирання можна почати вже на 5-6-й день після обробки. Препарати гліфосатної групи застосовуються по більш активній вегетації, тож збирання врожаю можна розпочинати через 11-14 днів після обробки. Препарати на основі глюфосинату амонію в нашому регіоні для десикації соняшника поки що не застосовуються. Однак вони мають суттєву перевагу, адже дуже добре підсушують насіння, і їх найчастіше застосовують, коли соняшник повністю достиг, але погодні умови заважають насінню досягнути кондиційних показників, а також за умови забур’яненості. Збирання врожаю після обробки такими препаратами можна розпочинати через 8-10 днів після обробки», — розповів Дмитро.
Посіви сої необхідно десикувати, коли побуріли середній і нижній яруси бобів (50-70% бобів на рослині) за 7-10 днів до збирання врожаю. Вологість насіння має становити до 35%. Щодо обрання відповідних діючих речовин, то варто віддати перевагу препаратам Десикант і Десикант Макс на основі диквату дибромід та Галант на основі глюфосинат амонію, оскільки на Півдні соя вирощується переважно некласична і на зрошенні.
«Основна помилка місцевих аграріїв в нашому регіоні полягає в тому, що іноді вони не до кінця розуміють механізм дії препарату, зокрема диквату дибромід. Дія таких десикантів відбувається вдень, оскільки цій діючій речовині для ефективної дії необхідна активна сонячна інсоляція. Проте бувають випадки, коли препарат вносять у вечірні години, а на ранок спостерігається похмура чи дощова погода, тож очікувана ефективність знижується. Необхідно також звертати увагу на витрату робочого розчину, яка має бути максимальною, щоб повноцінно забезпечити змочування всієї рослини, а також на розмір крапель робочого розчину, який має перебувати в межах 200-300 мКн», — зазначив фахівець.
Також деякі аграрії можуть помилятися із фазою культури, в яку необхідно провести десикацію, тобто, вносять препарат трохи запізно або трохи зарано, що також впливає на ефективність десикації. В умовах Півдня варто зважати й на наявність у посівах проблемних бур’янів, наприклад, лободи білої, що має потужні воскові нальоти та є важкоконтрольованим видом. Залежно від умов розвитку цього бур’яна, його стійкість до погодних умов, а отже, і до пестицидів зростає. Тому при десикації доцільно додавати до робочого розчину ад'юванти, які поліпшують його розтікання, мають пенетраторні властивості та в цілому підвищують ефективність дії препаратів.
«В цьому агросезоні компанія «UKRAVIT» вивела на ринок новинку: органосиліконовий ад'ювант Інгрес, який забезпечує миттєве розтікання робочого розчину по поверхні, сприяє швидкому проникненню препаратів (пенетратор), збільшує площу покриття робочим розчином у кілька десятків разів та підвищує ефективність пестицидів та агрохімікатів у складних погодних умовах. Цей ад'ювант вже має шалений успіх серед аграріїв Півдня», — розповів Дмитро.
Крім того, в умовах Півдня має значення якість води, яку застосовують для десикації, зазначає експерт. В Херсонській області рН води не буває менше 7,5, а іноді він сягає навіть до 9,5. Між тим, цей показник є дуже суттєвим для проведення якісної десикації, як і жорсткість води. Тому при десикації варто підкислювати воду робочого розчину, стабілізувати її за допомогою продуктів Айворі та Айворі Плюс.
Варто пам’ятати, що при десикації дикватами важлива не лише якість, а й кількість води. Якщо йдеться про наземні обприскувачі, то це має бути не менше 200 л, а то й 300 л. Якщо ми говоримо про авіаобприскування, то від 5 л (дрони) до 120 л (літак). В цьому питанні також важливо брати до уваги погодні умови, які складаються на момент десикації: спекотна вітряна погода та десикація несумісні, оскільки відбувається знос краплин на сусідні поля, і вони можуть пошкодити культури, що там висіяні.
Західний регіон
Сергій Циганчук, менеджер із технічної підтримки «UKRAVIT», зауважує, що десикація в Західному регіоні — агроприйом дуже розповсюджений: адже якщо агрономи там прагнуть отримати максимальний врожай без зайвих складнощів, проводити її однозначно необхідно. Тим паче, це питання актуалізувалося із залученням в процес агровиробництва авіаційної техніки. Економічність і доцільність цієї операції в умовах західних областей однозначно є виправданою і забезпечує додатковий прибуток, оскільки восени, під час збиральної кампанії соняшника та сої, погодні умови часом складаються нестабільні.
«В нашому регіоні початок збирання врожаю соняшника та сої зазвичай припадає на середину вересня. В цей період погодні умови тут складаються досить нестабільні, із дощами, туманами, підвищеною вологістю тощо. Тож щоб пришвидшити дозрівання врожаю соняшника та сої та оперативно провести збиральну кампанію цих культур, місцеві аграрії дуже часто проводять десикацію. Як правило, в західних областях віддають перевагу вирощуванню ранньо- та середньоранніх сортів сої і гібридів соняшника. В наших кліматичних умовах вони можуть достигати та підсушуватися нерівномірно. Тому за таких умов нехтувати десикацією не варто, оскільки вона сприяє одночасному дозріванню врожаю та поліпшенню його показників», — підкреслив спеціаліст.
Строки проведення десикації визначаються за візуальними ознаками, дозріванням самої культури та вимірюванням вологості. В основному, десиканти застосовують при вологості насіння 25-30%, у фазі фізіологічної стиглості. Планувати десикацію необхідно, виходячи з цих показників, а також залежно від ступеня забур’яненості поля, групи стиглості гібриду чи сорту культури тощо.
В основному, для десикації посівів соняшника та сої в Західному регіоні застосовують препарат на основі диквату Десикант Макс. На соняшнику також використовуються десиканти на основі гліфосатів Гліфовіт та Гліфовіт Екстра, однак рідше. Якщо десикація проводиться з використанням дронів, то Сергій Циганчук рекомендує додавати до робочого розчину ад'юванти, які покращують розтікання розчину, його утримання на оброблюваній поверхні та проникання.
«Із проведенням десикації за допомогою дронів при високих температурах повітря, підвищеній вологості та вітрових потоках відбувається дрифт десиканту, тобто він може потрапляти на сусідні поля/культури та «підпалювати» їх. При цьому соя та соняшник вже не отримають необхідну для якісної десикації норму діючої речовини. Тому за таких погодних умов із десикацією варто зачекати і не проводити її, допоки не складуться сприятливі умови. У випадку обробки обприскувачами чи авіаметодом використання води має становити 70-100 л, що для десикації є цілком доречним, тож робочий розчин буде якісно покривати поверхню рослини та ефективно діяти. Тому десикація з використанням обприскувачів буде ефективнішою та швидше підсушуватиме рослину», — підсумував експерт.
Також при десикації досить часто не враховують температурний режим: оптимальною для внесення десикантів є температура повітря 15-25°С. Крім того, потрібно обирати відповідну техніку, високоякісні препарати та враховувати умови їх внесення.
Північно-Центральний регіон
Роман Ракша, менеджер із технічної підтримки «UKRAVIT» в Черкаській області, відзначає, наступні перевагами десикації:
- покращення збирання, підсушування зелених і вологих органів рослин;
- знищення бур’янів у посівах;
- зупинка розвитку хвороб кошика, білої та сірої гнилей;
- забезпечення одночасного дозрівання рослин і зерна та раніший початок збору посівів.
«Для досягнення максимального ефекту від процесу десикації препарат Десикант Макс важливо поєднувати з ефективною технологією його внесення. Обробку препаратом Десикант Макс рекомендовано проводити в похмурий день або ж у ранкові та вечірні години. Це забезпечить глибоке проникнення препарату в тканину до того часу, як сонячні промені активують роботу диквату. При потраплянні диквату на рослину в сонячний день процес десикації розпочнеться миттєво. Обов’язково пам’ятайте, що дикват не діє в темний період доби», — зауважив спеціаліст.
Практика проведення десикації в господарствах в більшості залежить від кількості посівних площ, зайнятих під такі культури, як соняшник та соя, і наявної збиральної техніки в господарстві. Технологія проведення десикації передбачає використання авіаційної техніки та причіпних і самохідних обприскувачів. Їх вибір залежить від посівних площ, строків проведення, біологічних особливостей культури.
Причіпні та самохідні обприскувачі за принципом дії є штанговими. Вони забезпечують кращу рівномірність розподілення десиканту на поверхні оброблюваних культур і менше залежать від погодних умов. З авіаційної техніки використовують малогабаритні літаки, гвинтокрили, а в останні роки набуває популярності застосування дронів, які комплектують різними розпилювачами для якісного внесення робочого розчину. Під час обприскування першочергово враховують швидкість вітру і температуру повітря.
«Розпочинати десикацію сої слід у фазу початку побуріння бобів нижнього та середнього ярусів за вологості зерна не більше 35%; загальна врожайність, маса 1000 насінин та якісні показники при цьому вже не зменшуються. Окрім товарних посівів, передзбиральній десикації підлягають також насіннєві посіви сої. Десикація насіннєвих посівів дає можливість отримувати насіння сої з високою енергією проростання і схожістю навіть у несприятливих для достигання умовах. Десикацію насіннєвих посівів проводять препаратами з діючою речовиною дикват», —зазначив Роман.
Десикацію соняшника проводять з метою прискорення дозрівання і збирання врожаю та зниження його втрат від грибкових хвороб кошика (білої, сірої гнилі). Десикацію краще проводити за вологості зерна близько 20-25%. Практика показує, що такий стан настає через 35-40 діб після масового цвітіння рослин соняшника.
«Характерними ознаками для початку десикації є кошики соняшника, забарвлені в типовий лимонний колір, та сухі листки, розміщенні біля кошика. Місцеві аграрії проводять десикацію препаратами Десикант в нормі 3,0 л/га або Десикант Макс в нормі 1,5 л/га. Можна використовувати й інші препарати, на основі гліфосатів: у випадку великої кількості однорічних та багаторічних бур'янів — Гліфовіт (3,0 л/га), Гліфовіт Екстра (2,0-2,5 л/га)», — розповів спеціаліст.
Роман Ракша рекомендує дотримуватись регламенту внесення пестицидів, здійснювати моніторинг метеоумов, зважати на фізіологічний стан рослин та вологість зерна.
Східний регіон
Юрій Попов, менеджер із технічної підтримки «UKRAVIT» на Сході, зауважує: якщо посівна кампанія соняшника була проведена своєчасно, строки посіву були оптимальними, і висівалися не пізні гібриди, то при агрокліматичних умовах східних областей можна обійтися й без десикації.
«Та якщо з сівбою соняшника запізнилися, то в такому випадку десикацією нехтувати не варто, оскільки погодні умови під час збиральної кампанії можуть скластися нестабільні, а цей прийом забезпечить підсушування культури, її рівномірне дозрівання та комфортне збирання врожаю. Однак такі випадки у східних областях трапляються досить рідко. Тож навіть в умовах поточного сезону, з його мінливими реаліями та опадами, десикація місцевим аграріям може не стати в пригоді», — зазначив менеджер компанії.
Як вже було сказано, якщо йдеться про пізні гібриди, десикація може прискорити збирання врожаю соняшника та забезпечити рівномірність дозрівання. Це підвищить якісні показники зерна, а також застрахує аграрія від непередбачуваних погодних умов. Тобто, якщо прогнозуються опади, десикація допоможе нівелювати цей фактор і зібрати врожай на тиждень-другий раніше.
«Для планування десикації необхідно враховувати декілька факторів, як-от вологість зерна соняшника та загальний фізіологічний стан культури. В нашому регіоні для десикації посівів обирають препарати Десикант або Десикант Макс, рідше — Гліфовіт або Гліфовіт Екстра. Препарат Десикант застосовують при вологості зерна 20-25%, це приблизно 86-88 фаза по ВВСН, коли зворотна сторона кошика жовта, а прилистники — коричневі. Якщо ж йдеться про сильно забур’янені посіви, краще віддати перевагу препарату Десикант Макс або Галант. Концентрація діючої речовини дикват в ньому є вищою порівняно з аналогічними десикантами, представленими на ринку України. Він забезпечує швидку дію, здатну проявлятися вже за кілька годин після застосування. По перерослим бур’янам віддають перевагу застосуванню десикантів Гліфовіт або Гліфовіт Екстра, однак термін очікування від обробки до збирання врожаю ці препарати мають триваліший порівняно з дикватами (14 днів проти 5-6-и), тож їх застосовують рідше», — підкреслив Юрій.
Хоча деякі господарства проводять десикацію без застосування ад'ювантів, Юрій Попов рекомендує неодмінно додавати їх до робочого розчину.
«Упродовж 7 років ми застосовуємо препарати Десикант і Десикант Макс на пшениці, досить ефективні засоби. А завдяки застосуванню ад’юваната-прилипача Інгрес робота значно пришвидшилась. Після обробки посівів десикантом із прилипачем на 2-3-й день уже заходили комбайнами на збирання. Плануємо застосовувати цей засіб і на соняшнику. Також Інгрес дає змогу зменшувати норму виливу, адже він розтягує навіть дрібні краплі на більшу площу листкової поверхні, таким чином діюча речовина краще покриває рослину і проникає всередину. До слова, дуже добре спрацьовує Інгрес і при обробці гербіцидами. Якщо раніше ми використовували 200 л/га робочого розчину, то з його застосуванням зменшили до 50 л/га. А це економія води, часу, коштів», — каже Володимир Гаврилов, керівник ТОВ «Чугуєво», Дніпропетровська обл.
Також ад'юванти покращують покриття поверхні культурних рослин і бур’янів робочим розчином, поліпшують його розтікання та проникнення, що забезпечує високу якість десикації. В цьому сезоні в портфелі компанії «UKRAVIT» з’явилася новинка — органосиліконовий ад'ювант Інгрес, який, безумовно, стане у пригоді місцевим аграріям при десикації та інших технологічних операціях.
«При десикації аграрії можуть допускати помилки, які знижують ефективність цієї операції. Так, серед найпоширеніших є неврахування умов внесення десикантів. Справа в тому, що препарат може діяти тільки на початку процесу фотосинтезу, а під дією ультрафіолетового випромінювання він починає швидко руйнуватися. Тому найкраще десикацію проводити в ранкові або вечірні години. Також, як я вже зазначав раніше, важливо підібрати оптимальну діючу речовину, виходячи з реалій конкретного поля та особливостей сезону», — розповів експерт.
Крім того, варто звернути увагу на якість води, що використовується для приготування робочого розчину, оскільки гліфосати та диквати до неї досить чутливі. Справа в тому, що з підвищенням рН води збільшується швидкість лужного гідролізу більшості пестицидів: тобто, чим довше суміш лишається в баку обприскувача, тим більший ступінь її деградації. Відповідно, тим меншу від запланованої норму препарату дістануть культурні рослини, й тим гірше буде проведена десикація посівів. Оптимальний показник рН води для гліфосату становить 4,0-4,5, глюфосинату амонію – 5,5, диквату – 5,0. При рН води 7 і вище ці діючі речовини є нестабільними та піддаються гідролізу.
«Також важливо підібрати оптимальний вилив води робочого розчину. Дуже часто норму ставлять 100-150 л, однак за відсутності якісної техніки цього замало. Тому я рекомендую підвищувати його до 200-250 л, щоб краще покрити поверхню оброблюваних рослин. Також значення має підбір правильних форсунок, зазвичай це форсунки з номерами 2-3 та розміром крапель 200-300 мікрон», — підсумував спеціаліст компанії.
Юрій Попов рекомендує при десикації додавати аміачну селітру, щоб посилити дію діючої речовини десиканту, а також нагадує не забувати про ад'юванти та кондиціонери води.