Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Поки що одним із основних ворогів сої на наших полях є бур’ян
Максим Бернацький — керівник ТОВ «Рост-Агро», але керівник не зовсім звичайний. Максим Михайлович у себе в компанії і за керівника, й за агронома, тому всі виробничі процеси добре знає зсередини. Про свій власний досвід вирощування сої на насіння він розповів на конференції «Адама Україна», присвяченій саме цій перспективній культурі.
Обробка насіння та сівба сої
«Інокуляцію ми проводимо завжди, для нашого господарства це — безкомпромісна операція. Стандартна для нас обробка насіння — фунгіцидно-інсектицидний протруювач та інокулянт, кількість робочого розчину використовується приблизно 6 л/т, можливо, трохи більше. Щодо інокуляції, то я віддаю перевагу рідким препаратам. Взагалі у мене до інокулянтів лише три вимоги: рідка препаративна форма, максимальний титр бактерій, наявність екстендеру. Якомусь конкретному препаратові я не віддаю перевагу, в даному випадку дивлюся більше на ціну, а не на виробника, хоча репутація виробника, звісно, враховується», — говорить керівник господарства Рост-Агро.
Обробка насіння проводиться одноразово, інокуляція виконується одночасно з протруюванням. Час між обробкою насіння і посівом, бажано, мінімальний, на практиці це рідко більше 7 днів. Норму робочого розчину в господарстві намагаються не перевищувати та не допускати пошкодження насіння.
«Мені вистачило в один рік побачити оброблене насіння, де була перевищена норма робочого розчину – це практично гарантований спосіб погубити насіннєву партію. Дуже крихка та дуже чутлива насіннєва оболонка в сої. Якщо в процесі обробки ми дамо надмір рідини, та ще й враховуючи рухомі деталі самої машини, а також взаємодія зерен між собою — на виході ми отримаємо значну кількість половинок зерна».
Норму посіву на насіннєвих посівах Максим Михайлович вибрав, за його словами, «мінімально оптимальну»: 430 тис. нас./га (для конкретного сорту). Висівалася соя із міжряддям 20/50.
«Досить низька норма висіву була в нас саме на насіннєвих посівах, проте зараз я схиляюся до того, щоб така ж була і на товарних. Норма висіву та ширина міжрядь — це властивість, швидше, не технології, а сорту культури. Далеко не кожний сорт таке дозволяє. В Америці я бачив міжряддя 90, чув, що є 110. За моїм досвідом — від 15 до 70. Тут саме особливість сорту позначається десь приблизно на 90%», — пояснює Максим Бернацький. Загалом, на ранніх сортах (за суцільного посіву) норма становитиме не більше 700 тис./гектар, на середньостиглих — 430—480 тис./га.
Боротьба з бур’янами в посівах сої
2015 року у господарстві були готові до будь-якого сценарію, адже чітко бачили основні проблеми: гарно удобрене поле, досить пізній широкорядний, та ще до того ж зріджений посів, а також використання поля, на якому до цього дуже довго вирощували лише соняшник та кукурудзу. Зрозуміло, що на такому поля бур’янів було дуже багато.
«Для захисту від бур’янів застосували таку схему: Прометрекс + Дуал Голд, орієнтувалися в основному на злакові бур’яни, опосередковано Прометрекс впливав також на дводольні. На одному з полів проявилася велика кількість багаторічних бур’янів, перш за все – осот і берізка. Тому вибір було зроблено на користь Пульсару. З досвіду я знаю, що імазамокс добре працює по осоту. Через деякий час, у межах 2-го листочка, почала серйозно проявлятись лобода. На другому полі — амброзія. У зв’язку з тим, що через дощі обробити вчасно лободу й амброзію не змогли, вирішили спрацювати максимальними дозами Базаграну та додати до нього Хармоні. Висока норма Базаграну + Хармоні досить небезпечна для культури, тому вирішили дати максимальну норму, але за два прийоми. Спочатку внесли 1,5 +4 г/га, через 72 години внесли ще. Цей принцип добре спрацював, результат був хороший. Стресу по сої не було, і щодо бур’янів загалом вдалося виконати контроль», — розповідає пан Максим.
На другому полі, де було багато амброзії, застосовувався також препарат на основі кломазону. Оскільки бур’ян вже переростав, у фазі 3 листки культури, довелося використати велику норму внесення — 400 г/га. Препарат для контролю злакових бур’янів (Агіл) використовували фактично із першої квіточки на культурі, основну увагу приділяли при цьому падалиці кукурудзи (яка була попередником), а не власне бур’янам.
«У 2016 році роботу над помилками провели, схему замінили. Використали схему Прометрекс та Містраль, яка була випробувана у 2015 році на товарних посівах, котрі вирощувалися за технології No-till. Таку схему 2016 року перенесено на поливні площі. Це дозволило обмежити страхову схему. Проте із ґрунтовою схемою виникли певні проблеми. Посів ми закінчили до 10 травня, а з 12 травня уже почалося суттєве зниження температур, не більше 10°С. За рахунок температури соя почала розвиватись, через 5—6 днів після посіву були внесені гербіциди й відразу після цього пройшли великі дощі. Відбулася комбінація факторів: гербіцид внесли на поле у стадії проростання, відбулося промивання діючої речовини, що доповнилося зниженням температури. Рослина стикнулась із діючою речовиною, а низька температура сповільнила розвиток рослини, а також спричинила стрес. Поєднання цих факторів — внесення гербіциду у фазу проростання (хоча й до появи сходів на поверхні), інтенсивне промивання препарату та зниження температури — викликало досить помітну фітотоксичність. Проте слід розуміти, що це не проблема препарату, це, певною мірою, результат комбінації обставин. Водночас, ефективність даної суміші була дуже високою. Подальша обробка комбінацією Бента (2,2 л/га) + Каліф (0,25 л/га) була, швидше, допоміжною». Слід відзначити, що за технології No-till, де також була використана ця схема, таких проблем не виникло.
Фунгіцидно-інсектицидний захист сої та десикація
Фунгіциди для сої вносилися двічі, у 2015 році використовувався Абакус, у 2016 — Кустодія. Перше внесення — стандартно профілактичне, на початку утворення бобів, друге — після повного формування зерна, досить пізно. Використовували не внаслідок видимої проблеми, а профілактично, бо це був насіннєвий посів. Інсектициди 2015 року вносили не за планом, а за потребою, коли з’явився шкідник (совка). Перше внесення було у фазі повного цвітіння, бо совка почала значно шкодити посівам: перфорація листка, відкушування черешка із повною втратою листкової пластинки. Друге внесення було на початку формування зерна, совка просто перегризала верхню китицю, а на ній — до 15 бобів. У 2016 році великих проблем не було, температури були нижчими, тому активність шкідників була меншою. Хоча все одно вносили інсектицид двічі. Проте виникла проблема, якої не було у 2015 році, — кліщі. Довелося працювати дорогим, спеціалізованим препаратом.
«На насіннєвих посівах в обов’язковому порядку використовували десикант. Бо якщо хочеш отримати якість товару, потрібно збирати, коли можеш, а не коли треба. Як жовтіє до 90% бобів, вноситься десикант», — говорить Максим Бернацький.
Розтріскування та досушування сої
У більшості випадків вирішити проблему розтріскування бобів можна за допомогою підбору сортів, адже у більшості випадків це саме сортова проблема, вважає пан Максим.
«Це серйозна перешкода, але я з нею майже не стикаюсь уже років 9; у більшості випадків це саме сортова проблема. Якщо ви знаєте, що сорт сиплеться, то ви повинні зібрати його в оптимальні строки протягом короткого періоду. А ще краще — позбавитись цього сорту. Окрім того, в посушливих умовах можуть «давати слабину» навіть гарантовано стійкі сорти».
Досушувати сою директору ТОВ «Рост-Агро» також доводилося. Тут пан Максим сумнівається, що у когось була насіннєва соя після досушування. Доводилось досушувати, тому з власного досвіду підсумовує: краще мати свій комбікормовий завод опісля. Дуже малий відсоток знімання вологи за один прохід, дуже повільний процес, який обов’язково вплине на посівні якості. Краще залишати 15,5% вологості, ніж досушувати в майбутньому.
Результати та плани
«На перший рік вирощування сої з площі 230 га було закрито насіннєвого матеріалу (не повний урожай, а чистий насіннєвий матеріал) 38 ц/га, одне поле дало 45 ц/га. Другий рік проблеми були більші, закрили 34 ц/га на 416 га площі. За два попередні роки дійшов висновку, що нормою захисту оберу Прометрекс +Містраль.
Страховий гербіцид — за потреби, на насіннєвих ділянках обов’язково, на товарних насправді він у нас вноситься десь на 60% площ, на 40% вистачає ґрунтового гербіциду. Звичайно, Гліфосат спочатку — до посіву або після, але до появи сходів. Хармоні може вноситись, але дійсно вноситься не більше, ніж на 10% площ. Каліф може використовуватися значно ширше. Там, де більші проблеми, додаємо ще якісь балансуючі препарати», — підсумовує Максим Михайлович.
Максим Бернацький вважає, що саме схеми з використанням кількох діючих речовин — один із напрямків розвитку систем захисту сільськогосподарських культур. А от щодо мікроелементів Максим Михайлович висловлює певні сумніви: за його словами, він експериментував зі внесенням мікроелементів, але якихось суттєвих результатів від таких дій не побачив. Можливо тому, що, за результатами ґрунтових тестів, нестачі мікроелементів на його полях не відзначається.
Олена Мартиненко, SuperAgronom.com