Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Як вклавши 250 грн/га отримати додатково 2500 грн/га, — радять експерти з антистресових заходів
Стресові ситуації для рослин щосезону дедалі частішають. Нині все йде до того, що без «допоміжних» засобів, які доповнюють «традиційні» технології вирощування культур, скоро вже буде важко обійтись. Тож ринок антистресантів розширюється, так само як і регуляторів росту, які дають змогу коригувати ростові процеси рослин. Окремий сегмент тут займають засоби на основі гуматів. Як працюють такі препарати, наскільки вигідне їх застосування, чому деякі аграрії ставляться до них з недовірою та які аргументи припасли для скептиків у компанії, яка займається просуванням гуматів на вітчизняному ринку, — ми розпитали у фахівців ТОВ «Агротехносоюз».
Компанія «Агротехносоюз» розпочала свою діяльність та реєстрацію в Україні продуктів німецького бренду HuminTech ще 12 років тому. Нині займають понад 50% вітчизняного ринку гуматів, пропонуючи 18 найменувань продуктів — антистресантів та регуляторів росту на основі солей гумінових кислот та фульвових кислот. Працюють як із агрохолдингами, так і з середніми та дрібними підприємствами, через мережу дистриб’юторів.
У нашій розмові взяли участь Дмитро Козаренко, директор з розвитку продукту, Руслана Богова, провідний агроном-технолог, та Євген Вовненко, агроном-дослідник.
Як передусім зауважив Дмитро Козаренко, попит на антистресанти з 2009 по 2018 рік щороку ріс приблизно на 50-30%. Зараз ринок став більш стабільним і зростає десь на 10% щороку.
SuperAgronom.com: Як змінилося ставлення вітчизняних аграріїв до засобів на основі гуматів за цей час? Є справжнє розуміння, що це за продукти?
Дмитро Козаренко: Загалом, звісно, змінилося. У 2009-2010 роках ставлення до гуматів було приблизно таке саме, як до мікродобрив у 2000-2001 роках чи до фунгіцидів на зерновій групі. З певним усвідомленням, що, напевно, ефект якийсь буде, але який саме, що конкретно отримає виробник, — розуміння не було, а відтак і ставлення скептичне. Тоді як зараз усі згадані засоби, зокрема й гумати, уже застосовуються системно й ефективно. Хоча стосовно препаратів на основі гумінових кислот є ще один аспект, який заважає зайняти їм належне місце в технологіях. Проблема в тому, що на ринку є дуже багато неякісних продуктів. Тож нерідко аграрії, які спробували такі препарати, результату не отримали і тепер стверджують, що гумати не працюють. Тобто переносять цей негативний досвід на усю групу продуктів.
Руслана Богова: Саме тому, коли ми заходимо в господарства, у яких керівники чи агрономи кажуть, мовляв, ваші гумати не працюють, це все «видумки», «свята вода», — ми не сперечаємося. А просто закладаємо досліди, аби довести на практиці ефективність препаратів. Щоб люди на власні очі побачили їх ефективність.
SuperAgronom.com: Але ми, як журналісти, багато їздимо по господарствах, спілкуємося з агрономами, і, буває, чуємо думку, що демо-ділянки — це одне. А от у виробничих посівах не завжди спрацьовує так, як у дослідах.
Дмитро Козаренко: Коли господарства кажуть, що на дослідних ділянках результат бачать, а в польових умовах ні, то зазвичай це пов’язано з тим, що в товарних посівах не залишається контрольної ділянки, аби було з чим порівнювати. Загалом, якщо обробити нашими препаратами насіння і внести ще 2-3 рази по вегетації, то статистично достовірна прибавка буде на рівні 8-12%. Але вийшовши на поле, ви не помітите різниці між 5 т/га чи 5,5 т/га (якщо ми говоримо, наприклад, про пшеницю). Можна хіба порахувати кількість зерен в колосі й масу тисячі. У деяких дослідах при застосуванні на ранніх етапах можна побачити різницю в розвитку кореневої системи, але помітити візуально різницю в 10% урожайності неможливо. Тому якщо вже після кількох років використання антистресантів і регуляторів росту починає щось «муляти», завжди можна залишити контрольну ділянку без застосування антистресантів та стимуляторів, аби ще раз пересвідчилися в дієвості цих засобів.
Руслана Богова: Ми зараз у роботі з агрохолдингами пішли таким шляхом. Коли заходимо у господарство, то не закладаємо дрібноділянкових дослідів. А зазвичай обираємо вирівняне поле (тобто з більш-менш однаковою родючістю на всій площі, щоб не було відмінностей по ґрунту) і розбиваємо його навпіл. Одна половина поля обробляється, а друга не обробляється нашими препаратами. І під час збирання врожаю можна проконтролювати бункери, порівняти результати на одній і другій частинах. От тоді різниця добре видна. Тобто це теж, по суті, дослід, але він уже виробничий.
До слова, минулий рік був дуже показовим. Наприклад, в одному з підприємств на Чернігівщині разом із гербіцидами внесли по кукурудзі Фульвітал Плюс в нормі 150 г/га. А це було якраз після пізніх заморозків, сходи були пошкоджені морозами. У кінцевому результаті — прибавка в 1,15 т/га. Це свідчить про хорошу роботу препарату. Крім того, виробничі досліди допомагають і економіку порахувати. У цьому випадку затрати становили 178 грн/га, і якщо взяти прибавку в 1,15 т й ціну навіть 4 тис. грн за т (а зараз уже й до 8 тис. грн/т дійшло), то затрати окупилися у більш ніж 20 разів.
Євген Вовненко: Ми взагалі намагаємося, досліджуючи ефективність наших препаратів, досліди площею менше 10 га не закладати. В середньому виходить десь по 20 га. Це якраз така площа, на якій можна добре відслідкувати врожайність. Що стосується візуального прояву, то дуже добре проявляється green-ефект від застосування гуматів у стресових умовах. Минулої весни, коли пройшла згадана хвиля заморозків, то такий ефект був добре помітний саме на посівах ріпаку. В Черкаській, Кіровоградській, Запорізькій областях, де найбільше посіви постраждали від заморозків, там завдяки застосуванню препаратів HuminTech вдавалося отримувати прибавку до 1 т/га, таким чином прибутки сягали понад 400 євро/га.
Руслана Богова: Загалом же я розумію, чому з особливою засторогою ставляться агрономи старшого покоління. Я сама, коли ще вчилася в інституті, то про такі назви як антистресанти, стимулятори росту тощо, не йшлося взагалі. Але треба враховувати, що на той час розвивалося тваринництво, і практично вся органіка, яку продукували ферми, вносилася в ґрунти. Відповідно вміст гумусу був досить високий, на рівні 3,5, 4,5, 5,5%. На сьогодні через те, що дуже мало вноситься органіки у ґрунт, відповідно й рівень гумусу почав різко падати. А отже, і засвоєння елементів живлення із застосованих добрив значно зменшується. І якщо раніше засвоєння азотних добрив відбувалося десь на 50-60% за рахунок гумусу, то сьогодні цей показник вже падає до 40-50%. Така ж ситуація з фосфором і калієм. Чому ми зараз почали говорити про гумінові та фульвові кислоти? Тому що вони є складовою частиною гумусу. Вносячи їх, ми через позакореневе живлення допомагаємо рослинам краще використовувати елементи живлення з ґрунту.
Фульвові кислоти підвищують коефіцієнт засвоєння елементів живлення рослинами. А солі гумінових кислот змушують рослину синтезувати більше амінокислот і її клітини наповнюються поживними речовинами.
SuperAgronom.com: Але тут знову запитання від скептиків: гумус накопичувався у ґрунті тисячоліттями, а ваші препарати вносяться у дуже малих дозах. Невже вони мають такий вагомий ефект?
Руслана Богова: Але й у самому гумусі відсоток гумінових і фульвових кислот дуже малий. Якщо, скажімо, у тонні ґрунту 4% гумусу, тобто десь 40 кг, і в цих 40 кг вміст гумінових кислот ще менше — 2,5%, але при цьому вони мають вплив на рослину. З другого боку, ще треба розуміти, що гумінові кислоти, що містяться у ґрунті, не завжди доступні для рослин, оскільки переважна їх частина зв’язана в ґрунті із Al, Fe, Ca, Mg.
Зазвичай вони використовуються десь на 15-20%, бо з’єднані в органо-мінеральні сполуки. Тоді як у наших препаратах використовуються солі гумінових кислот, а це розчинні у воді речовини, відповідно вони краще засвоюються рослинами. Оптимальна кількість якісного гумату для одного внесення становить 40-80 г/га. Саме така кількість ефективно працює та забезпечує найвищу віддачу. А фульвові кислоти, що також містяться в гумусі, дуже мобільні у ґрунті, легко вимиваються. Натомість коли ми їх використовуємо по листу, то вони працюють більш ефективно.
SuperAgronom.com: Ви уже згадували деякі препарати зі свого портфелю. А як він розширювався за час роботи компанії на вітчизняному ринку? З чого починали, і що сьогодні пропонуєте українським аграріям?
Дмитро Козаренко: Починалося все з класичних профілактичних антистресантів Гуміфілд (водорозчинні гранули) та Гуміфілд ВР-18 (водна суспензія). Потім другою хвилею зареєстрували препарати на основі фульвокислот лінійки Фульвітал з додаванням мікроелементів. У наступній лінійці звичайні гумінові кислоти, які мають профілактичні властивості, посилювалися амінокислотами. Крім того, є препарати, у яких збалансовано антистресанти — гумінові кислоти, і стимулятори росту — фульвові кислоти, а також продукти, в яких гумінові кислоти посилені екстрактом морських водоростей, що містять 2 основні фітогормони — ауксини, цитокініни, а також полісахариди, альгінову кислоту тощо. Наступним кроком були 3-компонентні препарати (у їх складі в різних пропорціях були гумінові кислоти, амінокислоти, ті ж морські водорості). Остання лінійка найбільш просунута, препарати, які її представляють, посилені фітогормонами. Загалом удосконалення продуктів спрямоване саме на роботу у стресових для рослин умовах — саме те, що зараз потрібно агровиробникам.
SuperAgronom.com: А загалом на якого виробника розраховані згадані продукти? На холдинги, підприємства, що працюють за інтенсивними технологіями, невеликі господарства, які економлять на технологічних прийомах?
Дмитро Козаренко: Вони розраховані на 2 групи виробників. Перші – обмежені кількістю вологи і застосовують переважно антистресанти. Також є критичні ситуації з питанням, чи загине повністю поле, чи потрібно його пересівати, чи потрібно його витягнути. Коли вже вкладено 15-20 тис. гривень на гектар коштів, і є ризик, що вони будуть втрачені. Тоді можна використати потужні антистресанти Гуміфілд Форте Аміно, Фульвігрейн або Фульвігрін Антистрес. А друга група — це господарства, які працюють на інтенсивних технологіях, отримують високий урожай, і хочуть мати кращу рентабельність. Тож, умовно, перші лінійки наших продуктів вони більш актуальні для екстенсивних технологій півдня України, яких влаштовує 2,0-2,5 т/га соняшнику і для яких верхня планка урожайності по цій культурі — 2,5-3,0 т/га. Їм доцільно застосовувати більш «прості», дешевші препарати, які тим не менше також дають свій ефект. Хоча зауважу, що не всі на півдні так працюють. Є такі господарства, що не бояться застосовувати інтенсивні технології й отримують в умовах Запорізької чи Херсонської області соняшник без поливу по 2,5-3,3 т/га. Непоганий результат. Для них підходять ті засоби, що більш поширені в Центральній і Західній Україні, де краща ситуація з вологою і де багато господарств сконцентровані на максимальному результаті. Тут більш актуальні стимулятори росту, такі як Фульвітал Плюс, Фульвігрін Стимул, Фульвігрейн Стимул, щоб вкладені кошти максимально перевести в урожай.
SuperAgronom.com: Тобто така широка лінійка передбачає врахування різних нюансів…
Дмитро Козаренко: Агроном має добре розуміти, як і коли застосовувати антистресанти та стимулятори. Бо це препарати, які мають високу біологічну активність. Якщо, наприклад, ми будемо стимулятори росту вносити тоді, коли рослина перебуває у стані жорсткого стресу, то жодним чином не отримаємо результат, на який сподіваємося. Так само якщо застосовувати антистресанти за оптимальних для рослини умов, то ефективність їхня буде низькою. Саме тому компанія «Агротехносоюз» пропонує не застосування якогось конкретного препарату, а пропонує технологію. І ця технологія може змінюватися залежно від ситуації на полі, від погодних погодних умов, від розвитку самої рослини. Не можна рекомендувати однакові препарати на відновлення вегетації пшениці, якщо вона перебуває у фазі 2 листків, і коли вона перебуває у фазі кущення з коефіцієнтом 4-5. Відповідно є різні технології: є страхові, а є інтенсивні — такі, що допомагають максимально розкрити генетичний потенціал рослини.
SuperAgronom.com: Зараз уже почалося відновлення вегетації озимих. Хоч порівняно з минулим роком з вологою ситуація краща, але зима, як бачимо, затягнулась, тож подекуди вегетація знову призупинилась і посіви перебувають у різному стані. Що б ви порадили нашим аграріям у цьому сезоні?
Руслана Богова: Справді, та ж озима пшениця сьогодні в різних регіонах у дуже різних фазах. Якщо брати зону недостатнього зволоження, великий відсоток посівів культури — у фазі шильця або у фазі 2-3 листочків. У фазі кущення дуже незначна частка. Що ж робити з такими посівами? Тут я пропоную використовувати препарат Фульвітал Плюс, а якщо вологи все-таки недостатньо, то краще Гуміфілд Форте Фульвік. Чому я звертаю увагу на ці препарати? Фульвітал Плюс — це регулятор росту на основі фульвових кислот, і він змушує рослину швидше рости, прискорює фізіологічні процеси. Це з одного боку. А з другого, фульвові кислоти краще стимулюють засвоєння елементів живлення, що додатково пришвидшує фізіологічні процеси, ріст рослин. Натомість Гуміфілд Форте Фульвік містить і солі гумінових кислот, і фульвові кислоти. Перші будуть працювати на збереження вологи в самій рослині, на розвиток кореневої системи, а другі — як я вже казала, на пришвидшення метаболічних процесів в рослині.
SuperAgronom.com: Це для слабких посівів. А якщо рослини гарно розкущені?
Руслана Богова: У зонах нестійкого зволоження, навіть якщо рослинки розкущені, після відновлення вегетації починає відростати вторинна коренева система, що буде живити додаткові стебла. Але зі своєї практики я чудово знаю, що коли піднімаються температури й вологи недостатньо, то ця вторинна коренева система просто відмирає. І рослини зазвичай розвиваються тільки за рахунок первинної кореневої системи, або за рахунок ще тих корінчиків, які сформувалися з осені. Тому тут доречно використовувати солі гумінових кислот, щоб зберегти цю кореневу систему, поглибити її, аби потім рослини змогли витягнути врожай, бо за малої кореневої системи відбуватиметься редукція стебел і зниження врожайності
Якщо ж узяти більш оптимальні умови для озимої пшениці, то навіть у разі наявності 3-4-5 пагонів я би радила також використовувати Фульвітал Плюс, або Гуміфілд Форте Фульвік. Щоб за рахунок фульвових кислот поліпшити живлення рослин і розвиток бічних пагонів.
У більш пізні періоди, десь у фазу прапорцевого листка, краще використати інші препарати. Наприклад, рідкий Гуміфілд ВР-18 чи сухий Гуміфілд в.г. А в західних регіонах чи центральних, де зона достатнього зволоження, варто повторити обробку фульвовими кислотами. Водночас у східних і південних фульвові кислоти за дефіциту вологи в цей період застосовувати не рекомендується — тільки гумінові.
І вже далі, в фазу цвітіння, рекомендуємо використовувати усім, незалежно від зони, препарати на основі солей гумінових кислот. Тому що вони впливають на подовження життєздатності пилку, таким чином відбувається краще запліднення квіток.
Дмитро Козаренко: А ще можуть бути й екстра-випадки. Якщо після відновлення вегетації, десь у середині — в кінці квітня зайдуть заморозки, як це було минулого року. Тоді одразу після заморозку рекомендується вносити наші препарати: якщо вони будуть незначними, то Гуміфілд Форте Аміно 0,4 л/га, а якщо середні й сильні, то Фульвігрін Антистрес або Фульвігрейн Антистрес, у нормі 0,5-1 л/га.
Євген Вовненко: А я би наголосив, що ми рекомендуємо застосовувати комплексну технологію, не чекати стресових ситуацій. Тоді у рослини є час підготуватися до дії стресу або іншого чинника. Це підтверджує і наш досвід, і результати різних господарств, які ми накопичуємо й аналізуємо. Наприклад, якщо застосовувати препарати на пшениці лише по ситуації, проводити 1-2 внесення (коли вже є загроза), то затрати становлять зазвичай 3-4 євро/га, а приріст в середньому — від 0,2-0,4 т/га. Якщо ж все-таки працювати комплексно, не залежно від того інтенсивна чи стандартна технологія, то можна отримати від 0,6 до 0,8 т/га додаткової урожайності. За нашими даними, якщо порахувати в середньому за 4 роки (2016-2020), то в господарствах на наші препарати по пшениці озимій витрачали 250 грн/га, а отримували додатковий прибуток 2500-3000 грн/га.
SuperAgronom.com: Ви згадали минулорічні весняні заморозки, тоді для багатьох вони стали проблемою. У ваших клієнтів була нагода переконатися в ефективності рекомендованих препаратів.
Руслана Богова: Так, минулого року ці заморозки наробили багато біди в в центральній, західній та південній Україні, багато посівів постраждало. Звісно, заморозки вплинули і на ті посіви, що були оброблені нашими препаратами. Але при цьому вдалося зберегти частину врожаю. А подекуди й просто врятувати посіви. Скажімо, в одному з господарств на Кіровоградщині в самому кінці березня упродовж 2-3 днів було десь до -14 °С. І якраз за 2 дні до того вони обробили озиму пшеницю, внісши Гуміфілд Форте Фульвік. Результат вийшов дуже наочним. Бо у навколишніх господарств уся пшениця була підмерзлою, тоді як оброблена нашим препаратом — стояла зелена. Так у нас і нові клієнти з’явились — із сусідніх господарств.
Євген Вовненко: Минулого року, коли якраз пройшла ця хвиля заморозків, ми разом з Русланою Григорівною поїхали в Черкаську область, де об’їхали 5 господарств, у яких були закладені товарні досліди. Ми тоді рекомендували до застосування Гуміфілд Форте Аміно у нормі 0,4 л/га та Фульвігрін Антистрес по 0,5 л/га — цілеспрямовано для подолання стресу. І в кінці сезону в 4 із 5 господарств вдалося заміряти урожайність, в середньому було отримано 0,5 т/га прибавки. Загалом тут застосовували комплексні технології, що включали по 2-3 планові внесення і 1 додаткове як реакцію на заморозки. Таким чином, технологія спрацювала.
SuperAgronom.com: Окрім таких, як ви сказали, екстрених випадків, як заморозки, у наших аграріїв є ще так би мовити, перманентна проблема — дефіцит вологи й посухи. Як справляються ваші продукти із цим чинником?
Дмитро Козаренко: І справді, у нас клімат стає більш різко континентальним і посушливим. Стає спекотніше, у деяких регіонах загальна кількість опадів не зменшується, але вони почали випадати нерівномірно, відбувається перехід від помірних тривалих дощів до різких злив, коли випадає велика кількість води і вона швидко стікає, а в ґрунті залишається недостатня кількість вологи. Клімат стає більш близьким до казахстанського, коли між зимою і літом проходить 7-14 днів. Усе це все сприяє більшому стресуванню рослин, тому застосування антистресантів стає дедалі актуальнішим та більш окупним в таких умовах. До того ж застосування таких препаратів, як Гуміфілд, Гуміфілд ВР-18, Фульвігрейн Класик, дає змогу за рахунок гумінових кислот посилити ефективність засвоєння вологи. Чому це важливо? Нам агрономи нерідко кажуть: «Навіть якщо я застосовуватиму Гуміфілд, у мене ж більше води не стане?» Ні, води більше не буде, але тут варто згадати про таку річ, як коефіцієнт транспірації. Тобто скільки використано рослиною води для формування однієї тонни/кілограма врожаю. Для різних культур він коливається від 250 до 600. Наприклад, для пшениці це 400-500, залежно від сорту й рівня вологозабезпечення. Це означає, що на формування 1 т зерна йде 400 т води. Але це не означає, що в ту тонну зерна «зайшли» усі 400 тонн води. Вода підтягує з ґрунту елементи живлення, які засвоюються разом із нею, також вода охолоджує рослину за високих температур, але випаровуючись при цьому. І лише до 1% використовується на фотосинтез. Так от застосування гумінових кислот допомагає трохи збільшити ту кількість, яка іде на фотосинтез, — десь на 5-10%. Тобто з наявної (вже скільки є) вологи рослина може синтезувати більше органічної речовини. Саме звідси й беруться ті самі 5-10% прибавки врожаю в посушливих умовах.
SuperAgronom.com: Тобто якщо дефіцит вологи — це вже типове явище, незалежно від особливостей сезону. Тому варто подумати, як «виграти» у природи хоча б декілька відсотків урожаю?
Дмитро Козаренко: Я би відповідь на це запитання пов’язав з темою, про яку ми вже говорили, — розуміння агрономами ролі антистресантів. Зараз їх зазвичай застосовують «по факту». І це великий мінус, коли агроном лише реагує на вже наявну проблему, а не працює профілактично. Бо коли ми вже бачимо наслідки візуальні, то це означає, що втрачено цілий період часу, коли рослина мала би працювати на урожай. Зазвичай я пояснюю агрономам на підприємствах дуже просто: у вас від появи сходів на соняшнику або на кукурудзі до технічної стиглості проходить 100-120 днів. І якщо у разі якогось сильного стресу рослина не працювала на фотосинтез навіть 1 день, це означає мінус 1% урожайності. А тепер порахуйте, скільки за період вегетації було днів із температурою понад 36 °С, скільки днів були приморозки, або значні перепади температур (з денних +20-25 °С до нічних -2-3 °С) тощо. Кожен такий день — це мінус відсотки врожайності.
Наприклад, минулого року нормальна вегетація кукурудзи почалася з 3-4 червня, тому що весь травень був холодний. Тобто десь 20 днів нормальної вегетації кукурудзи було втрачено. Тож навіть ті господарства, що в умовах Хмельниччини чи Тернопільщини, де було більш-менш достатньо опадів, отримали 10-12 т/га, могли б отримати 12-14 т/га за умови теплого травня. Але ж проблеми начебто нема — врожай і так непоганий. Насправді ж результат міг би бути значно більшим.
Саме тому ми рекомендуємо працювати профілактично і планувати обробки. Якщо ж сталася якась проблема, тоді працювати більш інтенсивним продуктом, вже для подолання стресу.
SuperAgronom.com: Цьогоріч в аграріїв більш оптимістичні сподівання…
Дмитро Козаренко: Добре, коли все добре) Але завдання нашої компанії дати агроному інструмент, яким він може користуватися в різних ситуаціях. Щоб знав, що робити у тому чи іншому випадку. Розумів, який препарат коли використовувати, що очікувати від його застосування і як в результаті заробляти додаткові прибутки. Така наша глобальна стратегія…
SuperAgronom.com: Дякуємо, панове, за цікаву розмову!
Алла Гусарова, SuperAgronom.com