Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Підготовка до сезону: особливості сівби, зміни у живленні та захисті рослин
У попередньому матеріалі ми вже розібралися, як аграрії пристосовують свої системи обробітку ґрунту та як змінюють підходи до вибору насіння, підлаштовуючись під зміни клімату та умов у різних регіонах країни. А тепер дізнаємось про нові тенденції щодо норм висіву, нюансів живлення та про особливості цьогорічної весни стосовно захисту посівів.
Особливості сівби
Одна з тенденцій, про яку зараз говорять усі, — коригування норм висіву. Вологи мало, отже, її «усім» не вистачить. Відповідно, краще зменшити конкуренцію між рослинами за вологу на полі. Загущувати посіви — зараз невиправдана розкіш.
«Що стосується норми висіву, то досвід показав, що ми досить вдало обрали густоту посіву для відповідних кластерів. Цей елемент минулого року спрацював добре, тож і на нинішній сезон змінювати норми не будемо. Зокрема, в Гребінківському та Лохвицькому кластерах залишили 72 тис./га, а у Броварському й Чернігівському — 65 тис./га. Хоча подекуди й експериментуємо, пробуємо і 60, і 55 тис./га — подивимося, як спрацює така норма. Сою ж зазвичай сіємо з нормою 120 кг/га (або 600-650 тис. зернин/га)», — каже Сергій Хаблак, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві A.G.R Group.
Загалом нові погодні реалії потребують додаткових зусиль та впровадження нових методів і прийомів. Не просто коригування норм висіву, а співвіднесення їх із кількістю наявної вологи.
«Формування густоти на полі, як однієї з основних складових майбутнього врожаю, має бути з урахуванням запасів вологи у ґрунті, накопичення яких відбулося в осінньо-зимовий період. Наразі їх більше, ніж у минулому році, але у попередні 2 роки ґрунт сильно виснажився, тож на більшій частині території країни ситуація виглядає не дуже оптимістично. Достатньо забезпечені сьогодні Захід і Північний Захід, де запаси вологи добрі, або ж місцями навіть дуже добрі, тоді як в інших регіонах вони ближче до середнього. І тут варто навесні зберегти ці запаси вологи, провівши її закриття, слід також зменшити кількість обробітків та їх глибину. А при встановленні норми висіву обов’язково враховувати запаси вологи», — пояснює Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group».
Він згадує, що свого часу на Західній Україні сіяли кукурудзу з густотою близько 85 тис./га, місцями навіть до 90 тис./га, що б при збиранні густота стояння становила 80 тис./га. Зараз же, навіть за відносно великої кількості вологи, 80 тис./га уже майже не всі сіють, а переважно розраховують, щоб до збирання густота стояння становила 70-75 тис./га, залежно від ФАО.
«Маючи насіння в складі, ми знаємо, яке його ФАО та характеристики гібридів. Далі слід визначити запаси вологи і відповідно до них встановити норму висіву для кожного гібрида. Наші спеціалісти Агродепартаменту готові Вам допомогти у виборі гібриду та підібрати правильно норми висіву. Контакти команди можна знайти на сайті LNZ Group», — радить Олександр Хмелюк.
Щоб підходити до цих процесів із точним баченням ситуації, в агроіндустріальному холдингу МХП, у всіх регіональних кластерах, ввели як загальноприйнятий технологічний захід вимірювання вологості у метровому шарі ґрунту. Як зазначає Віктор Марценюк, начальник агрономічного відділу холдингу, визначали цей показник перед Новим роком, аби виявити, скільки де накопичилося вологи за осінній період. А коли зійде сніг, то проведуть другий «тур» таких вимірювань, щоб зрозуміти наявність вологи перед сівбою і таким чином точніше розробити схеми посівів, розмістити відповідно до вологозабезпечення гібриди/сорти й норми висіву.
«Вважаємо, що за нинішніх умов без чіткого уявлення стосовно кількості ґрунтової вологи конкретні технологічні схеми вибудовувати вже неможливо. Бо, наприклад, передноворічне вимірювання показало, що на деяких полях Черкащини волога в метровому шарі взагалі відсутня. А у Львівській області подекуди — 320 мм, що вже занадто. Загалом же найбільший дефіцит вологи був у Сумській та Черкаській областях. На сьогодні також на цих полях присутній сніг, але в деяких точках, навіть якщо під час танення він засвоїться ґрунтом, то навряд чи цього буде достатньо. Детально вже будемо розуміти під час другого етапу вимірювань», — каже пан Віктор.
Втім, за його словами, на вибір норм висіву впливатиме іще один фактор — родючість ґрунту. У господарствах МХП якраз проходить дооснащення сівалок системами Precision Planting та впроваджується диференційований посів, тож є можливість відповідно коригувати густоту. Наприклад, встановивши на певному полі середньою нормою 70 тис./га, сіятимуть в діапазоні 64-72 тис./га, відповідно до більш і менш родючих ділянок.
Як зауважує пан Віктор, на ринку є нові гібриди соняшнику і кукурудзи, які мають такі компенсаторні властивості, що можна не боятися зменшувати норми. Наприклад, із соняшнику, висіяного зі зниженою нормою, у кращий рік можна отримати 5 т/га, а в разі несприятливих умов просідання не буде дуже значним.
В «Агрейн» також повністю переобладнують усі старі сівалки під Precision Planting. І частину сівалок переобладнують під внесення рідких добрив. Як зазначив Тарас Корнієнко, минулоріч на Поліссі таким агрегатом обробили 1,5 тис. га, побачили результат і цього сезону вже 15 тис. га кукурудзи посіють разом із внесенням РКД. На чорноземах теж спробують — десь 500-1000 га посіють таким самим чином і подивляться, наскільки рідкі стартові добрива будуть ефективними на таких ґрунтах.
Системи живлення
Тут знову згадується минулий посушливий рік і ситуації (особливо в південних регіонах), коли весняне підживлення за нестачі вологи лише погіршило стан посівів. З одного боку, рослини, отримавши поживу, починали інтенсивніше рости, але їм зрештою не вистачило вологи і вони виснажилися. А з другого боку, коли добрива в сухій землі не розчинялися, рослини отримували «токсичний удар».
Втім, нинішня весна все-таки відрізняється від минулої. Навіть є змога вносити по мерзлоталому. Хоча зараз багато компаній відходять від цієї практики, бо переформатовують свої системи удобрення — і впроваджуючи точне землеробство, і застосовуючи нові сучасні види добрив. І коригуючи норми та методи внесення.
«Чи вносити по мерзлоталому, залежить переважно від стану посівів. Цей прийом ми найчастіше застосовуємо, якщо потрібно підживити рослини сіркою. Тоді ранньої весни ми зазвичай застосовуємо сульфат амонію, переважно під ріпак, або ж якщо треба підживити поля пізнього посіву чи постраждалі від заморозків тощо», — ділиться Віктор Марценюк.
За словами Тараса Корнієнка, заступника головного агронома компанії «Агрейн», під озимі культури (пшеницю і ріпак) також дають сульфат амонію та аміачну селітру.
«На Харківщині ще у грудні внесли КАС, у січні сульфат амонію, а в лютому завершили внесення карбаміду. Наступне підживлення пшениці проведемо навесні: по прапорцевому листку плануємо внести КАС. Звісно, якщо у той період складуться сприятливі умови і буде волога. У разі посухи вносити добрива немає сенсу. Тому намагаємося основну дозу давати по мерзлоталому, адже погода нині непередбачувана й немає гарантії, що матимемо змогу провести ще один етап підживлення», — каже фахівець.
Як зауважує Сергій Рубан, директор з маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива», сульфат амонію є оптимальним азотним добривом для весняного внесення під культури, що вимогливі до сірки і мають пік поглинання азоту не раніше третього тижня вегетації (озима пшениця, картопля, рапс та інші хрестоцвіті, цукрові буряки та інші коренеплоди). Вносити його найкраще навесні під час основного внесення під передпосівне культивування, що вможливлює рівномірне розподілення добрива полем.
Він зазначає, що для озимої пшениці сульфат амонію найбільш ефективний на етапах передпосівної обробки та весняного внесення (по мерзлоталому ґрунту) завдяки стійкості до погодних умов (не замерзає, що не вимивається). Сумарно за рахунок сульфату амонію можна внести не більше 50% азоту (в перерахунку на діючу речовину) від загальної потреби озимої пшениці. Відповідно, рекомендовані норми внесення становлять 350-360 кг сульфату амонію на гектар у розрахунку потреби азоту 150 кг/га, згідно з європейськими стандартами.
Що стосується озимого ріпаку, то ця культура досить позитивно реагує на внесення азоту і сірки.
«Навесні (перша підгодівля по мерзлоталому) рекомендується вносити 40-50% від норми азоту у вигляді амонійних або нітратно-амонійних добрив. Перевага сульфату амонію — низькі втрати при внесенні, він не вимивається, буде доступний до моменту найбільшого споживання азоту на стадії «витягування» рослини. Рекомендовані норми внесення становлять 286 кг сульфату амонію на гектар у розрахунку потреби азоту 120 кг/га», — каже експерт.
В A.G.R Group у всіх регіональних кластерах на сої першого року навесні використовують 80 кг/га сульфату амонію.
«Сірка є важливим елементом для поглинання азоту, а співвідношення азоту до сірки має бути (5-10) : 1. За рівнем поглинання рослинами сірка — на четвертому місці після азоту, калію і фосфору», — зауважує Сергій Хаблак, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві холдингу.
Загалом же азотні добрива на сої в A.G.R Group або не застосовують, або дають у невеликій дозі до 30–50 кг/га, бо вони пригнічують фіксацію азоту. За словами Сергія Хаблака, соя задовольняє 65–85% своїх потреб в азоті через симбіотичний процес фіксації азоту. Близько 70–80 кг/га азоту асимілюють симбіотичні бульбочкові бактерії. Близько третини пов’язаного бобовими азоту зостається в пожнивних рештках, і після мінералізації їх використовують наступні культури. Тож основний прийом для забезпечення сої азотом — інокуляція. Застосовують Оптімайз 400 та ХіСтік Соя — підбираючи норми залежно від року сівби культури (сівозміна в агрохолдингу заснована переважно на 2 культурах — сої та кукурудзі — з чергуванням по 2 роки).
«Передусім слід моніторити і враховувати кількість продуктивної вологи у ґрунті та вміст поживних елементів. Саме від цих показників залежить потенційний рівень врожаю культури та, відповідно, економічно доцільні норми і форми добрив, які варто застосовувати. Максимальну віддачу від вкладених інвестицій можна отримати з внесення NPK+S добрив під посів з подальшими позакореневими підживленнями у найважливіші фази вегетації культур», — узагальнює Євген Черненко, заступник керівника відділу технологічної підтримки компанії «Ерідон».
Захист посівів
Сьогодні вже не стоїть питання — протруювати насіння, чи ні. Варіативність вибору полягає лише в тому, саме господарство займається цим процесом, чи купує вже повністю оброблений посівмат. До традиційного набору фунгіцидно-інсектицидних протруювачів для різних культур тепер іще додаються — на вибір, відповідно до умов та особистих переваг агронома/власника, — антистресанти, біостимулятори, мікроелементи, амінокислоти тощо.
Наприклад, в ГК «Прометей» насіння обробляють самі, використовуючи композицію з фунгіцидів, інсектицидів та стимуляторів росту. Але головне, на що розраховують і що очікують від обробки, — це висока польова схожість та рівномірність сходів. Особливо це актуально в умовах недостатнього зволоження, що стали вже звичайними для південних регіонів.
В «Агрейн», окрім базової комплектації з протруєнням фунгіцидно-інсектицидною групою препаратів, все насіння, яке отримують від партнера — компанії LNZ, оброблено препаратом Вітазим.
«100% насіння озимих оброблено цим біостимулятором, так само його застосовано на кукурудзі і по можливості застосовуємо і на соняшнику. Результатом ми дуже задоволені. Це досить потужний розвиток кореневої системи, рослини краще переживають стресові умови. Минулий рік це особливо підтвердив на озимі пшениці. Осінь була сухою, але завдяки Вітазиму з проростанням насіння почала формуватись і потужна коренева система, відповідно і добрі сходи», — каже Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи.
Нинішня сніжна зима, окрім вологи, принесла ще й інші моменти, менш сприятливі для тих же посівів озимих. Як зауважує Олександр Хмелюк, менеджер з розвитку агротехнологій у західному регіоні LNZ Group, оскільки була довга плюсова температура й зима наступила досить пізно, озимі культури практично весь час вегетували. Але потім відбулося досить різке зниження температури, а посіви були недостатньо загартовані. Через це сталося підмерзання листкової поверхні, яка на сьогодні вже є мертвою і відповідно стає поживним середовищем для розвитку грибів.
«Через загрозу поширення грибних хвороб на більшій частині території країни посіви озимих потребуватимуть раннього фунгіцидного захисту у фазу ˮкущенняˮ. Тобто не як традиційно починають працювати фунгіцидами на початку ˮвиходу в трубкуˮ, фаза ВВСН-31-32, або ТО1, а доведеться працювати раніше, за настання температури +5 °С. Щоб якомога швидше зупинити розвиток хвороб, які уже заселилися на відмерлих листочках цього зимового періоду і будуть розповсюджуватись на верхні яруси, пока здорового, листового апарату», — радить пан Олександр.
Те, що варто акцентувати увагу на фунгіцидах, підтверджує і Євген Черненко, заступник керівника відділу технологічної підтримки «Ерідон». Він зазначає, що посіви озимих мали симптоми ураження хворобами ще входячи в зиму. Крім того, велика кількість інфекції міститься на уражених рештках, які перебувають під чималим шаром снігу, що в свою чергу забезпечить збудників вологою для розвитку й надалі призведе до ураження посівів.
«Ми рекомендуємо Букат, Вето, Кларк, Комплер, Скайвей Хрro, Голдер Супер. Також хочеться звернути увагу на ґрунтові гербіциди, які при дотриманні технології застосування та за наявної вологи покажуть свою ефективність на 100%. Це Тайгедер, Прометер Актив, а також нові препарати — Полтер Голд 500 SC та Пропоніт Т», — зауважує Євген Черненко.
Як наголошує Олександр Хмелюк, зі змінами клімату, коли він із помірно-континентального змінюється до більш різкого континентального з великими перепадами між максимальною і мінімальною температурою протягом доби, дедалі більше ризиків буде мати застосування гормональних гербіцидів на злакових зернових і на кукурудзі.
«Йдеться про те, що «вікно» їх можливого внесення буде досить мале, тому що, з одного боку, в нас обмеження температури, а з другого, нас обмежує фаза внесення по культурі. Гормональні гербіциди вносять у фазу кущення на зернових і від 3 до 5 листків повністю розвинених на кукурудзі. Виходить, що раніше ми не можемо внести через низькі температури (а такі д.р. за низьких температур мають низьку гербіцидну ефективність та ще й проявляють токсичну дію на культуру). І пізніше теж не можемо, бо фаза розвитку культури пройшла — рослина починає переходити до генеративного етапу розвитку, і відповідно в той період гормональні продукти вже застосовуватися не можуть», — пояснює Олександр Хмелюк.
І додає, що таким чином потрібно ретельніше планувати цю роботу, правильно оцінити ризики, де можна більше втратити — чи від можливого фітотоксичного впливу на культуру, чи від того, що вона заросте бур’яном. А загалом добре мати або на складі, або знати, де швидко придбати гербіциди з іншими д.р. На крайній випадок — мати під рукою амінокислоти, щоб допомогти рослині вийти зі стресу.
«Загалом для контролю хвороб на озимій пшениці у фазі кущення, особливо за умов низької, менше +10 °С, ми рекомендуємо застосування бакової суміші фунгіцидів бренду DEFENDA Абсолют (карбендазим, 500 г/л) 0,5 л/га + Парацельс (флутріафол, 250 г/л) 0,5 л/га. Таке поєднання двох діючих речовин з контактною лікувальною та системною діями дасть змогу локалізувати поширення хвороб на неуражені частини, захистити посіви у період відновлення вегетації та збереже листову поверхню до наступного фунгіцидного обприскування на початку виходу у трубку ТО1. Таку бакову суміш фунгіцидів можна вносити разом із гербіцидами, які застосовуються у цей період”, — зазначає Олександр Хмелюк.
Отже, якщо закумулювати основні меседжі цього лонгріду) в декількох пунктах, то виділимо такі:
- Поточний сезон обіцяє дещо кращу ситуацію щодо вологозабезпечення, але радіти з цього приводу треба обережно й робити все для збереження вологи навесні та бути готовим, що загроза її дефіциту залишається високою.
- Тяжіння до впровадження способів обробітку ґрунту, які менше втручаються у його структуру.
- Прослідковується очевидна тенденція до вибору менших груп стиглості для ярих культур та загалом зниження норм висіву.
- Співвіднесення схем та норм добрив і показниками вологості ґрунту.
- Підвищення уваги до засобів, які «підтримують» рослини, допомагають впоратися з кліматичними стресами.
А загальний висновок: дедалі рідше підготовка до кожного сезону проходить «по накатаній». А аграріям доводиться все більше «вмикати мізки» і проявляти гнучкість. Це і є «головний секрет» успіху.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com