Віктор Кухарчук: Агротехніка — важливий фактор впливу на врожайність пшениці

Своїм досвідом вирощування пшениці на конференції «Угорський та український досвід АПК», яка 8 лютого пройшла у Києві, поділився колишній операційний директор «Мрія Агрохолдинг» Віктор Кухарчук.

Озима пшениця – це реальне життя

Віктор Кухарчук працює у сільському господарстві вже 17 років, останні 7 років серйозно займається саме озимою пшеницею. Обрав цю культуру тому, що вважає її дійсно перспективною та бачить реальні можливості отримати хороший результат:

«Що нами рухає?  Як правило, це стереотипи, які визначають наші дії. І це дуже добре, адже стереотип ходити на роботу — це добре. А є інші стереотипи, наприклад, посіяти 250 кг пшениці на 5 см і закоткувати, і ти маєш отримати врожай. Коли перші роки я вирощував пшеницю, то я прогорів, тому що вона вимерзла. Як не дивно, я тоді звернув увагу на те, що вимерзла пшениця виключно там, де 20-25 м від краю поля. З’явилася думка, що ми все неправильно робимо. Я розпочав ламати свої стереотипи, почав читати, збирати інформацію».

Щоб краще зрозуміти, які помилки були допущені при вирощуванні пшениці та як їх можна уникнути, довелося починати з історії появи культури на території сучасної України та вивчати досвід наших предків. Наприклад, виявилось, що є такий реальний результат: найбільше кущення, при якому зібрано 342 колоски з 1 рослини пшениці, з однієї насінини. Ну і на сьогоднішній день найкращий врожай світу — це рекорд, більше 16 т пшениці. Вдалося досягнути такого результату, як 140 продуктивних колосків з однієї насінини, в середньому вони мали 12-15 рядів близько 8 зерен у кожному.

«Зрозуміло, що після того, як ми стали серйозно займатися цією культурою, ми пропустили всі ризики. Наприклад, 4-5 років тому у Харківській області  у нас було таке поле пшениці, із нормою висіву 0,5 млн на га. Ми почали розбирати кожен із ризиків, який ми маємо при вирощуванні озимої пшениці, тут ми виявили 13. Під кожен вид ризику ми почали шукати вихід, як би все зробити, щоб ми не втратили потенціал врожайності. Кожен ризик ми для себе оцінили приблизно від 0,2 до 0,3 т з га. Якщо біологічна врожайність пшениці складає орієнтовно 3 т, якщо прибрати кожен з цих ризиків, то це +2 ц/га. Коли ми прибрали ці ризики, то отримали 5,7 т з га, взагалі без фосфору та калію, ніколи з ними не працювали. Виключно лише з азотом працювали. У нас чітко збалансована зміна кореневої системи, ми ніколи не сіяли злаки по злаках і технічні культури по технічних. Виключно працювали по No-till, до цієї технології ми готували землю 3 роки», — говорить Віктор Кухарчук.

З якими ризиками доводиться стикатися при вирощуванні?

Віктор Кухарчук називає такі «підводні камені» вирощування озимої пшениці:

• отримання дружних сходів;
• вплив шкідників;
• вплив бур’янів та падалці попередника;
• вплив хвороб;
• вимерзання;
• випрівання;
• льодова кірка;
• видування.

З усіма цими факторами йому довелося зустрітися на практиці, та набувати досвіду на власних помилках.

Дружні сходи — запорука врожаю

На цей фактор впливають: попередник культури, спосіб обробітку ґрунту, глибина висіву, а також норма та строки висіву. Попередник може бути будь-яким, але обов’язково зі стрижневою кореневою системою (цукровий буряк, наприклад). Підготовка ґрунту у даному випадку проводиться під попередник, головна умова тут — стежити, щоб площа була рівною. Якщо обробка ґрунту нерівномірна, а площа недостатньо вирівняна, то марно чекати дружних сходів.

Глибина посіву пан Віктор пропонує робити меншою, ніж рекомендовано у фаховій літературі:

«Глибина посіву — це дуже хороше питання. Коли я вперше почав працювати в Росії, у нас було 3 господарства у Оренбурзький, Пензенський області та Ставропольському краї. І мене здивував один факт: коли падалиця пшениці виростає сама і тобі весною потрібно щось зробити, ми її 2 рази дискували, культивували, потім її не вирвеш із землі. Ніхто її фунгіцидами не обробляє, вірусів на ній немає, якось не те ми робимо. А ми травимо, обробляємо все гормонами, а шкідників ще більше на посівах. Ми почали пробувати дискувати нашу пшеницю по глибині посіву до мінімально можливої глибини. Далі: література, яку я вичитував, вказує на те, що вузол кущення може бути максимально до 2,5 см, тому ми перші почали з 2,5 см і кожен рік ми почали підійматися вище й досягли 0,5 см глибини посіву для того, щоб пшениця просто на 5-6 день вже фактично пішла вшир».

Строки та норми висіву

Підбираючи строки посіву, агроном ставить перед собою завдання отримати розвинуту кореневу систему та інтенсивне кущення, щоб озимина увійшла в зиму в оптимальній фазі розвитку.

«Ми дуже ретельно готувалися, починали сіяти пшеницю з 15 липня. Це дивно, але це теж був експеримент, ми хотіли спробувати все, і закінчували сіяти саме пізніше на початку грудня. Зрозуміло, що під кожен строк посіву ми розраховували норму висіву. Це дуже важливий фактор, тому що пшениця — це злаки, найбільш конкурентна культура кукурудза, а далі йде ячмінь. Тобто відбуваються конкуренція серед рослин, нам потрібно розтягнути її як можна більше. Якщо ми сіємо по 5-5,5 млн., то це 50-60 насінин на 1м і між ними має бути 2 см, це вже є критично, а може бути 4-6 см», — згадує Віктор Кухарчук.

Густоту посіву вивчали за досвідом таких країн, як Англія, Франція та Німеччина. Зрозуміло, що в цих країнах клімат та умови вирощування дещо інші, тому їх досвід Кухарчук з колегами «підстроювали» під українські умови.

Має значення не лише густота посіву та норма висіву насіння, але й швидкість, з якою відбувається операція:

«Зрозуміло, що кожен вид техніки, кожна підготовка ґрунту вимагає адаптації під певні умови, тобто чим швидше ви сієте, тим нерівномірність може бути більша. Як казав мій товариш, сіяти потрібно так, щоб тобі було комфортно в тракторі, і ти відчував, що тягнеш ззаду, чи є та сівалка, чи її вже немає. Ну, і розміщення насінини в ложі, зрозуміло, що вона може впасти на ложе, може зависнути або впасти зверху» — говорить спеціаліст .

Крім того, Віктор Кухарчук, за порадою відомого експерта Леоніда Фадєєва, почав використовувати для висіву насіння з середини колоса, оскільки воно є найбільш продуктивним, зрілим та перспективним.

Читати по темі: Леонід Фадєєв: Для високого врожаю потрібне сильне насіння

Бур’яни та хвороби

Бур’яни — не лише середовище існування шкідників та збудників хвороб, це ще й серйозні конкуренти з культурою за вологу, поживні речовини та сонячне світло. Фахівці наводять такі цифри: бур’яни використовують до 30% продуктивної вологи у місяць та до 30% поживних речовин (а це близько 80-90 кг азоту, 10-15 кг фосфору та 20-40 кг калію з 1 га). Тому боротьба з бур’янами, як на практиці відомо кожному агрономові, є однією з найважливіших задач у «битві за врожайність».

«Перед нами стояло питання вивести багаторічні бур’яни в пшениці, всі злаки ми знищили в сої, соняшнику, ріпаку. Друга велика проблема — це стоколос або бромус житній, ми його вдало прибрали Євро-Лайтнінгом, він має післядію невелику на пшеницю, але це все одно менша шкода, ніж від злакових бур’янів. Якщо говорити про те, що робити з бур’янами, то я скажу так: якщо аналізувати всі гербіциди, то немає ні однієї хімічної речовини, яка не впливає на здорову культурну рослину, вона все рівно на неї впливає, але бур’яни, особливо які є переносниками хвороб, забирають майже всі добрива, які ми вносили виключно по фазам потреб рослини», — ділиться власним досвідом Віктор Кухарчук.

Важливий ризик також — хвороби. Оскільки у господарстві Кухарчука глибина та норма висіву були мінімальними, обов’язково застосовувалося протруювання інсектицидно-фунгіцидним протруйником. На 20 день після появи сходів прибиралися з поля бур'яни — переносники вірусів, через кожні 10 днів ця операція повторювалася.

Випрівання, випирання та льодова кірка

Ці ризики, напевне, на власному досвіді встиг побачити та відчути майже кожен агроном. Випрівання у східних, південних та центральних регіонах країни не є проблемою, воно більше притаманне західним регіонам, де сніг зазвичай випадає на незамерзлу землю. Щоб запобігти випріванню, Кухарчук радить зменшувати глибину висіву пшениці — до такого прийому він дійшов дослідним шляхом.

Читати по темі: 6 основних методів оцінки стану перезимівлі озимих культур

«Вберегтися від випирання (особливо пасивного, яке наступає, коли висів проводиться в ґрунт, що ще не осів) та льодової кірки допоможе продумана агротехніка.

По-перше, не потрібно квапитися з сівбою після виконання основного обробітку ґрунту. По-друге, можна скористатися нашим досвідом. Наша система обробітку передбачала, що всі рослинні залишки маємо залишати зверху, вони служили буфером для того щоб на декілька днів довше затримався сніг, не розтав і почав прогріватися ґрунт.  

Зрозуміло, що накопичити ці залишки дуже важко тому, що тільки злаки нормально накопичуються, а решта переробляється не так швидко, як продукт залишку технічних культур. Пригадую, що у нашому господарстві пшеницю сіяли по широколистяним: в основному це була пшениця, посіяна перед цим. Тобто вона дозволяла зберегти цих кілька днів, які потрібні для осідання ґрунту. Ну і плужна підошва, зрозуміло, що ми з нею боролися плужними розпушувачами.

Далі йде льодова кірка, через неї ми багато втратили, але це було на початку. Наука каже, що потрібно взяти трактор, взяти селітру, калієву сіль. Але все набагато простіше: потрібно так підготувати ґрунт, щоб частина попередника під пшеницю просто стояла, і воно зможе «потягнути» більше сонячного світла. Такий прийом не врятує від кірки, але у вас є 2-3 дні для того, що якась пшениця випаде, а якась лишиться», — розповідає Віктор Кухарчук.

Добрива та контрольована конкуренція

Фосфорні та калійні добрива у господарствах Кухарчука не застосовували, використовували в основному азотні:

«Ми «гралися» з азотом в залежності від того, чого вимагала пшениця. Азоту по пшениці у нас було буквально 120 кг з осені, все йшло від весни, від 2-3 разів в залежності від потенціалу, який ми бачили на полях. Якщо початковий потенціал насіння (межі потенціалу) знижується в процесі росту рослини, то додаємо 3 внесення по 70 кг селітри, а саме пізніше — це було внесення у фазі цвітіння озимої пшениці, ми додавали ще 70-100 кг селітри».

Але не агротехнікою єдиною вирішили добиватися врожайності. Операційний директор «Мрія Агрохолдинг» звернув увагу на генетику, перечитав багато освітньої літератури у цьому напрямку. В результаті дійшов висновку, що пшениці для повного розкриття потенціалу потрібна так звана «контрольована конкуренція». Потрібно дати рослині стільки свободи, щоб вона могла повноцінно розвиватися і при цьому у неї був стимул до швидкого розмноження (формування повноцінних колосків у великій кількості). Потрібно стимулювати кореневе та «повітряне» живлення рослини. Зазвичай звертають увагу тільки на перше, а повітряне живлення також дуже важливе, оскільки процес накопичення рослиною твердих речовин відбувається саме завдяки засвоєнню вуглекислого газу через листя.

«Не потрібно нічого «ламати», достатньо буде поступово впроваджувати нові методи, вивчати результат та йти далі. Зробіть для себе два проходи сівалками, просто не засовуйте їх в землю, просто розтрусіть насіння і робіть ту саму технологію, яка була. І зробіть це все не в одному полі, а в кількох полях. Дивіться результат, якщо працює — йдіть далі», — радить Віктор Кухарчук.