Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Кукурудза-2020: уроки та висновки зі складного сезону
Ще досі у пам’яті багатьох аграріїв 2018 рік, коли кукурудза, наче «окрилена», дала рясний, рекордний урожай. Звісно, наступного року такого самого прориву вже особливо не очікували, але результати були загалом нормальні. А от 2020-й… Фахівці агродепартаменту компанії LNZ Group поділилися ситуацією з кукурудзою в регіонах України та надали поради щодо зниження ризиків у наступному сезоні.
Останніми роками площі під кукурудзою в Україні зростають. Але якщо цей показник незмінно рухається вгору, то цифри врожайності та відповідно валових зборів показують нестабільність. Від неочікуваних стрибків — до ще менш очікуваних спадів. Дуже показовими стали 2018-й — з його рекордами; та поточний рік — а тут має бути «смайлик, що ридає вголос».
Збиральна кампанія поточного сезону по кукурудзі ще триває. Але її закінчення можна й не чекати, аби констатувати — рік для культури у більшості регіонів виявився провальним. Краща ситуація хіба що на Волині та загалом у західних областях.
Найголовніші чинники, що вплинули на результат, — прохолодна весна і посушливе літо.
Кукурудзяний сезон 2020 почався із того, що після сухої безсніжної зими у ґрунті було дуже мало вологи й аграрії чекали на хоч якісь опади, аби не класти насіння кукурудзи у сухий ґрунт. А тут ще й додались низькі температури. А ця культура, як відомо, не любить холоду. Коли ж уже чекати було неможливо, і так із сівбою запізнювались, то почалися начебто довгоочікувані дощі, але їхня інтенсивність знову поставила перепону для сівби.
А далі все пішло за різними сценаріями.
У Центральній Україні через травневі дощі вегетація рослин затягнулася на 1,5-2 тижні. Водночас, коли вони мали інтенсивно розвиватися, почалася посуха. Крім того, в травні додалися низькі температури — +3-5 ℃ на поверхні ґрунту, і ріст рослин загальмувався. Якщо у червні зазвичай їхня висота має бути десь «по пояс», то в деяких господарствах ледве доходило до коліна.
На півдні проблеми були інші — там подекуди опадів не було ще із квітня. Тут першими постраждали посіви озимого ріпаку, а потім і розбилися надії щось компенсувати за рахунок кукурудзи. Спека і посуха «добили» деякі посіви ще до і в період цвітіння. Особливо катастрофічна ситуація склалася на Одещині і на більшій частині Кіровоградщини.
Що ж стосується інших південних областей, то на тій же Херсонщині кукурудзу вже давно вирощують лише на поливі. До слова, саме цим фактом пояснюються «аномалії» у даних Держкомстату, за якими виходить, що ця південна посушлива область отримує найвищу врожайність по кукурудзі. Адже там жодним чином не враховується, що то все — завдяки зрошенню.
Також, як зауважують фахівці агродепартаменту компанії LNZ Group, правильним рішенням для південних областей виявилось зниження густоти посівів.
«Наприклад, на півночі Одеської області ті, хто раніше сіяв кукурудзу з густотою 60 тис. насінин/га, а цьогоріч, передбачаючи проблеми, знизив норму до 50 тис. насінин/га, — виграли в урожайності на 1-2 т/га. Так само в Бессарабії — якщо раніше сіяли 50 тис./га, а в цьому сезоні 40 тис./га, також отримали кращий результат. Звісно, цей результат був загалом майже удвічі нижчий, аніж зазвичай отримували у регіоні по кукурудзі. Але з урахуванням, що чимало посівів культури взагалі вигоріли, знищені спекою і посухою повністю, то навіть 4 т/га — це удача і принаймні не вихід в мінус», — зауважують експерти.
У північних областях ситуація хоч і трохи краща, але й там бідолашна кукурудза не встигала виходити з одного стресу, як її спіткав інший. Складним виявився вже початок сезону. Як зазначають фахівці агродепартаменту компанії LNZ Group, під час посівної встановилися прохолодні температури, не дуже сприятливі для сівби цієї культури. Потім, десь у фазі 3-4-го листка, розпочалися опади. Здавалося б, добре — волога. Однак на багатьох територіях дощі мали зливовий характер, через що сталося промивання внесених гербіцидів та пригнічення сходів. Надалі, коли кукурудза вже сформувала качан, відбувались коливання температури — різниця між денною і нічною могла становити 10-12 ℃...
Загалом десь під кінець червня вже було зрозуміло, що для кукурудзи цей сезон вдалим не буде. При тому, що навіть і в кінці липня деякі аналітики (навіть USDA) продовжували пророкувати Україні гарний врожай цієї зернової. І це в той час, коли аграрії масово почали косити і передисковувати кукурудзу, хтось — аби хоч на силос її застосувати. А хтось, щоб не краяла серце і щоб уже можна було готувати площі під наступну культуру, бо сенсу тримати «безплідні» посіви не було. І така ситуація спостерігалася не лише в південних областях. Від нестачі вологи постраждали і Вінниччина, і Хмельниччина, Черкащина, і навіть Київщина та Полтавщина.
Там подекуди жодної краплі дощу не випадало упродовж 3 і більше місяців, або ж 2-3 мм — то була лише насмішка. І незмінна спека. Причому саме під час викидання волоті й запилення. Як результат — або качани зовсім не зав’язались, або вийшли маленькі, невиповнені, напівпусті. Якщо вологи не було навіть у 1,5-метровому шарі ґрунту, то де взятися наливу зерна? Особливо «під каток» посухи потрапили гібриди з великим ФАО (380, 400, 430).
Звісно, така ситуація в названих регіонах не була настільки тотальною, як на півдні, але досить масовою.
Пощастило тим, хто, з одного боку, вибрав (може навіть інтуїтивно, а може передбачливо-цілеспрямовано) вдалі терміни сівби у поєднанні з ФАО, що дало змогу кукурудзі відцвісти і утворити зав’язь ще до настання аномальної посухи. Нерідко частково рятували антистресові засоби, а також ті, що зміцнювали і збільшували кореневу систему, яка могла діставати живильну вологу із глибших шарів. А з другого боку, щастило тим, кому хоч невеликі, але в правильні терміни, були послані небом дощі.
Наприклад, по північному регіону фахівці агродепартаменту LNZ Group рекомендують сіяти гібриди кукурудзи з ФАО в межах 260-360.
А на півдні, за словами спеціалістів, цього року показали себе краще гібриди з середнім ФАО. Скажімо, EXPM015 (ФАО 260) чи EXPI143 (ФАО 320). В Одеській області вони давали урожайність до 4,0-4,5 т/га. Що для нинішнього сезону — велика удача. Адже за рахунок меншого ФАО їм вдалося уникнути сухого і спекотного періоду в період цвітіння і наливу зерна.
Про буревії, гради і піщані бурі, які то там то там «підливали масла» до загальних бід аграріїв, говорити й не будемо...
У тих посівів кукурудзи, що таки дотягнули до останніх фаз вегетації, зараз також ситуація різна.
Наприклад, у третій декаді вересня фахівці НААН України констатували, що рослини кукурудзи перебували тоді у фазах «воскова» та «повна стиглість». У переважній більшості регіонів стан посівів культури оцінювали як задовільний, проте місцями — незадовільний.
Навіть у великих холдингах, з інтенсивними технологіями вирощування, зізнавались, що середню врожайність кукурудзи очікують удвічі меншу, ніж зазвичай.
Дещо «виправляють» ситуацію західні й північно-західні області. Там з вологою ситуація була значно кращою, тому на врожайність культури вони не скаржаться. Більше їх турбує те, що якраз дощі, що розпочалися в кінці вересня — на початку жовтня, заважають зерну віддавати вологу. Тому може бути затримка зі збиранням. Або ж доведеться додатково досушувати. Тож тут також виграли гібриди з дещо меншим ФАО.
До певної міри загальну ситуацію по країні щодо цьогорічного врожаю кукурудзи можна окреслити на основі результатів опитування, яке провів Kurkul.com на початку збиральної кампанії.
Так, 49% опитаних зазначили, що збирають зернову з урожайністю до 5 т/га. 22% вказали, що цей показник у їхніх господарствах становить від 5 до 8 т/га. Також 14% респондентів відповіли, що збирають кукурудзу із врожайністю від 8 до 10 т/га. А 15% зазначили, що врожайність перевищує 10 т/га.
Станом на 20 жовтня в Україні кукурудзу було зібрано із 44% посіяних площ — майже з половини. І наразі вже можна робити певні висновки з сезону-2020. Фахівці агродепартаменту LNZ Group, ґрунтуючись на досвіді цього року та на загальних тенденціях, що проглядаються протягом останніх сезонів, надають низку порад, завдяки яким можна знизити ризики від можливих несприятливих умов у вирощуванні кукурудзи.
- Якісне насіння. Це завжди запорука гарного врожаю. Але в умовах, коли наш клімат стає більш континентальним, відбувається більш швидкий перехід від зими до літа, спостерігається дефіцит вологи в ґрунті, — на час сівби дуже важливою стає така характеристика, як енергія появи сходів. Цей показник хоч і стандартом у кукурудзи не регламетується, але дає змогу насінню швидко і максимально дружно зійти, ефективно використавши при цьому запаси вологи, температуру тощо. Тож якість насіння — це найперше, на що треба звертати увагу. Варто наголосити, що оскільки виробництво насіння кукурудзи під брендом UNIVERSEED розміщено в Україні, LNZ Group ретельно контролює і гарантує якість своєї продукції.
- Терміни сівби. Для південних і центральних областей терміни сівби мають бути максимально ранніми, оскільки кукурудза є культурою короткого дня і швидко розвивається саме за таких умов. Уникнути спеки в період цвітіння кукурудзи можливо саме ранніми строками сівби, що забезпечує більш повне і якісне запилення і запліднення до настання періоду високих температур. Проте при визначенні терміну сівби необхідно пам'ятати про біологічні вимоги культури. У кукурудзи біологічний мінімум на період проростання становить 8-10°С, оптимальна ж температура становить 12-15°С. Тому необхідно підбирати термін сівби, щоб проростання відбувалось саме за таких температур. Особливо важливий фактор температури у північних областях. Тут для виходу в поле з сівалками температура ґрунту має бути не менше 10°С. При цьому, як зауважують фахівці агродепартаменту LNZ Group, потрібно брати до уваги холодостійкість гібридів — з урахуванням, зокрема, і можливого коливання весняних температур. Скажімо, в лінійці гібридів UNIVERSEED є низка гібридів з такими властивостями. Зокрема, EXPM015. Він дуже добре реагує на ранні терміни сівби і навіть на похолодання під час сходів і вегетації.
- ФАО кукурудзи. Експерти зазначають, що нинішній сезон показав: для зниження ризиків не варто обмежуватись гібридами з одним або близькими ФАО, краще «урізноманітнити» їх спектр. А ще краще зробити акцент на нижчі ФАО — тоді більше гарантій, що навіть за дефіциту вологи кукурудзі вистачить для більш-менш нормальної вегетації та формування качанів. По це свідчить досвід цього року, коли гібриди з меншим ФАО, хоч і не вийшли на потенційні рівні врожайності, але показали вищий результат (а подекуди взагалі показали результат) порівняно з кукурудзою, що має триваліший період вегетації.
- Норми висіву. Теж цей фактор фахівці компанії LNZ Group радять переглянути. У бік зменшення. Точних довгострокових прогнозів щодо умов, які складатимуться в кожному сезоні, зараз ніхто не може давати. Але тенденція у кліматичних змінах каже нам: вологи тепер не вистачатиме. Отже, рослинам доведеться конкурувати за неї. Тому загущення посівів у підсумку може лише нашкодити.
- Системи живлення. Якщо вологи немає, то посилене удобрення не допоможе. Тож агродепартамент компанії LNZ Group радить не вносити занадто великі дози добрив, або вносити дробно. Цей рік засвідчив, що дробне внесення краще впливає на кінцеву врожайність, а крім того, дає змогу більш ефективно використовувати добрива — обираючи оптимальні норми відповідно до наявності вологи на момент внесення та стану рослин.
Загалом же варто усвідомити, що легких сезонів не буває. І щоразу слід готуватися до гірших сценаріїв, для чого задіювати увесь свій агрономічний досвід, професіоналізм та дещицю інтуїції. До кращих часів ми завжди готові)
Алла Гусарова, SuperAgronom.com