Василь Косюк: Ми вже зараз переглядаємо свої технології, аби пристосовуватись до подальшого погіршення погодно-кліматичних умов

Ми переконалися в цьому, відвідавши ТОВ «АГРОКРАЙ», що у Хмельницькій області. Потрапили саме на збирання озимої пшениці, тож розпитали головного агронома господарства Василя Косюка, яким був цей сезон, як справлялись із його особливостями, в яких умовах проходять жнива та якого результату вдалось досягти.

До слова, у Василя Яковича агрономічний стаж уже понад 27 років. І хоч розповідаючи про свою роботу, він зауважив, що не завжди все залежить від агронома, з його розповіді ми зрозуміли, що досвід — то велика сила. Адже він додає впевненості, сміливості в експериментах, рішучості у впровадженні новацій та формує ту саму інтуїцію, яка частенько виручає в непередбачуваних ситуаціях. А вона потрібна, особливо, коли працюєш із нестандартним рельєфом, нестандартною сівозміною, плюс в компанії, яка стрімко розвивається і потребує нестандартних рішень…

SuperAgronom.com: Василю Яковичу, розкажіть трохи про вашу компанію: скільки землі в обробітку, які культури вирощуєте.

Василь Косюк: На сьогодні обробляємо 2300 га землі. Серед основних культур:

• озима пшениця трохи більше 560 га,
• кукурудза на зерно 500 га,
• мак олійний 480 га,
• квасоля 320 га,
• соя 180 га,
• цукровий буряк 60 га,
• 150 га розторопші.

А також маємо 12 га вишневого саду. Взагалі ж набір культур у нас змінюється, не лише залежно від агрономічної доцільності, а й від економічної вигідності. Наприклад, квасолю ми вперше посіяли минулого року на 114 га, а цьогоріч — уже на 320 га. Цукровий буряк минулого сезону взагалі не сіяли, а нинішнього вже трохи маємо. Натомість у минулому році соняшник сіяли. А на цей рік він відсутній. Адже в сівозміні маємо значний відсоток таких «споріднених» за поширенням хвороб та складністю боротьби із падалицею культур, як мак і соя. Тому від соняшника наразі відмовились.

SuperAgronom.com: Знаємо, що сієте не лише товарні посіви, а й насінництвом займаєтесь.

Василь Косюк: Так. Наприклад, цьогоріч маємо 4 сорти насіннєвих посівів пшениці: КВС Ронін, КВС Еміль (KWS), Фелікс та Катаріна (Saaten Union). Соя в нас узагалі вся насіннєва, також 4 сорти: Асука, Аріса (Prograin), Кардифф та СГ Кеа (Saatbau).

SuperAgronom.com: Ми з вами зараз якраз перебуваємо на полі, де триває збирання пшениці. Коли ви почали жнива?

Василь Косюк: Взагалі планувалося вийти в поле десь близько 20 липня. Адже маємо ультраранній сорт Фелікс та ранній Катаріна. Але погодні умови, які склалися упродовж усієї вегетації, починаючи з осені, й особливо посушлива весна, з нестачею зимової вологи, спричинили появу на озимій пшениці так званих «недогонів». Зрештою основне стебло визріло вчасно, а ці додаткові ще навіть досі зелені. Ця ситуація не дала можливості нам вийти в поле у заплановані терміни. Тож зайшли до обмолоту з 24 липня. Згадані ранні сорти ми на сьогодні (29 липня — Прим. ред.) зібрали. Зараз домолочуємо товарний посів сорту Атлон.

SuperAgronom.com: Розкажіть детальніше, яким був нинішній сезон для озимої пшениці взагалі?

Василь Косюк: Насправді сезон дуже важкий, особливо для озимих культур. Можу пояснити на прикладі поля, що ми зараз оглядаємо. Оскільки тут сіяли ранні сорти, які максимально віддають свій потенціал тільки за ранніх термінів сівби, ми їх висіяли в оптимально ранні строки. Пшениця добре розкущилася, у зиму ввійшла в дуже доброму стані, мала 3-4 стебла кущення. Але зима була безсніжною, вологи не вистачало, весна також почалась без дощів. А потім у другій половині травня пройшли сильні опади. Так виникли уже згадані мною недогони. Ще перебуваючи у фазі виходу в трубку, пшениця «скинула» «зайві» пагони, адже на той момент їй не вистачало вологи. Але коли пішли дощі, рослина знову почала отримувати поживу і «вирішила», що можна поділитися і з недорозвиненими пагонами. Але вони вже не змогли наздогнати решту. Загалом на цих недогонах маємо досить відчутну втрату врожаю. Крім того, ця пшениця за свою вегетацію отримала декілька стресів. Найсильніший — під час весняних морозів. 2 чи 3 рази температура опускалась до 7-8 градусів морозу, що посилювалось сильними вітрами. Через це ми не могли вчасно і захист від бур’янів та хвороб внести — за таких умов це був би додатковий стрес. Лише після того, як «підтягнули» амінокислотами, змогли обробити гербіцидами.

SuperAgronom.com: Як позначилися усі ці проблеми на врожайності?

Василь Косюк: Вважаю, що для таких умов урожай вийшов не надто поганий. Наприклад, на цьому полі Фелікс показав близько 6 т/га. Катаріна десь 6,2 т/га. Атлон поки що не завершили збирати, але наразі бункер показує десь 6,3-6,4 т/га. Зважаючи на всі несприятливі фактори, які довелося пережити нашій пшеничці, це досить пристойний результат.

SuperAgronom.com: А яка врожайність була запланована?

Василь Косюк: Ми працюємо по точному землеробству, на цьому полі було заплановано 8 т/га. І звісно, 6 тонн — це для нас уже не той показник, який має радувати. Але в цій ситуації ми зробили все від нас залежне, та не завжди можна вийти переможцем у двобої з природою, де головним лімітуючим фактором була нестача вологи. Позначилось це не лише на озимих. Ярі культури теж постраждали.

SuperAgronom.com: При тому, що Хмельниччина вважається зоною достатнього зволоження…

Василь Косюк: Дефіцит вологи маємо вже другий рік. І таке враження, що ситуація щоразу погіршується. У нас тут навіть деякі русла річок пересихають, вода в криницях у людей зникає. Що вже казати про оброблювану землю. З другого боку, оті середні показники по опадах у цілому можуть не дуже відрізнятися від тих, що були кілька років тому. Адже буквально в тому місці, де ми зараз перебуваємо, затяжна посуха завершилася тим, що за 4 дні випало 2 місячні норми дощу. І вони принесли більше шкоди — ґрунт поприбивало, він ущільнився, не було доступу повітря до коріння. І натомість недогони підтягнулись, але при цьому на загал підвищення врожайності не дали, а лише заважають під час збирання.

SuperAgronom.com: В яку фазу пшениці пройшли вже такі дощі?

Василь Косюк: Якраз у фазу колосіння. Ми саме збирались провести третій фунгіцидний захист від фузаріозу, а інтенсивні опади завадили нам «упіймати» середину цвітіння. Добре, що у нас захист досить потужний, ми використовуємо тільки оригінальні препарати, особливо на насіннєвих посівах. Зрештою ми таки обробку зробили, бо по технології триразовий обробіток фунгіцидний обов’язковий, причому незалежно — чи є хвороба, чи ні. Акцентуємо саме на профілактичному захисті. Тож, як бачите, пшениця чиста. Незважаючи на певні проблемні моменти.

SuperAgronom.com: З якою вологістю збираєте пшеницю?

Василь Косюк: До слова, нам і зараз трохи опади перепони ставлять. На цьому полі мали дозбирати пшеницю раніше, але позавчора пройшов дощ і ми чекали, поки зерно підсохне. Зараз електроніка в комбайні показує вологість 14,5%. Намагаємося швидше завершити, бо щось знову хмариться на горизонті… Далі все одно воно йде на сушарку на нашому насіннєвому заводі Biligrain. Там підсушуємо зерно, очищаємо. Якщо товарне — то «пропускаємо» через першу лінію, де воно проходить первинне очищення і відправляється на склад. А зерно з насіннєвих посівів уже підлягає значно ретельнішому очищенню, обробці тощо.

SuperAgronom.com: Я от стою з вами в полі і милуюся чудовим краєвидом із низинками й горбочками. Але ви, напевно, такий рельєф інакше сприймаєте?

Василь Косюк: Загалом ідеально рівних полів немає. Звісно, краще працювати на рівних полях. Але це в багатьох регіонах — лише мрія агронома. У наших краях мусимо працювати на схилах. Переважно — на порівняно невеликих. Хоч маємо і більші, але там сіємо ті культури, що невибагливі до таких умов. Наприклад, розторопшу. Але завдяки тому, що ми перейшли повністю на точне землеробство, можемо вирівнювати поживу для рослин практично на усіх полях, незалежно від рельєфу чи типу ґрунту. Якщо проїхатися по нашому «хвилястому» полю, то можна побачити, що пшениця усюди однакова — що на горбках, що в низинах чи на рівних площах. Хіба що в цьому році на південних схилах вона трошки зріджена, бо відчувала більший дефіцит вологи — там швидше ґрунт пересихає. Ще один чинник, який допомагає досягти вирівненості посівів на схилах — застосування органіки. Ми тривалий час вносили на поля курячий послід, і якраз на похилі ділянки старалися давати більшу норму.

SuperAgronom.com: Я знаю, що зараз ви теж застосовуєте органічне живлення. Але тепер це сидерати.

Василь Косюк: Так, скажімо, на цьому полі після збирання ми вносимо деструктор стерні, який допомагає швидшому розкладанню, мінералізації органічних решток, і відразу після внесення деструктора посіємо сидерати. Використовуємо переважно гірчицю, олійну редьку. Залежно від того, під яку культуру висівається сидерат, можемо додавати бобові для накопичення азоту. На жаль, минулого року нам не вдалося посіяти сидерати. Тому що відразу після жнив вологи не було зовсім. А коли вже з’явилася волога, їх було запізно висівати, ефекту від них не було б ніякого — лише зайві витрати. Цьогоріч ситуація краща. Тож уже триває сівба сидератів після зібраної розторопші, пшениці — під такі культури як мак олійний, кукурудза та цукровий буряк.

SuperAgronom.com: Окрім органіки, чим іще підживлюєте пшеницю?

Василь Косюк: Точне землеробство передбачає внесення добрив згідно з результатами аналізу ґрунту. Ми співпрацюємо з компанією, яка розробила власну систему відбору зразків. Вона нам підходить саме тому, що підлаштована під наш рельєф. Тобто відбір проводиться не по розмічених на квадрати ділянках, а по «особливостях» поля — залежно від рельєфу. Накладаються багаторічні карти досліджень наших полів, визначається ґрунтова відміна, відповідно до типу ґрунту, рельєфу, породи нижніх шарів тощо. По цих ґрунтових відмінах і відбираються зразки. Тобто якщо це схил, то відбирається зразок на схилах, якщо це горбок, то на горбку. Тому що там зазвичай різні показники за елементами живлення, що містяться у в ґрунті. Після того як зразки досліджуються в лабораторії і визначається їх вміст, розробляються карти живлення. На основі цих карт і проводимо внесення добрив та сівбу. Адже вся наша техніка може працювати із диференційованим внесенням.

SuperAgronom.com: А взагалі які саме добрива використовуєте?

Василь Косюк: Щоб працювати за системою точного землеробства, краще використовувати монодобрива, тобто ті, що мають один елемент живлення. Таким чином можна краще розрахувати норму. Під пшеницю як основні добрива вносимо хлористий калій і амофос. Залишок по діючих речовинах залишаємо на передпосівне внесення. Зазвичай це РКД, яке теж вноситься диференційовано. Завдяки використанню сівалки Kinze 3600, можемо при сівбі одночасно вносити 3 види добрив у різні зони посіву. А саме: обов’язково в рядок стартове добриво, під рядок рідкий фосфор, щоб краще розвинути кореневу систему, це може бути інокулянт, якщо це бобова культура. До слова, інокуляцію насіння при протруюванні ми зазвичай не робимо, а саме інокулянт при сівбі — насінину, в рядок. Або ж одночасно вносимо рідкі мікродобрива, це вже теж залежить від результатів обстеження ґрунту.

SuperAgronom.com: Деталізуйте по основних елементах в діючих речовинах. Скільки чого ви вносите під запланований урожай?

Василь Косюк: Раніше на заплановані 8 т/га в основне осіннє внесення ми завжди давали приблизно 80 кг/га фосфору, 90 кг/га калію і від 30 до 50 кг/га азоту. А потім за три весняні підживлення «дотягували» до 140-160 кг/га азоту в діючій речовині. Зараз ці норми, з урахуванням внесення по ґрунтових відмінах можуть досить серйозно коливатися. Наприклад, в низинах, як правило, фосфору потрібно не більше 30 кг/га. Адже там ґрунти намиті, із горбків змивалися, тож поживи більше. А на горбах ми можемо вносити і 120, і 130 кг/га д.р. того ж фосфору або підвищену норму іншого елементу.

SuperAgronom.com: Ви якось сказали, що тенденції щодо зміни клімату, погодних умов дедалі погіршуються. Розуміючи ситуацію, чи плануєте загалом підлаштовувати свої технології , змінювати якісь принципи?

Василь Косюк: Ми їх уже переглядаємо. Наприклад, намагаємося переходити на ранньостиглі сорти озимої пшениці. Вони краще використовують запаси зимової і навіть мінімальної весняної вологи, встигають сформувати урожай за рахунок неї. Можливо, вони не мають такого занадто високого потенціалу врожайності, але при цьому ми будемо мати стабільний урожай озимої пшениці.

Також, щоб зберегти вологу в ґрунті, ми повністю перейшли на підготовку ґрунту для ярих культур з осені. Щоб навесні не перевертати верхній шар ґрунту і не пересушували оцих 5 см, в які треба покласти насіння. Ми вже 2 роки використовуємо цю схему, зокрема, на таких дрібнонасінних культурах, як мак олійний, розторопша, гірчиця.

Сюди ж можна віднеси й висівання сидератів. Ми їх не заорюємо, вони просто викладаються на поверхні ґрунту, утворюючи мульчу, яка зберігає ґрунтову вологу.

Під пшеницю ми стараємося не робити оранки. Здійснюємо тільки поверхневий обробіток ґрунту, що теж дає змогу зберегти нижню вологу. Проводимо дискування, якщо це попередник. Наприклад, бобовий. А от якщо попередник — мак, то мусимо використовувати плуг. Бо відповідно до технології вирощування маку ми повинні заорати його пожнивні рештки. Правда, минулого року ми не змогли по маку посіяти жодного гектара пшениці. Через те, що не було вологи і ми не змогли розробити глиби ґрунту, що утворилися після оранки макових решток. Тому довелося пшеницю сіяти по соняшнику, чого ми зазвичай не робимо.

SuperAgronom.com: Якими ще актуальними деталями зі свого досвіду вирощування пшениці ви б поділилися з колегами?

Василь Косюк: Поділитися є чим. Наприклад, минулого року ми почали, а цьогоріч продовжимо використовувати обов’язкову обробку насіння озимої пшениці перед сівбою рідким фосфором (2-3 л/т насіння) і цинком. Я вважаю, що такий прийом досить доречний, коли не вистачає вологи. Коренева система значно краще розвивається, в тому числі вторинна коренева система, краще проходить відновлення вегетації навесні. Крім того, в посушливих умовах необхідно вносити рідкий фосфор по вегетації рослини, по листу. Ми використовуємо для цього РКД 8:24 також залежно від аналізу ґрунту — 2 або 3 л/га.

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!

©Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2020