Озимі зернові в рисових чеках на Херсонщині. Як тут отримують рекордні показники урожайності

Цього року ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор», що на Херсонщині, отримало рекордну в Україні врожайність озимого ячменю  — 11,7 т/га. З площі 3,2 га було зібрано 37445 кг зерна сорту Валькірія.

Дізнайтесь більше про вирощування озимих пшениці та ячменю в рисових чеках на півдні нашої країни, нюанси та переваги цієї технології, непопулярність сортів твердої пшениці, економічну вигоду та рекордні врожаю ячменю озимого. SuperAgronom.com поспілкувався про це з Юрієм Томащуком, головним технологом насіннєвого господарства ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор» та Іваном Яцко, регіональним представником компанії CHEMISCHE GUTER. 

Технологія вирощування озимих зернових культур

Вирощують озимі культури на зрошувальних землях у с. Тарасівка Херсонської області. Земельний банк господарства у двох районах сягає близько 1600 га пайових земель. Ґрунти на полях підприємства — солонці. У цьому сезоні врожайність озимої пшениці 7,9-9,8 т/га, а озимого ячменю — 10,2-11,7 т/га. 

«Зернові ми розпочали сіяти заради цікавості, аби спробувати. Спочатку  мали врожайність 5,7 т/га, потім 6,9 т/га, а зараз хочемо йти на рекорд. Цьогоріч могли б мати 11-12 т/га пшениці, якби не вдарили морози до -6 °C, коли було вже 2 міжвузля. Як розрізали рослину, то колос був коричнево-чорний. Фермери 2-3 т/га врожаю втратили через похолодання», — стверджує головний технолог ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор».

Іван Яцко зазначив, що господарства зазнали серйозних втрат, коли після морозів дискувати поля та сіяли соняшник, не маючи вологи, а фермери, які залишили посіви на богарних землях Херсонщини, збирали по 4 т/га.

«У ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор» ми теж маємо богарні землі, де вирощуємо тверді сорти пшениці озимої Континент і Блискучий. Вона не кущиться. Її потенційна врожайність 4,5 т/га, а ми маємо 7,9-8,5 т/га», — додав Юрій Томащук.

Але технолог зазначив, що більшість господарств в Україні не хочуть вирощувати тверді сорти пшениці, тому що важко на сьогодні знайти ринок збуту і врожайність такої пшениці нижча, ніж м'яких сортів.

У господарстві двопільна сівозміна: 50% рису та 50% зернових. Юрій Томащук відзначив, що прибуток від зернових у господарстві на рівні як і від рису. У чеках намагались вирощувати також сою, ріпак та соняшник. Головний технолог зауважив, що вирощування рису в монокультурі призводить до певних негативних наслідків.

«Цьогорічні погодні умови дуже вплинули на розвиток хвороб і шкідників, адже їх більше, ніж цього хотілось би. Зима була тепла, все пережило», — додав пан Юрій.

Проводять дискування, потім культивацію, а тоді вже здійснюють сівбу. Як посіяли культуру коткують поле. А секретом успіху Юрій Томащук назвав запас вологи в чеках після рису. Цьогоріч у господарстві не підтоплювали пшеницю та ячмінь. 

Система захисту та живлення пшениці та ячменю

Головний технолог зазначив, що у господарстві все роблять на випередження, враховуючи термін дії діючої речовини та погодні умови. Проводять аналіз ґрунту.  60% добрив вносять з осені під сівбу, дають 60% азоту, 100% фосфору та калію. Здійснюють перше підживлення по мерзлоталому ґрунту, а друге — в рядок вносять  селітру та карбамід сівалкою за методом Бузницького. 

Посіви пшениці на полях ТОВ «СТ «Івашківський інкубатор»

Для ефективного росту та розвитку озимих зернових у господарстві під час вегетації рослини здійснюють листкове підживлення та вносять мікро- та макроелементи. Проводять протруювання насіння, інсектицидний та гербіцидний захист культур, а також користуються піретроїдами.

«Насіння і зернових, і рису ми протруюємо трьохкомпонентним фунгіцидним протруйником Бенефіс, що захищає кореневу систему і сприяє росту та розвитку культури. Він має комбіновану дію, яка ефективна як проти зовнішньої, так і внутрішньої ін­фекції, а також проти хвороб, що вражають рослину в пізні фази росту. Особливо добре він бореться з кореневими гнилями. Після повного видалення бур'янів — прополки, через 14 днів проводимо підживлення», — розповів головний технолог підприємства.

Бенефіс — препарат на основі мікроемульсії, містить три діючі речовини — металаксил, тебуконазол і імазаліл, що дозволяють забезпечити високий рівень фунгіцидної активності і подовженої  захисної дії. 

«Також на зернових у господарстві використовували інсектицидний протруйник Імідор Про (д.р. — імідаклоприд). У баковій суміші з Бенефісом препарати підвищують схо­жість та енергію росту, сти­мулюють швидкий дружній старт, зміцнюють кореневу систему, збільшують кількість як основних так і бічних корінців, знижують негативний вплив діючих речовин на ростові процеси рослин», — зауважив Іван Яцко, регіональний представник компанії CHEMISCHE GUTER у Херсонській області.

Юрій Томащук зазначив, що у господарстві здійснюють лише авіаобробки посівів, що дозволяє рівномірно з 4:30  ранку до 11:00 обробити 500 га.

«Протягом 5 років ми плануємо мінімум 3 фунгіцидні внесення на ячмені та 2 на пшениці препаратами Титул Дуо, ККР та Беназол. Ще культури не виросли, а ми вже знаємо, коли і чим будемо обробляти. У господарстві завчасно купуємо всі засоби захисту рослин», — зазначив Юрій Томащук і додав, що вже протягом 6 років для захисту пшениці та ячменю вони використовують препарати CHEMISCHE GUTER. 

Юрій Томащук додав, що фунгіциди Титул Дуо та Беназол не лише борються з проблемами, але й не створюють стрес, що дозволяє збільшити врожай за рахунок збереження потенціалу культури.

Інсектицидний захист у господарстві представлений використанням контактно-шлункового системного інсектициду Кінфос. 

Як зазначив Іван Яцко, в регіоні, зазвичай, з виходу з зими розвивається борошниста роса, потім з певною сумою температур та вологістю виникає іржа чи грибкові захворювання. З цими хворобами ефективно борються Беназол та Титул Дуо.

«У господарстві вносили бор-11+фульвокислоти. Багато аграріїв цей мікроелемент вносять на ріпаку, коли бачать розтріскування, або на соняшнику, щоб була повна корзина, але забувають, що бор потрібен і для зернових, адже він відповідає за розвиток колосових квіток, а також не­обхідний для роз­вит­ку ме­ри­с­тем», — зауважив Іван Яцко.

Варто зазначити, що посухи навесні можуть негативно впливати на кількість бору в  ґрунті. Невеликі дози бору позитивно впливають на формування зерна та знижують осипання, а його не­ста­ча не тільки не­га­тив­но впли­ває на вро­жайність ози­ми­ни, а й зни­жує якісні по­каз­ни­ки зер­на.

«Воду ми використовуємо з Дніпра, то кислотність її 7,5-9%, а нам потрібно 5,5-6%, тож користуємось вже 2-ий рік pH-контролем — регулятором кислотності, що покращує якість води», — підсумував пан Юрій.

Також головний технолог стверджує, що ще недавно на рН-контроль ніхто не звертав уваги, але з часом і самі виробники почали зазначати на препаратах необхідну кислотність. 

«На систему захисту 1 га пшениці ми витрачаємо майже 24 тис. грн, а на ячмінь трохи більше — до 25 тис. грн. Результат дії цих препаратів і ціна нас влаштовує, тому оптимізовувати цю статтю витрат не плануємо», — додав головний технолог підприємства.

Врожайність сортів пшениці та ячменю у господарстві

У господарстві зосередились на вирощуванні сортів пшениці озимої та ячменю озимого одеської селекції, яка користується попитом і показує себе найкраще на полях регіону.

«Це врожайність усіх сортів, що потрапили під морози. Пшениця в зиму увійшла великою і ми постраждали. Рядові посіви, які були менші та пізніше посіяні, вистояли краще. Ячмінь впав», — зазначив Юрій Томащук. 

Врожайність сортів озимої пшениці:

• Нива Одеська — 9,8 т/га;
• Зиск — 9,6 т/га;
• Катруся одеська — 9,3 т/га;
• Мудрість одеська — 8,6 т/га;
• Щедрість одеська — 8,8 т/га;
• Відповідь одеська —  8,8 т/га;
• Октава одеська — 8,5 т/га;
• Кірія — 8,4 т/га;
• Континент — 7,9 т/га;
• Блискучий — 8,5 т/га.

Врожайність сортів озимого ячменю:

• Валькірія — 11,7 т/га;
• Снігова королева — 10,8 т/га;
• Достойний — 10,2 т/га.
  

©Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2020