Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Вадим Нестеренко: Вітчизняне насінництво поки що конкурентоспроможне, але без держпідтримки перспектив не має
Імпорт посівного матеріалу в Україну в останні роки тримається на рівні 140-150 мільйонів доларів на рік, витісняючи при цьому вітчизняне насіння. Як оцінюють цю тенденцію українські аграрії? Про це ми поговорили з Вадимом Нестеренком, співвласником і головою наглядової ради агрохолдингу Ristone Holdings — одного з небагатьох у країні, що мають власне насінницьке господарство.
SuperAgronom: Пане Вадиме, як ви думаєте, чому українські аграрії віддають перевагу імпортному насінню? Через його якість, чи вітчизняного насіннєвого матеріалу просто не вистачає?
Вадим Нестеренко: Це складне запитання. У темі виробництва насіння присутні декілька факторів. Справді, до 1990 року Україна виробляла 250 тис. т насіння, в тому числі половина йшла на експорт. До початку 2000-х наші аграрії використовували вже тільки 70% насіння вітчизняного виробництва, а сьогодні ці 70% — імпорт, в основному із Франції та Німеччини.
Проблеми вітчизняного насінництва в тому, що у нас в країні ним ніхто всерйоз займатися не хоче, це тривалий процес і довгі вкладення. А ті найбільші насіннєві агропідприємства, які домінують на українському ринку, це або дочірні фірми західних концернів, або мають у своєму капіталі істотну частку західних партнерів. Тому вони легко оперують дешевими кредитами, можуть інвестувати у виробництво сотні мільйонів доларів, розвивати інфраструктуру і супутній сервіс.
SuperAgronom: Які наслідки такої тенденції?
Вадим Нестеренко: Рано чи пізно це призведе до певної монополізації насіннєвого ринку і, відповідно, до подальшого зростання цін на насіння. Власне кажучи, ми вже бачимо ці процеси, коли за останні роки з ринку шляхом поглинання і злиття пішло чимало вітчизняних виробників насіння. Якщо я правильно по пам'яті називаю цифри, то скорочення гравців на українському ринку насіння відбулося чи не десятикратне — з 2 000 до приблизно 200.
SuperAgronom: Можливо, просто залишилися лише «сильні» гравці?
Вадим Нестеренко: Зрозумійте мене правильно, я не виступаю проти відкритої конкуренції виробників насіння. Ринок повинен бути представлений різними пропозиціями і за ціною, і за якістю, і зрештою — за країною походження. Але конкуренція ця має бути чесною, а не монополізованою, а її результатом має стати підвищення якості посівмату.
SuperAgronom: У будь-якому разі вітчизняному виробнику важко конкурувати зі світовими брендами…
Вадим Нестеренко: Український виробник неконкурентоспроможний насамперед тому, що європейських аграріїв підтримують їхні держави, а ми такої підтримки майже повністю позбавлені. Водночас якість українського насіннєвого фонду висока і конкурентоспроможна.
Сьогодні багато міркують про перспективи експорту українського насіння на світові ринки після того, як ми нарешті синхронізуємо нашу сертифікацію до стандартів ЄС, а процес цей триває вже не перший рік. Я думаю, що істотного прориву з таким експортом не відбудеться, оскільки Євросоюзу це не потрібно. Там вміють захищати власного виробника, тому найімовірніше відразу ж включать проти нашого експорту своє ефективне антидемпінгове законодавство. Адже наше насіння, практично нічим не відрізняючись за якістю, дешевше – «завдяки» нашим економічним реаліям. Наприклад, українського рівня зарплатам.
Крім того, якщо ми говоримо про конкуренцію на рівних, то на розвиток українського насіннєвого ринку впливають істотні обмеження з боку імпортерів-продавців. Ті ж французи, у яких господарства нашого холдингу беруть батьківські форми по соняшнику, продають нам із правом вирощувати і сіяти у себе, але не дають нам права продавати товарні надлишки на насіння.
SuperAgronom: Там уже добре навчилися захищати свої ринки і своїх виробників.
Вадим Нестеренко: В принципі, тенденції ринку насіннєвого матеріалу в Україні зрозумілі, вони є наслідком відкриття наших митних кордонів для будь-якого імпорту. Але, з другого боку, всі ми за цей карантинний рік переконалися в тому, наскільки це тендітна конструкція — глобальний ринок. Оголосили пандемію і кордони закрилися. Що оголосять завтра і які карантинні заходи можуть ввести, ніхто з нас ні передбачити, ні навіть уявити не може. Тому, з моєї точки зору українського АПК, щоб не опинитися колосом на глиняних ногах, потрібно все ж не просто зберегти, а розвивати виробництво власного насіннєвого фонду. Цього ж вимагає і та стрімка зміна клімату, яку років 10 тому нам підносили як далеку перспективу, а ці процеси вже стукають в наші двері і з кожним роком дедалі наполегливіше. Я передбачаю, що потреби точкового районування посівного матеріалу щороку будуть тільки зростати.
SuperAgronom: Що ж, на вашу думку, потрібно зробити саме для розвитку вітчизняного насінництва?
Вадим Нестеренко: Будь-які заходи щодо відродження та розвитку вітчизняних селекції і виробництва насіння потребують насамперед державної підтримки.
Я зараз не кажу про протекціонізм стосовно українського АПК, прекрасно розуміючи, що нас вже давно вписали в світовий ринок, надавши роль постачальника сировини і споживача імпортних технологій. Я хочу зробити акцент на іншому. Продовольчу безпеку України можна забезпечити тільки за умови наявності в країні того фактора, що всі ланки технологічного ланцюжка вирощування і виробництва продуктів харчування повинні бути власними, українськими, незалежними від імпорту, клімату і всіляких пандемій. І держава, на мій погляд, має зайнятися відродженням вітчизняних селекційних інститутів, підтримати виробників власного насіннєвого фонду.
У нашому агрохолдингу ми розуміємо всі ці загрози і перспективи. Тому у нас є власне насінницьке господарство, одне з небагатьох, що залишилися в Дніпропетровській області. І ми розширюємо це виробництво не тільки для власних потреб, а й бачимо, що попит на нашу продукцію стабільно росте.
SuperAgronom: Ви особисто, з фахівцями холдингу, виїжджали у поля. Які у вас враження, з урахуванням несприятливих погодних умов, що переслідували аграріїв всю першу половину року?
Вадим Нестеренко: Так, об'їжджали поля підприємств холдингу, дивилися і фотографували, як розвиваються посіви. Загальна оцінка — хороша, тому що використовується правильна технологія, а сорти і гібриди відповідають особливостям кліматичних умов.
SuperAgronom: А яким посівним матеріалом користуються господарства вашого холдингу?
Вадим Нестеренко: Наша Агрофірма ім. Горького є базовим господарством Одеського селекційно-генетичного інституту, співпрацює з Київським інститутом фізіології рослин і генетики НАН України. Тут ми закуповуємо батьківські форми насіння для подальшого розмноження. Спочатку з них вирощуємо супереліту, а на наступний рік — еліту для реалізації. Щорічно це 6-7 гібридів по пшениці і 4-5 по ячменю. У цьому році заплановано виробництво 1800 т насіння пшениці, а також 320 т ячменю. В першу чергу для забезпечення власних потреб в посівному матеріалі, але істотна частина йде на реалізацію в агрофірми регіону. Крім того, поставляємо насіннєву продукцію спеціалізованим торговельним компаніям.
SuperAgronom: Виробництво насіння загалом відрізняється від товарного виробництва. Які особливості ви виділили б?
Вадим Нестеренко: Насамперед скажу, що наш насіннєвий матеріал показує стабільно хороші результати і користується попитом. Хоча, звичайно, це досить витратне виробництво з багатьма своїми тонкощами. Наприклад, воно впливає на структуру посівів, адже щоб отримати якісне та сильне насіння, потрібні хороші попередники — однорічні трави або горох, іноді кукурудза на силос, яка збирається досить рано і дає можливість підготувати поле до майбутньої сівби. Потрібно дуже точне дотримання сучасних агротехнологій, потрібна своя лабораторія, яка перевіряє чистоту і контролює якість насіння, щоб не було щуплого і битого зерна.
Під час насіннєвої кампанії і потім при збиранні необхідно кожен раз при переході з сорту на сорт продувати всю задіяну техніку, починаючи з автотранспорту на підвезення насіння, сівалок, а потім і комбайнів і тих же автомобілів, що транспортують насіннєве зерно на насіннєвий завод.
Під час колосіння необхідно провести сортове та видове прополювання, а це дуже кропітка праця, що потребує уваги і на яку витрачається багато людино-годин.
Також у процесі заводського калібрування після кожного сорту здійснюється очищення лінії, а працівникам заборонено переходити з однієї лінії на іншу. З кожної партії береться проба, яка в насіннєвій інспекції перевіряється попередньо на енергію і схожість, а потім якщо ці показники відповідають стандарту, насіння здається на повний аналіз, на підставі якого вже виписується сертифікат на партію насіння.
SuperAgronom: І справді багато клопоту…
Вадим Нестеренко: Так, але ми йдемо на всі ці витрати, щоб отримати гарантований урожай насіння високої якості. Для цього посівний матеріал передусім повинен бути адаптований до нових природно-кліматичних умов і давати високу продуктивність в умовах вирощування, які з року в рік ускладнюються.
Досвід показав, що наша продукція ні в чому не поступається імпортному насінню, а за деякими показниками навіть кращої якості, оскільки більшою мірою районована, враховує нюанси погодних умов.
SuperAgronom: Це один із чинників, який дає вам певні конкурентні переваги?
Вадим Нестеренко: Минулого року ми провели своєрідний експеримент і посіяли спеціально закуплені на пробу 10 імпортних сортів з Австрії, Німеччини, США, Канади, щоб порівняти їх із нашими. Результат виявився приблизно однаковим, з різницею плюс-мінус 0,5 тонни з гектара, частіше — на нашу користь. І потрібно враховувати, що найменші відхилення від стандартів погодно-кліматичних умов тих країн, із яких надходить імпортне насіння, найчастіше відразу дають погані результати щодо врожаю.
Наш насіннєвий фонд строго районований під клімат Південно-Східної України. Досвід і результати підтверджують, що стосовно ранніх сортів наше насіння стабільно краще і результативніше. А ціна нашого насіннєвого матеріалу в 2-2,5 рази нижча від імпортного, що дуже важливо, особливо для фермерських господарств, які не мають серйозного оборотного капіталу.
Для довідки:
ТОВ «Агрофірма ім. Горького» корпорації Ristone Holdings пропонує до реалізації на сезон 2020-2021 рр. насіння озимої пшениці таких сортів:
Базове (елітне) насіння
- Богдана
- Магнітка
- Шестизерна
Сертифіковане (І репродукція) насіння
- Богдана
- Подолянка
- Новосмуглянка
- Ліра одеська
- Шестопалівка
А також насіння ярого ячменю таких сортів:
Базове насіння
- Аватар
- Сталкер
Сертифіковане насіння
- Донецький-14