Добрива та ЗЗР. Нюанси, проблеми вибору та внесення

З якими проблемами можуть зіткнутися наші аграрії в питаннях якості добрив та ЗЗР?

Відповідь: Сучасний диверсифікований потік внесення добрив стимулює виробників до підвищення якості продукції, яку вони поставляють. З точки зору прямої якості продуктів можливі недоліки, починаючи з технологічних проблем за їхнього виробництва, закінчуючи проблемами з постачанням. 

Ігор Маліборський, заступник директора ТОВ «Украгропротект» LNZ Group, кандидат сільськогосподарських наук

 Якість добрив насамперед потрібно розглядати через призму ефективності застосування. Фізичні чи фізико-хімічні параметри ефективності, як правило, завжди відповідають певним ДСТУ України чи країни-виробника, коли йдеться про імпортні поставки. У цьому контексті, на мою думку, більш вагоме значення має сам підбір добрив згідно з завданнями, які ставлять перед собою сільгоспвиробники.

За виробництва сухих добрив важлива рівномірність гранули, а також їхня здатність до тривалого зберігання. Адже використовуючи злежуваний продукт, можна отримати нерівномірність розподілення мінеральних добрив, що технологічно призводить до строкатості посівів сільськогосподарських культур.  

Щодо засобів захисту рослин, то ринок України на сьогодні за великим рахунком сам оцінює виробників через фактичну призму долі їхніх продуктів на ринку України. Використовуючи ЗЗР, сільгоспвиробник повинен враховувати багато чинників, які можуть певним чином свідчити про якість тих засобів захисту рослин, що він отримує, зокрема:

• спектр дії того чи іншого продукту. Чітке спрямування, що допоможе оцінити продукт, який обирають;
• сумісність продуктів. Сьогодні багато аграріїв намагаються одним обробітком із суміші декількох препаратів провести одну операцію. 
• цінова політика компаній-постачальників та їхня лояльність до агровиробника. 

Через неякісні добрива аграрії не зможуть отримати очікуваного ефекту від їхнього застосування. У питанні якості ЗЗР, окрім невиправданого застосування, наслідком буде можлива шкода для рослини та навколишнього середовища. 

 Які особливості внесення добрив восени та навесні?

Відповідь: Розподіляючи внесення добрив на основне та припосівне, ми можемо констатувати, що перше в своїй основі базується на використанні фосфорно-калійного внесення в осінній період. Як правило, це сухі види добрив. Якщо говорити про використання комплексних добрив, котрі містять азот-фосфор-калій, то це, як правило, нітроамофоска чи діамофоска.

Якщо розглядати фосфорне живлення, то на збіднених, слабо окультурених і слабокислих  ґрунтах більш доцільним буде використання суперфосфату або подвійного амонізованого суперфосфату. 

Одним із найоптимальніших та найдешевших варіантів калійного забезпечення є використання з осені хлористого калію або навесні — каліймагнезії. 

Весняне припосівне внесення мінеральних добрив ґрунтується на потребі підвищеної ефективності використання добрива в початковий період росту та розвитку рослин. 

Які особливості внесення добрив восени?

Відповідь: Останніми роками підвищеною увагою такого застосування добрив користуються рідкі комплексні мінеральні добрива, передусім на основі легкодоступних форм фосфору та калію. Перспективним як сировина в цьому сегменті, на мій погляд, є приготування таких форм фосфорно-калійних добрив самостійно, наприклад, монокалій фосфат, дікалій фосфат, складне добриво із вмістом фосфору та калію по 45%. На перший погляд, це буде дорого, але такі сухі добрива матимуть підвищену ефективність.

Восени 2019 року складність під час основного внесення добрив полягала в тому, що на переважній більшості території України була суха погода, яка не сприяла розчинності добрив та їхньому переходу в  більш доступні форми для рослин. Аналогічну ситуацію з використанням сухих мінеральних добрив можна розглядати і за використання добрив при сівбі, оскільки осінь була

 з низьким запасом осінньо-зимової вологи. У цьому контексті більш доцільним виглядало застосування, в першу чергу, рідких комплексних добрив.  Певну аналогію можна провести  і стосовно весняного застосування при посіві кукурудзи та соняшнику. 

Цьогорічна весна у нас затяжна, з періодичними заморозками. Тож досить ефективно себе проявило ранньовесняне підживлення після відновлення вегетації фосфорно-калійними  добривами в невеликих дозах для позакореневого підживлення. Внесення цих мінеральних добрив за 3-5 днів до приморозків сприяли полегшеному проходженню рослинами цього негативного періоду.

Слід відзначити, що в деяких регіонах України аграрії застосовували при підживленні посівів озимої пшениці підвищені норми азоту та  через відсутність достатньої вологи, це стало негативним фактором в засвоєнні та негативно впливало на розвиток культур. 

Яка доцільність внесення мікродобрив?

Відповідь: Питання внесення мікродобрив дискусійне, але враховуючи сьогоднішні сучасні сівозміни, які достатньо насичені, а зачасту й перенасичені такими культурами, як соняшник та кукурудза, то проблемним аспектом застосування є наявність і доступність бору, цинку та сірки. В окремих регіонах, особливо на зернових та колосових культурах, дефіцитним елементом є марганець. 

Відновити частково запас цих мікроелементів можна завдяки використанню мінеральних добрив з умістом цих елементів. Водночас ефективним джерелом, наприклад, поповнення нестачі цинку є використання гранульованого семиводного сульфату цинку. Його використання у нормі до 20 кг/га дозволяє поновити запас елементу в ґрунті на наступні 4-5 років. 

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива

У більшості випадків внесення мікродобрив поєднується з використанням інших засобів захисту рослин. Важливо, щоби їхня кислотність була або близькою до нейтральної, або слабокислою, оскільки високий Ph може призводити до пониження ефективності ЗЗР. 

За неможливості поновлення ґрунту завдяки ґрунтовому внесенню  мікроелементів та у випадку їхньої нестачі, доцільним буде використання хелатованих  форм мікродобрив. 

Що показують останні дослідження у внесенні ґрунтових та післясходових гербіцидів? 

Відповідь: В останні 3 роки ми маємо неординарні погодно-кліматичні умови, які вимагають певних нестандартних кроків внесення як  ґрунтових, так і післясходових (страхових) гербіцидів. За таких умов застосування ґрунтових гербіцидів на кукурудзі, соняшнику, сої — основних весняних сільськогосподарських культурах, є абсолютно виправданими.

Проливні весняні дощі, які пройшли в більшості регіонів України, змусили замислитися над питанням, як вирішити негативний вплив фітотоксичності для промивних діючих речовин, наприклад, таких, як ацетохлор, диметиламін,  котрі використовуються як ґрунтові. Також виникає проблема некротичних пошкоджень, які можуть з'являтися внаслідок потрапляння частинок ґрунту на листя рослин (соняшника та сої), з такими діючими речовинами, як прометрин чи тербутилазин. 

У першому випадку можна застосовувати ад'юванти, які сприяють зменшенню промивання гербіцидів у зону кореневої системи рослин. Для другої групи препаратів ситуація дещо складніша, але одним зі способів часткового зниження негативного впливу може стати їхнє застосування у передпосівну культивацію. Та важливо, щоб була технологічна можливість якісної заробки препарату за його використання. 

Щодо післясходових (страхових) гербіцидів, то основний фактор, з яким треба рахуватися — це погодні умови весни. Зокрема, цьогоріч на посівах озимих зернових культур погода змушує вдаватися до дробного внесення гербіцидів, а в деяких випадках — до повторного застосування гербіцидів. Часто повторне внесення здійснюють через нерівномірні сходи бур'янів та, як правило, падалиці соняшнику.

На сьогодні найбільш проблемним постає питання застосування післясходових гербіцидів на посівах кукурудзи, особливо тими препаратами, які обмежені фазами розвитку самої культури. 

Питання з гербіцидним захистом інших культур є більш стабільним і прогнозованим.

Каталог гербіцидів на SuperAgronom.com

Чи завжди доцільне використання ад'ювантів?

Відповідь: Ад'юванти не потрібно застосовувати за ідеальних погодних умов. 

Якщо є відповідна температура та вологість ґрунту, вологість повітря — тоді шкідливі організми є дуже вразливими до застосування гербіцидів без внесення ад'ювантів. Якщо ж у нетипові складні погодні умови, коли період між  внесенням гербіциду та можливими випаданнями опадів дуже короткий, то використання ад'ювантів є обгрунтованим і виправданим.

Які особливості інсектицидного захисту та як розпізнати загрозу?

Відповідь: Інсектицидний захист з одного боку можна вважати найпростішим у системі захисту культур, але це не зовсім відповідає дійсності. 

Формування інсектицидного захисту, зазвичай, потребує постійного моніторингу шкідників та вимагає достатньо знань і навиків, пов'язаних із розповсюдженням цих шкідливих організмів від агрономів. Потрібно знати й розуміти, які групи діючих речовин та за яких умов можуть забезпечити найбільш ефективний захист сільськогосподарських культур від шкідників.

Інсектицидний профілактичний обробіток — це завжди ефективніший прийом, аніж ліквідація наслідків пошкодження шкідниками сільськогосподарських культур, які інколи важко піддаються вирішенню, вимагають використання верхніх обмежувальних норм інсектицидів або зовсім не можуть бути вирішені.

Інсектициди VS бджоли. Як уникнути проблем?

Відповідь: Питання внесення інсектицидів і безпеки бджіл потрібно розглядати як дорогу із двостороннім рухом, адже однобічне пересування не може призводити до позитивних наслідків. 

З одного боку — агровиробники повинні дотримуватись регламентів застосування препаратів. Наприклад, на квітучих сільськогосподарських культурах за можливості вдаватися до превентивного контролю шкідників до початку цвітіння, у разі потреби застосування інсектицидів у період цвітіння медоносних культур максимально використовувати групи інсектицидів, котрі належать до категорії безпечних для бджіл, здійснювати відповідні регламентні попередження пасічників про заплановані інсектицидні обробітки.

З  другого боку, пасічники не повинні нехтувати правилами безпеки захисту бджіл, які належать насамперед до сфери  їхньої відповідальності. Інколи можуть виникати форс-мажорні обставини, за яких бджоли можуть бути зосереджені на тих культурах, які є для них нетиповими, наприклад, сої чи гороху.

Певними інструментами на шляху зменшення шкодочинності від застосування інсектицидів можуть слугувати погоджені посіви медоносних культур, наприклад, фацелії чи коріандру, агропідприємствами в певних визначених об'ємах та місцях для бджолярів.

Ще одним елементом, котрий може забезпечити максимальний захист бджіл, є використання пасік на гібридних насіннєвих ділянках посіву соняшнику. Це може бути дуже ефективним механізмом, адже вирощування гібридного насіння соняшнику потребує достатньої просторової ізоляції і безпосереднє розміщення пасік біля такого поля дозволятиме додатково захищати бджіл від пошкодження інсектицидами.

На що потрібно звертати увагу під час вибору форсунок?

Відповідь: Нині на ринку України з'явилися низка форсунок, які за заявами виробників дозволяють досить суттєво зменшити використання води при застосуванні пестицидів.

У цьому контексті є вагомі позитивні екологічний та економічний моменти скорочення використання водних ресурсів за такої ж ефективності препаратів. Але слід зауважити, що зменшення кількості використання води насамперед може бути ефективним, коли ми говоримо про мінімальну кількість продуктів у певному внесенні. 

Коли йдеться про використання 3-4 або й 5 препаратів у одній баковій суміші, то потрібно бути дуже обережними і звертати увагу на максимально допустиму концентрацію, за якої можна застосовувати певні елементи живлення чи мікроелементи.

На вибір форсунок впливає вид застосування, а також застосування на ґрунт чи на рослину. Використання різних типів форсунок стосується використання пестицидів по вегетуючих рослинах, а коли говоримо про ґрунтове використання, то обирають універсальні.

Також підіймається питання про доцільне спеціалізоване використання форсунок на злакових бур'янах при застосуванні фунгіцидів у період цвітіння/колосіння озимої пшениці.

 Які особливості приготування бакових сумішей?

Відповідь: За роботи з баковими сумішами потрібно чітко розглядати питання, чи збігається кислотність використання робочого розчину між продуктами.

Якщо для продукту А кислотність буде в межах 6-7, а для Б — 8-9, то змішувати такі продукти недоцільно, адже це призведе до зниження ефективності застосування одного з них. В основному є моменти, коли використовують фунгіциди і водночас намагаються використати різні  види  мікродобрив. Зазвичай рівень Ph цих мікродобрив не є нейтральним або слабокислим, як потрібно для фунгіцидів, а навпаки — із підвищеним Ph.

За використання різних бакових сумішей є порядок правильного введення продуктів у водний розчин. Більшість виробників рекомендують проводити тестові змішування, щоби переконатися, що всі препарати пройшли фізико-хімічну сумісність.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном