Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Вирощування ячменю — особливості технології
Ячменю в країні вирощують немало — у 2019 році 2668 тис. га, тому добре орієнтуватись в технології його вирощування — запорука успіху.
За даними сервісу Урожай Онлайн у 2019 році було зібрано 9,04 млн. т ячменю — і валовий збір виріс порівняно з 2018 роком, коли було зібрано 7,4 млн. т. Це загальні дані, що включають і ярий і озимий ячмінь.
Технологія вирощування ячменю загалом стандартна, але не без певних тонкощів. SuperAgronom.com нагадає, як поводитись із зерновою, акцентуючи увагу на деталях.
Читати по темі: Посівні площі основних сільськогосподарських культур за 2010-2019 роки
Сорти озимого ячменю
Лінійка насіннєвого матеріалу культури дуже широка. Сорти вітчизняної і зарубіжної селекції можна знайти на нашому сайті.
Насіння кожен підбирає під власні умови і потреби. Великий відсоток залишається для вітчизняної селекції, але й все більше аграрії звертають увагу на іноземні сорти. Говорять, що врожайність їх вища. Хоча український ячмінь більш витривалий до погодних негараздів і нестачі елементів живлення.
Найоптимальнішими попередниками для ячменю вважають кукурудзу на зерно, але якщо йдеться про пивоварний ячмінь, то спеціалісти говорять, що попередник взагалі не принциповий. З невеличкою ремаркою, головне, аби не цукровий буряк.
Строки сівби та норма висіву озимого ячменю
Озимий ячмінь чутливий до термінів сівби. Якщо посіяти зарано, до зими рослини вже вийдуть в трубку і не перенесуть морозів. Найбільш відповідні терміни для сівби ті, за яких на кожній рослині не утвориться більше 4-5 пагонів. В залежності від регіону терміни можуть коливатись від середини вересня до середини жовтня. Ярий ячмінь краще за все сіяти в кінці березня.
Насіння ячменю досить крупне та важке, маса 1000 зерен — 45-52 г. Норми висіву в середньому становлять 4 млн/га, тобто 206 кг/га на глибину 4-5 см, а в посушливих умовах — 6-8 см, на важких ґрунтах західних областей 3-4 см. Але в умовах все більш частих посух аграрії експериментують з густотою, зменшуючи її.
В сучасних умовах вже аксіомою стало те, що посівний матеріал має бути протруєним. Слід не забувати, що через насіннєвий матеріал можуть поширюватися збудники хвороб, які призводять як до погіршення цінності самого насіння, так і в подальшому до зниження продуктивності рослин.
Для протруювання насіння ячменю найкраще підійде поєднання наступних трьох діючих речовин: флуксапіроксаду, флудіоксонілу та тритіконазолу. Така комбінація забезпечує повноцінний захист рослини, надає потужний ріст та розвиток кореневої системи рослини і захист від основних хвороб.
Підготовка поля
Кажуть, що сезон починається не з сівби, а з прибирання врожаю. Тому, якщо в планах сівба ячменю, після збирання попередника варто подрібнити рештки.
За інтенсивної технології проводять оранку на глибину 25-27 см. Що стосується технології no-till, то ячмінь прекрасно почуває себе серед стерні, але, це не стосується, знову ж таки пивоварного ячменю, тому що коренева система його розвинена слабше. Якщо немає структури ґрунту – корінь ячменю не має чіткого розвитку, такого, як хотілося б, і ми отримуємо потім за першої ж критичної ситуації з вологою скидання бічних пагонів. Тоді скидається і кількість зерен. Тож під ячмінь поле треба готувати правильно. Якщо говорити про no-till, то цю технологію застосовувати можна лише з сидеральними культурами, щоб роботу плуга виконували сидерати.
Система удобрення ячменю
Ячмінь дуже відкликається на внесення органічних і мінеральних добрив та їх післядію. Якщо попередня культура отримувала високі дози добрив, то нерідко для ячменю достатньо післядії. Окремо підживлення ячменю відбувається кілька разів, а саме: внесення азоту перед сівбою, мікроелементи під час сівби та, знову ж таки, азот під час вегетації.
Система захисту
Протягом сезону аграріям доводиться боротись з масою проблем, у томи числі цілим переліком хвороб, таких як сажкові хвороби, різноманітні види іржі, плямистостей тощо. Їх поширення може призвести до знищення до 70% врожаю.
Фунгіциди варто вносити в 4 етапи, а саме: у період кущення, на початку виходу в трубку, у фазу прапорцевого листка і по колосу. При цьому кожен з цих етапів є важливим і від нього буде залежати формування урожайності.
У період кущіння треба захистити посіви від хвороб з метою максимального функціонування листової поверхні — щоб вона продукувала асимілянти для закладання бокових пагонів.
На початку виходу в трубку відбувається закладання елементів колосу. Зрозуміло, якщо в цей період розвиваються хвороби, ми втрачаємо листову поверхню, автоматично отримуємо слабо розвинений колос, з невисокою продуктивністю.
Захист прапорцевого листка важливий, бо в цей час сформована майже вся листова поверхня рослини. Більшого наростання листя вже фактично не буде. Тому, вносячи фунгіциди в цей період, ми передусім зберігаємо листову поверхню, яка в подальшому буде працювати на налив зерна. А також у цей період формується фертильність квіток колоса, тобто фактично формується його майбутня озерненість.
І останнє — робота по колосу. Тут є можливість одночасно захистити листову поверхню і колос від найбільш поширених хвороб. І при цьому захист у цей період пролонгує роботу другої фунгіцидної обробки по прапорцевому листку, дає можливість до завершення наливу листка, тобто до воскової стиглості, функціонувати листовій поверхні, продукувати пластичні речовини і наливати зернівку.
31-32 фаза розвитку, коли перше міжвузля відокремилось від основи стебла, тобто від вузла кущення, на відстань більше 1 см, — оптимальна для внесення регуляторів росту на початку виходу в трубку. Це потрібно для вкорочення першого, другого і частково третього міжвузля. Через те, що посіви в більшості випадків лягають саме на другому міжвузлі, внесення регуляторів росту в цей період дає можливість укоротити ці міжвузля і зміцнити стінки соломин.
Другий етап внесення, це внесення по прапорцевому листку. Це дає можливість ефективно вкоротити підколоскове міжвузля, 4-те і 3-тє міжвузля, які у рослин озимого ячменю є найдовшими. Внесення регуляторів росту по прапорцевому листу найбільш ефективно зменшує довжину соломини рослин.
Саме поєднання двох цих заходів дає можливість як максимально коригувати висоту рослин, так зміцнити по всій довжині стебла соломинку. За рахунок цього не відбудеться вилягання посівів, оптимізується мікроклімат в самому посіві.
Шкідники ячменю не такі небезпечні, як хвороби, тому увага інсектицидному захисту зазвичай менша. Але хлібний жук, цикадки та совки, власне, не дрімають і за їх негативного впливу відбувається зменшення площі листкової поверхні, відмирання частин чи рослини загалом, а також створюються сприятливі умови для поширення хвороб. Тому, знову ж таки, протруювання насіння і інсектицидна обробка, якщо поширення перевищує економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) — стануть запорукою чистих посівів.
Гербіцидами потрібно намагатися спрацювати до середини кущення, щоби стрес для рослин був найменшим. Тут можна працювати гормональними продуктами, а далі вже — продуктами на основі сульфонілсечовин, на щастя, вибір препаратів неймовірно широкий. Але, сульфонілсечовини можуть впливати на масу 1000 зерен, тому такі препарати слід застосовувати обережно.
Вже після середини кущення ефективність внесення гербіцидів буде набагато меншою. Від ВВСН 30 до ВВСН 37 ВВСН так званий період спокою рослини, у який гербіциди краще не застосовувати. Навіть якщо є забур’яненість, краще поки «залишити їх в спокої». Після ВВСН 37, коли колос почав збільшуватися у трубці, можна знову зайти на поле з гербіцидами. До виходу прапорцевого листочка ще є можливість «поправити» посіви та проконтролювати засміченість.
Агрономи говорять, що ячмінь взагалі складна культура для комбайна. Складність полягає у тому, що при обмолоті важко відділити зерно від соломи, адже воно більш жорстке і чіпляється за рослинні рештки.
Збирають озимий ячмінь на кілька тижнів раніше ярого — кінець червня початок липня. Але, знову ж таки, Південь тут попереду всіх і збирати може набагато раніше. Тому аграрії не те, що не перестають вирощувати ячмінь, а й збільшують площі під ним. Особливо в південних регіонах і під озимим, бо погода не лишає можливості вирощувати ярі культури.
Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com