Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Нюанси вибору інсектицидного протруйника. На що варто звертати увагу
Необхідність застосування фунгіцидних протруйників не ставили під сумнів вже 5-7 років тому. А от на інсектицидному доволі довго аграрії, та й виробники насіння також, намагалися заощаджувати. Проте останнім часом інсектицидне протруювання поступово стає обов’язковим елементом технології вирощування і озимих, і ярих культур.
Глобальне потепління, розповсюдження ресурсозберігаючих технологій (відмова від оранки), перенасичення сівозмін зерновими культурами, відсутність просторової ізоляції між посівами озимих та ярих культур призвели до суттєвого збільшення збитків, завданих наземними та ґрунтоживучими шкідниками. Відповідно, зростають втрати врожаю через «діяльність» цих шкідників. Тож інсектицидний протруйник стає засобом уникнути втрат і дещо заощадити — адже протруювання якісним препаратом обійдеться дешевше, ніж виведення обприскувача на поле на ранніх стадіях розвитку культури.
Ефективність протруювання
Як показує практика, ефективність застосування інсектицидних протруйників може сягати 95%, тоді як результат обприскування по вегетації напряму залежить від багатьох факторів — наявності сприятливих погодних умов, своєчасного виявлення шкідника, наявності достатньої кількості техніки, тощо. Тож ефективність обробок по вегетації може бути на рівні усього 50%.
Звісно, було б некоректно прямо протиставляти протруювання та обробку по вегетації. До того ж, інсектицидне протруювання — також не панацея від усіх проблем зі шкідниками, особливо враховуючи, що дія протруйника має певний термін. Але за умов правильного вибору діючої речовини можна зробити захист на етапі проростання та початкових стадіях вегетації максимально тривалим і надійним.
«Сьогодні виростити соняшник з потенційною урожайністю неможливо без захисту від ґрунтових шкідників, тому рекомендую інсектицидні ґрунтові протруйники на основі діючої речовини імідаклоприд, а також імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, або альфа-циперметрин, або біфетрин, а також на основі тіаметоксану, клотіанідин. Але особисто віддаю перевагу протруйнику, де є діюча речовина імідаклоприд , або імідаклоприд + партнер (пиретроїд). У лінійці продуктів Океан Інвест маємо інсектицидний протруйник Імісід БТ з діючою речовиною імідаклоприд (500г/л), рекомендована норма внесення на кукурудзу 5-10 л/т, на соняшник 8-12 л/т», — розповів Анатолій Дацьков, агроном-консультант у Вінницькій області компанії «Океан Інвест».
Нюанси вибору
Зазвичай для протруювання насіння беруть діючі речовини класу неонікотиноїдів — імідаклоприд, тіаметоксам, клотіанідин. І хоч це речовини одного класу, та між ними є певні відмінності, що можуть позначитись на якості захисту. Отож, на які фактори звернути увагу, обираючи діючу речовину протруйника:
- Наявність та кількість вологи в ґрунті перед сівбою. Якщо вологи достатня кількість, краще обирати клотіанідин чи імідаклоприд як менш розчинні речовини. Таким чином вдасться значно знизити ризик втрати ефективності через змивання препарату у нижні горизонти. Якщо запас вологи невеликий, краще обрати тіаметоксам як більш розчинну речовину, оскільки в даному випадку буде менше ризиків, що весь препарат залишиться у прикореневій зоні.
- Рання сівба. За ранньої сівби з ризиком повернення заморозків вже після висіву культури краще не обирати імідаклоприд, який має період захисної дії близько 14 днів, оскільки ефективність захисту може знизитися. Також не дуже підходить для ранньої сівби клотіанідин. Його часто називають «протруйником культур пізнього висіву», тобто соняшника чи кукурудзи.
- Нестійкі весняні температури. За нестійких температур та за умови достатньої зволоженості ґрунту краще обрати імідаклоприд, оскільки через найменшу розчинність порівняно з іншими діючими речовинами захисний ефект буде тривалішим.
-
Плюси тa мінуси протруювання насінняЧитати
- Ефективність проти наземних та ґрунтових шкідників. На перших етапах розвитку культури найбільшу загрозу для неї становлять ґрунтові шкідники, проте після появи сходів потрібно враховувати і наземних. Чим краще протруйник вбирається рослиною, тим ефективнішим він буде проти наземних шкідників. Наприклад, тіаметоксам однаково активний проти обох груп шкодочинних організмів, тоді як імідаклоприд, за висновками експертів, рослиною пересувається слабко, тож проти наземних шкідників має меншу ефективність.
- Інтенсивність технології. Чим інтенсивніша технологія вирощування в господарстві, тим зазвичай вищий інфекційний фон на полях. В цьому випадку вимоги до протруйника будуть більшими, а отже, варто обирати діючі речовини за ефективністю у першу чергу, а вже потім дивитися на ціни.
- Ціна питання. Протруйники — досить помітна частка у структурі передпосівних витрат. Тому багато аграріїв намагаються всіляко скоротити ці витрати. Тож діючу речовину часто обирають за ціною. Це теж важливий фактор вибору, безумовно. Проте варто пам’ятати, що занадто дешеві генерики маловідомого походження можуть стати причиною важкого та проблемного протруювання. Зокрема, імідаклоприд зараз виготовляють практично усі компанії, і відомі, і невідомі. Тому шанс придбати дуже дешевий, але й низькоякісний, протруйник з д.р. імідаклоприд зростають. Щоправда, за словами агрономів, клотіанідин навіть у досить дешевому виконанні проблем із протруюванням зазвичай не створює.
- Кілька діючих речовин. Часто можна почути думку, що для найбільш ефективного захисту потрібно брати для протруювання дві діючі речовини. До речі, і готові багатокомпонентні протруйники часто містять дві інсектицидні речовини. Проте краще обирати речовини, які б мали різні механізм і спектр дії, оскільки дві діючі речовини однакового механізму та спектру дії — це більше про маркетинг препарату, ніж про ефективність протруювання. В ідеалі навіть, щоб діючі речовини були з різних хімічних класів: наприклад, неонікотиноїд та фенілпіразол чи неонікотиноїд та піретроїд.
«Щоб захистити посіви кукурудзи та соняшнику на ранніх етапах розвитку від усього комплексу ґрунтових шкідників, ми рекомендуємо застосовувати інсектицидні протруйники клотіанідин плюс тіаметоксам. У портфелі Defenda це препарати Латина (у нормі 4,5-7 л/т) та Метакса (у нормі 6-9 л/т). Ці ж препарати, але у дещо інших нормах (0,5-1 л/т та 0,4-0,7 л/т) рекомендуються і для протруювання зернових колосових. Що стосується імідаклоприду, то ця діюча речовина зареєстрована вже досить давно і деякі шкідники вже встигли виробити стійкість до неї, тож не вважаю за доцільне застосовувати її як протруйник. Зараз більшість виробників пропонує насіння кукурудзи та соняшнику, вже оброблене фунгіцидно-інсектицидними протруйниками. і здебільшого це саме клотіанідин плюс тіаметоксам. Адже таке поєднання дає змогу закрити практично увесь спектр проблем із шкідниками на початкових етапах росту культур», — розповів В’ячеслав Панасюк, маркетинг-менеджер із систем захисту рослин LNZ Group.
Дещо інші рекомендації дає ще один фахівець, посилаючись на власний досвід та результати спостережень.
«Я рекомендував би для протруювання насіння соняшнику протруйники на основі імідаклорпиду. Застосування цієї діючої речовини можливе для тривалої систематичної боротьби із шкідниками, виникнення резистентних до неонікотиноїдів популяцій комах на сьогодні не помічено. Імідаклоприд має захисну післядію фактично набагато більшу, аніж заявлено, з ґрунту він виводиться в основному через фотоліз. Вивчення динаміки залишкових кількостей у рослинах показало, що імідаклоприд через судинну систему проникає переважно у листя і практично не поступає в плоди. Застосування імідаклоприду для протруювання зменшує ризик загибелі бджіл порівняно із застосуванням по вегетації. І останній аргумент на користь імідаклоприду в якості протруйника – особисте практичне застосування для протруювання насіння соняшнику впродовж 3 років. Інколи спостерігається зниження енергії проростання насіння за тривалого зберігання після протруювання. Але проведення обробки безпосередньо перед висівом негативних ефектів не проявляло», — поділився досвідом Віктор Шевченко, агроном-консультант у Сумській та Чернігівській областях компанії «Океан Інвест».
У будь-якому випадку, якість протруйника та вдалий підбір діючої речовини — це лише 50% успіху майбутнього протруювання. Ще 50% припадають на якість цього самого протруювання (стан та бездоганна робота техніки для виконання такої операції плюс людський фактор, від якого нікуди не втечеш).
Олена Басанець, SuperAgronom.com