Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Вірусні хвороби зернових культур: небезпека, яка вже поряд
Серед усіх чинників, що так чи інакше негативно впливають на розвиток та врожайність зернових культур, вагоме місце посідають мікоплазмові та вірусні захворювання. З грибковами хворобами сільгоспвиробники ефективно боротися вже навчилися, а от віруси досить часто заганяють їх у глухий кут.
SuperAgronom.com поцікавився думкою науковців та досвідом агрономів у боротьбі з вірусними хворобами зернових.
Віруси викликають глибокі незворотні зміни в рослинах, призводять до порушення вуглецевого та азотного обміну, пригнічують ріст та розвиток культури, що значно знижує урожайність, а у багатьох випадках стають причиною загибелі рослин. На відміну від бактерій та грибів, віруси не здатні інфікувати рослини самостійно. Для проникнення у рослинні тканини їм потрібні вірусоспецифічні комахи-переносники.
Також вірусні інфекції можуть розповсюджуватися через насіння, рослинний пилок та ґрунт. Тому ураження рослин вірусними захворюваннями визначається декількома факторами: погодними умовами, фазою розвитку культури, чисельністю комах-переносників.
«В останні роки віруси набули великого розповсюдження, вони стають серйозною загрозою врожаям навіть у тих регіонах, для яких вірусні хвороби зернових раніше були нехарактерними. Цю проблему потрібно обов’язково враховувати та вирішувати», — говорить завідувач відділу селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса) Микола Литвиненко.
Які віруси загрожують зерновим?
Усі вірусні захворювання рослин можна розділити на дві групи: жовтяниці та мозаїки. Перші характеризуються пожовтінням рослин, надмірним кущінням та короткими вузлами стебла. Другі — специфічним плямистим («мозаїчним») забарвленням листя з некротизованими ділянками, нерівномірним кущенням та формуванням недорозвиненого колоса. Найбільш поширеними вірусними хворобами зернових культур є:
- Вірус жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ). Вражає практично всі культурні та дикоростучі злаки, у тому числі озиму та яру пшеницю, озимий та ярий ячмінь, овес, жито, кукурудзу. Характерні ознаки захворювання — інтенсивно жовте (подекуди помаранчеве) забарвлення листя рослин, інтенсивне кущення та карликовість зі слабко розвиненою кореневою системою. Колосок у багатьох випадках не формується взагалі, якщо формується — він короткий та малопродуктивний. Основний переносник вірусу – злакова тля.
- Карликовість пшениці. Вражає пшеницю, овес, жито, тритикале, деякі види злакових трав. Уже восени вражені рослини набувають жовтого забарвлення (жито та овес можуть помітно почервоніти), листкові пластинки матимуть рвані краї, кущення проходить інтенсивно та нерівномірно. В зимовий період і під час весняного відновлення вегетації більшість хворих рослин гине. Переносник вірусу — хлібна цикадка.
- Закуклювання вівса. Вражає пшеницю, просо, овес, ячмінь, кукурудзу, а також злакові бур’яни, які можуть служити резерваторами та розповсюдниками вірусу. При зараженні сходів розвиток рослин призупиняється, листя набуває мозаїчного забарвлення, коренева система дуже слабка. При зараженні перед кущінням рослини починають інтенсивно кущитися, формуючи велику кількість пагонів, на яких колоски не утворюються або утворюються недорозвиненими та стерильними. Переносник вірусу — цикадка темна.
- Вірус жовтої мозаїки ячменю (ВЖМЯ). Вражає ярий та озимий ячмінь. Проявляється вогнищевими ураженнями рослин з пожовтінням листя, на якому у подальшому утворюються некротизовані смужки. Хворі рослини значно відстають у розвитку, погано розкущуються, мають дуже слабку кореневу систему. Колос формується рідко, при цьому він укорочений та недорозвинений. Вірус жовтої мозаїки перебуває у ґрунті та переноситься грибами Polymyxa grаminis.
- Смугаста мозаїка пшениці. Вражає більшість зернових культур, у тому числі злакові трави та дикоростучі злаки, але найчастіше від цієї хвороби страждає озима пшениця. Хворі рослини набувають характерного «смугастого» забарвлення з тонкими світло-зеленими смужками, що йдуть паралельно до листкових жилок. Поступово листя рослин жовтіє та відмирає, рослини відстають у розвитку та рості, колос формується короткий, погано виповнений та з миршавим зерном. Переносник — пшеничний кліщ.
- Мозаїка (російська) озимої пшениці. Вражає майже всі злакові культури, у тому числі дикоростучі. Характерні симптоми — пожовтіння та мозаїчність листя рослин, яке на озимих культурах проявляється вже восени, поступове згортання листків у трубку. Навесні також спостерігаються відставання у рості, нерівномірне кущення, відсутність продуктивних стебел або пустий колос, подекуди загибель рослин. Переносники — смугаста та шестикрапкова цикадки.
«У своєму господарстві ми з вірусами поки що не стикалися. Можливо, захворювання просто “не дійшло” до наших полів. А можливо, відіграє свою роль і те, що ми намагаємося дотримуватися оптимальних строків сівби та користуємося комбінованими протруйниками насіння перед висівом (інсектицидний плюс фунгіцидний захист», — говорить головний агроном СТОВ «Дружба» Володимир Овдій.
Засоби захисту рослин від ураження вірусами
На сьогодні не існує прямих методів боротьби з вірусами зернових культур. Взаємодія між вірусами, їх переносниками та рослинами відбувається за доволі складним механізмом, який змінюється залежно від екологічних та кліматичних умов, а також агротехніки на конкретних полях.
Головним методом захисту та боротьби у даному випадку є профілактика, яка полягає у проведенні таких заходів:
- Просторова ізоляція посівів озимих та ярих культур, а також зернових культур від кукурудзи та багаторічних трав. Відстань між різними полями повинна становити не менше 500 м.
- Дотримання оптимальних строків висіву кожної культури та норми витрати насіння. Не можна допускати надранніх строків висіву ячменю, оскільки ВЖМЯ найчастіше розвивається саме на дуже ранніх посівах.
- Відстеження чисельності комах-переносників та обробка посівів інсектицидами у випадку збільшення комах до межі шкодочинності. Особливу увагу при таких обробках слід приділяти краям полів поблизу лісосмуг (вони є місцями скупчення комах).
- Боротьба з бур’янами-резерваторами вірусів, самосівами злакових та падалицею.
-
Проведення інсектицидного та фунгіцидного протруєння насіння перед висівом.
«Іноді буває дуже важко забезпечити просторову ізоляцію посівів, особливо якщо сусідні поля обробляють інші господарства або дрібні фермери. Ми не можемо вказувати їм, що сіяти на своїх полях, от і виходить, що усі зернові культури ростуть поряд — кукурудза з пшеницею, ячмінь та багаторічні трави. В таких випадках рятують лише вчасні фунгіцидні та інсектицидні обробки в період вегетації додатково до передпосівного протруювання насіння», — розповідає головний агроном СТОВ «Фіалка» Ярослав Сінченко.
Найбільш ефективною та вигідною економічно методикою боротьби є створення стійких сортів зернових культур. На жаль, сьогодні важко знайти дійсно стійкі сорти, які б не піддавалися ураженню вірусами або хоча б мінімально страждали від вірусних хвороб. Незважаючи на те, що селекціонери докладають чимало зусиль для виведення подібних сортів культур, поки що досягти значних успіхів не вдалося.
Олена Басанець, SuperAgronom.com