Все, що потрібно знати про реєстрацію пестицидів та добрив

Зберігання, транспортування та правильне використання ЗЗР — завжди цікава тема для аграріїв. А зважаючи на недавні події з потраплянням речовин до річки Рось, стає зрозуміло, чому середнауковців, виробників та дистриб'юторів ЗЗР викликала такий інтерес науково-практична конференція «Актуальні питання реєстрації пестицидів і агрохімікатів в Україні». Захід організував Інститут агробіології, що входить до складу групи компаній «BioNorma», у м. Львів 21 червня 2019 р.

Першим виступив господар науково-практичної конференції Ярослав Чабанюк, генеральний директор групи компаній «BioNorma», засновник Інституту агробіології. Він наголосив, що компанія працює у трьох великих напрямках: наука (Інститут Агробіології), виробництво біопрепаратів, консалтинг у сфері агробізнесу. У планах «БІОНОРМА» презентація нових напрямків найближчим часом. Така позитивна динаміка відповідає місії компанії — створювати інновації й перетворювати їх у цінності для світу.

Пан Ярослав наголосив, що на ринку реєстрації та випробувань пестицидів і агрохімії ставлення не як до сфери бізнесу, а як до чогось незрозумілого. Хоча за кордоном такого немає.

«В Європі багато функцій сертифікації та реєстрації покладаються на асоціації чи навіть приватні установи. Є багато моментів, які варто обговорювати не на рівні керівників міністерств, а на рівні фахівців», — зазначив Ярослав Чабанюк.

Далі тему підхопив модератор заходу Василь Рафальський, начальник відділу поводження з пестицидами та агрохімікатами Міністерства екології та природних ресурсів України.

Доповідач нагадав, що для державної реєстрації необхідно керуватися наказами Міністерства екології. Василь Рафальський додатково розповів, що державні випробування пестицидів та агрохімікатів включають 3 оцінки, які проводять відповідні установи: токсиколого-гігієнічну, біологічну та екологічну. Доповідач запевнив, що новий порядок акредитації цих установ створить комфортні умови для бізнесу і гарантує чесність та прозорість перевірок.

Cистема захисту рослин по фен-шую

Інна Тавлуй, заступник директора з якості ALFA Smart Agro, нагадала, що мета вчених — розробка продукту, який буде користуватися попитом на ринку, враховуючи кліматичні умови та особливості насіннєвого матеріалу. І виконувати цю місію вдається компанії ALFA Smart Agro.

«Мало сьогодні говорити лише про те, що важливо розробити новий продукт і тільки він забезпечує успішність портфелю. Бо можна розробити чудову рецептуру, але не мати змоги проконтролювати процес випуску цієї продукції на масовий ринок. Саме тому ми робимо ставку на власне виробництво і той виробничий процес, який контролюємо від початку до кінця», — зазначила Інна Тавлуй.

Нині завод має 3 лінії з виробництва різних пестицидів — це дає змогу виготовлення водних розчинів, концентрату-суспензії, суперемульсії та мікродобрив. Вагомим бонусом компанії є наявність власного логістичного центру, який гарантує вчасну доставку продукції та внесення її тоді, коли це потрібно аграрію. Пані Інна коротко розповіла про процес виготовлення та моніторинг 5-ти критичних точок виробництва.

Ольга Бірюліна, керівник групи консультантів із реєстрації пестицидів та агрохімікатів ФОП «Бірюліна», виступила з доповіддю на тему «Консалтинг у сфері реєстрації пестицидів та агрохімікатів».

Вона поінформувала про те, що у 2002 році було створено асоціацію консалтингових фірм в Україні, куди входять оцінювальні агенції, дизайнерські студії, маркетингові бюро, консалтингові й інші компанії. Але не представлена жодна компанія з реєстрації пестицидів і агрохімікатів. Хоча фахівець для вирішення нагальної потреби може допомогти замовнику при дефіциті часу чи знань. Робота, націлена на отримання державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів, з позиції заявника в Україні і світі організовується одним із двох шляхів: силами штатних найманих працівників, менеджерів із реєстрації або за допомогою залучених консультантів.

Звичайний набір послуг у сфері реєстрації пестицидів і агрохімікатів — це:

• побудова стратегії напрямків розвитку і необхідних для цього рішень саме у сфері реєстрації нових продуктів;
• повний супровід у даній сфері;
• аналіз досьє на комплектність і відповідність вимогам країни реєстрації, допомога в його доукомплектуванні й реальна оцінка досьє;
• замовлення та моніторинг, а іноді навіть і виконання необхідних досліджень, підтримка в реєстраційних інституціях;
• відповідь на чисельні запити реєстраційних органів і, звичайно, післяреєстраційний супровід та все інше.

В Україні зовнішній сервіс із реєстрації пестицидів агрохімікатів, як і консультативний супровід, надають або консалтингові компанії, або незалежні професійні консультанти. Найвідоміші — це угорська компанія ТОВ «Полгар АКРО», ТОВ «Кловер Агро Консалтинг», НВП «АгроПроект Україна» та ФОП «Бірюліна».

Безпечність пестицидів та роль біологічних засобів захисту

Після невеликої перерви слово взяв Іван Мостов’як, перший проректор Уманського національного університету садівництва. Пан Іван розповів присутнім про інтегрований захист рослин. Розпочав з історії ЗЗР.

На початку XX ст. біологічний і хімічний захист були приблизно у співвідношенні 1:1. Мюллер відкрив інсектицидні властивості препарату ДДТ. Використання якого різко збільшило продуктивність багатьох сільськогосподарських культур. Вдночас це призвело до втрат величезної кількості комах, і виникло дуже багато проблем, пов’язаних зі впливом на здоров’ям людини та із впливом на навколишнє середовище. Починаючи з 2000 року аграрії знову почали звертати увагу на біологічні засоби захисту рослин.

«На даний час агротехнічні методи складають близько 17%, використання стійких сортів становить близько 20%, біологічний метод всього-на-всього 3%, дуже багато займає хімічний – 60%. За розрахунком вчених в ідеалі мало бути десь так: агротехніка 30%, стійкі сорти 30%, біологічні хоча б 10% і хімічний 30%. Хоча в деяких країнах, особливо Західної Європи, такий екологічно спрямований біологічний метод по деяких культурах складає, наприклад, у тій самій Швейцарії 25-30% в інтегрованому захисті рослин», — зауважив Іван Мостов'як.

Тож було акцентовано увагу на головних моментах інтегрованого захисту рослин. Це профілактика і пригнічення, моніторинг, прийняття рішень, використання нехімічних методів, вибір пестицидів, зменшення використання пестицидів, оцінка проведених заходів, щоб надалі не помилятися. 

Ірина Бровко, директор з науки та виробництва групи компаній «BioNorma», нагадала, що важливою частиною у сфері реєстрації є екологічна оцінка. Тобто оцінка небезпечності та ризиків застосування пестицидів за впливом їх на людину, довкілля й нецільові об’єкти. Під нецільовими об'єктами слід розуміти об’єкти водної, ґрунтової та наземної екосистем. Сюди входять ґрунтові мікроорганізми, ґрунтові черви, риби, ракоподібні, водорості, птахи, бджоли. У ході досліджень безпечності пестицидів визначається летальна доза діючих речовин на ці організми. Розуміння цих меж дозволяє створювати та використовувати пестициди, які не тільки захищають посіви, але і бережно впливають на екосистему.

«Яка ситуація в Європейському союзі? В Європейському союзі спочатку потрібно внести діючу речовину в список дозволених речовин для використання в Європейському союзі. Для цього заявник подає заявку з досьє на цю речовину. В досьє міститься абсолютно вся інформація про неї: від технологічних регламентів виробництва до абсолютно всіх медичних, біологічних, екологічних досліджень. Далі цей документ потрапляє до єврокомісії. Там розглядають досьє і речовину відносять до списку дозволених. Лише тоді вона може включатися у виготовлення препаративних форм, і вже препаративна форма може проходити стандартний процес реєстрації у країні, яка її заявляла, або в будь-якій іншій країні Європейського союзу. Цей процес детально розписаний у директиві ЄС 1107:2009», — наголосила Ірина Бровко. 

Анна Антоненко, науковий співробітник Інституту гігієни та екології НМУ ім. О.О. Богомольця розповіла про особливості токсиколого-гігієнічних досліджень пестицидів та агрохімікатів, а саме навела етапи та алгоритми аналізу матеріалів досьє компаній, що випускають оригінальні та генеричні препарати. Дала розгорнуте пояснення щодо ходу лабораторних та польових досліджень. Так, для препаративних форм пестицидів та агрохімікатів в лабараторних умовах обов'язковими є встановлення гострих токсичностей на щурах (пероральна, дермальна, інгаляційна). Визначення ефектів подразнення шкірних покривів та слизових оболонок на кролях, а також вивчення сенсебілізуючих ефектів на мишах та мурчаках.

Добриво РКД BlauPhos NP APP 10:34

Нові рідкі комплексні добривa РКД BlauPhos NP APP 10:34 від УТК ХімAльянс

В умовах польового дослідження вагомим є вивчення умов праці та динаміки залишкових кількостей діючих речовин в об´єктах робочого та навколишнього середовища. Також пані Анна, наголосила на важливості обгрунтування регламентів безпечного застосування засобів захисту рослин, а саме строків до збору врожаю та строків виходу на обробленні території для проведення механізованих та ручних робіт.

А її колега експерт-гігієніст Олена Вавриневіч доповнила доповідь інформацією, щодо натурних гігієнічних досліджень, які стосуються оцінки вмісту пестицидів в об'єктах довкілля та сільськогосподарській продукції (повітря, грунту, вода, плоди сільськогосподарських культур) та таких показників, як: орієнтовно безпечні рівні впливу, гранично допустимі та орієнтовно допустимі концентрації, максимально допустимі рівні, тощо.

Олександр Кравчук, заступник директора НЦ превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Л.І. Медведя МОЗ України, акцентував увагу на важливості хронічних експериментів при оцінці та реєстрації пестицидів. Особливо нових препаратів.

«В чому особливість зараз нових діючих речовин? Якщо раніше потрібна була достатньо велика кількість діючої речовини для того, щоб досягти ефекту, то зараз концентрація іде на грами. Тобто настільки висока біологічна активність. Питання: чи ця біологічна активність буде стосуватись виключно цільового об'єкта чи вона спричинить такі ж негативні наслідки, які міг спричинити ДДТ?», — наголосив Олександр Кравчук.

Біопрепарати: від історії до сьогодення

Після невеликої перерви конференція продовжила свою роботу. Наталія Кобевко, завідувачка відділу польових досліджень групи компаній «BioNorma», розповіла про специфіку польових досліджень біопрепаратів. Пані Наталія нагадала аграріям про важливість дотримання умов обробки такими препаратами. Мінімальна температура має бути +13-17 °C, оптимальна — +20-30 °C. Висока сонячна інсоляція негативно впливає на тривалість дії біопрепаратів. У зв'язку внесення біопрепаратів краще здійснювати у вечірню пору. Вологість повітря не чинить помітний вплив на дію бактеріальних чи вірусних препаратів. Тоді як підвищена вологість повітря в день обробки сприяє інтенсивному проростанню спор грибів.

Свою доповідь Ігор Чайка, керівник відділу продажів та маркетингу компанії Агрітема, розпочав із світового досвіду використання біопрепаратів. Наразі глобальний ринок біопрепаратів сягає 1,5 млрд доларів. На препарати для фіксації азоту припадає 75%, Фосфору — 15%, на мобілізацію Калію, Сірки, Цинку та інших елементів — 10%. Ринок біостимуляторів займає 1,7 млрд доларів. На кислоти припадає 53%, 39% — екстракти рослин та водоростей, 8% — мікробні активатори ґрунту, хітозани.

Цікаво було почути про опитування європейськими вченими місцевих фермерів стосовно біозахисту. Серед головних переваг біопрепаратів закордонні аграрії відзначили турботу про навколишнє середовище. У деяких країнах на законодавчому рівні прописано, що на частку біозахисту повинно припадати 20%. Фермерські господарства зобов’язують використовувати інтегровані системи захисту, біологічні продукти. Але є й чимало факторів, які стримують сільгоспвиробників від тотального використання біопрепаратів.

«Як в Україні, так і в Європі основними з проблем і перешкод є відсутність підтримки та навчання. Тобто ми, реалізуючи біологічні препарати, зіштовхуємося з тим, що люди мало обізнані у застосуванні цих препаратів», — зауважив Ігор Чайка.

Також серед стримуючих факторів європейські фермери назвали високу ціну біопрепаратів та проблеми з їх асортиментом і наявністю у постачальників.

Загалом конференція вийшла дуже насиченою. Навіть після завершення доповідей та офіційної частини аграрії, виробники, дистриб'ютори і науковці довго дискутували та ділились враженнями. Отже, захід досяг своєї мети. Враховуючи актуальність заходу, високий інтерес та побажання учасників, було прийняте рішення зробити конференцію щорічною.

Марина Солонар, SuperAgronom.com