Досвід захисту озимої пшениці на ранніх етапах: Сумщина та Полтавщина

Останні кілька років країну «тероризують» сильні вітри, якщо раніше вони більше спостерігались у зоні Степу, то тепер і Лісостеп, і навіть Полісся також відчувають на собі пронизливі холодні пориви. Ми прибули на Сумщину в господарство «Світанок» саме під час значного вітру, тому, з одного боку, з насолодою могли поспостерігати за тим, як колихаються пшеничні рослини, а з іншого — лише припустити, як сильно це впливає на посіви. Про весь негатив цього явища, про можливі виходи із ситуації та про новинки й досягнення господарства розповів головний агроном Владислав Кривченко.  

«В останні 4-5 років почастішали вітрові бурі, у весняний період, особливо в квітні, дмуть північно-західні вітри з поривами до 20 м/с», — розповів агроном.

Вітрові бурі особливо сильно впливають на кількість вологи в ґрунті, її й так не вистачає, а тепер видувається й те, що є. Основним методом, котрий може покращити ситуацію в господарстві, називають застосування технології no-till.

«У господарстві ми практикуємо лише технологію no-till, вже близько 13 років не оремо, не дискуємо, не перевертаємо пласт ґрунту — виключно прямий посів. На даному полі навіть видно рештки кукурудзи, яка вирощувалася тут кілька років тому», — зауважив Владислав Кривченко.

Основною культурою в господарстві є кукурудза, її зазвичай сіють близько 1,5 тис. га.

«З ріпаком у тому році у нас не склалося, не отримали сходів, бо зовсім не було вологи, дощі пішли пізно. Провокаційні сходи були, але довелося пересівати», — зазначив агроном.

Торік дощі були пізньою весною та на початку літа, а далі спостерігалися лише непродуктивні опади по 3-5 мм.

У господарстві практикують точне землеробство: кожних 2-3 роки проводять аналіз ґрунтів, визначають ситуацію на полі для диференційованого внесення добрив.

Посіви озимої пшениці

Сівбу озимої пшениці в господарстві проводили 30 вересня, хоча, за словами агронома, намагаються до середини вересня з цим упоратися. Норму висіву обрали 5,5 млн/га, а попередником був соняшник.

Під час сівби вносили діамофоску 10:26:26 з нормою 200 кг/га та 30 кг/га гранульованої сірки.  Весняне підживлення провели аміачною селітрою по 200 кг/га і планують ще двічі вносити по 100 кг/га.

Всі препарати BASF

Насіння, висіяне на даному полі, було протруєно препаратом Кінто® Плюс, до якого додали інсектицидний протруйник та мікро- й макроелементи. Погодні умови під час сівби були сприятливими, саме пішли дощі, тому вдалось отримати гарні сходи — загалом була хороша осінь для розвитку рослин. У зиму сходи увійшли на початку фази кущення.

«Зимою сильних морозів не спостерігалося, пшениця почувала себе комфортно під снігом, адже висота снігового покриву була близько 35-37 см, може, частково вона й докущувалась, бо зараз перебуває у фазі закінчення кущення», — зауважив Владислав.

Наприкінці зими сніг танув поступово, що дало змогу всій волозі потрапити в ґрунт, а не стекти. Та з моменту відновлення вегетації пшениці випало всього 11 мм опадів.

У господарстві не звикли боротися з хворобами, а намагаються їх попереджувати, профілактично й заплановано застосовують якісні препарати, серед яких продукція компанії BASF, тому проблем як таких не мають. 70-80% препаратів захисту рослин, які використовують у господарстві, є продукцією компанії BASF.

«Загалом у Сумській області найбільш поширені хвороби озимої пшениці — це септоріоз і борошниста роса. Років 2 тому на пшениці з’явилася така хвороба, як піренофороз — це серйозне захворювання, набагато серйозніше від септоріозу, хоча симптоми подібні. Та якщо септоріоз ми можемо проконтролювати азольною групою, то для піренофорозу потрібні уже серйозніші препарати з новіших хімічних груп, таких, як карбоксаміди. Крім цього, зустрічається така підступна хвороба, як фузаріоз колосу. У 2016 році у нашій області було багато опадів в кінці травня й на початку червня. І, практично, уже у фазі виходу колосу лусочки були вражені фузаріозом», — поділився Євгеній Кравченко, регіональний менеджер з продажу компанії BASF у Сумській області.

Першочерговим процесом початку роботи з озимою пшеницею є протруювання насіння. Тут мають сучасне протруювальне обладнання. Як фунгіцидний протруйник для пшениці господарстві вже другий рік тестують препарат Кінто® Плюс.

«У питаннях використання протруйника важливо завжди застосовувати тільки рекомендовані норми внесення препарату, й у жодному разі не експериментувати. Ми вносимо максимально допустиму норму — 1,5 л/т, і бачимо результат після отримання сходів. Із власних спостережень можу сказати, що на рослинах краще розвинена коренева система та й виглядають вони здоровішими. Це гідний продукт, який і надалі застосовуватимемо для протруювання насіння пшениці», — зауважив Владислав Кривченко.

Про переваги даного препарату розповів також Євген Кравченко:

«Кінто® Плюс має у своєму складі 3 діючі речовини: тритіконазол, що бореться із сажковими хворобами та фузаріозною кореневою гниллю; флудіоксоніл, який ефективно контролює кореневі гнилі та снігову плісняву; флуксапіроксад, який доповнює флудіоксоніл у боротьбі з  кореневими гнилями, і контролює всі хвороби листя в осінній період. Окрім того, завдяки фізіологічному ефекту AgCelence®, він підсилює формування потужної первинної кореневої системи, та краще відбувається процес фотосинтезу. Рослина з осені накопичує більше вуглеводів, і це впливає на кращу перезимівлю».

На момент нашого візиту на посівах озимої пшениці вже спостерігався дефіцит вологи, але ситуацію рятує те, що ґрунт покритий рослинними рештками, де волога залишається довше.

По захисту надалі заплановано обробіток гербіцидом, морфорегулятором  Хлормекват-хлорид, а також планується кілька застосувань фунгіцидів, спершу Адексар® СЕ Плюс, потім Абакус® і третім — Осіріс® Стар.

Дізнавшись про технологію вирощування озимої пшениці в господарстві «Світанок», ми вирушили трохи південніше, на Полтавщину…

Докучаєвські Чорноземи  

У Карлівці команду SuperAgronom.com зустрічав агроном із захисту рослин — Віталій Полянський.

Окрім вказаного, тут також є 87 га саду інтенсивного вирощування та 10 га полуниці під плівкою.

Основний обробіток ґрунту під культури — оранка, іноді глибоке рихлення, але все-таки оптимальною для себе вважають саме оранку. Пробували й ґрунтозберігаючі технології, але стикнулися з тим, що люди палили на полях стерню, через що доводилося починати заново. Тому поки від того ж no-till відійшли, але не виключають, що практикуватимуть знову.

«Тут основна проблема в тім, що на момент оптимальних термінів  посіву відсутня волога в ґрунті та вивільнення площь з попередніх культур. Тож терміни сівби зміщуються далі в жовтень місяць аби спіймати хоча б мінімальні опади для отримання гарних сходів. Якщо взяти взагалі по області, стан озимих у деяких господарствах кращий, у деяких — гірший, але загалом приблизно однаковий. Якщо говорити про присутність культури в сівозміні, то озимі та ярі зернові культури займають десь 20-22% посівних площ області», — розповів Олександр Примоленний, регіональний менеджер з продажу компанії BASF у Полтавській області.

У даному регіоні також нарікають на посушливі погодні умови минулої осені.

«Сівбу ми почали дещо пізніше, ніж зазвичай, бо чекали вологи. Сівалки вийшли в поле 20 жовтня. Озимини в нас близько 1 тис. га, тож усе зробили за 5 днів», — зауважив Віталій Полянський.

На досліджуваному полі в 106 га росте пшениця Володарка Одеська. Сіяли її з нормою 5 млн/га і вносили нітроамофоску з мінеральними добривами у нормі 100 кг/га.

По мерзлоталому ґрунту внесли КАС із нормою 200 кг/га і локально додали ще 70 кг/га карбаміду. Надалі заплановано фунгіцидну та гербіцидну обробки з мікродобрививами.

Що стосується захисту рослин, то передусім тут робили протруювання посівного матеріалу.

«Компанією BASF нам було запропоновано протестувати новий фунгіцидний протруйник Кінто® Плюс, тому насіння озимої пшениці обробляли саме ним. Загалом, протруювати посівний матеріал надзвичайно важливо, адже таким чином ми захищаємо наші рослини на їхніх перших і найважливіших стадіях розвитку», — зауважив Віталій Полянський.

Важливість застосування протруйника відзначає і менеджер з розвитку продукту в Україні, Республіці Молдова і країнах Кавказу BASF Андрій Горбонос:

«Протруйник сьогодні діє на рослину так, як мати на дитину. Що мається на увазі? Якщо взяти немовля, яке щойно народилося, воно не має власного імунітету, тож, відповідно, мати, вигодовуючи дитину, ділиться своїм імунітетом з дитиною. Так само й насінинка. На етапі проростання вона не має власного імунітету, не здатна протистояти хворобам, вона не сформувала ще той проросточок, не сформувала захисні тканини, які дають можливості уникати пошкодження. Саме з цієї позиції і має захищати протруйник».

Все про Кінто® Плюс

Опис препарату та відгуки про Кінто® Плюс

Кінто® Плюс обробляли насіння озимої пшениці з нормою 1,5 л/т і з початку вегетації було добре помітно гарний стан кореневої системи, рослини були значно розвиненішими, почували себе комфортно, мали яскраве забарвлення та у хорошому стані ввійшли в зиму.

«На мою думку, протруйник спрацював відмінно. По-перше, в осінній період спостерігався хороший ріст первинної кореневої системи. Другий момент, за рахунок росту кореневої системи ми отримали і кращий коефіцієнт кущення. Крім того, на ділянці, де посіяно насіння, оброблене Кінто® Плюс, вторинна коренева система розвивається набагато краще. А це слугує закладкою потенціалу з осені. І головне — відсутність хвороб, таких, як кореневі гнилі, снігова пліснява, септоріоз і сажкові», — акцентував Олександр Примоленний.

Станом на початок квітня коренева система рослин виявилася більш розвиненою у порівнянні з контрольними посівами. Рослини дійсно захищені й жодних ознак хвороб на них не спостерігалося.

«Кінто® Плюс має три потужні діючі речовини, які на початку вегетації культури забезпечують сильний захист, тож ми можемо бути впевненими в тому, що до першого запланованого фунгіцидного обробітку рослина буде в безпеці», — підсумував Віталій Полянський.

Сьогодні не варто недооцінювати значення фунгіцидного протруйника, тому що це закладає основи майбутнього врожаю тієї чи іншої культури.

Анатсасія Аврамчук, SuperAgronom.com