Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Три складові майбутнього врожаю озимих: сорт, сівба, система живлення
Науковці та практики давно знають, що для отримання не лише багатого, але і якісного врожаю озимих культур, вагому роль відіграють вибір сорту та строки висіву. В останні роки гостро стоїть також проблема організації правильної та достатньої системи живлення.
Певна річ, один з головних чинників, що впливає на урожайність озимих (так само, як і усіх інших культур) — це погодні умови. На них агрономи, на жаль, ніякого впливу не мають. Але формувати майбутній урожай навіть за несприятливих кліматичних умов вони все ж здатні. Якщо, звичайно, приділять достатньо уваги іншим факторам, від яких залежить урожайність культури.
Саме про ці чинники та їх роль у рослинництві йшла мова на конференції «Аналіз ситуації вегетаційного періоду 2016 року. Ключові фактори, що вплинули на урожай зернових культур», яку організував та провів Український клуб аграрного бізнесу.
Потенціал врожайності — у сучасних сортах та якісному насінні
«Що посієш — те й пожнеш», — говорить мудра українська приказка. Саме так: від сорту, його потенціалу продуктивності та адаптивних можливостей майбутній врожай залежить приблизно на 50-60%. Яким повинен бути гарний сорт озимої пшениці? Морозо- та зимостійким, а також посухостійким насамперед. Має велике значення висока стійкість до вилягання та хвороб. Потенціал врожайності та продовольчі якості також важливі, але вони відступають на другий план.
«Потенціал продуктивності іноземних сортів великий, але адаптація до посухи і морозів дуже низька. Деякі господарства, які завезли європейські сорти, залишилися в цьому році без врожаю, бо засушливий кінець вегетації буквально спалив рослини. Наші сорти — найбільш посухостійкі та морозостійкі, потенціал врожайності більше 100 ц/га, краща якість зерна, це тверді сорти. Фактор сортів багато важить для розвитку рослинництва в цілому» — говорить завідувач відділу селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса) Микола Литвиненко.
За словами науковців, потенціал сортів у господарствах використовується сьогодні не більше, ніж на 80%. Далеко не всі сільгоспвиробники приділяють достатню увагу вибору оптимальних сортів та відстеженню належної якості насіння перед висівом. Сортової агротехніки в Україні досі бракує, хоча селекція розвинена дуже добре: на сьогодні близько 30 вітчизняних підприємств працюють над створенням та удосконаленням сортів озимих культур.
Строки висіву озмих зернових культур
Оптимальні строки висіву – доволі суперечливе питання. Хоча підручники та посібники й наводять певні терміни (з 10 по 20 вересня), але в умовах конкретного поля вони можуть бути далеко не ідеальними. Фахівці рекомендують диференційований підхід до строків сівби. А саме — враховувати не лише строки збирання з полів культури-попередника, але й такі фактори:
- Погодні умови тієї кліматичної зони, у якій ведеться господарська діяльність.
- Стан ґрунту, кількість вологи, особливості сортів та рекомендації до їх висіву.
- Строки масового льоту тлі. Оскільки тля є основним розповсюджувачем вірусних захворювань зернових культур (вірус жовтої карликовості ячменю, вірус жовтої мозаїки ячменю), сівба в оптимальні строки з урахуванням масового льоту цих комах дозволить значно зменшити ризик ураження рослин хворобами.
Агрономам слід пам’ятати, що ранній посів сприяє розвитку вірусних та грибкових захворювань. Також він може призвести до переростання рослин, що негативно позначиться на їх зимівлі. Надто пізні строки висіву також шкідливі, оскільки в цьому випадку рослини увійдуть в зиму слабкими та непідготовленими.
Живлення рослин: щоб отримати, треба спершу віддати
У сучасному сільськогосподарському виробництві спостерігається пряма залежність урожайності від кількості внесених добрив та продуманої системи живлення в цілому. Фахівці твердять, що порушення сівозмін та технологій землеробства призвело до значного погіршення стану ґрунтів. Тому сьогодні без високих доз добрив при вирощування зернових озимих культур не обійтися.
«Ситуація з ґрунтами в Україні склалася катастрофічна: природна родючість (гумус) втрачається з кожним роком. Зараз вона вже становить близько 2-2,5%, тоді як раніше була 3-4%. Це дуже тривожний показник. Сьогодні треба відверто говорити виробникам, що тільки внесення великої кількості добрив — і мінеральних, і органічних — дозволить отримати урожай, особливо на півдні країни», — розповідає Микола Литвиненко.
Науковці вважають, що дозу азотних добрив, які щорічно вносяться під урожай, потрібно збільшувати. При цьому слід урахувати, що надмір азоту в ґрунті сприяє поширенню хвороб та шкідників. Тобто з цим добривом ще треба навчитися ефективно працювати: впроваджувати заходи боротьби зі шкідниками, вчасно проводити інсектицидні та фунгіцидні обробки з урахуванням внесеного азоту.
«Пестицидне навантаження на ґрунти зростає, оскільки азот провокує розвиток хвороб. Гарна система живлення дуже потрібна, але й про сівозміни забувати не слід. Має велике значення також система підготовки та обробітку ґрунту» — зазначає директор з наукової роботи Інституту рослинництва ім. Юр’єва Сергій Попов.
Сучасному агроному потрібно враховувати усі умови землеробства, які нині значно відрізняються від тих, що застосовувалися та рекомендувалися ще 20-30 років тому.
Олена Басанець, SuperAgronom.сom