Бути першим в усьому — досвід учасників Клубу новаторів агробізнесу

Зустріч Клубу новаторів агробізнесу, до якого входять 26 провідних аграріїв із 19 областей України, відбулася в середу, 12 грудня, в Києві і стала завершальною у 2018 році.к

Перше засідання цього Клубу відбулося ще в березні — напередодні компанія BASF запропонувала його учасникам першими протестувати інноваційні продукти та технологічні рішення для своїх господарств. Відтак протягом сезону аграрії випробовували на полях такі препарати, як Адексар® СЕ Плюс, Осіріс® Стар, Акріс®, Євро-Лайтнінг® Плюс, Кельвін® Плюс, Архітект™, Стандак® Топ, ХіСтік Соя та Хайкот Супер Соя. Тепер учасники Клубу спільно проаналізували результати застосування цих продуктів, а представники компанії BASF змогли переконатися в дієвості своїх препаратів та визначити для них зони росту в майбутньому.

Засідання Клубу мало п’ять робочих сесій. Кожна з них була присвячена підсумкам дослідів щодо використання препаратів для захисту соняшнику, озимої пшениці, ячменю, а також факторам, що впливають на продуктивність ЗЗР. Крім того, спеціалісти компанії BASF презентували учасникам Клубу новаторів агробізнесу новий гербіцид проти лободи білої та амброзії полинолистої — Корум®. Цей препарат нещодавно пройшов державну реєстрацію в Україні, тож наступного 2019 року аграрії-учасники Клубу зможуть першими випробувати на своїх полях цей гербіцид.

«Від нашої попередньої зустрічі минув майже рік. Для багатьох із нас це був рік кількісних та якісних змін. Тож завдання Клубу сьогодні — подивитися, чого ми змогли досягти, зробити висновки й зрозуміти, що ми робитимемо далі», — такими словами відкрив засідання президент Клубу новаторів агробізнесу й керівник відділу по роботі з ключовими клієнтами компанії BASF Вадим Потьомкін.

Перша сесія Клубу новаторів агробізнесу була присвячена результатам використання інноваційних препаратів BASF для соняшнику — Акріс®, Архітект™ та Піктор®. Керівник групи АгроЦентри BASF Сергій Кучеров презентував узагальнені дані учасників Клубу, які протягом минулого сезону використовували згадані вище засоби захисту рослин.

Сільгоспвиробники закладали тестові ділянки для своїх дослідів і мали змогу порівняти їх із власними системами захисту на основі інших препаратів та ділянками контролю.

Учасники Клубу майже одноголосно підтвердили, що у 2018 році соняшник втратив першість за рентабельністю з-поміж традиційних сільгоспкультур. Тож аграрії-новатори тепер шукають нові рішення в технології вирощування соняшнику, аби повернути його на місце найбільш рентабельної культури, отримуючи високі та якісні врожаї.

«Ми випробовували цього року ґрунтовий гербіцид Акріс®. Тестове поле було поділене на кілька ділянок. На частині площі ми використовували препарати на основі с-метолахлору і тербутилазину, які катастрофічно провалили сезон в умовах тотальної посухи. Тут ми отримали найнижчий результат. Наш стандарт по внесенню під традиційний соняшник — це діючі речовини ацетохлор і прометрин. Із цього поля середня урожайність склала 3 т/га. У порівнянні з іншими продуктами урожайність соняшнику з препаратом Акріс® становила 3-3,2 т/га. Результатом задоволені, будемо вводити цей гербіцид у структуру нашої системи захисту», — поділився досвідом агроном ПСП «Зарічне» Євгеній Максімов із Кропивницької області.

Натомість головний агроном СФГ «Зерновоє» Олександр Іванов з Одеської області відмітив, що поки суттєвих відмінностей між своєю традиційною і запропонованою  системами захисту не відчув, але планує продовжити випробування наступного року. Відновити експеримент із гербіцидом Акріс®  у 2019 році хоче головний агроном СК «Агробізнес» Олександр Вахній для того, аби повною мірою робити висновки про його вплив на бур’яни в посівах соняшнику.

Далі учасники Клубу обговорювали останні дослідження, котрі свідчать про невідворотні зміни клімату. Більше половини аграріїв з упевненістю підтвердили, що у колись традиційних агрокліматичних зонах, де вони працюють, нині клімат стає більш посушливим.

Тож модератор «соняшникової сесії» Сергій Кучеров презентував результати тестування ще одного інноваційного препарату BASF — морфорегулятора-фунгіцида Архітект™. Завдяки дії цього трикомпонентного продукту господарствам вдалося подекуди суттєво збільшити врожайність соняшнику.

Так, аграрії Вінниччини відмітили, що при додаванні обробок препаратом отримали приріст урожайності на рівні 4 ц/га. На Харківщині урожайність соняшнику завдяки Архітект™ зросла на 2,6 ц/га, на Дніпропетровщині — на 2-3 ц/га, на Сумщині — на 3-4 ц/га, на Тернопільщині і Полтавщині — на 4-4,5 ц/га. А от найбільших показників приросту врожайності соняшнику вдалося досягти в Запорізькій області. На ділянках, оброблених цим препаратом, зібрали 3,43 т/га, тоді як на контрольних ділянках — усього 2,35 т/га. Тобто Архітект™ дозволив зібрати суттєво більший урожай, аніж планували аграрії.

Однак Сергій Кучеров звернув увагу учасників Клубу новаторів агробізнесу на кілька інших важливих факторів, що можуть збільшити врожай соняшнику. Так, частка засобів захисту у структурі приросту врожаю становить усього 15%. У цей же час основу майбутнього врожаю складає живлення рослин — його частка становить 50%. Селективні характеристики соняшнику забезпечують 25% у структурі приросту врожаю. Тож експерт порадив учасникам Клубу більше уваги приділяти азотному живленню рослин, адже воно позитивно впливає на стимуляцію поділу клітин, активізує поглинання води та калію рослиною, затримує її старіння, а також стимулює ростові процеси й цвітіння.

Про важливість підживлення соняшнику азотом на власному прикладі розповів Євгеній Максимов з ПСП «Зарічне». За його словами, вносячи по 100 кг/га КАСу, господарство щороку отримує по 3-5 ц/га приросту.

У ході обговорення вияснилося, що існує три групи аграріїв:

1) ті, хто вносять усього 15-20 кг/га азоту під соняшник;

2) ті, хто вносять близько 50-80 кг/га; 

3) ті, хто підживлює соняшник 100 і більше кг/га азоту.

Сергій Кучеров порадив аграріям не боятися використовувати азотні добрива для стимуляції росту соняшнику, адже тепер завдяки морфорегулятору Архітект™ можна нівелювати всі негативні «азотні» явища, яких побоюються сільгоспвиробники.

Зрештою, при перерахунку ефективності препарату Архітект™ у грошовий еквівалент спеціалісти компанії BASF переконують: цей препарат дозволить аграріям заробляти додатково.

«Протягом 2017-2018 рр. наша компанія порахувала, наскільки більше зможуть отримувати сільгоспвиробники завдяки нашому препарату. Отримуючи приріст врожайності з Архітект™ при різних нормах внесення та кратності обробок, аграрій зможе заробити додатково на кожному гектарі від $88 до $134», — підрахував Сергій Кучеров.

Отож, учасники Клубу новаторів агробізнесу підтвердили дієвість новітніх препаратів BASF у реальних польових умовах, тож тепер планують продовжити випробування та застосовувати випробувані ЗЗР у товарних посівах.

«Наша компанія обробляє близько 33 тис. га у Черкаській та Житомирській областях. Закладали дослідні ділянки в обох підрозділах. Випробовували Архітект™, Піктор®  та Адексар® СЕ Плюс. Результати отримали різні. Швидше за все, це пов’язано з різними кліматичними умовами в регіонах. Однак результатами здебільшого задоволені. Наступного року плануємо збільшити у своєму портфелі ЗЗР кількість інноваційних препаратів BASF на 40%», — зазначив в ексклюзивному коментарі для Kurkul.com директор із виробництва ТОВ «Олімп» Максим Денисенко.

Керівник СВК «Вівсяницький» Валерій Ліневич запевнив, що саме його участь у Клубі дозволяє отримати першочерговий доступ до інноваційних засобів захисту рослин передової компанії-виробника.

«Система захисту в нашому господарстві на 70-80% складається з препаратів BASF. Ми постійно закладали власні дослідні ділянки, аби мати змогу на власні очі переконатися в дії того чи іншого препарату. Ми не беремо «на вухо», бо «кожен кулик хвалить своє болото». А от нові препарати… їх майже ніде купити не можна. Участь у цьому Клубі — це можливість першими отримати для випробування ті продукти, які ще ніде не можна знайти. Крім того, тут ми можемо почути в презентаціях ту інформацію, яку мало хто озвучує на українському ринку», — поділився своїми враженнями Валерій Ліневич.

Згадали учасники засідання Клубу і про новий фунгіцидний препарат Піктор®, що контролює склеротиніоз кошика. «Приємним цьогорічним відкриттям» учасники назвали високу ефективність цього препарату в комплексі з фунгідидною дією Архітект™ при двократних фунгіцидних обробках.

Завершуючи сесію щодо використання препаратів для соняшнику, Сергій Кучеров відмітив: висновок по одному року не роблять. Аби підбити остаточні підсумки й скласти власне враження про ефективність кожного препарату, аграріям необхідно узагальнити отримані дані мінімум за три роки, тож в учасників Клубу новаторів агробізнесу ще все попереду.

Озима пшениця: Кінто® Плюс, Систіва® та Адексар® СЕ Плюс

Естафету підсумків щодо тестування препаратів для озимої пшениці взяв на себе менеджер із розвитку продуктів на зернових колосових компанії BASF Павло Материнський.

Багато учасників Клубу новаторів агробізнесу цьогоріч встигли спробувати новий препарат, який компанія BASF називає протруювачем нового покоління— Кінто® Плюс. Аграрії відмітили, що цей продукт відмінно працює і як протруйник насіння, і як дезінфектор ґрунту.

«Задача цього фунгіцидного протруйника — дати інтенсивний старт вашим сходам, захистити їх до тих пір, поки вони не сформують потужну надземну листову поверхню й не почнуть самостійно продукувати вітаміни, гормони, що успішно контролюватимуть поширення хвороб», — наголосив модератор сесії Павло Материнський.

Зокрема, Олександр Іванов із Одещини відмітив, що потреба протруювання насіння виникає через проблеми з кореневими гнилями, септоріозом та піренофорозом пшениці, що цього року набули поширення в регіоні. А, наприклад, у Запорізькій області розповсюджені кореневі гнилі та летюча сажка. Максим Денисенко з Черкащини також додав: на якість і кількість врожаю у його підприємстві однозначно впливають кореневі гнилі, снігова пліснява, фузаріоз, борошниста роса.

«На наступний рік обов’язково хочемо спробувати саме Кінто® Плюс для зернових. І якщо ми вже майже повністю навчилися за допомогою препаратів контролювати хвороби і бур’яни, то зараз більше б хотілося таких рішень, що вберігають від негативних кліматичних явищ. Цього року завдяки препаратам BASF ми отримали приріст по соняшнику на рівні 3 ц/га. Тож наступного року плануємо використовувати випробувані цьогоріч новинки на всіх товарних посівах», — розповів агроном ПСП «Саверці» Віталій Поліщук із Житомирщини.

Крім того, Павло Материнський озвучив, що згідно результатів тестування передпосівна обробка ячменю фунгіцидом Систіва® фактично дозволяє збільшити урожайність зернових у середньому на 2 т/га. Загалом, протруювання насіння цим препаратом дає можливість замінити повноцінну фунгіцидну обробку у період Т0-Т1, підвищує польову схожість насіння, стимулює появу сходів та розвиток кореневої системи ячменю.

Учасники Клубу новаторів агробізнесу також у нинішньому сезоні мали прекрасну можливість проаналізувати ефективність ще одного фунгіциду для захисту посівів зернових культур — Адексар® СЕ Плюс. За словами Павла Материнського, цей препарат дає максимальну ефективність у протидії септоріозу протягом 40 днів від моменту внесення в період прапорцевого листка, що у майбутньому дає аграріям суттєвий приріст врожаю.

«Вартість фунгіцидної обробки ячменю нашим інноваційним препаратом Адексар® СЕ Плюс у рекомендованій дозі складає близько $38-49/га. Ми є досить конкурентними в цій ціні. Але ж саме завдяки цьому аграрії можуть отримати найвищу грошову віддачу в грошовому еквіваленті, найбільший приріст врожайності цієї культури та найшвидшу окупність цього препарату в системі захисту», — пояснив економіку препарату Павло Материнський.

У ході обговорення багато аграріїв відмітили, що станом на другу декаду грудня чимало озимих зернових, так би мовити, «переросли». Така ситуація сприятиме випріванню посівів та появі снігової плісняви й борошнистої роси. Тож озимі потребуватимуть додаткового захисту. Щоб уникати небажаних проблем на полях, Павло Материнський рекомендував проводити обробку препаратами Капало®, Абакус® і Флексіті® у рекомендовані фази вегетації. Якщо позбутися розвитку хвороб не вдастся, то можна пізніше лікувати вражені посіви фунгіцидом Адексар® СЕ Плюс, а завершити обробки препаратом Осіріс® Стар. Експерт зазначив, що сільгоспвиробникам не варто нехтувати третьою фунгіцидною обробкою зернових, адже це убезпечить їх від неприємностей при фітопатологічних дослідженнях зерна в лабораторіях та дасть можливість отримати якісну, чисту від хвороб продукцію.

Зрештою, Павло Материнський рекомендував учасникам Клубу аграрного бізнесу керуватися не лише показниками ефективності препаратів, їхньою економічною складовою, а й звертати увагу на останні тенденції у сфері діючих речовин, котрі використовують для виготовлення пестицидів. Найкращим аргументом при виборі засобів захисту рослин є власний досвід аграріїв та інформація з незалежних джерел. Тож Павло Материнський рекомендував українським колегам читати веб-сайти, наприклад, Асоціації виробників зерна Великої Британії, Ради з розвитку сільського господарства і садівництва (Велика Британія), Агентства сільськогосподарських консультацій і наукових досліджень (Велика Британія), Організації при Інституті сільськогосподарської ботаніки (Велика Британія) чи Інституту рослинництва ARVALIS (Франція).

Технологія застосування ЗЗР (якість води, ад’юванти, обприскування)

По обіді учасники Клубу новаторів агробізнесу зібралися, аби почути надзвичайно корисну й інформативну доповідь керівника підрозділу інновацій і технологій компанії BASF Михайла Полішвайка. Вона була присвячена нюансам застосування засобів захисту рослин, що безпосередньо впливають на їхню продуктивність. Експерт розповів про важливість використання якісної води для приготування робочих рідин, ад’юванти та можливі проблеми, що виникають під час обприскування посівів.

«Цієї інформації ми ніде не могли знайти, почитати, а тут усе так доступно і ясно розповіли. Тепер ми знаємо, на що треба зважати, аби отримати від кожного використовуваного препарату максимальний ефект», — схвально відгукнувся про зміст доповіді Михайла Полішвайка керівник СВК «Вівсяницький» Валерій Ліневич.

Нові препарати 2019: Корум®

Після того, як були обговорені цьогорічні результати випробувань інноваційних продуктів BASF на полях підприємств учасників Клубу, настала черга планувати нові досліди на наступний 2019 рік.

Менеджер із розвитку продуктів на бобових культурах, кукурудзі та цукрових буряках компанії BASF Олександр Ковтуненко повідомив, що компанія-виробник презентує «клубним» аграріям новий продукт, що виходить на український ринок ЗЗР, — препарат Корум®. Саме учасники Клубу новаторів агробізнесу зможуть першими випробувати новітній гербіцид, що боротиметься з перерослими бур’янами в посівах сої та гороху. Зокрема, особливу увагу цей препарат приділятиме лободі білій та амброзії полинолистій

«Чому Корум®? Бо цей препарат одночасно поєднує системну та контактну діючі речовини задля контролю широкого спектру бур’янів, захищає сою протягом усього періоду вегетації, має високу селективність до сої навіть на перекриттях і має у своєму складі високоякісний ад’ювант для подолання воскового нальоту й підвищення ефективності гербіциду навіть по перерослій лободі», — розповів про переваги новинки Олександр Ковтуненко.

Офіційна частина засідання Клубу завершилася презентацією нової цифрової платформи xarvio™, про яку широкий загал українських аграріїв дізнається вже напочатку наступного року.

«Сьогодні компанія BASF є однією з найбільш інноваційних компаній. У свою чергу, агробізнес і агрономія — дуже консервативні сфери. Тому наша з вами задача — стати рушіями змін і впровадження інновацій. Саме так і народилася ідея цього Клубу новаторів агробізнесу, яку плануємо всебічно розвивати в майбутньому. Ми безмежно вдячні всім учасникам за те, що допомагають принести всі передові розробки в системах захисту рослин прямо з Німеччини в реальні умови на поля нашої рідної України», — резюмував керівник відділу продажів BASF Андрій Касьян.

Натхненні продуктивним спілкуванням аграрії й експерти продовжили обговорення в неформальній обстановці. Тож уже скоро чекатимемо нових результатів польових досліджень на полях передових українських господарств!

Катерина Капустіна, SuperAgronom.com