Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Микола Невелюк: Сівозміна повинна заробляти кошти
Кожна наша АгроЕкспедиція радує нас ще й тим, що у мандрівках зустрічаємо багато цікавих людей, досвідчених агрономів, які мають чим поділитися та про що розповісти. Ось і АгроЕкспедиція Соняшник 2018 порадувала нас знайомством із Миколою Невелюком — головним агрономом підприємства «Агро-С» (МХП).
Про планування сівозмін, добрива, та про те, як повинен працювати кожен гектар на підприємстві, Микола Невелюк розповів SuperAgronom.com у дуже пізнавальному інтерв’ю.
SuperAgronom.com: Скажіть, чи давно ви працюєте тут, у «Агро-С»?
Микола Невелюк: Саме на цій посаді я працюю від початку року, з 17 січня. До цього працював агрономом відділку, провідним агрономом на інших відділеннях нашої компанії.
SuperAgronom.com: І як швидко вдалося увійти у курс справ, чи попереджали вас про якісь нюанси, ризики?
Микола Невелюк: Звичайно, увесь напрацьований матеріал, історію полів я отримав. Тож доволі швидко склав уявлення, як і з чим саме буду працювати. А ризики… Їх неможливо усі передбачити, вони з’являються кожного року, і щораз - зовсім різні. Мета агронома — зменшити вплив цих ризиків, зменшити ризики виконання робочих завдань на полі, тоді і підприємство працює злагоджено, і ми отримуємо прибутки, а відповідно, усі працівники мають змогу вчасно отримати достойну зарплатню.
SuperAgronom.com: А що особливого вже було у вас цього року?
Микола Невелюк: Весна. Я розумію, усі кажуть, що агрономи постійно скаржаться на погоду та природу, але ж так воно є об’єктивно. Осінь була дуже сухою, аж занадто. А потім прийшла ось така пізня весна у цьому році. Весняний комплекс робіт лише почали наприкінці березня, а основна робота проводилася на початку квітня.
SuperAgronom.com: Яка ситуація у вас була з опадами?
Микола Невелюк: Опадів агроному завжди мало, так само як і добрив, а от сонця багато. Тому що клімат змінюється. Але я вдячний за те, що є наш соняшник, який на даний момент демонструє непогані перспективи, сподіваємося на гарний врожай, очікуємо отримати більше, ніж минулого року.
SuperAgronom.com: Соняшник для вашого господарства є важливою культурою?
Микола Невелюк: Так, це важлива культура, рентабельна. Ми не наукове підприємство, а комерційне, тому наша сівозміна у першу чергу повинна працювати, заробляти кошти. Якщо ми хочемо мати стабільні прибутки, ми не можемо робити все точно «за наукою», ми повинні думати про економіку. Корпоративний підхід компанії, і мій особисто, полягає в тому, щоб прибуток отримувати з кожного гектара землі.
SuperAgronom.com: Чи означає це, що соняшник ви повертаєте на те саме поле раніше, ніж рекомендовано науковцями?
Микола Невелюк: Мої викладачі з Уманського сільгоспінституту, де я навчався свого часу, називали термін повернення соняшника на поле у 5-7 років. Але зараз достатньо засобів та технологій для того, щоб компенсувати виніс поживних речовин із ґрунту. Якщо технологія відпрацьована правильно, то проблем із цим не виникає. Для повернення соняшнику на поле цілком достатньо 4 роки, а з мого досвіду скажу, що навіть і трьох вистачає. Я не бачу абсолютно ніякої загрози в цьому. Є технологія вирощування і її потрібно дотримуватися. Що стосується виносу поживних речовин, то у нас мінеральним живленням рослини забезпечені повністю. І повірте, що на біологічній врожайності вирощували 20 років тому, зараз на це ніхто не сподівається, покладаються на науку, на свої розрахунки, на підходи до технології.
Урожай завжди виносить поживні елементи з ґрунту, і тут є багато факторів, які треба врахувати. Найперше — це морфологія рослини. Якщо ця рослина має потужну листкову поверхню, кошик, який потрібно «нагодувати», потужне стебло, відповідно, вона бере для забезпечення усіх процесів, які проходять, більшу кількість поживних речовин.
Якщо рослина слабша, вона нижча, вона їх використовує менше, це однозначно. Знаєте, яка культура виносить з ґрунту найбільше поживних елементів? Це гречка. Тому, що вона може цвісти довго, а цвітіння, кожна квіточка, що утворюється - це відтворення собі подібного, і на це дуже багато йде макро- та мікроелементів, ресурсів. А тому, наприклад, якщо кажуть, що соняшник виносить багато елементів із ґрунту — цей підхід трішки неправильний. Якщо він виносить, то ці елементи потрібно назад покласти у ґрунт у вигляді органіки. Ми так робимо, наприклад, у господарстві «Веселинівка», де є птахофабрика і внесення достатньої кількості органічних добрив не становить проблеми. І економічно, і логістично це все вже давно перевірено й доведено.
SuperAgronom.com: Але ж якщо за таких умов потрібно постійно контролювати виніс елементів живлення та дивитися, що треба додати на конкретне поле, значить, щорічно доведеться робити аналіз ґрунту?
Микола Невелюк: Обов'язково потрібно робити, тому що йде рух елементів живлення, є постійно якісь зміни. Перша реакція має бути на зміни. І, в принципі, перший крок для дослідження проблеми — це аналіз ґрунту, обов'язково повний аналіз ґрунту, хоча б шести основних показників. По-перше, гідролітична кислотність, по-друге – наявність вологи в шарах ґрунту, по-третє – забезпеченість елементами живлення. Їх є багато і вони не рівнозначні у своїй важливості для певних культур, тому вирішення цієї проблеми можна розділити на такі три підходи. Це вже ми робимо, а далі, на перспективу, хочемо використовувати ще листкову діагностику.
Тобто питання в чому? В тому, що добрива ми вносимо, потім беремо аналіз і бачимо, яка кількість добрив у ґрунті, але це не означає, що ця кількість може потрапити в рослину, що вона їх використовує. В якому стані рослина та скільки елементів живлення засвоїла із внесеної кількості, ми можемо визначити тільки по листковій діагностиці.
SuperAgronom.com: Але ж дотримання термінів повернення культури на поле рекомендують не лише через елементи живлення, а й для захисту від бур’янів, від того ж вовчка, який є великою проблемою на півдні?
Микола Невелюк: У нас тут регіон зовсім інший, вовчка і близько немає, будемо сподіватися, що він тут і не з’явиться. Але і в тих регіонах, де він є, проблему вирішують стійкі гібриди та гербіциди, наприклад, такі, як у виробничих системах Clearfield® та Clearfield® Plus. Звичайно, це не зовсім панацея, але я впевнений, що ефективне рішення боротьби з вовчком, навіть з урахуванням швидкого мутагенезу рас, буде знайдено. Це все, знову ж таки, питання технології та наукового підходу. А кожне підприємство, як я вже наголошував, передусім створене для отримання прибутку, для ефективної роботи з погляду економічних показників.
SuperAgronom.com: От ви кажете про прибуток з кожного гектара. Але ж є такі гектари, на яких складно мати постійний прибуток. Незручне поле чи піски, наприклад.
Микола Невелюк: Так, ми маємо і такі поля. Тут вже треба поміркувати та порахувати. Навіть на незручному полі можна отримувати прибуток, якщо підходити до його використання розумно. От є в нас поле, де ґрунт малородючий, а до того ж усе це поле забудоване лініями електропередач. Широкозахватна техніка ніяк по такому полю не проїде. Сіяти кукурудзу, соняшник чи сою на ньому немає сенсу, бо урожаю не буде. На цьому полі ми посіяли гірчицю. Ми знаємо, що не отримаємо серйозного прибутку на цих площах, але їх мало і ми однаково стараємося. Якщо посіяти гірчицю, і навіть 2 т/га отримати, то й вони мають ціну. Тож можемо щось заробити навіть на цьому клаптику. Намагаємося зробити так, щоб кожен гектар у нас справді працював.
SuperAgronom.com: Ще якісь цікаві культури, не надто поширені серед виробників, вирощуєте?
Микола Невелюк: Звісно. У нас є і фацелія, і сочевиця, і тритикале почали вирощувати як попередник під озимий ріпак. Ми чудово розуміємо, що з економічного погляду ми на тритикале багато не заробимо, але якщо він дасть нам потрібний ефект попередника, то зможемо добре заробити на ріпаку. Сочевиця – це в нас такий пілотний проект, абсолютно невідома нам до цього культура. Цікавлюся, читаю, вивчаю технологію, у тому числі й на практиці. А бункер вже покаже, чи слід нам її вирощувати і далі, чи вдався наш експеримент.
SuperAgronom.com: Лише з культурами експериментуєте чи ще якісь експерименти проводите?
Микола Невелюк: Насправді рослинництво — це пошук оптимальних рішень, постійні експерименти. Ми і засоби захисту різні випробовуємо, і системи живлення. Там у нас на одному полі є більше 15 повторностей випробування мінеральних добрив. Оскільки ми вважаємо, що у вирощуванні одним з головних є живлення рослини. Тому ми вирішили зробити дослід: випробовуємо різні добрива, різного фізичного складу, в різних нормах та комбінаціях. Відслідковуємо від моменту появи сходів ріст та розвиток рослин, стан культури, робимо відповідні висновки. Яка мета? Економічна — перш за все. Досягти оптимального розвитку рослини, побачити, на яких фонах цей розвиток буде однаковим, на яких кращим.
Якщо у мене десь на $10-15 буде менше витрат на гектар, а урожайність вийде та сама, то переплачувати я не буду. От що ми хочемо побачити. Випробовуємо рідкі комплексні добрива, бо у посушливий рік ефективність у них значно вища. Сухі теж працюють добре, але за умови дефіциту вологи та малої кількості опадів РКД проявлять себе набагато краще. Шукаємо, працюємо, бо треба йти вперед, щоб не ми були прив’язані до технології, а технологія розвивалася за нашими потребами.
SuperAgronom.com: Бажаємо успіхів та дякуємо за цікаву розмову!
Катерина Капустіна, Олена Басанець, SuperAgronom.com