Сергій Скок: ІТ-фахівці повинні допомагати аграріям вирішувати конкретні проблеми

SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, трохи про себе та про свою компанію, чим взагалі зараз займаєтесь, якими проектами?

Сергій Скок: Я б назвав свою справу ІТ-підтримкою для аграрного бізнесу. Зараз ми розробляємо та впроваджуємо твердоміри (пенетрометри) для вимірювання ущільнення ґрунту та точного визначення глибини залягання таких ущільнень. Насправді це досить серйозна проблема сьогодні не лише для українських агровиробників, але й для всього світу. Шкідливе переущільнення є причиною значного погіршення стану ґрунтів, втрати ними родючості, а отже, і втрат урожайності сільгоспкультур. Ущільнення може призвести до втрати 15% усього запланованого врожаю, а у випадках, коли цю проблему взагалі ігнорують, цифри можуть бути навіть більшими.

SuperAgronom.com: Окрім твердомірів що ще ви пропонуєте сьогодні аграріям?

Сергій Скок: Також ми встановлюємо датчики температури та вологості повітря, швидкості та напрямку руху вітру на обприскувачі. Це дуже актуальна послуга, адже за певних погодних умов, як знають усі аграрії, проводити обприскування недоцільно: за високих температур препарат просто випаровується і не встигає спрацювати, за високої швидкості вітру він зноситься і така обробка також втрачає сенс. Ну це прописні істини для аграріїв, але ж є така проблема: механізатори отримують платню в залежності від кількості оброблених гектарів. Тобто якість їх, за великим рахунком, не дуже хвилює, лише кількість. Тому обробляти вони можуть, не дивлячись на погодні умови. А датчики дадуть змогу не лише обрати оптимальний час для проведення обробок, але й проконтролювати, коли та за яких умов обприскувач працював на полі.

SuperAgronom.com: І наскільки популярні такі рішення серед українських аграріїв?

Сергій Скок: Скажу з власного досвіду, що з кожним роком зростає кількість аграріїв, які запроваджують у себе в господарствах якісь інновації, намагаються оптимізувати роботу та «стати на рейки прогресу».

SuperAgronom.com: Це більшою мірою великі холдинги чи може середні і малі агропідприємства?

Сергій Скок: У першу чергу, звичайно, це холдинги, які мабуть одними з перших переймають інновації та намагаються встановити максимально точний контроль над усіма процесами у рослинництві. Але і середні, і невеликі господарства також не надто відстають. На даний час наш найбільший клієнт має у обробітку близько 700 тис га землі, а «найменший» 800 га.

SuperAgronom.com: Тобто існуюча у деяких колах думка про те, що українські аграрії значно відстають від своїх зарубіжних колег, є лише помилковим стереотипом?

 Сергій Скок: Так, це дійсно помилкова думка. Я більше скажу – наші аграрії більш «просунуті», ніж їхні колеги з тієї ж Канади чи Австралії. Наш аграрій з будь-якою технікою здатен розібратись, він чіткіше розуміє власні потреби, а тому розуміє, які саме технічні засоби йому потрібні для вирішення наявних проблем. Скажімо так, у зарубіжних колег більше фінансових можливостей, а наші аграрії беруть досвідом та інтелектом. Власне, ми створювали свій твердомір у тому числі й через зворотній зв'язок з аграріями. Вони підказували, які саме функції хотіли б бачити у пристрої, а ми вже впроваджували ці підказки у життя.

SuperAgronom.com: І що саме хотіли б бачити наші аграрії у ваших твердомірах?

Сергій Скок: Наприклад, саме вони нам підказали доцільність GPS-датчиків, прив’язки до поля, визначення контурів полів з подальшим складанням карти. Також саме завдяки фідбеку від аграріїв ми додали у свої пристрої можливість фіксувати час взяття вимірів та автоматично формувати звіти з позначенням конкретних полів та точок, де проводилися заміри. Тобто, можна сказати, що розробляли твердомір ми у тісній співпраці з нашими аграріями. І цей прилад у своїй сьогоднішній конфігурації – це відображення потреб аграрія.

SuperAgronom.com: Такий підхід – відповідати очікуванням аграріїв – ви застосовуєте системно, чи це був окремий випадок?

Сергій Скок: Я взагалі вважаю, що кожна розробка повинна бути відповіддю на конкретний запит ринку. Тобто не можна просто придумати собі якусь концепцію і її розробляти. Повинна бути конкретна потреба з боку аграріїв та конкретне рішення з боку ІТ-фахівців. Такі фахівці мають допомагати агробізнесу у вирішенні тих чи інших питань, але ні в якому разі не вказувати аграріям, як їм працювати, як вирощувати культури. Ми можемо надавати рекомендації, допомагати консультативно та, скажімо так, апаратно, але нав’язувати власне бачення – це неправильно.

SuperAgronom.com: І що, як фахівець, ви можете порадити у сенсі запровадження та застосування новітніх технологій?

Сергій Скок: Я б радив думати не про запровадження технологій заради технологій, а про підвищення маржинальності бізнесу та про те, як та чи інша розробка допоможе оптимізувати виробничий процес. І рахувати потрібно не на 1-2 роки, а у перспективі на 5-10 років, щоб бачити картину більш повною та об’єктивною. Адже якщо заплановані заходи і дадуть прибуток у перші роки, то в подальшому вони можуть призвести до виснаження ґрунтів, наприклад. І цю перспективу слід врахувати, бо у даному випадку бізнес просто вмре.

SuperAgronom.com: Що б іще ви порадили врахувати при впровадженні нових розробок у агробізнес, зокрема у рослинництво?

Сергій Скок: Знаєте, я до своїх клієнтів завжди приїжджаю особисто, розмовляю з агрономами, з механізаторами, пояснюю їм не лише тонкощі роботи з нашими приладами, але й для чого це все потрібно, як це вплине на їхню працю, який ефект дасть. Тому що найкращі розробки можна буквально знищити саботажем, а люди, що не розуміють сенсу впровадження нових технологій, можуть бачити у них загрозу власному робочому місцю чи погіршення умов праці. Тому будуть саботувати, будуть викривляти результати. І я вважаю, що обов’язково потрібно пояснювати людям сенс таких інновацій, їхню користь та внесок у загальну роботу. Тоді застосування тих же твердомірів буде ефективнішим та більш доцільним.

SuperAgronom.com: Цікава думка. А скажіть, будь ласка, ваші клієнти сьогодні – вони хто? Великі холдинги, середні підприємства, дрібні фермери?

Сергій Скок: Взагалі наші розробки будуть корисні у будь-якому господарстві. Проте є певна різниця у забезпеченні якісного контролю власними силами на 200 га землі чи на 20 000 га землі. Зараз наші клієнти – це здебільшого великі холдинги та середні господарства. Але є й невеликі підприємства. Наприклад, як я вже згадував, «найменший» наш клієнт на сьогодні обробляє 800 га землі. Тобто перспектива і певні вигоди є для всіх, а от запроваджувати чи ні – тут кожен вирішує індивідуально.

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову!

Олена Басанеь, SuperAgronom.com