Нематоди — підступні шкідники, з якими складно боротися

Передусім нагадаємо, що нематоди — це тип двобічно-симетричних червовидних тварин, який налічує близько 20 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах — морських і прісних водах, ґрунті, органічних речовинах. Без мікроскопа побачити цих «черв’ячків» неможливо. Їхні розміри приблизно 0,3-1,0 мм. Вони легко розселяються за допомогою вітру, переносяться знаряддями праці, транспортом, посадковим матеріалом, а також насінням і рослинними залишками.

Сільськогосподарські культури вражають близько 4 тис. видів паразитичних нематод. Із них є приблизно десяток, через які агровиробники зазнають значних збитків.

Тіло у нематоди коротке, біле, не поділене на частинки, і складається з шкірно-м'язового мішка, вкритого щільною кутикулою. Її ротова порожнина зазвичай забезпечена колючим органом, схожим на спис. Ним нематоди проколюють тканини рослин, щоб ввести отруйні ферменти і висмоктати соки. Дорослі особини помітно крупніші, ніж личинки, і відкладають до 2500 яєць, з яких в короткі терміни з'являється нове покоління нематод. І, наприклад, бурякова нематода за вегетаційний період розвивається у двох-трьох поколіннях.

За словами Тетяни Бондар, к.б.н., завідувачки лабораторії нематології Інституту захисту рослин НААНУ, фітопаразитичні нематоди (фітогельмінти) паразитують в різних органах і тканинах сільськогосподарських культур. Уражують практично всі види рослин. Урожай польових, овочевих, технічних, кормових і плодово-ягідних культур в разі ураження нематодами знижується в середньому на 6-25%, а в окремих випадках втрати врожаю сягають 70-90%. Зокрема, спричинені цим шкідником втрати можуть становити: 15-17% врожаю озимої пшениці, 10-20% — ріпаку, 15-25% — коренеплодів цукрових буряків, 15-55% — врожаю картоплі, до 70% — квіткових рослинах (і навіть повну загибель їхньої розсади).

«Шкідливість посилюється тим, що багато видів нематод є переносниками бактеріальних, грибних і вірусних хвороб культурних рослин. Нематоди живляться вмістом рослинних клітин. Механічне пошкодження клітин та продукти метаболізму паразитівпризводять до виникнення некротичних зон та відмирання коренів, що сприяє вторинному заселенню їх грибами і бактеріями», — додає Тетяна Бондар.

Особливості поширення нематод в Україні

Поширення різних видів нематод та рівень ураження ними культур і посівів залежить від декількох чинників. Зокрема, від регіональних особливостей.

«У кожному регіоні України надають переваги вирощуванню окремих культур. Саме вибір культури і формує комплекс найбільш поширених фітонематод у певній зоні», — стверджує Тетяна Бондар.

Так, за її словами, в районах зерновиробництва, де питома вага зернових перевищує 60%, на коренях злакових рослин паразитує вівсяна нематода (Heterodera avenae Wollenweber, 1924). Відповідно, поширена вона в Сумській, Харківській, Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Хмельницькій та Одеській областях.

У традиційно старих районах буряківництва, а зараз і в районах вирощування ріпаку, основним патогеном є бурякова нематода (Heterodera schachtii Schmidt, 1871). На сьогодні вона поширена у 18 областях. Поля з найсильнішими вогнищами гетеродерозу (хвороби, спричиненої цистоутворювальною нематодою) зустрічаються у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Черкаській областях.

«Втрати врожаю буряків залежать від чисельності бурякової нематоди у ґрунті. Тобто чим вищий цей показник, тим втрати будуть більшими. Наприклад, якщо їх чисельність не перевищує 200 яєць і личинок на 100 см³ ґрунту, то можна очікувати втрат до 5%. Але візуально на полі цього не буде видно. А якщо чисельність шкідника вища, то втрати вже можуть досягати 50–65%, а іноді і 100% — до повної загибелі рослин», — зауважує Катерина Калатур, к.с-г.н., провідний науковий співробітник Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААНУ.

Наприклад, за її словами, минулого року в одному з господарств Вінницької області на полі площею 70 га з цукровими буряками було виявлено зараження буряковою нематодою. Співробітники Інституту здійснили нематологічний аналіз і встановили, що у вогнищах кількість яєць і личинок сягала 40 тис. особин на 100 см³ ґрунту. Звісно, рослини буряка в цих вогнищах повністю відмерли.

У посівах картоплі найбільш шкідливими є золотиста картопляна нематода Globodera rostochiensis (Wollenweber, 1923) Behrens, 1975, та бульбова картопляна нематода Ditylenchus destructor. Вони поширені в 16 областях України, але потенційно можуть зустрічатися в усіх зонах картоплярства. Найбільшу кількість районів, заражених картопляними нематодами, зафіксовано у Волинській, Житомирській, Сумській та Чернігівській областях. Що стосується блідої картопляної нематоди G. pallida (Stone, 1973) Behrens, 1975, то, за словами Тетяни Бондар, в Україні вона не зареєстрована, і є об’єктом зовнішнього карантину. Її вважають більш агресивним видом, бо уражує сорти картоплі, стійкі до G.rostochiensis.

Як розпізнати ураження посівів нематодами?

Звісно, чим раніше аграрій помітить проблему на полі, тим ефективніше можна буде з нею боротися. Підступність нематоди полягає в тому, що «діяти» вона може з самих початків розвитку рослини, тоді як ознаки цієї дії проявляються на рослинах значно пізніше.

Як зауважує Тетяна Бондар, єдиний спосіб розпізнати ураження посівів на більш ранніх стадіях, — здійснювати нематологічний моніторинг. Але провести його можуть лише відповідні фахівці у лабораторних умовах.

Якщо, наприклад, говорити про буряки, то свою шкодочинну дію нематода починає відразу після сівби.

«Тільки-но температура ґрунту буде стабільно вище 10 ⁰С, тоді личинки виходять із цист і починають уражувати буряки. Але візуально симптоми ураження, які проявляються на полі вогнищами, можна побачити десь в середині літа. І потім вже до кінця вегетації ці вогнища не зникають. Адже бурякова нематода розмножується і живиться буряками аж до збирання врожаю», — уточнює Катерина Калатур.

Оцінити стан посівів різних культур на пізніших стадіях можна саме за наявності вогнищ нематодозів. За словами Тетяни Бондар, рослини в них мають такі ознаки ураження:

• на тих же цукрових буряках і на ріпаку (schachtii), на злакових культурах (H. avenae) і на картоплі (G. rostochiensis) проявляються у вигляді відставання у рості і розвитку, листя стає блідо-зеленим, а в подальшому листки жовтіють і відмирають. Живлення нематод на кореневій системі порушує провідну функцію, внаслідок чого рослини недоотримують необхідні поживні речовини і воду. Частина коренів відмирає, замість них утворюються нові, а коренеплід у цукрового буряка набуває «бородатого» вигляду;
• на картоплі дитиленхоз (destructor) проявляється лише на бульбах. Спочатку у вигляді дрібних плям, які під час зберігання поширюються та заглиблюються, а кірочка поступово відшаровується;
• на овочевих та декоративних культурах прояв нематодозів (р. Ditylenchus, Aphelenchoides, Meloidogine тощо) дуже різноманітний, і залежить від виду уражуваної рослини та патогена. Це і відставання у рості, і пожовтіння листя, а також різноманітні деформації та утворення галів (паразитичних новоутворень) на кореневій системі.

До слова, раніше в Україні нематод не розглядали як загрозу кукурудзі. Однак фахівці із захисту рослин починають пильніше придивлятися до цього шкідника в контексті саме цієї зернової культури. Спонукала їх ситуація в США. Як відомо, у Сполучених Штатах кукурудза — одна з основних культур, вирощується там дуже інтенсивно, багато років на одному місці. Сучасні технології дають змогу це робити. Але є зворотний бік. Накопичення хвороб, зокрема і нематод.

«Цей шкідник розвивається на корінні, а потім на рештках рослини. Всі ці рештки залишаються в ґрунті й з кожним роком накопичуються. Оскільки у США практикують вирощування монокультур, то у їхніх ґрунтах нематоди накопичилися раніше. Але й у нас поступово все до того йде», — стверджує Сергій Петренков, менеджер відділу маркетингу компанії «Байєр Україна».

В різних точках України було зібрано зразки ґрунту і проведено аналіз. В усіх зразках знайшли нематоди, причому виявлено 3 основні види цих шкідників, які найбільше шкодять саме кукурудзі.

Найпоширеніші види нематод на кукурудзі в Україні*

Нематоди працюють досить швидко. Блокують потрапляння необхідних речовин у рослину, через них можуть проявитися некрози. А фахівець підприємства навіть не здогадується — звідки проблема. Начебто обробку від хвороб зробив, а на рослинах некроз. Отже, виробникам кукурудзи варто в такому разі подумати про можливість ураження посівів нематодами.

Загалом же проведені досліди показали, що наразі в українських ґрунтах (принаймні в тих місцях, де були взяті проби), кількість нематод поки що не досягла критичного порогу шкодочинності для кукурудзи. Звісно, до певної міри розростання популяції нематод пригнічують інсектицидні засоби, які застосовують аграрії. Але специфічної дії вони не мають. У будь-якому разі знати про таку загрозу потрібно. І подбати про неї заздалегідь. 

Заходи боротьби з нематодами

Фахівці зазначають, що на сьогодні ринок нематоцидів України обмежений лише одним препаратом для захисту кукурудзи, який зареєстрований у 2018 р. Тому система контролю чисельності паразитичних нематод включає передусім профілактичні, агротехнічні, хімічні та біологічні заходи.

Зокрема, за словами Тетяни Бондар, на озимій пшениці агротехнічні елементи передбачають: обмеження в сівозміні частки зернових культур 50%, вибір кращої культури-попередника (кукурудза на силос), спосіб обробітку ґрунту (звичайна оранка), оптимально відрегульовані дози і терміни внесення мінеральних та органічних добрив. До біологічних способів контролю чисельності паразитичних нематод належить використання стійких та толерантних сортів.

«Це питання ще потребує доопрацювання, але вже зараз відомо, що деякі з досліджених вітчизняних сортів виявились відносно стійкими до нематодозів. Це, зокрема, Миронівська 27, Крижинка та Дон 85», — зауважує вчена.

Протинематодні заходи на цукрових буряках зводяться до впровадження науково обґрунтованої сівозміни, використання пожнивних посівів капустових культур та винищення бур’янів. Певний, неспецифічний, захист від цього шкідника дають інсектицидні протруйники. Також на ринку України вже з’явилися комерційні нематодостійкі сорти іноземної селекції, наприклад, компаній KWS та SESVanderHave.

«Бажано робити нематологічне обстеження, щоб знати, чи взагалі наявна нематода на тому або іншому полі. Якщо вона є, то тоді слід принаймні запобігати її перенесенню на інші поля. Також у зменшенні загрози поширення цього шкідника значну роль відіграє сівозміна. Важливо, щоб буряки поверталися на одне поле не раніше, ніж через 5 років. При цьому слід враховувати, що бурякова нематода уражає також і ріпак. Вона є спільним для обох культур шкідником, тому у структурі сівозміни потрібно це враховувати. Насичення буряками не повинно перевищувати 20%», — додає Катерина Калатур.

Зараження нематодами картоплі називають відповідно до виду шкідника. Глободероз спричиняє золотиста картопляна нематода, а дитиленхоз — стеблова нематода.

«Зниженню глободерозної інвазії сприяє сівозміна з вирощуванням рослин-неживителів. Проте найбільш ефективним і дієвим способом контролю чисельності картопляної золотистої цистоутворюючої нематоди є застосування стійких до глободерозу вітчизняних сортів картоплі, кількість яких у Держреєстрі вже перевищила 30. Створені вони селекціонерами Інституту картоплярства та інших науково-дослідних установ країни за безпосередньої участі нематологів. Підбір сортів бажано виконувати з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов вирощування», — зазначає Тетяна Бондар.

Тож поки аграрії очікуватимуть появу в Україні зареєстрованого протинематодного препарату, їм варто прислухатись до фахівців-науковців і подбати про створення бар’єрів для цих шкідників іншими рекомендованими способами.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com